Про оздоровлення та відпочинок дітей
Верховна Рада України; Закон від 04.09.2008375-VI

Про оздоровлення та відпочинок дітей (Текст резюме від 04.09.2008)


Закон України

„Про оздоровлення та відпочинок дітей”

Дата набуття чинності:
1 січня 2009 року

В статті 3 Закону визначаються основні принципи та напрями державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.

До системи оздоровлення та відпочинку дітей належать:
  • Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у справах сім'ї, молоді та спорту, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
  • інші суб'єкти, що забезпечують оздоровлення та відпочинок дітей.
Надалі в статтях 5 - 8 Закону визначаються повноваження передбачених вище органів, установ та організацій у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.

Згідно статті 9 Закону, державні соціальні стандарти оздоровлення та відпочинку дітей є складовою державних соціальних стандартів. Державні соціальні стандарти оздоровлення та відпочинку формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства. Також в Законі визначаються складові державних соціальних стандартів оздоровлення та відпочинку дітей.

Статтею 12 Закону регулюються умови та шляхи здійснення науково-методичного та інформаційного забезпечення дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Відповідно до статті 13 Закону, оздоровлення та відпочинок дітей може здійснюватися у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку протягом року, сезонно, під час канікул, цілодобово, протягом дня. Діти віком від 7 до 18 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку самостійно. Діти віком від 4 до 6 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку разом із батьками або іншими законними представниками. Оздоровлення та відпочинок дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, може здійснюватися у відповідно визначених дитячих закладах оздоровлення та відпочинку в ході тематичних змін спільно з батьками-вихователями та прийомними батьками і їхніми власними дітьми. Діти, які потребують особливих умов для оздоровлення, оздоровлюються у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку (спеціально пристосованих) в супроводі батьків або інших законних представників, соціальних працівників тощо. Перебування разом з дітьми у закладах оздоровлення та відпочинку зазначених вище осіб здійснюється за рахунок коштів таких осіб, благодійної допомоги тощо.

Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку за своїми організаційно-правовими формами може бути державної, комунальної або приватної форми власності. До дитячих закладів оздоровлення належать:
  • дитячий заклад санаторного типу;
  • дитячий центр;
  • позаміський заклад оздоровлення та відпочинку.
До дитячих закладів відпочинку належать:
  • табір з денним перебуванням;
  • дитячий заклад праці та відпочинку;
  • наметове містечко.
Для оздоровлення та відпочинку дітей можуть використовуватися санаторно-курортні заклади, пансіонати, бази відпочинку, санаторії-профілакторії, оздоровчі комплекси підприємств, установ та організацій, професійних спілок за умови надання зазначеними закладами послуг з оздоровлення та відпочинку.

В статті 17 Закону встановлено, що порушення вимог внутрішнього розпорядку дитячого закладу оздоровлення та відпочинку тягне за собою негайне відрахування дитини із закладу та відправлення до місця постійного проживання за рахунок батьків або інших законних представників.

Згідно статті 18 Закону дитячий заклад оздоровлення та відпочинку має право відмовити у прийомі дитини до закладу в разі:
  • відсутності путівки;
  • невідповідності віку дитини встановленим вимогам;
  • відсутності у дитини, яка прибула на оздоровлення та відпочинок, медичної довідки встановленого зразка.

Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку відповідно до статті 19 Закону зобов'язаний:
  • створити дитині безпечні умови перебування, забезпечити охорону її життя і здоров'я, особистого майна, надання невідкладної медичної допомоги, страхування від нещасного випадку, реалізацію освітніх програм та змістовного дозвілля тощо;
  • у разі виникнення обставин непереборної сили забезпечити негайну евакуацію і відправлення дитини до місця постійного проживання;
  • у разі захворювання дитини організувати її лікування та за потреби доставлення до місця постійного проживання.
Оздоровлення та відпочинок дітей, які потребують особливих умов для оздоровлення, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел (стаття 24 Закону).

Згідно статті 26 Закону, дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, що повністю фінансуються з державного або місцевих бюджетів, можуть надавати платні послуги відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та після отримання у встановленому порядку відповідних ліцензій.

В статті 28 Закону передбачено, що до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку діти можуть прибувати з батьками, іншими законними представниками або у складі груп з особами, які їх супроводжують. Формування груп дітей та призначення особи, яка їх супроводжує здійснюється відповідними юридичними особами не пізніш як за 2 дні до від'їзду. Відповідальність дитячого закладу оздоровлення та відпочинку за життя і здоров'я дітей настає з моменту передачі дітей за списком особами, які їх супроводжували, керівникам цих закладів.

Діти під час перебування в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку відповідно до статті 30 Закону мають право, зокрема:
  • на кваліфіковану медичну допомогу в разі захворювання або травмування;
  • самостійно обирати види діяльності, дозвілля, участь в освітніх, оздоровчих програмах закладів;
  • отримувати зазначені в путівці послуги з оздоровлення та відпочинку, в тому числі платні;
  • на раціональне харчування;
  • брати участь в управлінні дитячим закладом оздоровлення та відпочинку;
  • у разі виникнення конфліктної ситуації вимагати вжиття дієвих заходів, у тому числі заміни вихователя тощо.

Права та обов'язки батьків або інших законних представників визначаються статтею 31 Закону. Зокрема, встановлено, що батьки або інші законні представники дітей мають право:
  • ознайомитися із статутом дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, правилами перебування дитини у закладі, змістом освітніх, оздоровчих, медичних програм або програм відпочинку, в яких братиме участь дитина;
  • захищати права та законні інтереси дитини в разі отримання від неї відповідної інформації;
  • звертатися до адміністрації дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, його засновника (власника), органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, утворених ними комісій, міжвідомчої комісії та інших робочих органів з питання поліпшення роботи дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.

Стаття 32 Закону регулює порядок та умови прийняття на роботу працівників дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, а також особливості роботи таких працівників. Права, обов'язки та відповідальність працівників дитячого закладу оздоровлення та відпочинку визначаються в статті 33 Закону.

Відповідно до статті 34 Закону державний контроль за діяльністю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку незалежно від підпорядкування, типу та форми власності закладів здійснюють:
  • центральний орган виконавчої влади у справах сім'ї, молоді та спорту;
  • міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку;
  • Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
  • обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, до сфери  управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку.
Формою державного контролю є державна атестація дитячого закладу оздоровлення та відпочинку. У разі виявлення порушень у діяльності дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, що можуть вплинути на стан здоров'я дітей, атестація проводиться позачергово. За результатами атестації закладу присвоюється вища, перша, друга або третя категорія.