Цивільний кодекс Української РСР
Кодекс України; Закон, Кодекс від 18.07.19631540-VI
Документ 1540-06, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.01.2004, підстава - 435-IV


     С т а т т я 338. Передача організаціями матеріалів і 
устаткування за договором підряду
Соціалістичні організації вправі в порядку і межах,
встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР, видавати
свої матеріали і устаткування соціалістичним промисловим
підприємствам для виготовлення продукції за договором підряду. В договорі, укладеному на підставі цієї статті, крім інших
умов, повинні бути передбачені норми витрати матеріалів, строки
повернення лишків та основних відходів, а також відповідальність
підрядчика за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків.
С т а т т я 339. Риск випадкової загибелі матеріалів
Риск випадкової загибелі або випадкового псування матеріалів
несе сторона, що надала матеріали.
С т а т т я 340. Обставини, про які підрядчик зобов'язаний
попередити замовника
Підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити замовника: 1) про недоброякісність або непридатність матеріалів,
одержаних від замовника; 2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності
або придатності виконуваної роботи; 3) про наявність інших, не залежних від підрядчика обставин,
що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.
С т а т т я 341. Наслідки невиконання замовником вимог
підрядчика
Коли замовник, незважаючи на своєчасне і обгрунтоване
попередження з боку підрядчика, у відповідний строк не замінить
недоброякісних або непридатних матеріалів, не змінить вказівок про
спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, які
загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядчик
вправі, а за договором між соціалістичними організаціями
зобов'язаний, відмовитись від договору і стягнути понесені з вини
замовника збитки.
С т а т т я 342. Обов'язок замовника прийняти роботу,
виконану підрядчиком
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком
відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у
роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них
підрядчикові без зволікання.
С т а т т я 343. Строки на пред'явлення позовів про виявлені
недоліки в роботі
Позови про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договором
підряду, можуть бути пред'явлені замовником: 1) з приводу недоліків у будинках і спорудах, які не могли
бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані
недоліки), якщо хоча б однією з сторін є громадянин, — протягом
трьох років; 2) з приводу прихованих недоліків в іншому майні - протягом
одного року; 3) з приводу явних недоліків - протягом шести місяців. Строки обчислюються з дня здачі роботи підрядчиком і
прийняття її замовником. Якщо в договорі підряду передбачено гарантійний строк і заява
про виявлені недоліки в роботі зроблена в межах гарантійного
строку, перебіг строку позовної давності починається з дня заяви
про недоліки, а у відносинах між соціалістичними організаціями — з
дня виявлення недоліків у роботі. Порядок і строки пред'явлення претензій і позовів в разі
істотного порушення договору побутового замовлення визначаються
відповідно до правил статті 350 цього Кодексу.
С т а т т я 344. Права замовника в разі порушення договору
підрядчиком
Коли підрядчик допустив відступи від умов договору, що
погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник
вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення
зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування
понесених замовником необхідних витрат по виправленню своїми
засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право
замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу. При наявності в роботі істотних відступів від договору або
інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання
договору з відшкодуванням збитків.
С т а т т я 345. Сплата винагороди підрядчикові
Замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядчиком роботу
після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або
договором.
С т а т т я 346. Розрахунки між сторонами в разі загибелі
предмета підряду або неможливості
закінчити роботу
Якщо предмет підряду до здачі його випадково загинув або
закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядчик не
вправі вимагати винагороди за роботу. Якщо загибель предмета підряду чи неможливість закінчити
роботу сталися внаслідок недоліків матеріалу, доставленого
замовником, або через його розпорядження про спосіб виконання
робіт, або сталися після настання прострочки в прийнятті
замовником виконаної роботи, причому підрядчиком були додержані
правила статей 340 і 341 цього Кодексу, підрядчик зберігає право
на одержання винагороди за роботу.
С т а т т я 347. Права замовника в період виконання роботи
Якщо підрядчик не приступає своєчасно до виконання договору
або виконує роботу так повільно, що закінчення її в строк стає
явно неможливим, замовник вправі відмовитися від договору і
вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не
буде виконана належним чином, замовник вправі призначити
підрядчикові відповідний строк для усунення недоліків, а при
невиконанні підрядчиком цієї вимоги у визначений строк —
відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків, або
доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядчика. При наявності поважних причин замовник вправі в будь-який час
до закінчення роботи відмовитися від договору, сплативши
підрядчикові винагороду за виконану частину роботи і відшкодувавши
йому збитки, завдані розірванням договору, з зарахуванням того, що
підрядчик зберіг внаслідок розірвання договору.
С т а т т я 348. Побутове замовлення
За договором підряду по обслуговуванню побутових потреб
громадян (побутове замовлення) організація, що обслуговує побутові
потреби громадян, зобов'язується виконати для замовника певну
роботу, а замовник зобов'язується прийняти її і оплатити. До договору побутового замовлення застосовуються загальні
правила про договір підряду (статті 335—337, 339—342, частина
третя статті 343, статті 346, 347 цього Кодексу). По окремих видах обслуговування громадян Рада Міністрів
Української РСР затверджує типові договори побутового замовлення. Відступи від умов типових договорів, що обмежують права
замовників, недійсні.
С т а т т я 349. Виконання роботи за договором побутового
замовлення
За договором побутового замовлення підрядчик виконує роботу з
свого матеріалу, а за бажанням замовника — з його матеріалу. Якщо робота виконується з матеріалу підрядчика, вартість
матеріалу сплачується при укладенні договору повністю або в
частині, зазначеній у типовому договорі (стаття 351 цього
Кодексу). У випадках, передбачених законодавством Української РСР,
оплата матеріалів, наданих підрядчиком, може провадитись з
розстрочкою платежу. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, то в
квитанції, що йому видається підрядчиком при укладенні договору,
повинні бути вказані точне найменування матеріалу і його оцінка за
згодою сторін.
С т а т т я 350. Права замовника в разі істотного порушення
договору побутового замовлення і строк на
пред'явлення претензій і позовів про
недоліки в роботі
Якщо підрядчик допустив істотні відступи від умов договору
побутового замовлення або інші істотні недоліки в роботі,
виконаній з матеріалу замовника, останній вправі на свій вибір
вимагати або виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої
ж якості, або розірвання договору і відшкодування збитків. Порядок і строк пред'явлення претензій з приводу недоліків у
роботі за договором побутового замовлення визначаються в порядку,
встановлюваному Радою Міністрів Української РСР. Позов з приводу недоліків у роботі, виконаній за договором
побутового замовлення, може бути пред'явлений не пізніше шести
місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена
або час її заявлення встановити неможливо, — не пізніше шести
місяців з дня строку, встановленого для заявлення претензії
(частина друга цієї статті).
С т а т т я 351. Сплата винагороди за договором побутового
замовлення
Вартість робіт, виконуваних за договором побутового
замовлення, визначається затвердженим в установленому порядку
прейскурантом і сплачується замовником відповідно до типового
договору або повністю при укладенні договору, або шляхом видачі
авансу при укладенні договору з остаточним розрахунком при
одержанні замовником виконаної підрядчиком роботи, або повністю
при одержанні замовником зазначеної роботи. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 352. Наслідки неявки замовника за одержанням
виконаної роботи
В разі неявки замовника за одержанням речі, виготовленої за
договором побутового замовлення, підрядчик вправі після закінчення
шести місяців з дня, коли відповідно до договору річ повинна була
бути здана, і наступного дворазового попередження замовника
продати річ у встановленому порядку, а виручену суму, за
вирахуванням всіх належних підрядчику платежів, внести у депозит
державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса на ім'я
замовника. (Статтю 352 доповнено згідно із Законом N 287/94-ВР від 14.12.94 )
С т а т т я 352-1. Правила про окремі види договору
підряду
Правила про окремі види договору підряду між організаціями, а
також правила про договори підряду по обслуговуванню побутових
потреб громадян (побутового замовлення) встановлюються
законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами
законодавства Української РСР. (Кодекс доповнений статтею згідно з Указом ПВР N 278-11
від 20.05.85)
Глава 29.
ПІДРЯД НА КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО
С т а т т я 353. Договір підряду на капітальне будівництво
За договором підряду на капітальне будівництво
організація-підрядчик зобов'язується своїми силами і засобами
збудувати і здати організації-замовнику передбачений планом об'єкт
відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і у
встановлений строк, а замовник зобов'язується надати підрядчику
будівельну площадку, передати йому затверджену проектно-кошторисну
документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва,
прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Забезпечення будівництва технологічним, енергетичним,
електротехнічним та загальнозаводським устаткуванням і апаратурою
покладається на замовника, крім випадків, передбачених
спеціальними постановами. Спеціальними постановами на замовника
може бути покладене забезпечення будівництва матеріалами.
С т а т т я 354. Генеральний підрядчик і субпідрядчик
Договір підряду на капітальне будівництво укладається
замовником з однією будівельною організацією, а у випадках і в
порядку, що визначаються Радою Міністрів СРСР, з двома і більше
будівельними організаціями, які вправі як генеральний підрядчик на
основі договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів
робіт спеціалізованим організаціям (стаття 164 цього Кодексу). Договір на виконання робіт по монтажу устаткування
укладається замовником або з генеральним підрядчиком, або з
поставщиком устаткування. За згодою генерального підрядчика договори на виконання
монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником
з монтажними або іншими спеціалізованими організаціями. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 2895-07 від 22.07.70)
С т а т т я 355. Права замовника
Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за
відповідністю обсягу, вартості і якості виконуваних робіт проектам
і кошторисам. Він вправі в будь-який час перевіряти хід і якість
будівельних і монтажних робіт, а також якість використовуваних
матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську
діяльність підрядчика. Недоліки виконання робіт або використовуваних для робіт
матеріалів, допущені з вини підрядчика (або субпідрядчика),
повинні бути усунуті підрядчиком за свій рахунок.
С т а т т я 356. Відповідальність сторін за порушення
договору підряду на капітальне
будівництво
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за
договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це
сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує
в сумі, не покритій неустойкою, збитки, що виразилися у зроблених
другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна. Суми неустойки (пені), сплачені підрядчиком за порушення
строків виконання окремих робіт, повертаються підрядчикові в разі
закінчення усіх робіт по об'єкту до встановленого договором
кінцевого строку.
С т а т т я 357. Правила про договори підряду на капітальне
будівництво
Договори підряду на капітальне будівництво укладаються і
виконуються відповідно до правил, затверджуваних Радою Міністрів
СРСР або у встановленому нею порядку. Особливі правила про договори підряду на капітальне
будівництво в колгоспах затверджуються в порядку, встановлюваному
Радою Міністрів Української РСР.
Глава 30.
ПЕРЕВОЗКА
С т а т т я 358. Договір перевозки
За договором перевозки вантажу транспортна організація
(перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником
вантаж до пункту призначення і видати його управомоченій на
одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов'язується
сплатити за перевозку вантажу встановлену плату. За договором перевозки пасажира перевізник зобов'язується
перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром
багажу — також доставити багаж до пункту призначення і видати його
управомоченій на одержання багажу особі; пасажир зобов'язується
сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу — і за
провіз багажу. Умови перевозки вантажів, пасажирів та багажу і
відповідальність сторін по цих перевозках відповідно до Основ
цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік
визначаються статутами (кодексами) окремих видів транспорту і
правилами, що видаються у встановленому порядку. Умови перевозки вантажу, пасажирів і багажу автомобільним
транспортом та відповідальність сторін по цих перевозках
визначаються відповідно до цього Кодексу Статутом автомобільного
транспорту Української РСР, затверджуваним Радою Міністрів
Української РСР, і правилами перевозок, що видаються у
встановленому порядку.
С т а т т я 359. План вантажних перевозок та
відповідальність за його невиконання
Договір перевозки вантажів державних, кооперативних та інших
громадських організацій укладається на підставі плану перевозок,
обов'язкового для обох сторін. Укладення договорів перевозки вантажів, не передбачених
планом, допускається в порядку, встановленому транспортними
статутами (кодексами). Перевізник і відправник несуть майнову відповідальність за
неподачу перевізних засобів, непред'явлення до перевозки вантажу
та за інші порушення обов'язків, що випливають з плану перевозок,
а так само за такі ж порушення у випадках, передбачених частиною
другою цієї статті. Відправник, який не пред'явив вантаж для перевозки
автомобільним транспортом, повинен заплатити автотранспортній
організації штраф за всю непред'явлену кількість вантажу в
порівнянні з місячним планом перевозок або разовим замовленням.
Вантаж, який був пред'явлений відправником у стані, що не
відповідає правилам перевозки, і не був приведений ним у належний
стан в строк, що забезпечує своєчасну відправку, вважається
непред'явленим. Автотранспортна організація, що не подала відправникові
транспортні засоби, достатні для перевозки вантажу, передбаченого
місячним планом перевозок або прийнятим до виконання разовим
замовленням, повинна сплатити відправникові штраф за всю
невивезену кількість підготовленого до відправки багажу в
порівнянні з місячним планом або разовим замовленням. Надання
перевізних засобів, не придатних для перевозки передбаченого
планом вантажу, дорівнюється до ненадання транспортних засобів. Автотранспортна організація і відправник звільняються від
відповідальності за невиконання плану перевозок, якщо це
невиконання сталось внаслідок: 1) явищ стихійного характеру (заметів, поводі, пожежі та
ін.); 2) аварії на підприємстві, внаслідок якої робота підприємства
була припинена на строк не менше трьох діб; 3) тимчасового припинення або обмеження перевозки вантажів по
визначених шляхах, встановлюваного в порядку, передбаченому
Статутом автомобільного транспорту Української РСР. Розмір штрафів, передбачених частинами четвертою і п'ятою
цієї статті, визначається Статутом автомобільного транспорту
Української РСР.
С т а т т я 360. Розрахунки за перевозку вантажів, пасажирів
і багажу автомобільним транспортом
Розрахунки за перевозку вантажів, пасажирів і багажу
автомобільним транспортом, а також за виконання автотранспортними
організаціями операцій і послуг, зв'язаних з цими перевозками,
провадяться згідно з тарифами, затверджуваними в порядку,
встановленому Радою Міністрів Української РСР. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 361. Навантаження і розвантаження вантажів, що
перевозяться автомобільним транспортом *
Навантаження вантажів на автомобіль провадиться силами і
засобами відправника, а їх розвантаження — силами і засобами
одержувача, якщо інше не встановлено згодою автотранспортної
організації з відправником або відповідно з одержувачем. Строки навантаження і розвантаження вантажів засобами
відправників і одержувачів визначаються в порядку, встановлюваному
Радою Міністрів Української РСР. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
За простій засобів автомобільного транспорту під
навантаженням і розвантаженням понад встановлені строки з вини
відправника або одержувача, а також за простій з вини відправника
засобів автомобільного транспорту по шляху слідування відправник
або одержувач сплачує автотранспортній організації штраф у
розмірі, встановленому Статутом автомобільного транспорту
Української РСР.

С т а т т я 362. Відповідальність перевізника за втрату,
нестачу і пошкодження вантажу або багажу
Перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкодження
прийнятого до перевозки вантажу і багажу, якщо не доведе, що
втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (стаття 209
і частина перша статті 211 цього Кодексу). У транспортних статутах (кодексах) можуть бути передбачені
випадки, коли доказування вини перевізника у втраті, нестачі або
пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.
С т а т т я 363. Розмір відповідальності автотранспортної
організації за втрату, нестачу і
пошкодження вантажу
За шкоду, заподіяну при перевозці вантажу або багажу
автомобільним транспортом, перевізник (автотранспортна
організація) відповідає: 1) в разі втрати або нестачі вантажу і багажу — в розмірі
вартості вантажу і багажу, який втрачено або якого не вистачає; 2) в разі пошкодження вантажу або багажу — в розмірі суми, на
яку зменшилась його вартість; 3) в разі втрати вантажу або багажу, зданого до перевозки з
оголошенням його цінності — в розмірі оголошеної цінності вантажу
або багажу, якщо не буде доведено, що вона нижче дійсної його
вартості. Якщо внаслідок пошкодження, за яке автотранспортна
організація несе відповідальність (стаття 362 цього Кодексу),
якість вантажу або багажу змінилась настільки, що він не може бути
використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу або багажу
вправі від нього відмовитись і вимагати відшкодування за його
втрату. Якщо вантаж або багаж, за втрату або нестачу якого
автотранспортна організація сплатила відповідне відшкодування,
буде згодом знайдено, одержувач (відправник) вправі вимагати
видачі йому цього вантажу або багажу, повернувши одержане за його
втрату або нестачу відшкодування.
С т а т т я 364. Строк доставки вантажу та багажу і
відповідальність за прострочення
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж або багаж до пункту
призначення у строк, встановлений транспортними статутами
(кодексами) або виданими у встановленому порядку правилами. Якщо
строк доставки у зазначеному порядку не встановлено, сторони
вправі встановити цей строк у договорі. Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення
в доставці вантажу або багажу, якщо прострочення сталося не з його
вини. Розмір штрафів, що стягуються з автотранспортних організацій
за прострочення в доставці вантажу або багажу, визначається
Статутом автомобільного транспорту Української РСР в залежності
від тривалості прострочення. Сплата автотранспортною організацією штрафу за доставку
вантажу або багажу з простроченням не звільняє її від
відповідальності за викликані цим простроченням втрату, нестачу
або пошкодження вантажу.
С т а т т я 365. Пред'явлення претензій по перевозках
До пред'явлення перевізникові позову, що випливає з
перевозки, обов'язкове пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а
претензії про сплату штрафів і премій — протягом 45 днів.
Перевізник зобов'язаний розглянути заявлену претензію і повідомити
заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців,
а щодо претензії по перевозці, здійснюваній перевізниками різних
видів транспорту по одному документу, — протягом шести місяців і
претензії про сплату штрафу або премії — протягом 45 днів.
С т а т т я 366. Пред'явлення позовів по перевозках
Якщо претензія відхилена або відповідь не одержана в строк,
встановлений статтею 365 цього Кодексу, заявникові надається на
пред'явлення позову два місяці з дня одержання відповіді або
закінчення строку, встановленого для відповіді. Для пред'явлення перевізником до відправників, одержувачів
або до пасажирів позовів, що випливають з перевозки,
встановлюється шестимісячний строк.
С т а т т я 367. Позови з перевозок у закордонному
сполученні
Строки позовної давності та порядок пред'явлення позовів у
спорах, пов'язаних з перевозками в закордонному сполученні,
встановлюються транспортними статутами (кодексами) або
міжнародними договорами.
С т а т т я 368. Відповідальність перевізника за заподіяння
смерті або ушкодження здоров'я пасажира
Відповідальність перевізника за заподіяння смерті або
ушкодження здоров'я пасажира визначається за правилами глави 40
цього Кодексу, якщо законом не передбачена підвищена
відповідальність.
Глава 31.
ДЕРЖАВНЕ СТРАХУВАННЯ
С т а т т я 369. Види страхування
Державне страхування здійснюється у формі обов'язкового і
добровільного страхування.
С т а т т я 370. Обов'язкове страхування
Обов'язковому страхуванню підлягає майно, зазначене в законі,
на умовах, ним встановлених. За обов'язковим страхуванням страхова організація при
настанні передбаченої законом події (страхового випадку)
відшкодовує страхувальникові або іншій особі, якій належить
застраховане майно, понесену нею шкоду: при повній загибелі майна
— у повній сумі страхового забезпечення, а при частковому
пошкодженні — у розмірі відповідної частини страхового
забезпечення. Страхувальник зобов'язаний вносити встановлені
страхові платежі. Види обов'язкового особистого страхування встановлюються
законодавством Союзу РСР.
С т а т т я 371. Договір добровільного страхування
За договором добровільного страхування страхова організація
зобов'язується при настанні зазначеної у договорі події
(страхового випадку): за майновим страхуванням — відшкодувати страхувальникові або
іншій особі, на користь якої укладено договір, понесену шкоду
(виплатити страхове відшкодування) у межах обумовленої за
договором суми ( страхової суми), а коли майно застраховане не в
повній вартості — відповідну частину шкоди, якщо інше не
передбачене правилами страхування; за особистим страхуванням — сплатити страхувальникові або
іншій особі, на користь якої укладено договір, обумовлену за
договором страхову суму, незалежно від належних йому сум по
державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню і
сум, належних в порядку відшкодування шкоди. Страхувальник зобов'язується вносити встановлені договором
страхові платежі.
С т а т т я 372. Перехід до страхової організації прав
страхувальника щодо особи, відповідальної
за заподіяну шкоду
До страхової організації, що сплатила страхове відшкодування
за майновим страхуванням, переходить у межах цієї суми право
вимоги, яку страхувальник (або інша особа, яка одержала страхове
відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
С т а т т я 373. Правила страхування
Правила страхування затверджуються в порядку, встановлюваному
Радою Міністрів СРСР.
Глава 32.
ПОЗИКА
С т а т т я 374. Договір позики
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає
другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне
управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а
позичальник зобо'язується повернути позикодавцеві таку ж суму
грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей
або речей. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 375. Форма договору позики
Договір позики на суму понад п'ятдесят карбованців повинен
бути укладений у письмовій формі.
С т а т т я 376. Заперечення договору позики
Позичальник вправі заперечувати договір позики за його
безгрошовістю, доводячи, що гроші або речі в дійсності зовсім не
одержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж
зазначено в договорі. В тих випадках, коли договір позики повинен бути укладений у
письмовій формі (стаття 375 цього Кодексу), заперечення його за
безгрошовістю шляхом свідоцьких показань не допускається, за
винятком випадків кримінально карних дій.
С т а т т я 377. Позикові операції банків і державних
трудових ощадних кас
Позикові операції банків і державних трудових ощадних кас
регулюються законодавством Союзу РСР.
С т а т т я 378. Позикові операції ломбардів
Ломбарди видають громадянам позички, забезпечувані заставою
предметів домашнього вжитку і особистого користування (статті
181—188 цього Кодексу). Граничний розмір і число позичок, що можуть бути видані одній
особі, а також строки, на які видаються позички, визначаються
Типовим статутом ломбарду, затвердженим Радою Міністрів
Української РСР. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 379. Позикові операції кас громадської
взаємодопомоги і фондів творчих спілок
Каси громадської взаємодопомоги при профспілкових комітетах
підприємств, установ, організацій видають робітникам і службовцям
довгострокові і короткострокові позички. Каси взаємодопомоги в
колгоспах видають позички колгоспникам. Фонди творчих спілок
видають позички працівникам літератури і мистецтва. Строки позичок і умови їх видачі визначаються типовим
(примірним) статутом каси громадської взаємодопомоги і статутами
творчих спілок.
Глава 33.
РОЗРАХУНКОВІ І КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ
С т а т т я 380. Розрахунки між організаціями
Платежі за зобов'язаннями між державними організаціями,
колгоспами й іншими кооперативними та іншими громадськими
організаціями провадяться в порядку безготівкових розрахунків
через кредитні установи, в яких зазначені організації відповідно
до закону зберігають свої кошти. Порядок і форми розрахунків
визначаються законодавством Союзу РСР. Розрахунки готівкою між державними організаціями, колгоспами
та іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями
допускаються у випадках і межах, встановлюваних законодавством
Союзу РСР.
Стаття 381. Розпорядження коштами, що зберігаються на
рахунках юридичних осіб та фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності у банках
Юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької
діяльності розпоряджаються коштами, що зберігаються на їх рахунках
у банках, згідно з цільовим призначенням цих коштів.
Без згоди юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, що
знаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком
випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду,
арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.
При задоволенні претензій додержується черговість,
встановлена законодавством України. ( Стаття 381 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5095-11
від 24.12.87, в редакції Закону N 556/96-ВР від 03.12.96 )

С т а т т я 382. Кредитування організацій
Кредитування державних організацій, колгоспів та інших
кооперативних та інших громадських організацій провадиться згідно
з затвердженими планами шляхом видачі цільових строкових позичок
Державним банком СРСР й іншими банками СРСР в порядку,
встановленому законодавством Союзу РСР. Кредитування однієї організації іншою у натуральній або
грошовій формі, в тому числі видача авансів, допускається лише у
випадках, встановлених законодавством Союзу РСР. Умови і порядок кредитування одним колгоспом іншого при
поданні виробничої допомоги встановлюються Радою Міністрів
Української РСР.
С т а т т я 383. Банківські позички громадянам
Позички громадянам видаються банками СРСР у випадках і в
порядку, що визначаються законодавством Союзу РСР.
С т а т т я 384. Вклади громадян у кредитних установах
Громадяни можуть зберігати кошти в державних трудових ощадних
касах та в інших кредитних установах, розпоряджатися вкладами,
одержувати по вкладах доход у вигляді процентів або виграшів,
провадити безготівкові розрахунки відповідно до статутів кредитних
установ та виданих у встановленому порядку правил. Держава гарантує таємницю вкладів, їх збереження і видачу за
першою вимогою вкладника. Порядок розпорядження вкладами, внесеними в державні трудові
ощадні каси та в інші кредитні установи, визначається їх статутами
і зазначеними у частині першій цієї статті правилами.
С т а т т я 385. Звернення стягнення на вклади
Стягнення на вклади громадян у державних трудових ощадних
касах і в Державному банку СРСР може бути звернено на підставі
вироку чи рішення суду, яким задоволено цивільний позов, що
випливає з кримінальної справи, рішення суду чи постанови
народного судді про стягнення аліментів (при відсутності заробітку
або іншого майна, на яке можна звернути стягнення) або рішення
суду про поділ вкладу, який є спільним майном подружжя.
Конфіскація вкладів громадян у зазначених кредитних установах може
бути проведена на підставі вироку, що набрав законної сили, або
винесеної відповідно до закону постанови про конфіскацію майна. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 8520-10 від 01.03.85)

Глава 34.
ДОРУЧЕННЯ
С т а т т я 386. Договір доручення
За договором доручення одна сторона (повірений)
зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони
(довірителя) певні юридичні дії.
С т а т т я 387. Винагорода за договором доручення
Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному винагороду лише
в тому разі, коли вона передбачена договором або затвердженими в
установленому порядку правилами. Громадяни не можуть одержувати
винагороду за виконання договору доручення, крім випадків, прямо
зазначених у законі.
С т а т т я 388. Виконання доручення відповідно до вказівок
довірителя
Повірений зобов'язаний виконати дане йому доручення
відповідно до вказівок довірителя. Повірений вправі відступити від цих вказівок, якщо за
обставинами справи це необхідно в інтересах довірителя і повірений
не міг попередньо запитати довірителя або не одержав своєчасно
відповіді на свій запит. В цьому разі повірений зобов'язаний повідомити довірителя про
допущені відступи, як тільки повідомлення стало можливим.
С т а т т я 389. Особисте виконання доручення повіреним
Повірений зобов'язаний виконати дане йому доручення особисто.
Він вправі передати виконання доручення іншій особі (заступникові)
лише у випадках, коли він уповноважений на те за договором або
примушений до того силою обставин з метою захисту інтересів
довірителя. В цьому разі повірений відповідає тільки за вибір заступника. Довіритель вправі у будь-який час відвести заступника,
обраного повіреним.
С т а т т я 390. Обов'язки повіреного
Повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про
хід виконання доручення; 2) по виконанні доручення без зволікання подати довірителеві
звіт з доданням виправдувальних документів, якщо це вимагається
характером доручення; 3) без зволікання передати довірителеві все одержане в
зв'язку з виконанням доручення.
С т а т т я 391. Обов'язки довірителя
Довіритель зобов'язаний без зволікання прийняти все виконане
повіреним відповідно до договору. Довіритель зобов'язаний також, якщо інше не передбачено
договором: 1) забезпечити повіреного коштами, необхідними для виконання
доручення; 2) відшкодувати повіреному фактичні витрати, які були
необхідні для виконання доручення; 3) по виконанні доручення сплатити повіреному винагороду,
якщо вона належить (стаття 387 цього Кодексу).
С т а т т я 392. Припинення договору доручення
Договір доручення припиняється, крім загальних підстав
припинення договорів, також внаслідок: 1) скасування його довірителем; 2) відмови повіреного; 3) смерті довірителя або повіреного, визнання будь-кого з них
недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім; 4) припинення юридичної особи, що бере участь у договорі. Довіритель вправі скасувати доручення, а повірений
відмовитись від нього у всякий час. Угода про відмову від цього
права недійсна. Якщо доручення припинилось внаслідок причин, зазначених вище,
то в разі необхідності захисту інтересів повіреного припускається,
що доручення зберегло чинність, поки повірений не дізнався або не
повинен був дізнатися про припинення доручення. Якщо повірений відмовився від договору за таких умов, коли
довіритель позбавлений можливості замінити його чи інакше
забезпечити свої інтереси, повірений зобов'язаний відшкодувати
завдані припиненням договору збитки.
С т а т т я 393. Наслідки припинення частково виконаного
договору
Якщо договір доручення припинений до того, як доручення
виконано повністю, довіритель зобов'язаний винагородити повіреного
відповідно до виконаної роботи, якщо винагороду передбачено
договором або затвердженими у встановленому порядку правилами, а
також відшкодувати понесені ним витрати. Це правило не
застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він
дізнався чи повинен був дізнатися про припинення доручення.
С т а т т я 394. Обов'язки спадкоємців повіреного
В разі смерті повіреного його спадкоємці зобов'язані
повідомити довірителя про припинення договору доручення і вжити
заходів, необхідних для охорони майна довірителя. Такі ж обов'язки лежать на ліквідаторі юридичної особи, яка
була повіреним.
Глава 35.
КОМІСІЯ
С т а т т я 395. Договір комісії
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується
за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити
одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. За договором комісії на продаж сільськогосподарської
продукції колгосп (комітент) доручає організації споживчої
кооперації (комісіонерові) продати на комісійних началах лишки
сільськогосподарської продукції, що залишилися після виконання
колгоспом зобов'язань по продажу сільськогосподарської продукції
державі. Комісійні магазини укладають з громадянами договори комісії
на продаж у порядку роздрібної торгівлі прийнятих від них нових і
тих, що були в користуванні, речей, за винятком предметів,
прийняття яких заборонено правилами комісійної торгівлі
непродовольчими товарами. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 396. Форма договору комісії
Договір комісії повинен бути укладений у письмовій формі. Договір комісії на продаж сільськогосподарської продукції
може бути укладений шляхом видачі колгоспові накладної
організацією споживчої кооперації, що приймає продукти. В договорі
(накладній) зазначається найменування продуктів, дата їх
прийняття, ким здані продукти, їх кількість і якість, а також
продажна ціна, встановлювана за погодженням сторін, і строки
розрахунків. Недодержання письмової форми тягне за собою наслідки,
передбачені статтею 46 цього Кодексу.
С т а т т я 397. Права і обов'язки комісіонера за угодою з
третьою особою
За угодою, укладеною комісіонером з третьою особою, набуває
права і стає зобов'язаним комісіонер, хоча б комітент був названий
в угоді або вступив з третьою особою в безпосередні відносини по
виконанню цієї угоди.
С т а т т я 398. Право власності комітента
Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або набуте
комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.
С т а т т я 399. Виконання комісійного доручення
Взяте на себе доручення комісіонер зобов'язаний виконати на
умовах, найбільш вигідних для комітента. Якщо комісіонер укладе угоду на умовах більш вигідних, ніж
ті, що були зазначені комітентом, вся вигода надходить
комітентові, якщо в договорі комісії не передбачено інше. Організація споживчої кооперації, що прийняла
сільськогосподарські продукти від колгоспу для комісійного
продажу, при необхідності їх реалізації за межами району своєї
діяльності вправі укласти договір субкомісії з іншою організацією
споживчої кооперації. Організація споживчої кооперації, що прийняла
сільськогосподарські продукти для комісійного продажу, видає
колгоспові аванс у межах, встановлених законодавством Союзу РСР.
С т а т т я 400. Відступи від вказівок комітента
Комісіонер вправі відступити від вказівок комітента у
випадках, передбачених статтею 388 цього Кодексу. Комісіонер, що продав майно за ціною більш низькою, ніж
призначена йому комітентом, зобов'язаний відшкодувати останньому
різницю, якщо він не доведе, що не було можливості продати майно
за призначеною ціною і продаж за нижчою ціною запобіг ще більшим
збиткам. Якщо комісіонер купить майно за ціною вищою, ніж призначена
йому комітентом, комітент, що не бажає прийняти таку покупку,
зобов'язаний заявити про це комісіонерові без зволікання по
одержанні повідомлення про укладення угоди з третьою особою. В
противному разі купівля визнається прийнятою комітентом. Якщо
комісіонер повідомить, що приймає різницю в ціні на свій рахунок,
комітент не вправі відмовитися від укладеної за його рахунок
угоди.
С т а т т я 401. Ціна речей, що продаються комісійними
магазинами
Продажна ціна речі, прийнятої комісійним магазином,
визначається угодою сторін, але не повинна перевищувати державних
роздрібних цін на відповідні речі. Продажна ціна антикварних і унікальних речей та творів
мистецтва визначається комісійним магазином за спеціальною
оцінкою. Ціна речі, не проданої у встановлений правилами строк (стаття
395 цього Кодексу), може бути знижена за згодою з комітентом. Якщо
комітент не з'являється для переоцінки речі за викликом, магазин
знижує ціну відповідно до правил. Продажна ціна лишків сільськогосподарських продуктів,
прийнятих організацією споживчої кооперації від колгоспів для
продажу на комісійних началах, визначається угодою сторін.
С т а т т я 402. Виконання угоди комісіонером з третьою
особою
Комісіонер повинен виконати всі обов'язки і здійснити всі
права, що випливають з угоди, укладеної ним з третьою особою. Комісіонер не відповідає перед комітентом за виконання
третьою особою угоди, укладеної ним за рахунок комітента, крім
випадків, коли комісіонер приймає на себе поруку за виконання
третьою особою цієї угоди (делькредере). В разі порушення третьою особою угоди, укладеної з ним
комісіонером, комісіонер зобов'язаний без зволікання повідомити
про це комітента, зібрати і забезпечити необхідні докази. Комітент, повідомлений про порушення третьою особою угоди,
укладеної з ним комісіонером, вправі вимагати передачі йому вимог
комісіонера до цієї особи за зазначеною угодою.
С т а т т я 403. Відповідальність комісіонера за збереження
майна комітента
Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату або
пошкодження майна комітента, яке знаходиться у нього, коли не
доведе, що втрата або пошкодження сталися не з його вини. Якщо при прийманні комісіонером майна, яке надіслано
комітентом або надійшло до комісіонера для комітента, в цьому
майні виявляться пошкодження або нестачі, які можуть бути помічені
при зовнішньому огляді, а також в разі заподіяння ким-небудь
збитку майну комітента, що знаходиться у комісіонера, комісіонер
зобов'язаний вжити заходів до охорони прав комітента, зібрати
необхідні докази і про все без зволікання повідомити комітента. Комісіонер, який не застрахував майна комітента, що
знаходиться у нього, відповідає за це лише у випадках, коли
комітент наказав йому застрахувати це майно або страхування його
обов'язкове в силу закону.
С т а т т я 404. Звіт комісіонера
По виконанні доручення комісіонер зобов'язаний представити
комітентові звіт і передати йому все одержане по виконаному
дорученню, а також передати комітентові за його вимогою всі права
щодо третьої особи, які випливають з угоди, укладеної комісіонером
з цією третьою особою. Якщо комітент має заперечення по звіту, він зобов'язаний
повідомити про них комісіонера протягом трьох місяців з дня
одержання звіту. В противному разі звіт, при відсутності іншої
угоди, вважається прийнятим. Сума, виручена від продажу сільськогосподарських продуктів, з
відрахуванням виданого авансу, встановленої комісійної винагороди
і витрат, зроблених комісіонером за рахунок комітента, повинна
бути сплачена колгоспу в строки, передбачені договором. Остаточний
розрахунок за прийняті на комісію сільськогосподарські продукти
провадиться не пізніше трьох днів після їх продажу. В разі укладення договору субкомісії (стаття 399 цього
Кодексу) видача авансу і остаточний розрахунок провадяться за
бажанням колгоспу комісіонером або субкомісіонером. Виплата грошей комісійним магазином комітентові, за
вирахуванням належної магазинові комісійної винагороди,
провадиться не пізніше трьох днів після продажу речі.
С т а т т я 405. Прийняття комітентом виконаного за його
дорученням
Комітент зобов'язаний: 1) прийняти від комісіонера все виконане за дорученням; 2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і
сповістити останнього без зволікання про виявлені в цьому майні
недоліки; 3) звільнити комісіонера від зобов'язань, взятих ним на себе
по виконанню доручення перед третьою особою.
С т а т т я 406. Комісійна винагорода
По виконанні доручення комісіонер вправі одержати від
комітента винагороду. Якщо комісіонер прийняв на себе поруку за
виконання угоди третьою особою (стаття 402 цього Кодексу), то за
цю поруку комісіонер одержує від комітента окрему винагороду. Розмір комісійної винагороди, а також винагороди за
делькредере визначається погодженням сторін, якщо інше не
встановлено законом. По всіх комісійних договорах, за винятком договорів комісії
по зовнішній торгівлі, забороняється визначення комісійної
винагороди і винагороди за делькредере у вигляді різниці або
певної частини різниці між призначеною комітентом ціною і тією
більш вигідною ціною, за якою комісіонер укладе угоду.
С т а т т я 407. Відшкодування витрат по виконанню
доручення
Комітент зобов'язаний, крім сплати комісійної винагороди, а у
відповідних випадках і винагороди за делькредере, відшкодувати
комісіонерові витрачені ним по виконанню доручення суми. Комісіонер не має права на відшкодування витрат по зберіганню
майна комітента, яке знаходиться у нього, якщо у законі або
договорі не встановлено інше. Всі витрати по доставці сільськогосподарських продуктів, що
здаються на комісію, до зазначеного у договорі місця їх продажу
відносяться за рахунок комітента, якщо у договорі не передбачено
інше.



вгору