Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік
Президент України; Указ, Програма від 12.02.201645/2016
Документ 45/2016, чинний, поточна редакція — Прийняття від 12.02.2016
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »  

Указ
Президента України

Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік

З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань розвитку особливого партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору, а також відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з виконання Річної національної програми.

3. Центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, подати до 10 січня 2017 року Кабінету Міністрів України звіти, а Міністерству закордонних справ України - інформацію про виконання Річної національної програми для подальшого інформування Президента України.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству закордонних справ України, Міністерству інформаційної політики України, Міністерству оборони України, центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ
12 лютого 2016 року
№ 45/2016




ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 12 лютого 2016 року № 45/2016

РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА
співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин особливого партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Розвиток особливого партнерства з НАТО є пріоритетним напрямом безпекової політики України.

Виходячи з довгострокової цілі приєднання до загальноєвропейської системи безпеки, основу якої становить НАТО, Україна поглиблюватиме співробітництво з Північноатлантичним альянсом з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації, за такими напрямами:

поглиблення політичного діалогу з питань проведення демократичних реформ і забезпечення регіональної безпеки;

проведення реформ у секторі безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО;

здійснення коротко- та середньострокових заходів щодо підвищення обороноздатності України, зокрема проведення спільних навчань;

розвиток взаємодії у сфері безпекового і оборонного планування, зокрема шляхом проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони, за результатами якого уточнюватимуться основні показники оборонного і безпекового планування;

участь в операціях НАТО з підтримання миру і безпеки;

розвиток спроможностей щодо запобігання і боротьби з тероризмом, а також спільної боротьби з тероризмом;

створення ефективного механізму реагування на кризові ситуації, які становлять загрозу національній безпеці;

планування дій на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та взаємодія у гуманітарних операціях з реагування на катастрофи;

імплементація принципів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

розвиток спільних програм підготовки персоналу органів сектору безпеки і оборони, зокрема Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

взаємодія у сферах енергетичної безпеки, науки і технологій та захисту навколишнього природного середовища.

Пріоритетним завданням є досягнення повної сумісності сектору безпеки і оборони з відповідними органами держав - членів НАТО, що має забезпечити можливість набуття у майбутньому членства України в Північноатлантичному альянсі з метою отримання дієвих гарантій суверенітету та територіальної цілісності України. У зв'язку з цим Україна підтримує політику "відкритих дверей" НАТО та позицію Північноатлантичного альянсу щодо чинності рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО.

В умовах тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, проведення на частині території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції та загальної ситуації, що склалася внаслідок агресії Російської Федерації проти України, Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік (далі - Програма) має особливе значення для забезпечення захисту національних інтересів і безпеки України, передусім у контексті використання потенціалу та практичної допомоги НАТО та держав - членів Альянсу у підвищенні обороноздатності України для протидії агресії Російської Федерації та реформування за стандартами НАТО сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу.

Для України особливе партнерство з НАТО є невід'ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у рамках процесу європейської інтеграції необхідними реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та Збройних Сил України. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

Україна розраховує на підтримку НАТО та держав - членів Альянсу в реформуванні держави та гарантує інформування на постійній основі НАТО про результати проведення реформ.

Виконання Програми не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, а також за рахунок фінансової допомоги з бюджету НАТО та окремих держав - членів Альянсу.

Розділ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ

1.1. Внутрішня політика

Внутрішня політика, спрямована на комплексне, глибинне та невідкладне реформування України, відіграє особливу роль у контексті очікуваних українським суспільством змін, які необхідні для подальшого успішного розвитку держави.

Ключові завдання влади на цьому шляху визначені у Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695, схваленій Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, Угоді про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, підписаній 27 листопада 2014 року, засадах державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційній стратегії) на 2014 - 2017 роки, затверджених Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1699-VII. Зазначені документи охоплюють основні напрями реформ, серед яких, зокрема: оновлення влади та антикорупційна політика; реформа системи судоустрою та судочинства; реформа правоохоронної системи; реформа системи національної безпеки та оборони; децентралізація влади та конституційна реформа, реформа державного управління; податкова реформа; дерегуляція та розвиток підприємництва. Крім того, передбачено виконання державних програм, які стосуються енергетичної незалежності України та популяризації держави у світі.

Метою зазначених реформ є остаточне закріплення демократії та перетворення України на заможну, вільну та процвітаючу державу, що повністю відповідає цілям європейської та євроатлантичної інтеграції. Крім того, вони сприятимуть створенню умов для забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України. Зазначені реформи всебічно підтримуються громадянами держави, високо оцінюються міжнародними урядовими та неурядовими інституціями.

1.1.1. Демократичні реформи

Демократичні реформи в Україні спрямовані передусім на досягнення європейських демократичних стандартів. Асоціація з Європейським Союзом є важливим стимулом для розбудови в Україні сучасної європейської держави.

Конкретними кроками для досягнення зазначеної мети в найближчій перспективі мають стати:

удосконалення системи державного управління;

децентралізація влади та проведення конституційної реформи;

удосконалення механізму здійснення парламентського контролю, а також забезпечення контролю з боку громадянського суспільства за діяльністю центральних та місцевих органів виконавчої влади;

удосконалення виборчого законодавства;

реформування системи правоохоронних органів згідно з європейськими нормами та стандартами;

забезпечення впровадження незалежного, справедливого і доступного судочинства.

Реформи проводитимуться з максимально широким залученням інститутів громадянського суспільства.

1.1.1.1. Конституційна реформа

Конституційна реформа має вирішальне значення для проведення усіх інших реформ. Одним з її основних завдань є запровадження механізму державної влади, який унеможливить узурпацію влади будь-якою вищою посадовою особою держави та забезпечить єдність державної політики.

Конституційна реформа гарантуватиме забезпечення незалежності і професійності суддів, а також створить основу для реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади на засадах деконцентрації фінансових ресурсів та субсидіарності.

Основними напрямами впровадження засад удосконалення Основного Закону України є:

забезпечення балансу законодавчої, виконавчої та судової влади та чіткого їх розподілу;

зміцнення засад і принципів парламентаризму;

забезпечення дотримання єдності державної політики;

забезпечення впровадження конституційних гарантій незалежності і професійності суддів та справедливого правосуддя;

приведення організації органів прокуратури у відповідність з європейськими стандартами.

З метою розроблення узгоджених пропозицій щодо удосконалення Основного Закону України діє Конституційна Комісія як спеціальний допоміжний орган при Президентові України. Розпочато процес внесення змін до Конституції України, який грунтується на засадах прозорості, відкритості та гласності.

1.1.1.2. Реформа виборчого законодавства.

Основними напрямами реформи виборчого законодавства в Україні визначено реалізацію невід'ємного права громадянина демократичної держави вільно обирати органи влади, а також виконання державою обов'язку забезпечити громадянам можливість реалізації такого права.

Саме тому одним з найважливіших завдань, яке стоїть перед Україною, є створення такої виборчої системи, яка б забезпечила вибір громадян України відповідно до їх переконань, що сприятиме утвердженню України як демократичної, соціальної, правової держави та зміцненню довіри населення до інституту виборів.

Під час проведення виборчих компаній створюватимуться належні умови для реалізації громадянами конституційних виборчих прав, вільного волевиявлення під час голосування, забезпечуватиметься проведення виборів у повній відповідності з вимогами Конституції і законів України та з дотриманням європейських стандартів.

Середньострокові цілі:

забезпечення підзвітності і дієвості парламенту, стабільності партійної системи та можливості ротації політичних еліт відповідно до Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, підписаної 27 листопада 2014 року;

забезпечення невідворотності покарання за злочини проти виборчих прав громадян та відповідальності за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

1.1.2. Права людини

Збройна агресія Російської Федерації в окремих районах Луганської і Донецької областей України та тимчасова окупація Автономної Республіки Крим і м. Севастополя створюють постійну загрозу політичній стабільності в Україні, а також існуванню демократичних інститутів у державі. У зв'язку з цим особливого значення набувають питання належного забезпечення прав і свобод людини відповідно до статті 3 Конституції України, а також виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань, пов'язаних з членством в ООН, Раді Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організаціях, дотримання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інших міжнародних договорів у сфері захисту прав людини, виконання рішень Європейського суду з прав людини тощо.

Указом Президента України від 25 серпня 2015 року № 501 затверджена Національна стратегія у сфері прав людини, основною метою реалізації якої є забезпечення пріоритетності прав і свобод людини як визначального чинника у формуванні засад і принципів державної політики, прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Удосконалення системи захисту прав і свобод людини здійснюватиметься з урахуванням досвіду України та іноземних держав, кращих міжнародних практик, зокрема досвіду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, правозахисних організацій України, міжнародних організацій та інституцій (ООН, Рада Європи, ОБСЄ, Європейський суд з прав людини тощо).

На виконання Указу Президента України від 25 серпня 2015 року № 501 "Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини" Кабінетом Міністрів України за участю представників органів державної влади, місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, провідних українських учених і міжнародних експертів розроблено та затверджено план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року.

У зв'язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України та підвищенням рівня терористичної активності у районі проведення антитерористичної операції у Донецькій і Луганській областях, що становлять суспільну небезпеку, яка загрожує життю нації, Україна вживає заходів, що відступають від її окремих зобов'язань, за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Право держави на відступ від окремих зобов'язань згідно з названими міжнародними договорами передбачено статтею 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5 червня 2015 року Україна офіційно поінформувала Генерального секретаря ООН та Генерального секретаря Ради Європи, які є депозитаріями згаданих міжнародних договорів, про схвалення Заяви Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" (Постанова Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 462-VIII).

Право на відступ застосовується Україною на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України.

Держава бере на себе зобов'язання забезпечувати належний рівень захисту прав національних меншин та корінних народів, сприяти задоволенню їх етнокультурних та релігійних потреб. Для досягнення цієї мети в Україні триває робота з удосконалення законодавчої бази, спрямованої на регулювання етнонаціональних відносин, поліпшення взаємодії з громадськими об'єднаннями національних меншин, сприяння збереженню та розвитку їх етнічної самобутності відповідно до кращих світових практик.

Завданням демократичної держави є утвердження прав територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, удосконалення роботи інститутів місцевої демократії.

Передумовою для розширення прав і свобод кожного громадянина шляхом підвищення ефективності управління та вдосконалення механізму самоорганізації населення на місцевому рівні є утворення дієвих інститутів місцевої демократії.

Середньострокові цілі:

вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини та утвердження принципу верховенства права;

забезпечення реалізації прав національних меншин, гендерної рівності, захисту дітей;

забезпечення імплементації резолюцій Ради Безпеки ООН № 1325 (2000) "Жінки, мир, безпека" та № 1612 (2005) "Діти у збройних конфліктах" з використанням досвіду НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

виконувати свої обов'язки щодо захисту прав національних меншин відповідно до Конституції України та стандартів Ради Європи, зокрема за Європейською хартією регіональних мов або мов меншин та Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин;

провести консультації з інститутами громадянського суспільства та заінтересованими сторонами щодо статусу мов національних меншин в частині приведення законодавства про мови у відповідність із вимогами Конституції України, а також з метою дотримання Україною своїх зобов'язань як члена Ради Європи у сфері захисту прав меншин, зокрема згідно з положеннями Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та Рамкової конвенції про захист національних меншин;

забезпечувати належну імплементацію Національної стратегії у сфері прав людини;

сприяти діяльності інститутів громадянського суспільства у проведенні аналізу щодо забезпечення основних прав і свобод людини та громадянина з урахуванням інтересів внутрішньо переміщених осіб;

забезпечити виконання завдань, передбачених на 2016 рік у плані дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1393-р.

Основні заходи:

завершити розроблення та затвердити Національний план дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН № 1325 (2000) "Жінки, мир, безпека" з урахуванням Політики НАТО з питань жінок, миру і безпеки;


Міністерство соціальної політики України, Міністерство оборони України, Міністерство закордонних справ України, Служба безпеки України, Міністерство юстиції України

розробити та затвердити Національний план з імплементації Резолюції Ради Безпеки ООН № 1612 (2005) "Діти у збройних конфліктах" з використанням методик та досвіду держав - членів та держав - партнерів НАТО, а також рекомендацій Альянсу.


Міністерство соціальної політики України, Міністерство оборони України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України, Служба безпеки України

1.1.3. Свобода слова та інформаційна політика

Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, забезпечення доступу громадян до інформації, недопущення цензури і перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами інформаційної політики України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з громадськістю.

Середньострокові цілі:

створення належних умов функціонування Суспільного телебачення і радіомовлення України;

реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації;

створення умов для провадження професійної діяльності журналістами, іншими працівниками засобів масової інформації;

створення належних умов функціонування системи державного іномовлення України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити функціонування Національної суспільної телерадіокомпанії України;

сприяти діяльності інститутів громадянського суспільства у проведенні аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист професійної діяльності журналістів;

сприяти проведенню першого етапу реформування державних і комунальних засобів масової інформації.

Основні заходи:

вжити заходів щодо підтримки діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України відповідно до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" та постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 693 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України";


Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Міністерство фінансів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство юстиції України, за участю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

вжити заходів щодо здійснення у порядку, визначеному законодавством, першого етапу реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації;


Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України, обласні, Київська міська державні адміністрації

вжити заходів для проведення аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист журналістів за участю інститутів громадянського суспільства;


Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство юстиції України

забезпечити належні умови функціонування системи державного іномовлення України.


Міністерство інформаційної політики України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство фінансів України, за участю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

1.2. Забезпечення верховенства права

Одним із основних принципів правової держави, що закріплений частиною першою статті 8 Конституції України, є верховенство права. Для забезпечення верховенства права найважливішим є створення сильної, незалежної та вільної від корупції системи судочинства.

1.2.1. Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів

Метою реформи є утвердження правопорядку, який ґрунтується на високому рівні правової культури в суспільстві, діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин на засадах принципів верховенства права та захисту прав і свобод людини, а в разі порушення прав і свобод - справедливого та адекватного їх відновлення в розумні строки.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів здійснюється, зокрема, за такими напрямами:

забезпечення незалежності, безсторонності та неупередженості суддів;

запобігання та протидія корупції у системі органів судочинства в Україні;

підвищення прозорості діяльності суддів та ступеня їх відповідальності;

підвищення рівня професійної підготовки та кваліфікації суддів;

підвищення ефективності правосуддя та оптимізація повноважень судів різної юрисдикції;

посилення гарантій провадження адвокатської діяльності та забезпечення доступності безоплатної правової допомоги;

удосконалення системи виконання судових рішень та підвищення ефективності виконавчого провадження;

приведення повноважень та діяльності органів прокуратури до європейських стандартів;

удосконалення процесуального забезпечення справедливості і права на захист під час кримінального провадження;

підвищення рівня ефективності роботи судових та правоохоронних органів у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією;

підвищення ефективності запобігання вчиненню злочинів і реабілітації засуджених та вдосконалення системи виконання покарань.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів проводитиметься шляхом невідкладного оновлення законодавства, спрямованого на відновлення суспільної довіри до суддів та судової влади загалом, зокрема шляхом прийняття змін до Конституції України.

Успішна реалізація судової реформи в Україні сприятиме ефективній, продуктивній та скоординованій роботі судової гілки влади в Україні.

1.2.2. Запобігання та протидія корупції

Боротьба з корупцією визначена одним із ключових напрямів реформування держави, що закріплено, зокрема у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, Угоді про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", засадах державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки.

Прийняті Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року антикорупційні закони визначили комплексні засади реформування системи запобігання корупції відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO), Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції та з урахуванням успішного досвіду іноземних держав.

У рамках реалізації антикорупційної політики у 2016 році планується, зокрема, забезпечити:

виконання антикорупційного законодавства України;

функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції як превентивного органу та Національного антикорупційного бюро України як правоохоронного органу;

моніторинг способу життя державних службовців;

створення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

проведення перевірки державних службовців відповідно до Закону України "Про очищення влади".

Проблематика боротьби з корупцією є важливим елементом діалогу між Україною та НАТО. Реалізація нової антикорупційної політики передбачає також подальше впровадження в роботу оборонних і безпекових інституцій механізмів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій.

Основні завдання антикорупційної реформи:

забезпечення доброчесності та підзвітності в публічному секторі;

забезпечення прозорості фінансування політичних партій і політичної діяльності, обмеження впливу приватного капіталу на політику;

скасування державної монополії на інформацію та гарантування доступу до суспільно необхідної інформації;

зменшення корупційних ризиків у державних закупівлях шляхом забезпечення їх прозорості і конкурентності;

посилення можливості для виявлення та кримінального переслідування корупційних діянь.

Середньострокові цілі:

забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства та посилення роботи щодо запобігання і протидії корупції шляхом реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки, виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265, та розроблених на їх основі антикорупційних програм у центральних органах виконавчої влади та інших державних органах;

продовження імплементації принципів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій, рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення заходів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

продовжити виконання навчальних програм щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових і оборонних інституціях для підвищення рівня підготовки фахівців у сфері боротьби з корупцією в межах реалізації Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій, а також її проекту "Розбудова доброчесного оборонного відомства", який реалізується в рамках діяльності Ради міністрів оборони Південно-Східної Європи;

проводити всебічні консультації з міжнародними організаціями та представництвами міжнародних неурядових організацій з питань запобігання та боротьби з корупцією з урахуванням кращих світових практик та стандартів, а також відповідно до зобов'язань України, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Основні заходи:

впровадити критерії оцінки ефективності заходів щодо запобігання корупції в секторі безпеки і оборони, розроблених за участю міжнародної неурядової організації "Transparency International", Центру виховання доброчесності в оборонному секторі (м. Осло, Королівство Норвегія), а також в рамках реалізації Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;


Міністерство оборони України

провести із залученням Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського для посадових осіб Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, уповноважених з антикорупційної програми на державних підприємствах Міністерства оборони України навчальні курси з питань розбудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій за навчальною програмою міжнародної неурядової організації "Transparency International";


Міністерство оборони України

провести із залученням Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії у військових вищих навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів для посадових осіб керівного складу та персоналу кадрових і фінансових органів військових частин мобільні навчальні курси з питань розбудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій за навчальною програмою міжнародної неурядової організації "Transparency International";


Міністерство оборони України

провести із залученням Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії на базі Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності Національного університету оборони України імені Івана Черняховського спеціалізований навчальний курс з питань запобігання та протидії корупції в ході підготовки та проведення миротворчих операцій за навчальною програмою міжнародної неурядової організації "Transparency International";


Міністерство оборони України

підготувати із залученням Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та міжнародної неурядової організації "Transparency International" для Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та вищих військових навчальних закладів видів Збройних Сил України 20 викладачів та спеціалістів з антикорупційних навчальних програм;


Міністерство оборони України

розробити та впровадити спільний з Центром зі зниження ризиків корупції в оборонному секторі Міністерства оборони Королівства Норвегія проект щодо зниження ризиків корупції в системі управління персоналом Міністерства оборони України;


Міністерство оборони України

підготувати та забезпечити виконання "Дорожньої карти" Україна - НАТО на 2016 рік із здійснення заходів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;


Апарат Ради національної безпеки і оборони України, Міністерство оборони України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Національна гвардія України, за участю Національного антикорупційного бюро України

провести із залученням експертів держав - членів НАТО навчальні курси для працівників Національного антикорупційного бюро України щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових та оборонних інституціях.


Апарат Ради національної безпеки і оборони України за участю Національного антикорупційного бюро України

1.3. Економічні питання

Основним елементом економічної політики України у найближчій перспективі є створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, як це передбачено Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованою Законом України 16 вересня 2014 року № 1678-VII (далі - Угода про асоціацію). Не менш важливим є відновлення повноцінного функціонування економіки України, яка зазнала значної шкоди внаслідок корупційної діяльності попередньої влади та агресивної політики Російської Федерації.

Основними пріоритетами розвитку економіки України на 2016 рік є створення базових передумов економічного зростання шляхом досягнення низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і забезпечення стійкості фінансової системи.

Ключовою умовою економічного зростання є забезпечення економічної безпеки шляхом:

деолігархізації, демонополізації і дерегуляції економіки, захисту економічної конкуренції, спрощення та оптимізації системи оподаткування, формування сприятливого бізнес-клімату та умов для прискореного інноваційного розвитку;

ефективного застосування механізму спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), унеможливлення контролю стратегічних галузей економіки державою-агресором через свій капітал;

створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності, залучення іноземних інвестицій у ключові галузі економіки, зокрема в енергетичний і транспортний сектори, як інструменту забезпечення національної безпеки;

забезпечення ефективного функціонування економіки України в особливий період;

розвитку оборонно-промислового комплексу як потужного високотехнологічного сектору економіки, спроможного відігравати ключову роль у її прискореній інноваційній модернізації;

захисту в міжнародних юрисдикційних органах майнових прав та інтересів України, її фізичних і юридичних осіб, порушених внаслідок агресії Російської Федерації;

підвищення стійкості національної економіки до негативних зовнішніх впливів, диверсифікації зовнішніх ринків;

забезпечення цілісності та захисту інфраструктури в умовах кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці, та особливого періоду;

ефективного використання бюджетних коштів, міжнародної економічної допомоги та ресурсів міжнародних фінансових організацій, дієвого контролю за станом державного боргу;

стабілізації банківської системи, забезпечення прозорості грошово-кредитної політики та відновлення довіри до вітчизняних фінансових інститутів;

системної протидії організованій економічній злочинності та "тінізації" економіки, зокрема шляхом формування переваг легальної господарської діяльності, консолідації інституційних спроможностей фінансових, правоохоронних органів та органів державної фіскальної служби, виявлення та конфіскації активів організованих злочинних угруповань.

Основні заходи:

забезпечити проведення не рідше одного разу на квартал засідання Ради з фінансової стабільності з метою своєчасного виявлення і мінімізації ризиків, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України.


Міністерство фінансів України за участю Національного банку України

1.3.1. Енергетична безпека

Ключовим елементом сталого розвитку економіки України є надійне енергозабезпечення. Виконання цього завдання потребує реагування на виклики, які загрожують стабільному функціонуванню систем енергозабезпечення, та розв'язання проблем, які гальмують розвиток енергетичного сектору України.

Важливим елементом забезпечення енергетичної безпеки держави є реформа енергетичного сектору, основними завданнями якої є:

підвищення рівня прозорості енергетичних ринків в Україні з метою обмеження можливостей для корупції та створення передумов для їх ефективного функціонування, зокрема шляхом забезпечення загальнодоступності та відкритості договорів, що укладаються на відповідних ринках;

усунення бар'єрів для суб'єктів господарювання, які починають здійснювати діяльність на енергетичних ринках, та максимальне скорочення штучних монопольних сегментів;

забезпечення здійснення заходів з енергозбереження шляхом створення стимулів, а також залучення інвестицій для реалізації проектів з енергозбереження;

зниження рівня енергоємності національної економіки без порушення факторів забезпечення її розвитку (включаючи стимулювання структурної зміни економіки);

запровадження установлених в державах - членах ЄС сучасних методичних підходів до розроблення документів стратегічного планування та практичної діяльності з реалізації державної політики в енергетичній сфері;

зниження рівня непродуктивного енергоспоживання, оптимізація використання енергетичних ресурсів та диверсифікація джерел їх постачання;

зниження негативного впливу енергетичного сектору економіки на навколишнє природне середовище;

реструктуризація енергетичних ринків з метою запровадження максимального рівня конкуренції в усіх секторах, крім тих, які з урахуванням відповідного рівня знань і технологій мають деякий час залишатися природними монополіями, ефективного функціонування таких ринків у довгостроковій перспективі, забезпечення безпеки та надійності енергосистем та постачання енергії, сприяння ефективному інвестуванню у сферу енергетики.

Пріоритетами забезпечення енергетичної безпеки України є:

реформування енергетичних ринків, забезпечення прозорості господарської діяльності, конкуренції на цих ринках та їх демонополізація, інтеграція енергетичного сектору України до енергетичних ринків держав - членів ЄС та системи європейської енергетичної безпеки;

підвищення енергетичної ефективності та забезпечення енергозбереження, зокрема у Збройних Силах України;

диверсифікація джерел і маршрутів енергопостачання, подолання залежності від Російської Федерації у постачанні енергетичних ресурсів і технологій, розвиток відновлюваної та ядерної енергетики з урахуванням пріоритетності завдань екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;

створення умов для надійного енергозабезпечення та транзиту енергоресурсів територією України, захищеності енергетичної інфраструктури від терористичної загрози;

будівництво та розширення газових інтерконнекторів між Україною та Республікою Польща, Угорщиною, Словацькою Республікою та Румунією;

створення на державному кордоні України з державами - членами ЄС концентратора технічних потужностей для транспортування та зберігання природного газу (газового хабу);

модернізація газотранспортної системи України, зокрема магістрального газопроводу Уренгой - Помари - Ужгород;

будівництво на узбережжі Чорного моря в м.Одесі установки зрідженого природного газу (установки LNG) для задоволення потреб України та держав - членів ЄС в природному газі;

формування системи енергозабезпечення національної економіки і суспільства в особливий період;

затвердження технічних вимог до об'єктів електроенергетики відповідно до вимог мережевих кодексів Об'єднання енергосистем європейських держав (континентальна Європа) ENTSO-E.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

вдосконалення законодавчого регулювання питань функціонування національної економіки, зокрема паливно-енергетичного комплексу, в особливий період;

вжити заходів щодо диверсифікації джерел, постачальників, маршрутів і способів транспортування енергетичних ресурсів в Україну;

активізувати співробітництво з органами НАТО та державами - членами НАТО у сфері енергетичної безпеки;

забезпечити з урахуванням досвіду і можливостей НАТО та держав - членів НАТО підвищення ефективності використання Збройними Силами України енергетичних ресурсів, зокрема шляхом впровадження рішень для скорочення енергетичних витрат з одночасним підвищенням військової ефективності.

Основні заходи:

опрацювати з НАТО питання щодо створення Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань енергетичної безпеки;


Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство закордонних справ України, Національний інститут стратегічних досліджень

провести консультації з представниками НАТО та держав - членів НАТО щодо вивчення методики визначення вразливості об'єктів паливно-енергетичного комплексу до терористичних загроз з метою визначення вразливості та складення на цій основі "паспортів терористичної вразливості" зазначених об'єктів;


Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Служба безпеки України, Міністерство закордонних справ України, Національний інститут стратегічних досліджень

провести консультації з представниками НАТО та держав - членів НАТО щодо реалізації навчальних та тренінгових програм для підготовки персоналу з питань захисту критичної інфраструктури (підвищення рівня професійної готовності службовців відповідних органів оборонно-безпекового сектору та цивільного захисту);


Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство оборони України, Державна інспекція ядерного регулювання України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство закордонних справ України, Національний інститут стратегічних досліджень

опрацювати з НАТО та державами - членами НАТО питання щодо проведення оцінки організаційної та ресурсної готовності НАТО та України до запобігання і реагування на кризові ситуації у сфері енергетичної безпеки;


Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство оборони України, Державна інспекція ядерного регулювання України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство закордонних справ України

продовжити здійснення заходів щодо виконання зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Законом України від 15 грудня 2010 року № 2787-VI, та з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію;


Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, інші центральні органи виконавчої влади, за участю інших державних органів, публічного акціонерного товариства" Національна акціонерна компанія " Нафтогаз України"

вдосконалити законодавче регулювання щодо сприяння здійсненню інвестицій у розвиток ринку природного газу України;

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »