Угода про сільське господарство (укр/рос)
СОТ; Угода, Міжнародний документ від 15.04.1994
Документ 981_005, поточна редакція — Прийняття від 15.04.1994

                              Угода 
про сільське господарство
(укр/рос)

Члени, вирішивши створити основу для початку процесу реформування
торгівлі у галузі сільського господарства відповідно до завдань
переговорів, які зазначено у Декларації Пунта-дель-Есте; нагадуючи, що їхнім довгостроковим завданням, узгодженим при
Проміжному перегляді Уругвайського раунду, є "створення
справедливої і ринково-орієнтованої системи торгівлі
сільськогосподарською продукцією, і що процес реформування повинен
бути розпочатий через переговори щодо зобов'язань на підтримку і
захист та через створення посилених і більш дійових правил та
дисциплін ГАТТ"; нагадуючи також, що "вищезгаданим довгостроковим завданням є
забезпечення суттєвого поступового зменшення підтримки та захисту
сільського господарства, які застосовуватимуться протягом
узгодженого періоду часу і матимуть результатом виправлення та
уникнення обмежень і спотворень на світових ринках
сільськогосподарської продукції"; сповнені бажання досягти конкретних зобов'язань у кожній з
наступних галузей: доступ до ринку; внутрішня підтримка
вітчизняного виробника; експортна конкуренція; а також досягти
угоди з санітарних та фітосанітарних заходів; домовившись, що при виконанні своїх зобов'язань щодо доступу
до ринку розвинені країни-Члени повинні повністю враховувати
окремі потреби та умови країн-Членів, що розвиваються, шляхом
значного поліпшення можливостей і умов доступу для
сільськогосподарських товарів, які становлять окремий інтерес для
цих Членів, у тому числі найповнішої лібералізації торгівлі
тропічними сільськогосподарськими товарами, як це узгоджено при
Проміжному перегляді, та для товарів, що мають особливе значення
для диверсифікації виробництва з метою заміни вирощування
незаконних наркотичних культур; відзначаючи, що зобов'язання за програмою реформ повинні бути
справедливо розподілені між Членами СОТ, зважаючи на не пов'язані
з торгівлею міркування, включаючи продовольчу безпеку і
необхідність охорони навколишнього середовища, зважаючи на
домовленість про те, що спеціальний і диференційний режим для
країн, що розвиваються, є невід'ємною частиною переговорів, та беручи до уваги можливість негативних наслідків виконання
програми реформ для найменш розвинених країн і країн, що
розвиваються, які є нетто-імпортерами продовольства; цим домовляються про наступне:
Частина I
Стаття 1
Визначення термінів
У цій Угоді, якщо контекст не вимагає іншого: (a) "Сукупний вимір підтримки" та "СВП" означають річний
рівень підтримки у грошовому виразі, яка надається на
сільськогосподарський товар на користь виробників базового
сільськогосподарського товару, або підтримку, не пов'язану з
конкретним товаром, яка надається на користь виробників
сільськогосподарської продукції взагалі, за винятком підтримки,
наданої за програмами, які визначаються як такі, що звільнені від
зобов'язань щодо зменшення підтримки за Додатком 2 до цієї Угоди,
і застосовуються:
(i) відносно підтримки, що надається протягом базового
періоду, зазначеного у відповідних таблицях супровідного
матеріалу, який включено через посилання у Частині IV Розкладу
Члена;
(ii) відносно підтримки, яка надається протягом будь-якого
року періоду виконання зобов'язань та після нього, розрахованої
відповідно до положень Додатка 3 цієї Угоди з урахуванням даних та
методології, використовуваних у таблицях супровідного матеріалу,
включеного через посилання у Частині IV Розкладу Члена;
(b) "базовий сільськогосподарський товар" стосовно
зобов'язань з внутрішньої підтримки визначається як товар,
максимально наближений до стадії першого продажу, як це визначено
у Розкладі Члена СОТ та у відповідному супровідному матеріалі;
(c) "бюджетні витрати" або "витрати" включають доходи, від
отримання яких держава відмовилася;
(d) "еквівалентний вимір підтримки" означає річний рівень
підтримки у грошовому виразі, яка надається на користь виробників
базового сільськогосподарського товару шляхом застосування одного
або більше заходів, розрахунок яких відповідно до методології СВП
не є практично можливим, за винятком підтримки, наданої за
програмами, які визначаються як такі, що звільнені від зобов'язань
щодо зменшення підтримки за Додатком 2 до цієї Угоди, і
застосовуються:
(i) відносно підтримки, що надається протягом базового
періоду, зазначеного у відповідних таблицях супровідного
матеріалу, який включено через посилання у Частині IV Розкладу
Члена;
(ii) відносно підтримки, яка надається протягом
будь-якого року періоду виконання зобов'язань та після нього,
розрахованої відповідно до положень Додатка 4 цієї Угоди з
урахуванням даних та методології, використаних у таблицях
супровідного матеріалу, включеного через посилання у Частині IV
Розкладу Члена;
(e) "експортні субсидії" означають субсидії, надання яких
залежить від показників експорту, у тому числі експортні субсидії,
перелічені у Статті 9 цієї Угоди;
(f) "період виконання зобов'язань" означає шестирічний
період, який починається у 1995 році, окрім випадку, коли він для
цілей Статті 13 означає дев'ятирічний період, що починається у
1995 році;
(g) "поступки щодо доступу до ринку" включають всі
зобов'язання щодо доступу до ринку, які беруть на себе Члени
відповідно до цієї Угоди;
(h) "загальний сукупний вимір підтримки" та "загальний СВП"
означають суму всіх видів внутрішньої підтримки, наданої на
користь виробників сільськогосподарської продукції, яка
розраховується як сума всіх сукупних вимірів підтримки базових
сільськогосподарських товарів, усіх сукупних вимірів підтримки, не
пов'язаної з конкретним товаром, та всіх еквівалентних вимірів
підтримки сільськогосподарських товарів, і застосовуються:
(i) відносно підтримки, що надається протягом базового
періоду (тобто "загальний СВП базового періоду"), та максимальної
підтримки, надання якої дозволено протягом будь-якого року періоду
виконання зобов'язань або після нього (тобто "річні та остаточні
рівні зв'язаних зобов'язань"), як зазначено у Частині IV Розкладу
Члена;
(ii) відносно рівня підтримки, яка фактично надається
протягом будь-якого року періоду виконання зобов'язань та після
нього (тобто "загальний СВП поточного періоду"), розрахованої
відповідно до положень цієї Угоди з урахуванням даних та
методології, використаних у таблицях супровідного матеріалу, який
включено через посилання у Частині IV Розкладу Члена;
(i) "рік" у параграфі (f) вище та стосовно конкретних
зобов'язань Члена СОТ означає календарний, фінансовий або
виробничий рік, який зазначено у Розкладі, що стосується такого
Члена СОТ.
Стаття 2
Товари, охоплені Угодою
Ця Угода поширюється на товари, перелічені у Додатку 1 до
цієї Угоди, які надалі іменуються як сільськогосподарські товари.
Частина II
Стаття 3
Включення поступок та зобов'язань
1. Зобов'язання, що містяться у Частині IV Розкладу кожного
Члена СОТ і стосуються внутрішньої підтримки та експортних
субсидій, становлять зобов'язання, які обмежують надання субсидій
і цією Угодою включаються як невід'ємна частина ГАТТ 1994
( 981_003 ). 2. Відповідно до положень Статті 6 Член СОТ не надаватиме
підтримки на користь вітчизняних виробників у розмірі більшому, за
рівень зобов'язань, передбачений у Розділі I Частини IV Розкладу
такого Члена СОТ. 3. Відповідно до положень параграфів 2(b) та 4 Статті 9 Член
СОТ не надаватиме експортних субсидій, перелічених у параграфі 1
Статті 9, на сільськогосподарські товари або групи товарів,
зазначені у Розділі II Частини IV його Розкладу, у розмірі, що
перевищує бюджетні витрати та рівні кількісних зобов'язань, які
зазначено у Розкладі, а також не надаватиме таких субсидій на
будь-який сільськогосподарський товар, який не зазначено у
згаданому Розділі такого Розкладу.
Частина III
Стаття 4
Доступ до ринку
1. Поступки щодо доступу до ринку, які містяться у Розкладах,
стосуються зв'язування та зменшення тарифів, а також інших
зобов'язань щодо доступу до ринку, як зазначено у Розкладах. 2. Члени СОТ не будуть зберігати будь-яких заходів, які
вимагається перетворити на звичайні мита (1), або вдаватися до
таких заходів, окрім випадків, коли інше передбачено у Статті 5 та
Додатку 5. _______________
(1) Ці заходи включають кількісні обмеження імпорту,
змінювані імпортні збори, мінімальні імпортні ціни, вибіркове
ліцензування імпорту, нетарифні заходи, що вживаються через
підприємства державної торгівлі, добровільні обмеження експорту, а
також подібні митні заходи, за винятком звичайних мит, незалежно
від того, чи застосовуються ці заходи відповідно до спеціальних
винятків з положень ГАТТ 1947 ( 995_264 ) для певної країни, але
окрім заходів, що зберігаються відповідно до положень щодо
платіжного балансу чи інших загальних положень ГАТТ 1994
( 981_003 ) або Багатосторонніх торговельних угод у Додатку 1 A до
Угоди СОТ ( 995_342 ), які не стосуються конкретно сільського
господарства.
Стаття 5
Положення про спеціальні захисні заходи
1. Незалежно від положень параграфа 1(b) Статті II ГАТТ 1994
( 981_003 ) будь-який Член СОТ може вдатися до положень параграфів
4 та 5 нижче у зв'язку з імпортом сільськогосподарського товару,
відносно якого заходи, зазначені у параграфі 2 Статті 4 цієї
Угоди, було перетворено на звичайне мито, і який відмічено у його
Розкладі позначкою "СЗЗ" ("Спеціальний захисний захід") як такий,
що є предметом поступки, відносно якої можуть бути використані
положення цієї Статті, якщо: (a) обсяг імпорту товару, що ввозиться на митну територію
Члена СОТ, який надає поступку, у будь-який рік перевищує
критичний рівень, щодо існуючих можливостей доступу до ринку, як
це визначено у параграфі 4; або, але не одночасно
(b) ціна, за якою такий імпортований товар може ввозитися на
митну територію Члена СОТ, що надає поступку, і яка визначається
на основі імпортної ціни СІФ відповідного відвантаження, виражена
у національній валюті, є нижчою за критичну ціну, яка дорівнює
середньому значенню довідкових цін (2) 1986-1988 рр. для даного
товару.
_______________
(2) Довідкова ціна, яка використовується для застосування
положень цього підпараграфа, загалом повинна являти собою середню
вартість одиниці експорту даного товару на умовах СІФ або, у решті
випадків, - відповідну ціну з точки зору якості товару та стадії
його обробки. Після першого її застосування вона повинна бути
опублікована та бути доступна тою мірою, якою це необхідно для
того, щоб інші Члени змогли оцінити додаткові мита, які можуть
бути стягнені.
2. Обсяг імпорту, встановлений на основі зобов'язань з
поточного та мінімального доступу до ринку, які є частиною
поступки, зазначеної у параграфі 1 вище, повинен враховуватися при
визначенні обсягу імпорту, необхідного для застосування положень
підпараграфа 1(a) та параграфа 4, але імпорт за такими
зобов'язаннями не повинен обкладатися ніякими додатковими митами,
які накладаються відповідно до підпараграфа 1(a) та параграфа 4
або ж підпараграфа 1(b) та параграфа 5 нижче. 3. Будь-які партії певного товару, які знаходилися у дорозі,
на підставі контракту, укладеного до введення додаткового мита
відповідно до підпараграфа 1(a) та параграфа 4, звільняються від
будь-яких додаткових мит за умови, що вони можуть враховуватися в
обсязі імпорту такого товару протягом наступного року для цілей
приведення в дію положень підпараграфа 1(a). 4. Будь-яке додаткове мито, яке накладається відповідно до
підпараграфа 1(a), зберігається лише до кінця року, у який його
було накладено, і може стягуватися лише за рівнем, який не
перевищує одну третину від рівня звичайного мита, яке діє у тому ж
році, у якому вживається такий захід. Критичний рівень
встановлюється в наступному порядку, основаному на можливостях
доступу до ринку, які визначаються як частка обсягу імпорту від
загального внутрішнього споживання (3) протягом попередніх трьох
років, за які наявні дані: _______________
(3) У випадках, коли внутрішнє споживання не розраховується,
застосовується критичний рівень базового періоду за підпараграфом
4(a).
(a) у випадках, коли такі можливості доступу до ринку для
певного товару менше або дорівнюють 10 відсоткам, критичний рівень
базового періоду становитиме 125 відсотків;
(b) у випадках, коли такі можливості доступу до ринку для
певного товару більше 10 відсотків, але менше або дорівнюють 30
відсоткам, критичний рівень базового періоду становитиме 110
відсотків;
(c) у випадках, коли такі можливості доступу до ринку для
певного товару є більшими за 30 відсотків, критичний рівень
базового періоду становитиме 105 відсотків.
У всіх випадках додаткове мито може бути накладено у
будь-який рік, коли абсолютний обсяг імпорту певного товару, який
ввозиться на митну територію Члена СОТ, що надає поступку,
перевищує суму (x) критичного рівня базового періоду, який
зазначено вище, помноженого на середню кількість імпорту протягом
попередніх трьох років, за які наявні дані, та (y) абсолютної
зміни обсягу внутрішнього споживання такого товару за останній
рік, за який наявні дані, у порівнянні з попереднім роком за
умови, що критичний рівень у пункті (x) вище не менший, ніж 105
відсотків від середньої кількості імпорту. 5. Додаткове мито, яке накладається відповідно до
підпараграфа 1(b), встановлюється в наступному порядку: (a) якщо різниця між імпортною ціною відвантаження на умовах
СІФ, вираженою в національній валюті (яка надалі у цій Угоді
іменується як "імпортна ціна"), та критичною ціною, як її
визначено у згаданому підпараграфі, є меншою або дорівнює 10
відсоткам від критичної ціни, додаткове мито не накладається;
(b) якщо різниця між імпортною ціною та критичною ціною (яка
надалі у цій Угоді іменується як "різниця") є більшою за 10
відсотків, але меншою або дорівнює 40 відсоткам від критичної
ціни, додаткове мито повинне становити 30 відсотків від суми, на
яку різниця перевищує 10 відсотків;
(c) якщо різниця є більшою за 40 відсотків, але меншою або
дорівнює 60 відсоткам від критичної ціни, додаткове мито повинне
становити 50 відсотків від суми, на яку різниця перевищує 40
відсотків, плюс додаткове мито, яке дозволяється за підпараграфом
(b);
(d) якщо різниця є більшою за 60 відсотків, але меншою або
дорівнює 75 відсоткам, додаткове мито повинне становити 70
відсотків від суми, на яку різниця перевищує 60 відсотків від
критичної ціни, плюс додаткові мита, які дозволяються за
підпараграфами (b) та (c);
(e) якщо різниця є більшою за 75 відсотків від критичної
ціни, додаткове мито повинне становити 90 відсотків від суми, на
яку різниця перевищує 75 відсотків, плюс додаткові мита, які
дозволяються за підпараграфами (b), (c), (d).
6. У випадку швидкопсувних та сезонних товарів умови,
викладені вище, застосовуються таким чином, щоб врахувати
специфіку таких товарів. Зокрема, за підпараграфами 1(a) та 4
можуть використовуватися коротші періоди часу при посиланні на
відповідні періоди в рамках базового періоду, а за підпараграфом
1(b) для різних періодів можуть використовуватися різні довідкові
ціни. 7. Застосування спеціального захисного заходу проводиться у
транспарентній формі. Будь-який Член СОТ, який діє відповідно до
підпараграфа 1(a) вище, повинен надати письмове повідомлення,
включаючи відповідні дані, до Комітету з сільського господарства,
настільки завчасно, наскільки це можливо, але у будь-якому разі
протягом 10 днів після такої дії. У випадках, коли зміни обсягів
споживання повинні фіксуватися за відповідними тарифними
позиціями, коли вони підпадають під дію положень параграфа 4,
відповідні дані повинні включати інформацію та опис методів, що
використовувалися для розподілу цих змін. Член СОТ, що діє
відповідно до параграфа 4, повинен надавати будь-якому
зацікавленому Члену СОТ можливість проконсультуватися з ним у
зв'язку з умовами застосування таких дій. Будь-який Член СОТ, який
діє відповідно до підпараграфа 1(b) вище, повинен надати письмове
повідомлення, включаючи відповідні дані, до Комітету з сільського
господарства протягом 10 днів після першої такої дії або, у
випадку швидкопсувних та сезонних товарів, першої такої дії за
будь-який період. Члени зобов'язуються по можливості уникати
застосування положень підпараграфа 1(b) у тому випадку, коли обсяг
імпорту відповідних товарів зменшується. У будь-якому з випадків
Член СОТ, що застосовує такі дії, повинен надати будь-якому
зацікавленому Члену СОТ можливість проконсультуватися з ним у
зв'язку з умовами застосування таких дій. 8. У випадках, коли вживаються заходи відповідно до
параграфів 1-7 вище, Члени зобов'язуються не вдаватися у зв'язку
з такими заходами до положень параграфів 1(a) та 3 Статті XIX ГАТТ
1994 ( 981_003 ) або параграфа 2 Статті 8 Угоди про захисні заходи
( 981_016 ). 9. Положення цієї Статті залишатимуться чинними протягом
процесу реформ, як його визначено у Статті 20.
Частина IV
Стаття 6
Зобов'язання щодо внутрішньої підтримки
1. Зобов'язання кожного Члена СОТ щодо зменшення внутрішньої
підтримки, які містяться у Частині IV його Розкладу,
застосовуються до всіх заходів внутрішньої підтримки на користь
виробників сільськогосподарської продукції за винятком внутрішніх
заходів, які не підлягають зменшенню за критеріями, викладеними у
цій Статті та Додатку 2 до цієї Угоди. Ці зобов 'язання виражені
через загальний сукупний вимір підтримки і "Річні та остаточні
рівні зв'язаних зобов'язань". 2. Відповідно до Угоди про проміжний перегляд, у якій
зазначено, що урядові заходи з надання допомоги, у прямій чи
непрямій формі, які мають на меті стимулювати розвиток сільського
господарства та села і є невід'ємною частиною програм розвитку
країн, що розвиваються, інвестиційні субсидії, які здебільшого
надаються на сільське господарство у країнах-Членах, що
розвиваються, та субсидії на сільськогосподарську сировину, які
звичайно надаються виробникам з низьким рівнем доходів та бідною
сировинною базою в країнах-Членах, що розвиваються, звільняються
від зобов'язань щодо зменшення внутрішньої підтримки, які за інших
умов вдавалися б до таких заходів. Від таких зобов'язань
звільняється також внутрішня підтримка виробникам у
країнах-Членах, що розвиваються, яка надається на сприяння
диверсифікації виробництва з метою заміни вирощування незаконних
наркотичних культур. Від Члена СОТ не вимагатиметься, щоб він
включав внутрішню підтримку, яка відповідає критеріям, зазначеним
у цьому параграфі, до розрахунків його загального СВП поточного
періоду. 3. Вважається, що Член СОТ дотримується своїх зобов'язань
щодо зменшення внутрішньої підтримки у будь-який рік, у який його
внутрішня підтримка на користь виробників сільськогосподарської
продукції, виражена через загальний СВП поточного періоду, не
перевищує відповідного річного чи остаточного рівня зв'язаних
зобов'язань, зазначених у Частині IV Розкладу Члена СОТ. 4. (a) Від Члена СОТ не вимагається включати до розрахунку
його загального СВП поточного періоду і не вимагається зменшувати:
(i) внутрішню підтримку, пов'язану з конкретним товаром,
яку за інших умов необхідно було б включити до розрахунку СВП
поточного періоду цього Члена, якщо така підтримка не перевищує 5
відсотків від загальної вартості базового сільськогосподарського
товару, виробленого таким Членом протягом відповідного року;
(ii) внутрішню підтримку, не пов'язану з конкретним
товаром, яку б за інших умов необхідно було включити до розрахунку
СВП поточного періоду цього Члена, якщо така підтримка не
перевищує 5 відсотків від вартості загального
сільськогосподарського виробництва такого Члена. (b) Для країн-Членів, що розвиваються, зазначена частка de
minimis за цим параграфом становитиме 10 відсотків.
5. (a) Прямі виплати за програмами обмеження виробництва не
підпадатимуть під дію зобов'язань щодо зменшення внутрішньої
підтримки, якщо:
(i) такі виплати прив'язані до конкретних площ та
врожаїв; або
(ii) такі виплати здійснюються на 85 або менше відсотків
від базового рівня виробництва; або
(iii) виплати на худобу здійснюються на чітко визначену
кількість голів. (b) Звільнення від зобов'язань щодо зменшення підтримки при
прямих виплатах, яке відповідає вищезазначеним критеріям,
виражається у виключенні вартості таких прямих виплат з розрахунку
Членом СОТ його загального СВП поточного періоду.
Стаття 7
Загальні правила внутрішньої підтримки
1. Кожен Член СОТ повинен забезпечити, щоб будь-які заходи з
внутрішньої підтримки на користь виробників сільськогосподарської
продукції, які не підпадають під дію зобов'язань щодо зменшення
підтримки, оскільки відповідають критеріям, викладеним у Додатку 2
до цієї Угоди, і надалі відповідали цим критеріям. 2. (a) Будь-який захід з внутрішньої підтримки на користь
виробників сільськогосподарської продукції, включаючи будь-яку
зміну такого заходу, а також будь-який захід, встановлений згодом,
про який Член СОТ не може довести, що він відповідає критеріям
Додатка 2 до цієї Угоди або має бути звільнений від зобов'язань
щодо зменшення підтримки відповідно до будь-яких інших положень
цієї Угоди, повинен включатися Членом СОТ до розрахунку його
загального СВП поточного періоду. (b) У випадку, коли до Частини IV Розкладу Члена СОТ не
включено зобов'язань щодо загального СВП, цей Член не повинен
надавати підтримку виробникам сільськогосподарської продукції у
обсязі, більшому, ніж відповідний рівень de minimis, зазначений у
параграфі 4 Статті 6.
Частина V
Стаття 8
Зобов'язання щодо експортної конкуренції
Кожен Член СОТ зобов'язується не надавати експортних
субсидій, окрім випадків, коли вони відповідають цій Угоді та
зобов'язанням, які передбачені у Розкладі такого Члена СОТ.
Стаття 9
Зобов'язання щодо експортних субсидій
1. Зобов'язанням по зменшенню підтримки за цією Угодою
підлягають наступні експортні субсидії: (a) надання урядом або його органами прямих субсидій, у тому
числі виплат натурою, фірмі, галузі, виробникам
сільськогосподарського товару, кооперативові чи іншому об'єднанню
таких виробників або маркетинговому дому, які залежать від
показників експорту;
(b) продаж або передання на експорт урядами чи їхніми
органами некомерційних запасів сільськогосподарської продукції за
ціною нижчою, ніж порівнювана ціна, яка призначається на
аналогічний товар при продажу його покупцям на внутрішньому ринку;
(c) виплати при експорті певного сільськогосподарського
товару, які фінансуються за підтримки уряду, незалежно від того,
чи має місце витрата державних коштів чи ні, у тому числі виплати,
які фінансуються за рахунок надходжень від зборів, стягнутих із
такого ж сільськогосподарського товару або сільськогосподарського
товару, з якого виробляється експортний товар;
(d) надання субсидій на скорочення витрат, пов'язаних зі
збутом при експорті сільськогосподарської продукції (за винятком
широкодоступних послуг зі сприяння експорту та консультаційних
послуг), у тому числі витрати на навантажування і розвантаження
товару, підвищення якості та інші витрати на переробку, а також
витрати на міжнародні перевезення та фрахт;
(e) витрати на внутрішні перевезення та фрахт при експортних
поставках, які надаються або встановлюються урядом на умовах,
більш сприятливих, ніж для поставок на внутрішній ринок;
(f) субсидії на сільськогосподарську продукцію, які залежать
від її включення до виробництва товарів на експорт.
2. (a) Окрім випадків, передбачених у підпараграфі (b), рівні
зобов'язань з експортних субсидій на кожний рік періоду виконання
зобов'язань, який визначено у Розкладі Члена СОТ, відносно
експортних субсидій, перелічених у параграфі 1 цієї Статті,
становлять:
(i) у випадку зобов'язань щодо зменшення бюджетних витрат
- максимальний рівень видатків на такі субсидії, які можуть бути
передбачені або надані у цьому році на такий сільськогосподарський
товар або групу товарів;
(ii) у випадку зобов'язань щодо кількісного скорочення
експорту - максимальну кількість сільськогосподарського товару або
групи товарів, на які у цьому році можуть бути надані експортні
субсидії. (b) У будь-якому році з другого по п'ятий протягом періоду
виконання зобов'язань Член СОТ може надати експортні субсидії,
перелічені у параграфі 1 вище, у сумі, що перевищує відповідні
рівні річних зобов'язань щодо певних товарів або груп товарів,
перелічених у Частині IV Розкладу Члена СОТ, за умови, що:
(i) сукупний обсяг бюджетних витрат на такі субсидії з
початку періоду виконання зобов'язань по даний рік включно не
перевищує сукупний обсяг, який був би при повному виконанні
відповідних річних рівнів зобов'язань щодо зменшення витрат,
зазначених у Розкладі Члена СОТ, більш, ніж на 3 відсотки від
рівня таких витрат у базовому періоді;
(ii) сукупна кількість товару, експортованого завдяки
таким експортним субсидіям, з початку періоду виконання
зобов'язань по даний рік включно не перевищує сукупну кількість,
яка була б при повному виконанні відповідних річних рівнів
зобов'язань щодо кількості, зазначених у Розкладі Члена СОТ,
більш, ніж на 1,75 відсотка від такої кількості у базовому
періоді;
(iii) загальна сукупна сума бюджетних витрат на такі
експортні субсидії та кількість товару, що експортується завдяки
таким субсидіям, за весь період виконання зобов'язань не
перевищують таких загальних показників, які були б при повному
виконанні відповідних річних рівнів зобов'язань, зазначених у
Розкладі Члена СОТ;
(iv) бюджетні витрати Члена СОТ на експортні субсидії та
кількість товару, що експортується завдяки таким експортним
субсидіям, на закінчення періоду виконання зобов'язань становлять
не більше 64 відсотків та 79 відсотків від рівнів базових періодів
1986-1990 рр. відповідно. Для країн-Членів, що розвиваються, ці
показники становитимуть відповідно 76 і 86 відсотків.
3. Зобов'язання, що стосуються обмежень поширення сфери
надання експортних субсидії, є такими, як зазначено у Розкладах. 4. Протягом періоду виконання зобов'язань від країн-Членів,
що розвиваються, не вимагатиметься, щоб вони брали на себе
зобов'язання щодо експортних субсидій, перелічених у підпараграфах
(d) та (e) параграфа 1 вище, за умови, що вони не застосовуються з
метою уникнення зобов'язань щодо зменшення підтримки.
Стаття 10
Перешкодження уникненню зобов'язань
щодо експортних субсидій
1. Експортні субсидії, не перелічені у параграфі 1 Статті 9,
не повинні застосовуватися у такій формі, у якій вони призводять
або можуть призвести до уникнення виконання зобов'язань щодо
експортних субсидій; забороняється також використовувати
некомерційні операції для уникнення таких зобов'язань. 2. Члени СОТ зобов'язуються працювати над розробкою
узгоджених між країнами правил, що регулюватимуть надання
експортних кредитів, гарантій за експортними кредитами або
проведення програм страхування, а також після узгодження таких
правил надавати експортні кредити, гарантії за експортними
кредитами та проводити програми страхування лише відповідно до
таких правил. 3. Будь-який Член СОТ, який стверджує, що певна кількість
товару, експортованого понад рівень зобов'язання щодо зменшення
підтримки, не отримує субсидування, повинен довести, що відносно
даної кількості експортованого товару не надавалася жодна
експортна субсидія, незалежно від того, включено її у Статтю 9 чи
ні. 4. Члени, що є донорами міжнародної продовольчої допомоги,
повинні забезпечити: (a) щоб надання міжнародної продовольчої допомоги не
прив'язувалося прямо чи непрямо до комерційного експорту
сільськогосподарської продукції до країн-отримувачів допомоги;
(b) щоб операції з надання міжнародної продовольчої допомоги,
включаючи двосторонню продовольчу допомогу у грошовій формі,
здійснювалися відповідно до "Принципів передачі надлишків та
зобов'язань щодо консультацій", встановлених ФАО, включаючи, де це
необхідно, систему Звичайних вимог щодо збуту (ЗВЗ);
(c) щоб така допомога надавалася за можливістю повністю у
безкоштовній формі або на умовах, що передбачають поступки не
менші, ніж ті, що передбачено у Статті IV Конвенції з продовольчої
допомоги 1986 року.
Стаття 11
Сільськогосподарська продукція,
включена до виробництва інших товарів
Субсидія, що виплачується на одиницю первинного
сільськогосподарського товару, включеного до іншого виробництва, у
жодному разі не може перевищувати експортну субсидію, яка б
виплачувалася на одиницю експорту самого первинного товару як
такого.
Частина VI
Стаття 12
Правила введення заборон та обмежень на експорт
1. У випадках, коли Член СОТ встановлює будь-яку нову
заборону або обмеження на експорт продуктів харчування відповідно
до параграфа 2(a) Статті XI ГАТТ 1994 ( 981_003 ), такий Член
повинен дотримуватися наступних положень: (a) Член СОТ, що вводить заборону або обмеження на експорт,
повинен належним чином враховувати наслідки такої заборони або
обмеження для продовольчої безпеки імпортуючих Членів СОТ;
(b) перед введенням будь-якої заборони або обмеження на
експорт Член СОТ повинен якомога завчасно надати Комітетові з
сільського господарства письмове повідомлення, яке повинне
включати інформацію про характер та тривалість такого заходу, а
також на вимогу будь-якого іншого Члена СОТ що має суттєвий
інтерес як імпортер, провести консультації з ним з приводу
будь-якого питання, що стосується зазначеного заходу.
2. Положення цієї Статті не поширюються на будь-яку
країну-Члена СОТ, що розвивається, якщо тільки такий захід не
вживається тією країною-Членом, що розвивається, яка є
нетто-експортером конкретного продукту харчування.
Частина VII
Стаття 13
Належна стриманість
Протягом періоду виконання зобов'язань, незалежно від
положень ГАТТ 1994 ( 981_003 ) і Угоди про субсидії та
компенсаційні заходи ( 981_015 ) (яка у цій Статті іменується як
"Угода про субсидії"): (a) заходи з внутрішньої підтримки, що повністю відповідають
положенням Додатка 2 до цієї Угоди, повинні:
(i) бути субсидіями, що не дають право на вжиття заходів
з точки зору застосування компенсаційних мит; (4)
_______________
(4) "Компенсаційними митами", які згадуються у цій Статті, є
ті мита, що охоплюються Статтею VI ГАТТ 1994 ( 981_003 ) і
Частиною V Угоди про субсидії та компенсаційні заходи ( 981_015 ).
(ii) звільнятися від дій, основаних на Статті XVI ГАТТ
1994 ( 981_003 ) та Частині III Угоди про субсидії ( 981_015 );
(iii) звільнятися від дій, основаних на зведенні нанівець
або ушкодженні переваг від тарифних поступок, що належать іншому
Членові відповідно до Статті II ГАТТ 1994 ( 981_003 ) у розумінні
параграфа 1(b) Статті XXIII ГАТТ 1994;
(b) заходи з внутрішньої підтримки, які повністю відповідають
положенням Статті 6 цієї Угоди, включаючи прямі виплати, що
відповідають вимогам параграфа 5 Статті 6, як їх відображено у
Розкладі кожного Члена, а також внутрішня підтримка в рамках
рівнів de minimis та відповідно до параграфа 2 Статті 6, повинні:
(i) звільнятися від накладення компенсаційних мит, якщо
тільки не буде зроблено висновок про наявність або загрозу шкоди
відповідно до Статті VI ГАТТ 1994 ( 981_003 ) та Частини V Угоди
про субсидії ( 981_015 ), і при порушенні будь-якого розслідування
з компенсаційних мит повинна виявлятися необхідна стриманість;
(ii) звільнятися від дій, основаних на параграфі 1 Статті
XVI ГАТТ 1994 ( 981_003 ) або Статтях 5 та 6 Угоди про субсидії
( 981_015 ), за умови, що такі заходи не надають підтримки на
певний товар у обсязі, більшому, ніж було затверджено у 1992
виробничому році;
(iii) звільнятися від дій, основаних на зведенні нанівець
або ушкодженні переваг від тарифних поступок, які належать іншому
Членові відповідно до Статті II ГАТТ 1994 ( 981_003 ), у розумінні
параграфа 1(b) Статті XXIII ГАТТ 1994, за умови, що такі заходи не
надають підтримки на певний товар у обсязі, більшому, ніж було
затверджено у 1992 виробничому році;
(c) експортні субсидії, які повністю відповідають положенням
Частини V цієї Угоди, як їх відображено у Розкладі кожного Члена
СОТ, повинні:
(i) підпадати під дію компенсаційних мит лише після
висновку про наявність або загрозу шкоди, який грунтується на
обсягах експорту, впливі на ціни, а також подальших наслідках
відповідно до Статті VI ГАТТ 1994 ( 981_003 ) та Частини V Угоди
про субсидії ( 981_015 ), а необхідне обмеження має бути розкрите
при порушенні будь-якого розслідування з компенсаційних мит;
(ii) звільнятися від дій, основаних на Статті XVI ГАТТ
1994 ( 981_003 ) або Статтях 3, 5 та 6 Угоди про субсидії
( 981_015 ).
Частина VIII
Стаття 14
Санітарні та фітосанітарні заходи
Члени СОТ зобов'язуються надати чинності Угоді про
застосування санітарних та фітосанітарних заходів ( 981_006 ).
Частина IX
Стаття 15
Спеціальний та диференційний режими
1. Визнаючи, що диференційний та більш сприятливий режим для
країн-Членів, що розвиваються, є невід'ємною частиною переговорів,
спеціальний та диференційний режими відносно зобов'язань повинні
забезпечуватися відповідно до того, як це визначено у відповідних
положеннях цієї Угоди та закріплено у Розкладах поступок та
зобов'язань. 2. Країнам-Членам, що розвиваються, надається можливість
виконати зобов'язання щодо зменшення підтримки протягом 10 років.
Від найменш розвинених країн не вимагається, щоб вони брали на
себе зобов'язання щодо зменшення підтримки.
Частина X
Стаття 16
Найменш розвинені країни та країни, що розвиваються,
які є нетто-імпортерами продовольства
1. Розвинені країни-Члени СОТ повинні діяти так, як
передбачено в рамках Рішення про заходи щодо можливих негативних
наслідків програми реформ для найменш розвинених країн та країн,
що розвиваються, які є нетто-імпортерами продовольства. 2. Комітет із сільського господарства здійснює належний
нагляд за виконанням цього Рішення.
Частина XI
Стаття 17
Комітет із сільського господарства
Цією Угодою засновується Комітет із сільського господарства.
Стаття 18
Розгляд виконання зобов'язань
1. Хід виконання зобов'язань, узгоджених у рамках програми
реформ Уругвайського раунду, розглядатиметься Комітетом із
сільського господарства. 2. Розгляд здійснюється на основі повідомлень, які надаються
Членами СОТ стосовно тих питань та через такі інтервали часу, як
це буде визначено, а також на основі такої документації,
підготовку якої може бути доручено Секретаріату для полегшення
процесу розгляду. 3. Крім повідомлень, які надаються відповідно до параграфа 2,
повинні оперативно надаватися повідомлення про будь-який новий
захід з внутрішньої підтримки або зміну існуючого заходу, для
якого вимагається звільнення від зобов'язань щодо зменшення
підтримки. Таке повідомлення повинне містити відомості про новий
або змінений захід та про його відповідність узгодженим критеріям,
які передбачено в Статті 6 або Додатку 2. 4. У ході розгляду Члени СОТ повинні приділяти належну увагу
впливу надмірних темпів інфляції на здатність будь-якого Члена СОТ
дотримуватися своїх зобов'язань щодо зменшення внутрішньої
підтримки. 5. Члени СОТ домовляються щорічно проводити консультації у
Комітеті з сільського господарства з приводу їх участі у
нормальному зростанні світової торгівлі сільськогосподарськими
товарами в рамках зобов'язань з експортних субсидій за цією
Угодою. 6. У ході розгляду Членам повинна надаватися можливість
порушити будь-яке питання стосовно виконання зобов'язань за
програмою реформ, яку викладено у цій Угоді. 7. Будь-який Член СОТ може привернути увагу Комітету з
сільського господарства до будь-якого заходу, про який, як він
вважає, повинен був повідомити інший Член СОТ.
Стаття 19
Консультації і врегулювання суперечок
При консультаціях та врегулюванні суперечок за цією Угодою
застосовуються положення Статей XXII і XXIII ГАТТ 1994 ( 981_003 )
у тому вигляді, у якому вони розроблені і застосовуються за
Домовленістю про врегулювання суперечок ( 981_019 ).
Частина XII
Стаття 20
Продовження процесу реформ
Визнаючи, що виконання довгострокових завдань щодо суттєвого
поступового зменшення підтримки та захисту, результатом якого є
фундаментальна реформа - це постійний процес, Члени домовляються
розпочати переговори з продовження процесу реформ за один рік до
закінчення періоду виконання зобов'язань, врахувавши при цьому: (a) досвід виконання зобов'язань щодо зменшення підтримки,
отриманий на той момент;
(b) вплив зобов'язань щодо зменшення підтримки на світову
торгівлю сільськогосподарською продукцією;
(c) не пов'язані з торгівлею міркування, спеціальний та
диференційний режими для країн-Членів, що розвиваються, та
завдання для створення справедливої і ринково-орієнтованої системи
торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також інші завдання
та міркування, які зазначено у преамбулі до цієї Угоди;
(d) які наступні зобов'язання є необхідними для виконання
вищезазначених довгострокових завдань.
Частина XIII
Стаття 21
Заключні положення
1. Положення ГАТТ 1994 ( 981_003 ) та інших Багатосторонніх
торговельних угод, що містяться у Додатку 1 A до Угоди СОТ
( 995_342 ), застосовуються з урахуванням положень цієї Угоди. 2. Додатки до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.
Додаток 1
Товари, охоплені Угодою
1. Ця Угода охоплює наступні товари:
(i) Глави 1-24 ГС за винятком риби та рибопродуктів, а
також (*)
(ii) Код ГС 2905.43 (манніт)
Код ГС 2905.44 (сорбіт)
Розділ ГС 33.01 (масла ефірні)
Розділ ГС 35.01-35.05 (альбумінові (білкові)
речовини, модифіковані
крохмалі, клеї)
Код ГС 3809.10 (засоби оздоблювальні)
Код ГС 3823.60 (сорбіт, який не віднесено
до коду 2905.44)
Розділ ГС 41.01-41.03 (шкіри, шкіряна сировина)
Розділ ГС 43.01 (сировина хутрова)
Розділ ГС 50.01-50.03 (шовк-сирець та відходи
шовкові)
Розділ ГС 51.01-51.03 (вовна та шерсть тварин)
Розділ ГС 52.01-52.03 (волокно бавовняне
нечесане, відходи бавовни,
волокно бавовняне чесане
та гребнечесане)
Розділ ГС 53.01 (волокно льняне)
Розділ ГС 53.02 (волокно пенькове) _______________
(*) Описи товарів, наведені у дужках, не обов'язково є
вичерпними.
2. Попередній перелік не обмежує коло товарів, охоплених
Угодою про застосування санітарних та фітосанітарних заходів
( 981_006 ).
Додаток 2
Внутрішня підтримка: підстава для звільнення
від зобов'язань щодо зменшення підтримки
1. Заходи з внутрішньої підтримки, для яких вимагається
звільнення від зобов'язань щодо зменшення підтримки, повинні
задовольняти основну вимогу, згідно з якою вони не повинні
справляти спотворювального впливу на торгівлю чи на виробництво
або такий вплив повинен бути зведений до мінімуму. Відповідно, всі
заходи, для яких вимагається звільнення від зобов'язань, повинні
відповідати таким основним критеріям: (a) підтримка повинна надаватися через урядові програми, що
фінансуються за державний кошт (включаючи відмову уряду від
отримання доходів), але не за кошти споживачів;
(b) наслідком підтримки не повинне бути надання цінової
підтримки виробникам;
а також відповідати зазначеним нижче критеріям та умовам, які
визначаються особливостями окремих програм.
Урядові програми надання послуг
2. Загальні послуги
Заходи у цій категорії передбачають витрати (або відмову від
отримання доходів) відносно програм, за якими сільському
господарству або сільському населенню надаються послуги чи пільги. Вони не передбачають прямих виплат виробникам або переробним
підприємствам. Такі програми, наведені у наступному переліку, але
не обмежуються ним, повинні відповідати загальним критеріям,
зазначеним у параграфі 1 вище, та умовам, що визначаються
особливостями окремих програм і якщо вони зазначені нижче: (a) досліди, в тому числі досліди загального характеру,
досліди у зв'язку з програмами охорони навколишнього середовища, а
також дослідницькі програми, що стосуються окремих товарів;
(b) боротьба зі шкідниками та захворюваннями, в тому числі
заходи з боротьби зі шкідниками та захворюваннями загального і
конкретного характеру, зокрема системи раннього попередження,
карантин та винищення;
(c) послуги з навчання, в тому числі навчання загального
характеру та підготовка спеціалістів;
(d) послуги з розповсюдження інформації та консультативні
послуги, в тому числі надання засобів для полегшення передачі
інформації та результатів дослідів виробникам і споживачам;
(e) послуги з інспектування, в тому числі загальні послуги з
інспектування та інспектування окремих товарів для виявлення
відповідності нормам охорони здоров'я, безпеки, рівня якості та
стандартів;
(f) послуги з маркетингу і просування товару на ринок, в тому
числі надання інформації про ринок, консультацій та послуг з
просування, які стосуються окремих товарів, але не включають
витрат на невизначені цілі, які могли б використовуватися
продавцями для зменшення ціни продажу або надання безпосередньої
економічної вигоди покупцям;
(g) послуги щодо створення інфраструктури, в тому числі:
будівництво мереж забезпечення електроенергією, доріг та інших
транспортних споруд, ринкових та портових споруд, потужностей для
водозабезпечення, гребель та дренажних систем, а також роботи,
пов'язані з програмами охорони навколишнього середовища. У всіх
випадках кошти повинні надаватися лише на проведення капітальних
робіт і не повинні надаватися на субсидування будівництва споруд
на сільськогосподарських підприємствах, за винятком будівництва
об'єктів інфраструктури загального користування. Кошти не повинні
надаватися на субсидування придбання сировинних матеріалів та
поточні витрати або на фінансування пільгових розцінок для
користувачів вищезазначених послуг.
3. Створення державних резервів для забезпечення
продовольчої безпеки (5)
Витрати (або доходи, від отримання яких уряд відмовляється)
пов'язані із нагромадженням та зберіганням запасів товарів, що
становлять невід'ємну частину програми продовольчої безпеки, яку
визначено в національному законодавстві. Вони можуть включати
урядову допомогу при приватному зберіганні товарів як частину
такої програми. Обсяг та нагромадження таких запасів повинні відповідати
заздалегідь визначеним цілям, які стосуються винятково
продовольчої безпеки. Процес нагромадження запасів та їх
використання повинен бути транспарентним з точки зору
фінансування. Закупівля продовольства урядом повинна здійснюватися
за поточними ринковими цінами, а продаж товарів із запасів
продовольчої безпеки повинен здійснюватися за цінами, не меншими
за поточні ціни на внутрішньому ринку на такий товар даної якості. _______________
(5) Для цілей параграфа 3 цього Додатка ті урядові програми
створення резервів з метою забезпечення продовольчої безпеки у
країнах, що розвиваються, які здійснюються у транспарентній формі
і відповідно до офіційно опублікованих об'єктивних критеріїв або
інструкцій, вважатимуться такими, що відповідають положенням цього
параграфа, включаючи програми, за якими резерви продуктів
харчування закуповуються для забезпечення продовольчої безпеки за
регульованими цінами, за умови, що різницю між ціною купівлі та
зовнішньою довідковою ціною враховано при розрахунку СВП.
4. Внутрішня продовольча допомога (6)
Витрати (або доходи, від отримання яких уряд відмовляється)
на надання внутрішньої продовольчої допомоги знедоленим верствам
населення. Право на отримання продовольчої допомоги надається за чітко
визначеними критеріями, що стосуються харчування. Така допомога
повинна здійснюватися у формі прямого надання продовольства
відповідним особам або у формі надання коштів, що дозволяють
відповідним отримувачам допомоги купувати продовольство за
ринковими або субсидованими цінами. Закупки урядом продовольства
повинні здійснюватися за поточними ринковими цінами. Фінансування
допомоги та управління нею повинні здійснюватися у транспарентній
формі. _______________
(6) Для цілей параграфів 3 і 4 цього Додатка надання
продуктів харчування за субсидованими цінами з метою забезпечення
продовольством бідних верств населення міста та села у країнах, що
розвиваються, на постійній основі і за розумними цінами
вважатиметься як таке, що відповідає положенням цього параграфа.
5. Прямі виплати виробникам
Підтримка, яка надається через прямі виплати (або доходи, від
отримання яких уряд відмовляється, у тому числі виплати у
натуральній формі) виробникам, для якої вимагається звільнення від
зобов'язань щодо зменшення підтримки, повинна відповідати основним
критеріям, які визначено у параграфі 1 вище, а також специфічним
критеріям, які застосовуються до окремих видів прямих виплат, як
це визначено у параграфах 6-13 нижче. У випадку, коли звільнення
від зобов'язань щодо зменшення підтримки вимагається для нового
або існуючого виду прямих виплат, який не передбачено у параграфах
6-13, він повинен відповідати критеріям (b)-(e) параграфа 6, а
також загальним критеріям, зазначеним у параграфі 1.
6. Підтримка доходу, не пов'язана з виробництвом
(a) Право на отримання таких виплат визначається за чітко
визначеними критеріями, а саме: дохід, статус отримувача як
виробника або землевласника, використання факторів виробництва або
рівень виробництва у визначеному і фіксованому базовому періоді.
(b) Сума таких виплат у будь-якому році не повинна залежати
або визначатися видом або обсягом виробництва (включаючи
вирощування поголів'я худоби), яке веде виробник у будь-якому році
після базового періоду.
(c) Сума таких виплат у будь-якому році не повинна залежати
або визначатися внутрішньою чи світовою ціною на товар, що є
результатом виробництва у будь-якому році після базового періоду.
(d) Сума таких виплат у будь-якому році не повинна залежати
або визначатися факторами виробництва, які використовуються у
будь-якому році після базового періоду.
(e) Для отримання таких виплат виробництво не є обов'язковим.
7. Фінансова участь уряду у програмах страхування
доходів та гарантування безпеки доходів
(a) Право на отримання таких виплат визначається на основі
втрати доходів, отримуваних винятково від сільського господарства,
яка перевищує 30 відсотків від середнього валового доходу або
еквівалента, вираженого у формі чистого доходу (за винятком
будь-яких виплат, отриманих за такою або подібними програмами) за
останній трирічний період або від середнього значення за три роки
з останнього п'ятирічного періоду, з якого виключаються найменший
і найбільший показники. Будь-який виробник, що відповідає цим
умовам, має право на отримання таких виплат.
(b) Сума таких виплат повинна компенсувати до 70 відсотків
втрат доходів виробником у тому році, коли він отримує право на
таку допомогу.
(c) Сума будь-яких таких виплат повинна залежати винятково
від доходу; вона не повинна залежати або визначатися видом або
обсягом виробництва (включаючи вирощування поголів'я худоби), яке
веде виробник; внутрішньою чи світовою ціною на товар, що є
результатом такого виробництва; використовуваних факторів
виробництва.
(d) У випадках, коли виробник отримує у той же рік виплати за
цим параграфом та параграфом 8 (відшкодування збитків від
стихійних лих), загальна сума таких виплат повинна бути меншою 100
відсотків загальних втрат виробника.
8. Виплати (що здійснюються прямо або через фінансову
участь уряду у програмах страхування врожаїв)
на відшкодування збитків від стихійних лих
(a) Право на отримання таких виплат виникає лише після
офіційного визнання урядом того факту, що стихійне або подібне
лихо (включаючи епідемії, враження шкідниками, ядерні катастрофи,
а також воєнні дії на території відповідного Члена СОТ) було або
є; це право визначається на основі втрат виробництва, які
перевищують 30 відсотків від середнього виробництва за останній
трирічний період або середнього значення виробництва за три роки з
останнього п'ятирічного періоду, з якого виключаються найменший і
найбільший показники.
(b) Виплати, що здійснюються після стихійного лиха, повинні
відноситися лише до втрат доходів, поголів'я худоби (включаючи
виплати у зв'язку з ветеринарним лікуванням тварин), землі або
інших факторів виробництва, що виникли в результаті такого
стихійного лиха.
(c) Виплати повинні компенсувати не більше ніж повну вартість
відшкодування таких втрат і не повинні передбачати вимог щодо виду
або обсягу майбутнього виробництва.
(d) Виплати, що здійснюються під час стихійного лиха, не
повинні перевищувати рівня, який є необхідним для запобігання або
мінімізації подальших втрат, які визначено у параграфі (b) вище.
(e) У випадках, коли виробник отримує у той же рік виплати за
цим параграфом та параграфом 7 (страхування доходів та
гарантування безпеки доходів), загальна сума таких виплат повинна
бути до 100 відсотків від загальних втрат виробника.
9. Допомога на структурну перебудову, що надається
через програми виведення виробників з
сільськогосподарського виробництва
(a) Право на такі виплати надається на основі чітко
визначених критеріїв за програмами, які мають на меті сприяння
вивільненню працівників, зайнятих у товарному
сільськогосподарському виробництві, або їх переведенню до
несільськогосподарського сектора виробництва.
(b) Виплати залежать від повного і постійного виведення їх
отримувачів з товарного сільськогосподарського виробництва.
10. Допомога на структурну перебудову, що надається
через програми виведення природних ресурсів
з сільськогосподарського виробництва
(a) Право на такі виплати надається на основі чітко
визначених критеріїв за програмами, що мають на меті виведення
земельних та інших ресурсів, включаючи поголів'я худоби, з
товарного сільськогосподарського виробництва.
(b) Виплати залежать від виведення земельних ресурсів з
товарного сільськогосподарського виробництва щонайменше на три
роки, а у випадку поголів'я худоби - від її забою або постійної й
остаточної ліквідації.
(c) Виплати не передбачають вимог щодо альтернативного
використання таких земельних або інших ресурсів, пов'язаного із
виробництвом товарної сільськогосподарської продукції.
(d) Виплати не повинні стосуватися виду чи обсягу
виробництва, цін, внутрішніх чи світових, на товар, що є
результатом виробництва, при якому використовуються земельні чи
інші ресурси, які залишилися у виробництві.
11. Допомога на структурну перебудову,
яка надається через інвестиції
(a) Право на такі виплати надається на основі чітко
визначених критеріїв за урядовими програмами, що мають на меті
сприяння фінансовій та фізичній реструктуризації виробничої
діяльності виробника з метою подолання об'єктивно доведених
структурних недоліків. Право на участь у таких програмах може
також надаватися на основі чітко визначеної урядової програми
реприватизації сільськогосподарських земель.
(b) Сума таких виплат у будь-якому році не повинна залежати
від виду або обсягу виробництва (включаючи вирощування поголів'я
худоби), яке веде виробник у будь-якому році після базового
періоду, окрім випадку, передбаченого у параграфі (e) нижче.
(c) Сума таких виплат у будь-якому році не повинна залежати
від цін, чи то внутрішніх, чи світових, на товар, що є результатом
будь-якого виробництва, яке здійснюється у будь-якому році після
базового періоду.
(d) Виплати повинні здійснюватися лише протягом терміну часу,
необхідного для освоєння інвестицій, на які вони надаються.
(e) При здійсненні виплат не повинні встановлюватися або у
будь-якій іншій формі визначатися сільськогосподарські товари, що
їх повинні виробляти отримувачі виплат, за винятком того, що до
них може пред'являтися вимога не виробляти певний
сільськогосподарський товар.
(f) Виплати повинні бути обмежені обсягом, необхідним для
компенсації відповідних структурних недоліків.
12. Виплати за програмами охорони навколишнього середовища
(a) Право на такі виплати надається в рамках чітко визначеної
урядової програми охорони або захисту навколишнього середовища і
залежить від виконання конкретних умов за такою урядовою
програмою, в тому числі умов, що стосуються способів виробництва
та використовуваної сировини.
(b) Сума виплат повинна обмежуватися сумою додаткових витрат
або втрат доходів, які виникли в результаті необхідності виконання
вимог такої урядової програми.
13. Виплати за регіональними програмами надання допомоги
(a) Коло отримувачів, що мають право на такі виплати,
обмежується виробниками неблагополучних регіонів. Кожен такий
регіон повинен являти собою район з чітко визначеними
географічними межами і власним економічним та адміністративним
устроєм; він повинен вважатися неблагополучним на підставі
нейтральних і об'єктивних критеріїв, які чітко визначено у законі
або нормативному акті і які вказують на те, що труднощі у регіоні
виникають не лише у результаті тимчасових обставин.
(b) Сума таких виплат у будь-якому році не повинна залежати
від виду або обсягу виробництва (включаючи вирощування поголів'я
худоби), яке веде виробник у будь-якому році після базового
періоду, якщо він не скорочує цього виробництва.
(c) Сума таких виплат у будь-якому році не повинна залежати
від цін, чи то внутрішніх, чи світових, на товар, що є результатом
будь-якого виробництва у будь-якому році після базового періоду.
(d) Виплати можуть надаватися лише виробникам у регіонах, що
мають на них право, але є загальнодоступними для всіх виробників
у таких регіонах.
(e) У випадках, коли виплати відносяться до використовуваних
факторів виробництва, вони повинні здійснюватися за регресивною
шкалою понад пороговим рівнем відповідного фактора.
(f) Сума виплат повинна обмежуватися сумою додаткових
видатків або втрат доходів, які виникли в результаті ведення
сільськогосподарського виробництва у відповідному регіоні.
Додаток 3
Внутрішня підтримка:
розрахунок сукупного виміру підтримки
1. Відповідно до положень Статті 6, сукупний вимір підтримки
(СВП) розраховується на індивідуальній основі для кожного базового
сільськогосподарського товару, на який надається підтримка
ринкової ціни, прямі виплати, не звільнені від зобов'язань щодо
зменшення підтримки, або будь-яка інша субсидія, яку не звільнено
від таких зобов'язань ("інші незвільнені заходи"). Підтримка, не
пов'язана з конкретним товаром, зводиться до одного узагальненого
СВП, не пов'язаного з конкретними товарами, який виражається у
сумарній грошовій формі. 2. Субсидії, що надаються за параграфом 1, повинні включати
як бюджетні витрати, так і доходи, від отримання яких уряд або
його органи відмовилися. 3. До розрахунку включається підтримка як на національному,
так і регіональному рівнях. 4. Специфічні сільськогосподарські податки або збори, які
сплачуються виробниками, віднімаються від СВП. 5. СВП, розрахований у порядку, наведеному нижче, для
базового періоду, становитиме базовий рівень для виконання
зобов'язань щодо зменшення внутрішньої підтримки. 6. Для кожного базового сільськогосподарського товару
встановлюється окремий СВП, який виражається у сумарній грошовій
формі. 7. СВП розраховується на етапі, якомога ближчому до стадії
першого продажу відповідного базового сільськогосподарського
товару. Заходи відносно підприємств з переробки
сільськогосподарської продукції включаються тою мірою, якою вони
надають вигоду виробникам базових сільськогосподарських товарів. 8. Підтримка ринкової ціни: підтримка ринкової ціни
розраховується як різниця між фіксованою зовнішньою довідковою
ціною та застосовуваною регульованою ціною, помножена на обсяг
виробництва продукції, на яку виробник має право застосувати
регульовану ціну. Бюджетні витрати, які здійснюються для
підтримання цієї різниці, такі як видатки на закупки резервів або
зберігання, не включаються до СВП. 9. Фіксована зовнішня довідкова ціна повинна основуватися на
цінах 1986-1988 рр. і загалом повинна являти собою середню ціну
ФОБ одиниці базового сільськогосподарського товару у
нетто-експортуючій країні та середню ціну СІФ одиниці базового
сільськогосподарського товару у нетто-імпортуючій країні у
базовому періоді. 10. Прямі виплати, не звільнені від зобов'язань щодо
зменшення підтримки: прямі виплати, не звільнені від зобов'язань
щодо зменшення підтримки, які залежать від різниці цін,
розраховуються або як різниця між фіксованою зовнішньою довідковою
ціною та застосовуваною регульованою ціною, помножена на обсяг
виробництва продукції, на яку виробник має право застосувати
регульовану ціну, або як бюджетні витрати. 11. Фіксована довідкова ціна повинна основуватися на цінах
1986-1988 рр. і, як правило, повинна являти собою фактичну ціну,
що використовується для визначення розмірів виплат. 12. Прямі виплати, не звільнені від зобов'язань щодо
зменшення підтримки, які основані не на ціні, а на інших факторах,
повинні вимірюватися на основі бюджетних витрат. 13. Інші незвільнені заходи, включаючи субсидії на сировину
та інші заходи, такі як заходи на скорочення витрат, пов'язаних зі
збутом продукції: вартість таких заходів вимірюється за бюджетними
витратами уряду або, у випадках, коли бюджетні витрати не
показують обсягу даної субсидії повною мірою, розраховується на
основі різниці між ціною субсидованого товару чи послуги та
репрезентативною ринковою ціною на аналогічний товар або послугу,
помноженої на кількість такого товару або послуг.
Додаток 4
Внутрішня підтримка: розрахунок
еквівалентного виміру підтримки
1. Відповідно до положень Статті 6 еквівалентний вимір
підтримки розраховується для всіх базових сільськогосподарських
товарів, на які надається підтримка ринкової ціни, визначена у
Додатку 3, але для яких розрахунок цього компонента СВП є
неможливим. Для таких товарів базовий рівень для виконання
зобов'язань щодо зменшення внутрішньої підтримки складатиметься з
таких компонентів, як підтримка ринкової ціни, яка виражена у
формі еквівалентного виміру підтримки відповідно до параграфа 2,
та прямих виплат, не звільнених від зобов'язань щодо зменшення
підтримки, а також інших незвільнених заходів, які оцінюються
відповідно до параграфа 3. До розрахунку включається підтримка як
на національному, так і регіональному рівні. 2. Еквівалентні виміри підтримки, передбачені у параграфі 1,
розраховуються на індивідуальній основі, на етапі, якомога
ближчому до стадії першого продажу, для кожного базового
сільськогосподарського товару, на який отримується підтримка
ринкової ціни та для якого розрахунок компонента підтримки
ринкової ціни для визначення СВП є неможливим. Для таких базових
сільськогосподарських товарів еквівалентні виміри підтримки
ринкової ціни розраховуються на основі застосовуваної регульованої
ціни та обсягу виробництва продукції, на яку виробник має право
застосувати таку ціну, або, якщо це не є можливим, - на основі
бюджетних витрат, які використовуються для утримання ціни
виробника. 3. У випадках, коли на базові сільськогосподарські товари,
які підпадають під дію параграфа 1, надаються прямі виплати, не
звільнені від зобов'язань по зменшенню підтримки, або будь-яка
інша субсидія, пов'язана з конкретним товаром, яку не звільнено
від зобов'язань щодо зменшення підтримки, основою для
еквівалентного виміру підтримки стосовно цих заходів повинні бути
такі ж розрахунки, як і для відповідних компонентів СВП (які
зазначено у параграфах 10-13 Додатка 3). 4. Еквівалентні виміри підтримки розраховуються на основі
обсягу субсидії на етапі, якомога ближчому до стадії першого
продажу відповідного базового сільськогосподарського товару.
Заходи відносно підприємств з переробки сільськогосподарської
продукції включаються тою мірою, якою вони надають вигоду
виробникам базових сільськогосподарських товарів. Специфічні
сільськогосподарські податки або збори, які сплачуються
виробниками, зменшують еквівалентний вимір підтримки на відповідну
суму.
Додаток 5
Спеціальний режим щодо параграфа 2 Статті 4
Розділ A
1. Положення параграфа 2 Статті 4 після набрання чинності
Угодою СОТ ( 995_342 ) не повинні застосовуватися до будь-якого
первинного сільськогосподарського товару та продуктів його
переробки або напівфабрикатів, виготовлених з нього ("визначені
товари"), щодо яких задовольняються наступні умови (які надалі у
цьому Додатку іменуються як "спеціальний режим"): (a) імпорт визначених товарів становить менше 3 відсотків від
відповідного внутрішнього споживання у базовому періоді 1986-1988
рр. ("базовий період");
(b) на визначені товари з початку базового періоду не
надавалося жодних експортних субсидій;
(c) до цього первинного сільськогосподарського товару
застосовуються чинні заходи з обмеження виробництва;
(d) такі товари відмічаються позначкою "ST-Annex 5"
("Спеціальний режим - Додаток 5") у Розділі I-B Частини I Розкладу
Члена СОТ, що додається до Марракеського протоколу ( 981_004 ), як
такі, що підпадають під дію спеціального режиму, який відображає
не пов'язані з торгівлею міркування, а саме продовольчу безпеку та
охорону навколишнього середовища;
(e) мінімальні можливості доступу до ринку для визначених
товарів з початку першого року періоду виконання зобов'язань
відповідають, як це зазначено у Розділі I-B Частини I Розкладу
відповідного Члена СОТ, 4 відсоткам від внутрішнього споживання
визначених товарів у базовому періоді, а після першого року
зростають на 0,8 відсотка від відповідного внутрішнього споживання
у базовому періоді щороку протягом решти часу періоду виконання
зобов'язань.
2. На початку будь-якого року періоду виконання зобов'язань
Член СОТ може припинити застосування спеціального режиму стосовно
визначених товарів, якщо він буде відповідати положенням параграфа
6. У такому разі відповідний Член СОТ повинен зберігати мінімальні
можливості доступу до ринку, які вже є чинними на той момент, і
збільшувати такі мінімальні можливості доступу до ринку на 0,4
відсотка від відповідного внутрішнього споживання у базовому
періоді щороку протягом решти часу періоду виконання зобов'язань.
Після цього рівень мінімальних можливостей доступу до ринку, який
буде отримано за цією формулою в останній рік періоду виконання
зобов'язань, повинен бути закріплений у Розкладі відповідного
Члена СОТ. 3. Будь-які переговори з приводу того, чи спеціальний режим,
який визначено у параграфі 1, може бути продовжений після
закінчення періоду виконання зобов'язань, повинні бути завершені
протягом цього періоду як частина переговорів, зазначених у Статті
20 цієї Угоди, з урахуванням не пов'язаних з торгівлею міркувань. 4. Якщо в результаті переговорів, про які йдеться у параграфі
3, буде досягнуто домовленості про те, що Член СОТ може продовжити
застосування спеціального режиму, такий Член СОТ повинен надати
додаткові і прийнятні поступки, які буде визначено у ході
переговорів. 5. У випадку, коли продовження спеціального режиму наприкінці
періоду виконання зобов'язань не передбачається, відповідний Член
СОТ повинен виконати положення параграфа 6. У такому випадку після
закінчення періоду виконання зобов'язань мінімальні можливості
доступу до ринку для визначених товарів повинні зберігатися на
рівні 8 відсотків від відповідного внутрішнього споживання у
базовому періоді за Розкладом відповідного Члена СОТ. 6. Митні заходи, окрім звичайних мит, які зберігаються
відносно визначених товарів, повинні переходити під дію положень
параграфа 2 Статті 4 з початку року, у який припиняється
застосування спеціального режиму. Такі товари обкладатимуться
звичайними митами, які повинні закріплятися у Розкладі
відповідного Члена СОТ і застосовуватися з початку року, у якому
припиняється спеціальний режим та після цього за такими ставками,
які б застосовувалися у тому разі, якби протягом періоду виконання
зобов'язань рівними частками щороку здійснювалося їх зменшення
принаймні у розмірі 15 відсотків. Ці мита встановлюються на основі
тарифних еквівалентів, які повинні розраховуватися відповідно до
інструкцій, викладених у доповненні до цього Додатка.
Розділ B
7. Положення параграфа 2 Статті 4 також не застосовуються
після набрання чинності Угодою СОТ ( 995_342 ) до будь-якого
первинного сільськогосподарського товару, який є головним
продуктом харчування у традиційному раціоні країни-Члена, що
розвивається, і відносно якого виконуються наступні умови
додатково до тих, що зазначені у параграфах 1(a)-1(d) стосовно
відповідних товарів: (a) мінімальні можливості доступу до ринку для відповідних
товарів, як їх зазначено у Розділі I-B Частини I Розкладу
відповідної країни-Члена, що розвивається, відповідають 1 відсотку
від внутрішнього споживання відповідних товарів у базовому періоді
з початку першого року періоду виконання зобов'язань і зростають
на однакову величину щороку, досягши на початку п'ятого року
періоду виконання зобов'язань рівня 2 відсотків відповідного
внутрішнього споживання у базовому періоді. З початку шостого року
періоду виконання зобов'язань мінімальні можливості доступу до
ринку для відповідних товарів відповідають 2 відсоткам
відповідного внутрішнього споживання у базовому періоді і
зростають на однакову величину щороку, досягши до початку десятого
року періоду виконання зобов'язань рівня 4 відсотків відповідного
внутрішнього споживання у базовому періоді. Після цього рівень
мінімальних можливостей доступу до ринку, який буде отримано за
зазначеною формулою у десятому році, повинен бути закріплений у
Розкладі відповідної країни-Члена, що розвивається;
(b) для інших товарів за цією Угодою було надано належні
можливості доступу до ринку.
8. Будь-які переговори з приводу того, чи спеціальний режим,
який визначено у параграфі 7, може бути продовжений по закінченні
десятого року після початку періоду виконання зобов'язань, повинні
бути розпочаті і завершені до закінчення десятого року, який йде
після початку періоду виконання зобов'язань. 9. Якщо в результаті переговорів, про які йдеться у параграфі
8, буде досягнуто домовленості про те, що Член СОТ може продовжити
застосування спеціального режиму, такий Член СОТ повинен надати
додаткові і прийнятні поступки, які буде визначено у ході
переговорів. 10. У тому випадку, якщо продовження спеціального режиму
відповідно до параграфа 7 після десятого року, що йде за періодом
виконання зобов'язань, не передбачається, відповідні товари
обкладатимуться звичайними митами, які встановлюються на основі
тарифних еквівалентів, розрахованих відповідно до інструкцій,
викладених у доповненні до цього Додатка, і закріпляються у
Розкладі відповідного Члена СОТ. У решті випадків застосовуються
положення параграфа 6 зі змінами, внесеними в результаті надання
за цією Угодою відповідного спеціального або диференційного режиму
країнам-Членам, що розвиваються.
Доповнення до Додатка 5
Інструкції з розрахунку тарифних еквівалентів для
конкретних цілей, зазначених у параграфах 6-10 цього Додатка
1. Розрахунок тарифних еквівалентів, виражених у вигляді
адвалорних або специфічних ставок, повинен здійснюватися на основі
фактичної різниці між внутрішніми та зовнішніми цінами і у
транспарентній формі. Для цього використовуються дані за 1986-1988
рр. Тарифні еквіваленти: (a) повинні в основному встановлюватися на рівні
чотиризначних груп ГС;
(b) повинні встановлюватися на рівні шестизначних груп ГС
(або груп, які позначаються більшою кількістю знаків) у тих
випадках, коли це можливо;
(c) повинні загалом встановлюватися для товарів, перероблених
з первинного сільськогосподарського товару (товарів) та/або
напівфабрикатів, виготовлених з нього (них) шляхом множення
специфічного тарифного еквівалента (еквівалентів) для такого
первинного товару на частку вартості або на фізичну частку цього
первинного товару у переробленому товарі або напівфабрикаті, в
залежності від того, що є прийнятним, і, у разі необхідності,
враховувати будь-які додаткові елементи, які в даний момент
надають захист даній галузі виробництва.
2. Зовнішні ціни повинні загалом являти собою середні
фактичні ціни СІФ одиниці товару для країни-імпортера. У випадках,
коли середні ціни СІФ одиниці товару неможливо визначити або коли
вони не є придатними, зовнішні ціни повинні: (a) являти собою придатні середні ціни СІФ одиниці товару у
сусідній країні; або
(b) розраховуватися з середніх цін ФОБ одиниці товару одного
або кількох найбільших експортерів з поправкою на орієнтовну
вартість страхування, фрахту та інших відповідних видатків з боку
країни-імпортера.
3. Зовнішні ціни повинні загалом виражатися у національній
валюті за середнім річним курсом обміну валют, який наводиться за
той же період, що й дані про ціни. 4. Внутрішня ціна повинна загалом являти собою
репрезентативну оптову ціну, яка переважає на внутрішньому ринку,
або орієнтовне значення цієї ціни, коли відповідні дані неможливо
отримати. 5. При розрахунку початкових тарифних еквівалентів, у разі
необхідності, може робитися поправка, яка враховує різницю у
якості або сорті товару, для чого використовується відповідний
коефіцієнт. 6. У тих випадках, коли тариф, розрахований за цими
інструкціями, є від'ємним або меншим за його поточний зв'язаний
рівень, початковий тарифний еквівалент може бути встановлений на
рівні поточної зв'язаної ставки або на основі пропозицій країни
щодо тарифу на даний товар. 7. У випадках, коли до рівня тарифного еквівалента, який
отримувався б за даними інструкціями, робиться поправка,
відповідний Член СОТ повинен за вимогою надати всі можливості для
консультацій з метою вироблення прийнятних рішень.
Соглашение
по сельскому хозяйству

Члены, Приняв решение создать основу для начала процесса реформы в
сфере торговли сельскохозяйственными товарами в соответствии с
целями переговоров, сформулированными в Декларации
Пунта-дель-Эсте; Напоминая, что долгосрочной целью, как это согласовано в
промежуточном обзоре Уругвайского раунда, "является установление
справедливой и ориентированной на рынок системы торговли
сельскохозяйственной продукцией, и что процесс реформы должен быть
инициирован путем переговоров по обязательствам в области
поддержки и защиты, а также путем установления более строгих и
эффективных в оперативном плане норм и правил ГАТТ"; Напоминая далее, что "вышеупомянутая долгосрочная цель
заключается в обеспечении значительного постепенного сокращения
поддержки и защиты в аграрном секторе в течение согласованного
периода времени, что приведет к корректированию и предупреждению
ограничений и искажений на мировых сельскохозяйственных рынках". Будучи исполнены намерением выполнить конкретные связывающие
обязательства в каждой из следующих сфер: доступ к рынку,
внутренняя поддержка, экспортная конкуренция; и достичь соглашения
по санитарным и фитосанитарным вопросам; Согласившись, что при выполнении их обязательств по доступу к
рынку развитые страны-члены будут полностью учитывать особые
потребности и условия развивающихся стран-членов, обеспечивая
значительное улучшение возможностей и условий доступа для
сельскохозяйственных продуктов, представляющих особый интерес для
этих членов, включая максимальную либерализацию торговли
тропическими сельскохозяйственными товарами, как было согласовано
в Промежуточном обзоре, и для продуктов, имеющих особое значение
для диверсификации производства и замены выращивания незаконных
наркотических культур. Отмечая, что обязательства по программе реформы должны быть
справедливо распределены между всеми членами, учитывая неторговые
вопросы, в том числе продовольственную безопасность и
необходимость охраны окружающей среды; учитывая согласие, что
специальный и дифференцированный режим для развивающихся стран
является неотъемлемой частью переговоров и принимая во внимание
возможное негативное влияние выполнения программы реформы на
наименее развитые страны и развивающиеся страны, которые являются
нетто-импортерами продовольствия; Настоящим договариваются о нижеследующем:
Часть I
Статья 1
Определение терминов
В данном Соглашении, если не оговорено иное: (a) "Агрегатное измерение поддержки" и "АИП" означают годовой
объем поддержки в денежном выражении по какому-либо
сельскохозяйственному продукту, предоставляемой производителям
основного сельскохозяйственного продукта, или поддержки, не
связанной с конкретным продуктом и предназначенной для
сельскохозяйственных производителей в целом, за исключением
поддержки, предоставленной на основе программ, которые
рассматриваются как изъятие из обязательств по сокращению согласно
Приложению 2 к настоящему Соглашению, что относится:
(i) к поддержке, предоставленной в течение базового
периода, указанного в соответствующих таблицах справочных
материалов, включенных путем ссылки в часть IV Списка уступок
члена; и
(ii) к поддержке, предоставленной в течение любого года
1ериода реализации и после него, рассчитанной в соответствии с
положениями Приложения 3 к настоящему Соглашению и с учетом данных
и методики, использованных в таблицах справочных материалов,
включенных путем ссылки в часть IV Списка уступок члена;
(b) "основной сельскохозяйственный продукт" в отношении
обязательств по внутренней поддержке определяется как продукт в
наибольшей степени приближенный к пункту первой продажи, как это
указано в Списке уступок члена и в соответствующих справочных
материалах;
(c) "бюджетные расходы" или "расходы" включают суммы от
неполученных доходов;
(d) "Эквивалентное измерение поддержки" означает годовой
объем поддержки в денежном выражении, представляемой
производителям основного сельскохозяйственного продукта путем
применения одной или более мер, расчет которого по методике "АИП"
не может быть применен на практике, за исключением поддержки,
предоставленной на основе программ, которые рассматриваются как
изъятие из обязательств по сокращению, согласно Приложению 2 к
настоящему Соглашению, что относится:
(i) к поддержке, предоставленной в течение базового
периода, указанного в соответствующих таблицах справочных
материалов, включенных путем ссылки в часть IV Списка уступок
члена; и
(ii) к поддержке, представленной в течение любого года
периода реализации настоящего Соглашения и после него,
рассчитанной в соответствии с положениями Приложения 4 к
настоящему Соглашению и с учетом данных и методики, использованных
в таблицах справочных материалов, включенных путем ссылки в часть
IV Списка уступок члена;
(e) "экспортные субсидии" относятся к субсидиям,
предоставляемым при экспортных операциях, включая экспортные
субсидии, перечисленные в статье 9 настоящего Соглашения;
(f) "период реализации" означает шестилетний период,
начинающийся в 1995 году, за исключением статьи 13, для целей
которой он означает девятилетний период, начинающийся в 1995 году;
(g) "уступки по доступу к рынку" включают все обязательства
по доступу к рынку, принятые согласно настоящему Соглашению;
(h) "Общее агрегатное измерение поддержки" и "Общее АИП"
означают сумму всех видов внутренней поддержки, предоставляемой
производителям сельскохозяйственной продукции, рассчитанную как
сумма всех агрегатных показателей поддержки по основным
сельскохозяйственным продуктам, всех агрегатных показателей
поддержки, не связанных с конкретными продуктами, и всех
эквивалентных показателей поддержки для сельскохозяйственных
продуктов, что относится:
(i) к поддержке, предоставленной в течение базового
периода (т.е. "Базовое общее АИП"), и максимальной поддержке,
разрешенной для применения в течение любого года периода
реализации настоящего Соглашения или после него (т.е. "ежегодный и
окончательный уровни связывающих обязательств"), как указано в
части IV Списка уступок члена; и
(ii) к объему поддержки, фактически предоставленной в
течение любого года периода реализации или после него (т.е.
"Текущее общее АИП"), рассчитанному в соответствии с положениями
данного Соглашения, включая статью 6, и с учетом данных и
методики, использованных в таблицах справочных материалов,
включенный путем ссылки в часть IV Списка уступок члена;
(i) "год" в пункте (f) выше и в отношении конкретных
обязательств члена относится к календарному, финансовому или
маркетинговому году, указанному в Списке уступок применительно к
этому члену.
Статья 2
Охватываемые продукты
Настоящее Соглашение распространяется на продукты,
перечисленные в Приложении 1 к настоящему Соглашению, которые
далее именуются сельскохозяйственными продуктами.
Часть II
Статья 3
Включение уступок и обязательств
1. Обязательства по внутренней поддержке и субсидированию
экспорта, содержащиеся в части IV Списка уступок каждого члена,
являются обязательствами по ограничению субсидирования и
составляют неотъемлемую часть ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ). 2. С соблюдением положений статьи 6, член не предоставляет
поддержку национальным производителям сверх обязательств,
указанных в разделе 1 части IV его Списка уступок. 3. С соблюдением положений пунктов 2 (b) и 4 статьи 9 член не
предоставляет экспортных субсидий, перечисленных в пункте 1 статьи
9 в отношении сельскохозяйственных продуктов или групп продуктов,
указанных в разделе II Части IV его Списка уступок, сверх
указанных в нем обязательств по сумме бюджетных расходов и
количеств, и не предоставляет такие субсидии ни по одному
сельскохозяйственному продукту, не указанному в этом разделе его
Списка уступок.
Часть III
Статья 4
Доступ к рынку
1. Уступки по доступу к рынку, содержащиеся в Списках
уступок, предусматривают связывание и снижение тарифных ставок и
другие обязательства по доступу к рынку, как это указано в этих
Списках. 2. Члены не должны сохранять, применять или вновь вводить
любые такие меры, которые требуется преобразовывать в обычные
таможенные пошлины1, за исключением случаев, предусмотренных в
статье 5 и в Приложении 5. __________________
1 К числу таких мер относятся количественные ограничения
импорта, скользящие импортные сборы, минимальные импортные цены,
выборочное лицензирование импорта, нетарифные меры, применяемые
государственными торговыми предприятиями, добровольные ограничения
экспорта и аналогичные пограничные меры, кроме обычных таможенных
пошлин, независимо от того, сохраняются ли эти меры в соответствии
-о специфическими для страны исключениями из положений ГАТТ 1947
года ( 995_264 ); однако сюда не включаются меры, сохраняемые в
соответствии с положениями о платежном балансе или другими общими,
не относящимися конкретно к сельскому хозяйству положениями ГАТТ
1994 г. ( 981_003 ) или других многосторонних торговых соглашений,
указанных в Приложении 1A к Соглашению по ВТО ( 995_342 ).

Статья 5
Специальные защитные положения
1. Невзирая на положения пункта 1 (b) статьи II ГАТТ 1994 г.
( 981_003 ), любой член может прибегнуть к положениям пунктов 4 и
5 ниже в связи с импортом сельскохозяйственного продукта, в
отношении которого меры, упомянутые в пункте 2 статьи 4 настоящего
Соглашения, были преобразованы в обычные таможенные пошлины, и
который помечен в Списке уступок символом "SSG" как предмет
уступки, в отношении которой могут быть применены положения
настоящей статьи, если: (a) объем импорта этого продукта, поступающего на таможенную
территорию члена, предоставляющего уступку, в течение любого года
превышает триггерный уровень, который связан с существующей
возможностью доступа к рынку, как это указано в пункте 4; или, но
не одновременно:
(b) цена, по которой этот импортный продукт может поступать
на таможенную территорию члена, предоставляющего уступку,
рассчитанная на базе импортной цены СИФ по конкретной поставке и
выраженная в национальной валюте, снижается до уровня ниже
триггерной цены, равной средней справочной цене2 на данный продукт
за период 1986-1988 годов.
__________________
2 Справочная цена, упоминаемая в положениях этого подпункта,
как правило, является средней ценой СИФ за единицу данной
продукции, или же ценой, соответствующей качеству продукта и
степени его обработки. Она должна быть с самого начала объявлена и
доступна в той степени, в какой это необходимо, для того, чтобы
позволить другим членам определить размер дополнительной пошлины,
которая может быть введена.
2. Объем импорта, установленный на основе обязательств по
текущему и минимальному доступу к рынку, являющихся частью
уступки, указанной в пункте 1 выше, подлежит учету при определении
объема импорта, необходимого для применения положений подпункта 1
(a) и пункта 4, но импорт, осуществляемый на основе таких
обязательств не облагается никакими дополнительными пошлинами,
предусмотренными либо подпунктом 1(a) и пунктом 4, либо подпунктом
1(b) и пунктом 5 ниже. 3. Любые партии данного продукта, которые находились в пути
на основе контракта, заключенного до введения дополнительной
пошлины согласно подпункту 1(a) и пункту 4, освобождаются от любой
такой дополнительной пошлины, при условии, что эти поставки могут
быть включены в объем импорта данного продукта в течение
следующего года с целью приведения в действие положения подпункта
1(a) на этот год. 4. Любая дополнительная пошлина, введенная на основе
подпункта 1(a), применяется только до конца года, в котором она
была введена, и может взиматься в размере не более одной трети от
уровня обычной таможенной пошлины, действующей в том году, в
котором предпринимается такая мера. Триггерный уровень
устанавливается в соответствии со следующей схемой, основанной на
возможностях доступа к рынку, определяемых как доля импорта от
соответствующего объема внутреннего потребления3 за предшествующие
три года, по которым имеются данные: __________________
3 Когда внутреннее потребление не учитывается, применяется
триггерный уровень согласно подпункту 4 (а).
(a) когда такая возможность доступа к рынку для продукта
меньше или равна 10 процентам, базовый триггерный уровень
составляет 125 процентов;
(b) когда такая возможность доступа к рынку для продукта
превышает 10 процентов, но меньше или равна 30 процентам, базовый
триггерный уровень составляет 110 процентов;
(c) когда такая возможность доступа к рынку для продукта
превышает 30 процентов, базовый триггерный уровень составляет 105
процентов.
Во всех случаях дополнительная пошлина может быть введена в
любом году, когда абсолютный объем импорта соответствующего
продукта, поступающего на таможенную территорию члена,
предоставляющего уступку, превышает сумму (x), полученную в
результате умножения базового триггерного уровня, указанного выше,
на среднее количество импорта за три предыдущих года, по которым
имеются данные, и (y), полученную в результате изменения
абсолютного объема внутреннего потребления соответствующего
продукта в самый последний год, по которому имеются данные, в
сравнении с предыдущим годом, при условии, что триггерный уровень
составляет не меньше 105 процентов от среднего количества импорта,
указанного для (x) выше. 5. Размер дополнительной пошлины, вводимой на основе
подпункта 1(b), устанавливается по следующей схеме: (a) если разница между импортной ценой СИФ поставки товара,
выраженной в национальной валюте (далее именуемая "импортная
цена"), и триггерной ценой, как она определена выше, меньше или
равна 10 процентам от триггерной цены, то дополнительная пошлина
не вводится;
(b) если разница между импортной ценой и триггерной ценой
(далее именуемая "разница") превышает 10 процентов, но меньше или
равна 40 процентам от триггерной цены, то дополнительная пошлина
составит 30 процентов от суммы, на которую разница превышает 10
процентов;
(c) если разница превышает 40 процентов, но меньше или равна
60 процентам от триггерной цены, то дополнительная пошлина
составит 50 процентов от суммы, на которую разница превышает 40
процентов, плюс дополнительная пошлина, предусматриваемая в
подпункте (b);
(d) если разница превышает 60 процентов, но меньше или равна
75 процентам, то дополнительная пошлина составит 70 процентов от
суммы, на которую разница превышает 60 процентов от триггерной
цены, плюс дополнительные пошлины, предусматриваемые в подпунктах
(b) и (c);
(e) если разница превышает 75 процентов триггерной цены, то
дополнительная пошлина составит 90 процентов от суммы, на которую
разница превышает 75 процентов, плюс дополнительные пошлины,
предусматриваемые в подпунктах
(b), (c) и (d).
6. Для скоропортящихся и сезонных продуктов условия,
изложенные выше, применяются таким образом, чтобы учитывать
специфические характеристики таких продуктов. В частности, при
ссылке на соответствующие периоды в рамках базового периода могут
применяться более короткие периоды времени, согласно подпункту
1(a) и пункту 4 и могут быть использованы различные справочные
цены для различных периодов, согласно подпункту 1(b).
7. Применение специальных защитных мер носит открытый
характер. Любой член, принимающий меры на основе подпункта 1(a)
выше, направляет в письменном виде уведомление, включая
соответствующие данные, в Комитет по сельскому хозяйству в
наиболее краткие возможные сроки, но в любом случае в течение 10
дней после введения таких мер. В случаях, когда изменения объемов
потребления должны быть распределены по индивидуальным тарифным
позициям при условии, что меры осуществляются на основе пункта 4,
соответствующие данные включают информацию и методы,
использованные при распределении этих изменений. Член, принимающий
меры на основе пункта 4, предоставляет любому заинтересованному
члену возможность для проведения консультаций по поводу условий
применения таких мер. Любой член, принимающий меры на основе
подпункта 1(b), направляет в письменном виде уведомление, включая
соответствующие данные, в Комитет по сельскому хозяйству в течение
10 дней после введения первой такой меры или, для скоропортящихся
и сезонных продуктов, первой меры в любой период. Члены обязуются,
насколько это возможно, не прибегать к положениям подпункта 1(b),
если объем импорта данной продукции уменьшается. В любом случае
член, принимающий такие меры, предоставляет любым заинтересованным
членам возможность для проведения консультаций по поводу условий
применения таких мер. 8. Когда меры принимаются в соответствии с пунктами 1-7 выше,
члены обязуются не прибегать в отношении таких мер к положениям
пунктов 1(a) и 3 статьи XIX ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ) или пункта 2
статьи 8 Соглашения по защитным мерам ( 981_016 ). 9. Положения этой статьи остаются в силе на все время
проведения реформы, как это определено в статье 20.
Часть IV
Статья 6
Обязательства по внутренней поддержке
1. Обязательства каждого члена по сокращению внутренней
поддержки, содержащиеся в части IV его Списка уступок,
распространяются на все виды внутренней поддержки, предоставляемой
им производителям сельскохозяйственной продукции, за исключением
внутренних мер, которые не подлежат сокращению на основе
критериев, изложенных в настоящей статье и в Приложении 2 к
настоящему Соглашению. Эти обязательства выражаются в виде "Общего
агрегатного измерения поддержки" и "Ежегодного и окончательного
уровней связывающих обязательств". 2. В соответствии с Соглашением промежуточного обзора
Уругвайского раунда, где сказано, что государственные меры помощи,
будь-то прямые или косвенные, в целях поощрения развития
сельскохозяйственного и аграрного секторов являются неотъемлемой
частью программ развития развивающихся стран; инвестиционные
субсидии, которые, как правило, предоставляются сельскому
хозяйству в развивающихся странах-членах; и субсидии на средства
производства для сельского хозяйства, которые, как правило,
предоставляются производителям с низкими доходами или бедными
ресурсами в развивающихся странах-членах, освобождаются от
обязательств по сокращению внутренней поддержки, которые в
противном случае применялись бы к таким мерам, равно как и
внутренняя поддержка производителям в развивающихся
странах-членах, предоставляемая для целей поощрения диверсификации
и замены выращивания незаконных наркотических культур. Включать
внутреннюю поддержку, отвечающую критериям настоящего пункта, в
расчет "Текущего общего АИП" для члена не требуется. 3. Считается, что член выполняет свои обязательства по
сокращению внутренней поддержки в любом году, в котором его
внутренняя поддержка, предоставляемая производителям
сельскохозяйственной продукции, выраженная в виде "Текущего общего
АИП", не превышает соответствующего ежегодного или окончательного
уровня связывающих обязательств, указанного в части IV Списка
уступок этого члена. 4. (a) От члена не требуется включать в расчет "Текущего
общего АИП" и не сокращать:
(i) внутреннюю поддержку, связанную с конкретным
продуктом, которая в противном случае должна была бы включаться в
расчет "Текущего АИП" члена, когда такая поддержка не превышает 5
процентов от общей стоимости производства основного
сельскохозяйственного продукта этого члена в течение
соответствующего года; и
(ii) внутреннюю поддержку, не связанную с конкретным
продуктом, которая в противном случае должна была бы включаться в
расчет "Текущего АИП" члена, когда такая поддержка не превышает 5
процентов от общей стоимости сельскохозяйственной продукции этого
члена. (b) Для развивающихся стран-членов минимальная процентная
доля по настоящему пункту составляет 10 процентов.
5. (a) Прямые выплаты по программам ограничения производства
не охватываются обязательствами по сокращению внутренней
поддержки, если:
(i) такие выплаты привязаны к фиксированным площадям и
урожаям; или
(ii) такие выплаты производятся на основе 85 процентов или
менее от базового уровня производства; или
(iii) выплаты в секторе животноводства производятся,
исходя из фиксированного поголовья. (b) Освобождение от обязательств по сокращению прямых выплат,
отвечающих указанным выше критериям, осуществляется путем
исключения суммы этих прямых выплат из расчета "Текущего общего
АИП" данного члена.
Статья 7
Общие правила по внутренней поддержке
1. Каждый член обеспечивает, чтобы любые меры внутренней
поддержки для производителей сельскохозяйственной продукции, не
подпадающие под обязательства о сокращении, поскольку они отвечают
критериям, изложенным в Приложении 2 к настоящему Соглашению,
соответствовали указанному Приложению. 2. (a) Любая мера внутренней поддержки для производителей
сельскохозяйственной продукции, включая любое изменение такой
меры, и любая мера, введенная впоследствии, которая не отвечает
критериям, изложенным в Приложении 2 к настоящему Соглашению или
не может быть исключена из сокращения на основании какого-либо
другого положения данного Соглашения, включается в расчет
"Текущего общего АИП" данного члена. (b) Когда обязательство по "Общему АИП" не фигурирует в части
IV Списка уступок члена, этот член не предоставляет поддержку
производителям сельскохозяйственной продукции сверх
соответствующего минимального уровня, указанного в пункте 4 статьи
6.
Часть V
Статья 8
Обязательства по экспортной конкуренции
Каждый член обязуется не предоставлять экспортные субсидии,
кроме как в соответствии с настоящим Соглашением и с
обязательствами, указанными в Списке уступок этого члена.
Статья 9
Обязательства по экспортным субсидиям
1. Согласно настоящему Соглашению в обязательствах по
сокращению учитываются следующие экспортные субсидии: (a) предоставление правительствами или их учреждениями прямых
субсидий, включая платежи натурой, фирме, отрасли промышленности,
производителям сельскохозяйственного продукта, кооперативу или
иной ассоциации таких производителей, или маркетинговой
организации, в зависимости от результатов экспортных операций;
(b) продажа или предложение на экспорт правительствами или их
учреждениями некоммерческих запасов сельскохозяйственных продуктов
по цене ниже сопоставимой цены на подобный продукт для покупателей
на внутреннем рынке;
(c) выплаты при экспорте сельскохозяйственного продукта,
которые финансируются при поддержке правительства, будь то за счет
государственных средств или нет, включая выплаты, которые
финансируются за счет выручки от сборов на сельскохозяйственный
продукт или на сельскохозяйственный продукт, из которого
произведен экспортный продукт;
(d) предоставление субсидий для снижения затрат на маркетинг
при экспорте сельскохозяйственных продуктов (кроме широко
распространенных услуг по содействию развитию экспорта и
консультационных услуг), включая расходы на
погрузочно-разгрузочные работы, повышение качества продукции и
прочие расходы по переработке, а также расходы, связанные с
международными перевозками и фрахтом;
(e) тарифы на внутренние перевозки и фрахт при поставках на
экспорт, установленные или предписанные правительствами на
условиях более благоприятных, чем при перевозках неэкспортных
грузов;
(f) субсидирование сельскохозяйственных продуктов в
зависимости от их включения в экспортную продукцию.
2. (a) За исключением предусмотренного в подпункте (b),
уровни обязательств по экспортным субсидиям на каждый год периода
реализации, как это указано в Списке уступок члена, означают в
отношении экспортных субсидий, перечисленных в пункте 1 настоящей
статьи, следующее:
(i) в случае обязательств по сокращению бюджетных
расходов - максимальный уровень расходов на такие субсидии,
которые могут быть предусмотрены или предоставлены в данном году в
отношении определенного сельскохозяйственного продукта или группы
продуктов; и
(ii) в случае обязательств по количественному сокращению
экспорта - максимальное количество сельскохозяйственного продукта
или группы продуктов, в отношении которого такие экспортные
субсидии могут быть предоставлены в данном году. (b) В любой год, начиная со второго и по пятый, периода
реализации член может предоставить экспортные субсидии,
перечисленные в вышеупомянутом пункте 1 выше, в отдельно взятом
году сверх уровня соответствующих годичных обязательств в
отношении продуктов или группы продуктов, указанных в части IV
Списка уступок этого члена, при условии, что:
(i) совокупная сумма бюджетных расходов на такие субсидии
с начала периода реализации по конкретный год включительно не
превышает совокупную сумму, которая получалась бы в результате
полного выполнения соответствующего годичного обязательства по
расходам указанного в Списке уступок этого члена, более чем на 3
процента от уровня таких бюджетных расходов в базовый период;
(ii) совокупное количество экспорта с использованием таких
экспортных субсидий с начала периода реализации по конкретный год
включительно не превышает совокупное количество экспорта, которое
получалось бы в результате полного выполнения соответствующего
годичного обязательства в отношении количества, указанного в
Списке уступок члена, более чем на 1,75 процента от количеств
базового периода;
(iii) общая совокупная сумма бюджетных расходов на такие
экспортные субсидии и количества экспорта, по которым
предоставляются экспортные субсидии в течение всего периода
реализации, не превышает общей суммы, которая получалась бы при
полном выполнении соответствующего годичного обязательства,
указанного в Списке уступок этого члена; и
(iv) бюджетные расходы члена на экспортные субсидии и
количества экспорта, по которым предоставляются такие субсидии, в
конце периода реализации не превышают соответственно 64 процентов
и 79 процентов от уровня базового периода 1986-1990 гг. Для
развивающихся стран-членов этот процент составляет соответственно
76 и 86 процентов.
3. Обязательства, относящиеся к ограничению сферы применения
субсидирования экспорта, указаны в Списках уступок. 4. В течение периода реализации от развивающихся стран-членов
не требуется выполнять обязательства в отношении экспортных
субсидий, перечисленных в подпунктах (d) и (e) пункта 1 выше, если
только это не используется для обхода обязательств по сокращению.
Статья 10
Предупреждение обхода обязательств по экспортным субсидиям
1. Экспортные субсидии, которые не перечислены в пункте 1
статьи 9, не будут применяться таким образом, чтобы это приводило,
или угрожало привести к обходу обязательств по экспортным
субсидиям; некоммерческие сделки также не используются для обхода
таких обязательств. 2. Члены обязуются вести работу по выработке согласованных на
международном уровне правил в области предоставления экспортных
кредитов, гарантий по экспортным кредитам или программ страхования
и, после достижения согласия по этим вопросам, обеспечивать
экспортные кредиты, гарантии по экспортным кредитам или программы
страхования только в соответствии с такими правилами. 3. Любой член, утверждающий, что какое-то количество товаров,
экспортированное сверх уровня обязательств по сокращению, не было
субсидировано, должен доказать, что никакая экспортная субсидия
независимо от того, указана ли она в статье 9 или нет, не была
предоставлена в отношении данного количества экспорта. 4. Члены, являющиеся донорами международной продовольственной
помощи, обеспечивают: (a) чтобы предоставление международной продовольственной
помощи не было прямо или косвенно связано с коммерческим экспортом
продовольственных товаров в страны-получатели помощи;
(b) чтобы сделки по международной продовольственной помощи,
включая двустороннюю продовольственную помощь в денежной форме,
осуществлялись в соответствии с "Принципами передачи излишков и
обязательствами по проведению консультаций" ФАО, включая в
соответствующих случаях систему обычных маркетинговых требований
(ОМТ); и
(c) чтобы такая помощь предоставлялась, по возможности,
полностью в форме грантов или на условиях не менее благоприятных,
чем условия, предусмотренные в статье IV Конвенции о
продовольственной помощи 1986 года.
Статья 11
Инкорпорированные продукты
Ни в коем случае субсидия, выплаченная на единицу
инкорпорированного сырьевого сельскохозяйственного продукта, не
может превышать экспортную субсидию на единицу продукции, которая
была бы выплачена в случае экспорта сырьевого продукта как
такового.
Часть VI
Статья 12
Правила в отношении запрещений и ограничений экспорта
1. Когда любой член устанавливает любое новое запрещение или
ограничение в отношении экспорта продовольствия в соответствии с
пунктом 2(a) статьи XI ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ), этот член
соблюдает следующие положения: (a) член, устанавливающий запрещение или ограничение
экспорта, должным образом учитывает последствия такого запрещения
или ограничения для продовольственной безопасности импортирующего
члена;
(b) до установления любым членом запрещения или ограничения
экспорта он направляет в кратчайшие практически возможные сроки
письменное уведомление в Комитет по сельскому хозяйству с
информацией о характере и продолжительности применения такой меры
и проводит консультации, по соответствующей просьбе, с любым
другим членом, имеющим значительные интересы в качестве импортера,
по любому вопросу, относящемуся к данной мере. Член,
устанавливающий такое запрещение или ограничение экспорта,
предоставляет, по соответствующей просьбе, другому члену всю
необходимую информацию.
2. Положения настоящей статьи не применяются ни к какой
развивающейся стране-члену, если только мера не принята
развивающейся страной-членом, которая является нетто-экспортером
конкретного вида продовольствия.
Часть VII
Статья 13
Должная сдержанность
В продолжении периода реализации, невзирая на положения ГАТТ
1994 г. ( 981_003 ) и Соглашения по субсидиям и компенсационным
мерам ( 981_015 ) (именуемого в настоящей статье как "Соглашение о
субсидиях"): (a) меры внутренней поддержки, полностью соответствующие
положениям Приложения 2 к настоящему Соглашению:
(i) считаются субсидиями, не дающими основания для
введения компенсационных пошлин4;
__________________
4 Под "компенсационными пошлинами", которые упоминаются в
настоящей статье, имеются в виду пошлины, охватываемые статьей VI
ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ) и частью V Соглашения по субсидиям и
компенсационным мерам ( 981_015 ).
(ii) исключаются из действий, предпринимаемых на основе
статьи XVI ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ) и части III Соглашения о
субсидиях ( 981_015 ); и
(iii) исключаются из действий, предпринимаемых на основе
так называемого "ненарушающего" аннулирования или сокращения выгод
от тарифных уступок, предоставленных другому члену по статье II
ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ), по смыслу пункта 1(b) статьи XXIII ГАТТ
1994 г.;
(b) меры внутренней поддержки, полностью соответствующие
положениям статьи 6 настоящего Соглашения, включая прямые выплаты,
соответствующие требованиям пункта 5 этой статьи, как это указано
в Списке уступок каждого члена, а также внутренняя поддержка в
рамках минимальных уровней и в соответствии с пунктом 2 статьи 6:
(i) освобождаются от обложения компенсационными пошлинами,
если только не будет установлен ущерб или угроза ущерба в
соответствии со статьей VI ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ) и частью V
Соглашения о субсидиях ( 981_015 ), и должная сдержанность будет
проявлена при возбуждении любого расследования по введению
компенсационных пошлин;
(ii) исключаются из действий, предпринимаемых на основе
пункта 1 статьи XVI ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ) или статей 5 и 6
Соглашения о субсидиях ( 981_015 ), при условии, что осуществление
таких мер не приводит к предоставлению поддержки по конкретному
продукту сверх объема поддержки, предоставленной в течение 1992
маркетингового года; и
(iii) исключаются из действий, предпринимаемых на основе
так называемого "ненарушающего" аннулирования или сокращения выгод
от тарифных уступок, предоставленных другому члену на основе
статьи II ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ), по смыслу пункта 1(b) статьи
XXIII ГАТТ 1994 г., при условии, что осуществление таких мер не
приводит к предоставлению поддержки по конкретному продукту сверх
объема поддержки, предоставленной в течение 1992 маркетингового
года;
(c) экспортные субсидии, полностью соответствующие положениям
части V настоящего Соглашения, как это указано в Списке уступок
каждого члена:
(i) подпадают под введение компенсационных пошлин только
на основе определения ущерба или угрозы ущерба, рассчитанного с
учетом объема, воздействия на цены или последующего влияния
согласно статье VI ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ) и части V Соглашения о
субсидиях ( 981_015 ), и должная сдержанность будет проявлена при
возбуждении любого расследования по введению компенсационных
пошлин;
(ii) исключаются из действий, предпринимаемых на основе
статьи XVI ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ) или статей 3, 5 и 6 Соглашения
о субсидиях ( 981_015 ).
Часть VIII
Статья 14
Санитарные и фитосанитарные меры
Члены соглашаются ввести в действие Соглашение по применению
санитарных и фитосанитарных мер ( 981_006 ).
Часть IX
Статья 15
Специальный и дифференцированный режим
1. Признавая, что дифференцированный и более благоприятный
режим для развивающихся стран-членов является неотъемлемой частью
переговоров, применительно к обязательствам этих стран
обеспечивается специальный и дифференцированный режим,
предусмотренный соответствующими положениями настоящего Соглашения
и закрепленный в Списках уступок и обязательств. 2. Развивающимся странам-членам предоставляется гибкость для
выполнения обязательств по сокращению в период до 10 лет. От
наименее развитых стран-членов не требуется принимать на себя
обязательства по сокращению.
Часть X
Статья 16
Наименее развитые страны и развивающиеся страны,
являющиеся нетто-импортерами продовольствия
1. Развитые страны-члены предпринимают такие действия,
которые предусмотрены в рамках Решения о мерах, касающихся
возможных негативных последствий программы реформы для наименее
развитых стран и развивающихся стран, являющихся нетто-импортерами
продовольствия. 2. Комитет по сельскому хозяйству соответствующим образом
следит за выполнением этого Решения.
Часть XI
Статья 17
Комитет по сельскому хозяйству
Настоящим учреждается Комитет по сельскому хозяйству
Статья 18
Рассмотрение хода выполнения обязательств
1. Ход выполнения обязательств, согласованных в рамках
программы реформы на Уругвайском раунде, рассматривается Комитетом
по сельскому хозяйству. 2. Рассмотрение хода выполнения обязательств осуществляется
на основе уведомлений, представляемых членами по таким вопросам и
с такой периодичностью, которые подлежат определению, а также на
основе такой документации, подготовка которой может быть поручена
Секретариату для облегчения процесса рассмотрения. 3. В дополнение к уведомлениям, подлежащим представлению
согласно пункту 2, надлежит срочно уведомлять о любой новой мере
по внутренней поддержке или об изменении действующей меры, по
которой запрошено изъятие из сокращений. В таком уведомлении
содержатся подробности о новой или измененной мере и о ее
соответствии согласованным критериям, изложенным либо в статье 6,
либо в Приложении 2. 4. В процессе рассмотрения члены должным образом учитывают
влияние чрезмерных уровней инфляции на способность какого-либо
члена выполнять его обязательства по внутренней поддержке. 5. Члены соглашаются ежегодно проводить консультации в
Комитете по сельскому хозяйству относительно их участия в
нормальном росте мировой торговли сельскохозяйственной продукцией
в рамках обязательств по экспортным субсидиям согласно настоящему
Соглашению. 6. Процесс рассмотрения дает членам возможность поднимать
любые вопросы, относящиеся к выполнению обязательств по программе
реформы, изложенных в настоящем Соглашении. 7. Любой член может довести до сведения Комитета по сельскому
хозяйству любую меру, о которой, по его мнению, должен был бы
уведомить другой член.
Статья 19
Консультации и урегулирование споров
Положения статей XXII и XXIII ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ), в том
виде, как они разработаны и применяется в Договоренности о
разрешении споров ( 981_019 ), применяются к консультациям и
урегулированию споров в рамках настоящего Соглашения.
Часть XII
Статья 20
Продолжение процесса реформы
Признавая, что реализация долгосрочной цели по значительному
и последовательному сокращению поддержки и защиты, ведущая к
фундаментальной реформе, является непрерывным процессом, члены
соглашаются, что за год до конца периода реализации Соглашения
будут начаты переговоры о продолжении процесса реформы, с учетом: (a) опыта по выполнению обязательств по сокращению,
накопленного к этой дате,
(b) воздействия обязательств по сокращению на мировую
торговлю сельскохозяйственной продукцией;
(c) неторговых проблем, специального и дифференцированного
режима для развивающихся стран-членов и цели создания справедливой
и ориентированной на рынок системы торговли сельскохозяйственной
продукций, а также других целей и проблем, упомянутых в преамбуле
к настоящему Соглашению; и
(d) дальнейших обязательств, которые необходимо принять для
достижения вышеупомянутых долгосрочных целей.
Часть XIII
Статья 21
Заключительные положения
1. Положения ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ) и других Многосторонних
торговых соглашений, приведенных в Приложении 1A к Соглашению по
ВТО ( 995_342 ), применяются с соблюдением положений настоящего
Соглашения. 2. Приложения к настоящему Соглашению составляют неотъемлемую
часть этого Соглашения.
Приложение 1
Охватываемые продукты
1. Настоящим Соглашением охватываются следующие продукты: (i) Группы 1 - 24 ГС, за исключением рыбы и рыбопродуктов, а
также*
(ii) Код ГС 2905.43 (маннит)
Код ГС 2905.44 (сорбит)
Позиция ГС 33.01 (эфирные масла)
Позиции ГС 35.01 - 35.05 (альбуминоидные
вещества,
модифицированные
крахмалы, клеи)
Код ГС 3809.10 (вещества для обработки
поверхностей)
Код ГС 3823.60 (сорбитол, прочие
продукты)
Позиции ГС 41.01 - 41.03 (шкуры и кожевенное
сырье)
Позиция ГС 43.01 (невыделанная пушнина)
Позиции ГС 50.01 - 50.03 (шелк-сырец и отходы
шелка)
Позиции ГС 51.01 - 51.03 (шерсть и волос
животных)
Позиции ГС 52.01 - 52.03 (хлопок-сырец, отходы
хлопка, волокно
хлопковое чесаное)
Позиция ГС 53.01 (лен-сырец)
Позиция ГС 53.02 (пенька сырая)
_________________
* Описания продуктов, приводимые в скобках, не обязательно
являются исчерпывающими.
2. Приведенный выше список не ограничивает перечень
продуктов, охватываемых Соглашением по применению санитарных и
фитосанитарных мер ( 981_006 ).
Приложение 2
Внутренняя поддержка: основание для освобождения
от обязательств по сокращению
1. Меры внутренней поддержки, в отношении которых
запрашивается освобождение от обязательств по сокращению, должны
отвечать важнейшему требованию: не оказывать или оказывать как
можно меньшее неблагоприятное воздействие на торговлю или
производство. Соответственно, все меры, в отношении которых
запрашивается освобождение, должны соответствовать следующим
основным критериям: (a) данная поддержка предоставляется на основе финансируемой
из государственного бюджета правительственной программы (включая
невостребованные правительством доходы), а не за счет средств
потребителей; и
(b) данная поддержка не имеет следствием поддержание цен
производителей; а также конкретным критериям и условиям,
изложенным ниже.
Правительственные программы предоставления услуг
2. Услуги общего характера
Меры такого рода предусматривают расходы (или
невостребованные доходы) для выполнения программ, на основе
которых предоставляются услуги или льготы сельскому хозяйству или
сельским жителям. Ими не охватываются прямые выплаты тем, кто
производит или перерабатывает сельскохозяйственную продукцию.
Такие программы, включенные в приводимый перечень, но не
ограниченные им, должны отвечать общим критериям, указанным в
пункте 1 выше, и конкретным условиям, изложенным ниже: (a) научные исследования, в том числе общего характера,
исследования в связи с программами охраны окружающей среды, и
исследовательские программы по конкретным продуктам;
(b) борьба с вредителями и с болезнями, включая общие и
потоварные меры борьбы с вредителями и с болезнями, как, например,
системы раннего предупреждения, карантин и уничтожение;
(c) услуги по подготовке кадров, включая как общую, так и
специальную подготовку;
(d) услуги по распространению и консультативные услуги,
включая предоставление средств для облегчения передачи информации
и результатов исследований производителям и потребителям;
(e) инспекционные услуги, включая общие инспекционные услуги
и проверку отдельных продуктов для целей здравоохранения,
безопасности, сортировки по качеству или стандартизации;
(f) услуги по маркетингу и продвижению товаров, включая
маркетинговую информацию, консультации и продвижение конкретных
продуктов, но исключая расходы на неконкретные цели, которые могут
быть использованы продавцами для снижения их продажных цен или
предоставления прямых экономических льгот покупателям; и
(g) услуги по инфраструктуре, включая: электроснабжение,
дороги и другие пути сообщения, рыночное и портовое оборудование,
водоснабжение, плотины и дренажные системы, работы по созданию
инфраструктуры в сочетании с программами по охране окружающей
среды. Во всех случаях средства направляются только на
оборудование или строительство капитальных сооружений и
исключается субсидирование объектов инфраструктуры в рамках
фермерских хозяйств, если это не касается ответвлений коммунальных
сооружений общественного пользования. Не включаются субсидии на
материалы, на покрытие эксплуатационных расходов или сборы с
потребителя, имеющего льготы.
3. Создание государственных резервов для обеспечения
продовольственной безопасности5
Расходы (или невостребованные доходы) для целей накопления и
хранения запасов продовольствия, которые составляют неотъемлемую
часть указанной в национальном законодательстве программы по
обеспечению продовольственной безопасности. Такой программой может
охватываться правительственная помощь частным складам
продовольствия. Объем и накопление таких резервов соответствуют
заранее определенным целям, относящимся исключительно к
продовольственной безопасности. Процесс накопления и распределения
резервов должен быть транспарентным с точки зрения финансовых
затрат. Закупки продовольствия правительством осуществляются по
текущим рыночным ценам, а продажи из продовольственных резервов -
по ценам не ниже, чем текущие внутренние рыночные цены на
конкретный продукт соответствующего качества. __________________
5 Для целей пункта 3 настоящего Приложения правительственные
программы создания резервов для обеспечения продовольственной
безопасности развивающихся стран, которые реализуются на
транспарентной основе и в соответствии с официально объявленными
объективными критериями или направлениями, рассматриваются как
соответствующие положениям настоящего пункта, включая программы, в
рамках которых запасы продовольствия для обеспечения
продовольственной безопасности приобретаются и отпускаются по
регулируемым ценам, при условии, что разница между ценой
приобретения и внешней справочной ценой засчитывается в АИП.
4. Внутренняя продовольственная помощь6
Расходы (или невостребованные доходы) на предоставление
внутренней продовольственной помощи нуждающейся части населения.
Право на получение продовольственной помощи связано с четко
определенными критериям, касающимися питания. Такая помощь
предоставляется в форме прямых поставок продовольствия
заинтересованным лицам или предоставления средств для приобретения
реципиентами продовольствия по рыночным или субсидируемым ценам.
Закупки продовольствия правительством осуществляются по текущим
рыночным ценам, а финансирование и управление являются
транспарентными. ___________________
6 Для целей пунктов 3 и 4 настоящего Приложения,
продовольственное снабжение по субсидируемым ценам для обеспечения
на регулярной основе потребностей в продовольствии городской и
сельской бедноты в развивающихся странах по умеренным ценам
считается как соответствующее положениям этого пункта.
5. Прямые выплаты производителям
Поддержка, предоставленная в виде прямых выплат (или
невостребованные доходы, включая платежи в натуральном выражении)
производителям, в отношении которых запрашивается освобождение от
обязательств по сокращению, должна соответствовать основным
критериям, изложенным в пункте 1 выше, равно как и конкретным
критериям, применяемым к индивидуальным видам прямых выплат, как
это указано в пунктах 6 - 13 ниже. Когда освобождение от
сокращения запрашивается в отношении любого существующего или
нового вида прямых выплат, кроме тех, которые указаны в пунктах 6
- 13, то это будет соответствовать критериям (b) - (e) пункта 6 в
дополнение к общим критериям, изложенным в пункте 1.
6. "Несвязанная" поддержка доходов
(a) Право на такие выплаты определяется четко установленными
критериями, такими как доход, статус как производителя или
землевладельца, использование факторов производства или уровень
производства в определенный и фиксированный базовый период.
(b) Сумма таких выплат в любом данном году не зависит от и не
определяется на основе вида или объема продукции (включая
поголовье скота), произведенной данным производителем в любом году
после базового периода.
(c) Сумма таких выплат в любом данном году не зависит от и не
определяется на основе цен, внутренних или мировых, на любую
продукцию, произведенную в любом году после базового периода.
(d) Сумма таких выплат в любом данном году не зависит от и не
определяется на основе факторов производства, задействованных в
любом году после базового периода.
(e) Для получения таких выплат продукция не требуется.
7. Финансовое участие правительства в программах страхования
и обеспечения безопасности доходов
(a) Право на такие выплаты определяется потерями в доходах
(причем учитываются только доходы, получаемые от сельского
хозяйства), которые превышают 30 процентов от среднего валового
дохода или эквивалента в форме чистого дохода (исключая любые
выплаты, полученные по таким или аналогичным программам) за
предыдущий трехлетний период или от среднего показателя за три
года, рассчитанного на основе предыдущего пятилетнего периода, из
которого исключены самый высокий и самый низкий годичные
показатели. Любой производитель, отвечающий этому условию, имеет
право на получение выплат.
(b) Сумма таких выплат компенсирует менее 70 процентов потерь
производителя в доходе за тот год, в котором производитель
получает право на получение такой помощи.
(c) Сумма любых таких выплат зависит только от дохода; она не
зависит от вида или объема продукции (включая поголовье скота),
произведенной данным производителем; или от цен, внутренних или
мировых, на такую продукцию; или от использования факторов
производства.
(d) Когда производитель получает в одном и том же году
выплаты на основе настоящего пункта и на основе пункта 8 (помощь
при стихийных бедствиях), общий размер таких выплат составляет
менее 100 процентов общих потерь производителя.
8. Выплаты (осуществляемые либо напрямую, либо путем
финансового участия правительства в программах страхования урожая)
в порядке помощи при стихийных бедствиях
(a) Право на такие выплаты возникает только после
официального признания правительственными органами, что стихийное
или подобное бедствие (включая вспышки заболеваний, заражение
вредителями, ядерные аварии и войну на территории данного члена)
произошло или имеет место; и определяется производственными
потерями, которые превышают 30 процентов от среднего уровня
производства за предшествующий трехлетний период или от среднего
показателя за три года, рассчитанного на основе предшествующего
пятилетнего периода, из которого исключены самый высокий и самый
низкий годовые показатели.
(b) Выплаты, производимые в связи с бедствием, применяются
только в отношении обусловленных данным стихийным бедствием потерь
дохода, поголовья скота (включая платежи в связи с ветеринарным
обслуживанием животных), земли и других факторов производства.
(c) Выплаты компенсируют не более чем общую стоимость таких
потерь независимо от вида или количества будущей продукции.
(d) Выплаты, произведенные во время стихийного бедствия, не
превышают уровень, необходимый для предупреждения или смягчения
дальнейших потерь, определенных в критерии (b) выше.
(e) Когда производитель получает в одном том же году выплаты
на основе настоящего пункта и на основе пункта 7 (программы
страхования и обеспечения безопасности дохода), общий размер таких
платежей не превышает 100 процентов общих потерь производителя.
9. Содействие структурным изменениям посредством программ,
побуждающих производителей прекратить свою деятельность
(a) Право на такие выплаты обусловливается четко
определенными критериями в рамках программ, предназначенных для
облегчения прекращения деятельности лиц, занятых производством
товарной сельскохозяйственной продукции, или их перемещения в
неаграрный сектор.
(b) Выплаты зависят от полного и постоянного прекращения
производства товарной сельскохозяйственной продукции реципиентом.
10. Содействие структурным изменениям посредством программ по
прекращению использования ресурсов
(a) Право на такие выплаты обусловливается четко
определенными критериями в рамках программ, направленных на
прекращение использования земли или других ресурсов, включая
домашний скот, для целей производства товарной
сельскохозяйственной продукции.
(b) Выплаты зависят от исключения земли из сферы производства
товарной сельскохозяйственной продукции минимум на три года, а в
случае с домашним скотом - от его убоя или постоянной и
окончательной ликвидации.
(c) Для реализации выплат не требуется и не конкретизируется
какое-либо альтернативное использование таких земель и других
ресурсов, связанное с производством товарной сельскохозяйственной
продукции.
(d) Выплаты не зависят ни от видов, ни от количества
продукции, ни от цен, внутренних или мировых, на продукцию,
произведенную с использованием земли или других ресурсов,
остающихся для производства.
11. Содействие структурным изменениям посредством
стимулирования инвестиций
(a) Право на такие выплаты обусловливается четко
определенными критериями в рамках правительственных программ,
предназначенных для содействия финансовым или физическим
структурным изменениям операций производителя вследствие
объективно доказанных структурных потерь. Право на такие выплаты
может также основываться на четко определенной правительственной
программе по денационализации сельскохозяйственных угодий.
(b) Сумма таких выплат в любом году не зависит от и не
определяется на основе видов или объема продукции (включая
поголовье скота), произведенной данным производителем в любом году
после базового периода за исключением предусмотренного в критерии
(e) ниже.
(c) Сумма таких выплат в любом данном году не зависит от и не
определяется на основе цен, внутренних или мировых, на любую
продукцию, произведенную в любом году после базового периода.
(d) Выплаты предоставляются только на период времени,
необходимый для реализации инвестиций, для которых они
предназначены.
(e) При осуществлении выплат реципиентам не предписывается и
никаким образом не указывается, какие сельскохозяйственные
продукты должны быть произведены реципиентами, за исключением
требования к ним не производить какой-либо конкретный продукт.
(f) Выплаты ограничиваются суммой, требуемой для компенсации
структурных потерь.
12. Платежи по программам охраны окружающей среды
(a) Право на такие выплаты обусловливается участием в четко
определенной правительственной программе охраны или сохранения
окружающей среды и зависит от выполнения конкретных условий,
предусмотренных данной правительственной программой, включая
условия, относящиеся к методам производства или необходимым
материалам.
(b) Сумма выплат ограничивается размерами дополнительных
расходов или потерь дохода, связанных с выполнением
правительственной программы.
13. Выплаты по программам региональной помощи
(a) Право на такие выплаты предоставляется лишь
производителям в неблагоприятных регионах. Каждый такой регион
должен представлять собой четко обозначенную географическую зону,
иметь определенные экономические и административные признаки и
рассматриваться как неблагоприятный на основе нейтральных и
объективных критериев, четко изложенных в законе или нормативном
акте и свидетельствующих о том, что трудности данного региона
порождены более серьезными причинами, чем просто временные
обстоятельства.
(b) Сумма таких выплат в любом данном году не зависит от и не
определяется на основе видов или объема продукции (включая
поголовье скота), и произведенной данным производителем в любом
году после базового периода, но связана с сокращением производства
этой продукции.
(c) Сумма таких выплат в любом данном году не зависит от и не
определяется на основе цен, внутренних или мировых, на любую
продукцию, произведенную в любом году после базового периода.
(d) Выплаты предоставляются только производителям в регионах,
имеющих право на помощь, однако, как правило, доступны для всех
производителей в таких регионах.
(e) Выплаты, связанные с факторами производства,
осуществляются по регрессивной шкале сверх порогового уровня по
данному фактору производства.
(f) Выплаты ограничиваются размерами дополнительных расходов
или потерь дохода, связанных с производством сельскохозяйственной
продукции на обозначенной территории.
Приложение 3
Внутренняя поддержка:
Расчет агрегатного измерения поддержки
1. При условии соблюдения положений Статьи 6 агрегатное
измерение поддержки (АИП) рассчитывается на конкретной потоварной
основе по каждому основному сельскохозяйственному продукту, в
отношении которого производится поддержка рыночных цен,
осуществляются неосвобожденные прямые платежи или предоставляется
любая другая субсидия, не освобожденная от обязательств по
сокращению ("прочие не исключенные меры"). Поддержка,
предоставляемая не по конкретному продукту, сводится в общий не
потоварный АИП и выражается в суммарном денежном исчислении. 2. Субсидиями в рамках пункта 1 охватываются как бюджетные
расходы, так и доходы, невостребованные правительствами или их
органами. 3. Включается поддержка как на национальном, так и на
субнациональном уровне. 4. Конкретные сельскохозяйственные налоги или сборы,
выплачиваемые производителями, вычитаются из АИП. 5. АИП, рассчитанный с учетом нижеизложенного применительно к
базовому периоду, представляет собой исходный уровень для
выполнения обязательства по сокращению внутренней поддержки. 6. По каждому основному сельскохозяйственному продукту
рассчитывается специфический АИП, выражаемый в суммарной денежной
форме. 7. АИП рассчитывается с максимально возможным приближением к
пункту первой продажи основного сельскохозяйственного продукта.
Меры по поддержке предприятий по переработке сельскохозяйственной
продукции включаются в том объеме, в каком они создают льготы для
производителей основных сельскохозяйственных продуктов. 8. Поддержка рыночных цен: поддержка рыночных цен
рассчитывается на основе разницы между фиксированной внешней
справочной ценой и применяемой регулируемой ценой, помноженной на
количество продукции, в отношении которой действует регулируемая
цена. Бюджетные платежи, осуществляемые для поддержания этой
разницы, как-то расходы по закупке или хранению, не включаются в
АИП. 9. Фиксированная внешняя справочная цена устанавливается на
основе цен 1986-1988 годов и, как правило, является средней ценой
ФОБ единицы основного сельскохозяйственного продукта в
нетто-экспортирующей стране и средней ценой СИФ единицы основного
сельскохозяйственного продукта в нетто-импортирующей стране в
базовый период. Фиксированная справочная цена при необходимости
может быть скорректирована с учетом различий в качестве. 10. Неосвобожденные прямые выплаты: неосвобожденные прямые
выплаты, которые зависят от разницы в ценах, рассчитываются либо с
использованием разницы между фиксированной справочной ценой и
применяемой регулируемой ценой, помноженной на количество
продукции, в отношении которой действует регулируемая цена, либо с
использованием бюджетных расходов. 11. Фиксированная справочная цена устанавливается на основе
цен 1986-1988 годов и, как правило, является действующей ценой,
используемой при определении размеров выплат. 12. Неосвобожденные прямые выплаты, в основе которых лежат не
ценовые, а прочие факторы, измеряются с использованием бюджетных
расходов. 13. Прочие неисключенные меры, включая субсидирование затрат
на материалы и другие меры, как-то меры по уменьшению расходов на
маркетинг: стоимость таких мер измеряется с учетом
правительственных бюджетных расходов; в тех же случаях, когда
использование бюджетных расходов не отражает в полной мере размера
данной субсидии, основой для расчета субсидии является разница
между ценой субсидируемого продукта или услуги и репрезентативной
рыночной ценой аналогичного продукта или услуги, помноженной на
количество продуктов или услуг.
Приложение 4
Внутренняя поддержка:
Расчет эквивалентного измерения поддержки
1. При условии соблюдения положений статьи 6 эквивалентное
измерение поддержки рассчитывается по всем основным
сельскохозяйственным продуктам, в отношении которых производится
поддержка рыночных цен, как это определено в Приложении 3, но для
которых расчет этого компонента АИП неосуществим. Применительно к
таким продуктам исходный уровень для выполнения обязательств по
сокращению внутренней поддержки состоит из компонента поддержки
рыночной цены, выраженного в виде эквивалентного измерения
поддержки согласно пункту 2 ниже, а также неосвобожденных прямых
выплат и другой неосвобожденной поддержки, которые оцениваются в
соответствии с пунктом 3 ниже. Включается поддержка как на
национальном, так и на субнациональном уровне. 2. Эквивалентное измерение поддержки, предусмотренное пунктом
1, рассчитывается на конкретной потоварной основе с максимально
возможным приближением к пункту первой продажи по всем основным
сельскохозяйственным продуктам, в отношении которых производится
поддержка рыночных цен и для которых расчет компонента поддержки
рыночной цены в АИП неосуществим. Применительно к таким основным
сельскохозяйственным продуктам расчет эквивалентного измерения
поддержки рыночной цены осуществляется путем использования
применяемой регулируемой цены и количества продукции, в отношении
которой действует эта цена, или когда это неосуществимо, путем
использования бюджетных расходов на поддержание цен
производителей. 3. Когда основные сельскохозяйственные продукты, подпадающие
под действие пункта 1, пользуются неосвобожденными прямыми
выплатами или любой другой субсидией по конкретному товару, не
освобожденной от обязательства по сокращению, за основу
применительно к эквивалентному измерению поддержки в связи с этими
мерами берутся те же способы расчетов, что и для соответствующих
компонентов АИП (указанных в пунктах 10 - 13 Приложения 3). 4. Эквивалентное измерение поддержки рассчитывается на основе
суммы субсидии с максимально возможным приближением к пункту
первой продажи соответствующего основного сельскохозяйственного
продукта. Меры по поддержке предприятий по переработке
сельскохозяйственной продукции включаются в том объеме, в каком
они создают льготы для производителей основных
сельскохозяйственных продуктов. Конкретные сельскохозяйственные
платежи или сборы, уплачиваемые производителями, сокращают
эквивалентное измерение поддержки на соответствующую сумму.
Приложение 5
Специальный режим в отношении пункта 2 статьи 4
Раздел A
1. Положения пункта 2 статьи 4 не применяются со вступлением
в силу Соглашения по ВТО ( 995_342 ) к любому сырьевому
сельскохозяйственному продукту и переработанным и/или готовым к
употреблению продуктам ("обозначенные продукты"), в отношении
которых соблюдаются следующие условия (именуемые далее как
"специальный режим"): (a) импорт обозначенных продуктов составлял менее 3 процентов
соответствующего внутреннего потребления в базовый период 1986-
1988 годов ("базовый период");
(b) никакие экспортные субсидии по обозначенным продуктам с
начала базового периода не предоставлялись;
(c) к сырьевым сельскохозяйственным продуктам применяются
действенные меры по ограничению производства;
(d) такие продукты обозначаются символом "ST-Annex 5" в
разделе I-B части I Списка уступок члена, прилагаемого к
Марракешскому протоколу ( 981_004 ), как подпадающие под действие
специального режима, отражающего факторы неторгового характера,
как-то продовольственная безопасность и охрана окружающей среды; и
(e) минимальные возможности доступа к рынку в отношении
обозначенных продуктов соответствуют, как указано в разделе I-B
части I Списка уступок данного члена, 4 процентам внутреннего
потребления обозначенных продуктов в базовый период с начала
первого года периода реализации и в дальнейшем увеличиваются на
0,8 процента соответствующего внутреннего потребления в базовый
период ежегодно в течение оставшейся части периода реализации.
2. В начале любого года периода реализации член может
прекратить применять специальный режим в отношении обозначенных
продуктов на основании положений пункта 6. В таком случае данный
член сохраняет минимальные возможности доступа к рынку, уже
имеющиеся на тот момент, и увеличивает такие минимальные
возможности доступа на 0,4 процента от соответствующего
внутреннего потребления в базовый период ежегодно в течение
оставшейся части периода реализации. В дальнейшем уровень
минимальных возможностей доступа к рынку, вытекающий из этой
формулы, достигнутый в заключительный год периода реализации,
сохраняется в Списке уступок данного члена. 3. Любые переговоры по вопросу о возможности продления
специального режима, изложенного в пункте 1, после конца периода
реализации завершаются в течение самого периода реализации в
рамках переговоров, проводимых по статье 20 настоящего Соглашения,
с учетом факторов неторгового характера. 4. Если в результате переговоров, указанных в пункте 3, будет
достигнуто согласие, что член может продолжать применять
специальный режим, такой член предоставляет дополнительные и
приемлемые уступки, определенные в ходе таких переговорах. 5. Если специальный режим не продлевается в конце периода
реализации, данный член применяет положения пункта 6. В таком
случае после завершения периода реализации минимальные возможности
доступа к рынку для обозначенных продуктов сохраняются в Списке
уступок данного члена на уровне 8 процентов от соответствующего
внутреннего потребления в базовый период. 6. Пограничные меры, кроме обычных таможенных пошлин,
используемых в отношении обозначенных продуктов, регулируются
положениями пункта 2 статьи 4, которые будут действовать с начала
года, в котором прекращается применение специального режима. Такие
продукты облагаются обычными таможенными пошлинами, которые
связываются в Списке уступок соответствующего члена и применяются
с начала года, в котором прекращается действие специального
режима, и в дальнейшем для них устанавливаются такие ставки,
которые применялись бы в случае сокращения, по крайней мере, на 15
процентов, в результате равномерных годовых снижений в течение
периода реализации. Эти пошлины устанавливаются на основе тарифных
эквивалентов, рассчитываемые в соответствии с руководством,
содержащимся в дополнении к настоящему Приложению.
Раздел B
7. Положения пункта 2 статьи 4 также не применяются со
вступлением в силу Соглашения по ВТО ( 995_342 ) к любому
сырьевому сельскохозяйственному продукту, который является
основным продуктом в традиционном питании развивающейся
страны-члена и в отношении которого соблюдаются следующие условия
в дополнение к тем, которые указаны в пунктах 1 (a) - (d), в той
мере, в которой они применимы к данным продуктам: (a) минимальные возможности доступа к рынку в отношении
определенных продуктов, указанных в разделе I-B части I Списка
уступок развивающейся страны-члена, соответствуют 1 проценту
внутреннего потребления данных продуктов в базовый период с начала
первого года периода реализации и увеличиваются равными ежегодными
долями до 2 процентов соответствующего внутреннего потребления в
базовый период в начале пятого года периода реализации. С начала
шестого года периода реализации минимальные возможности доступа на
рынок в отношении этих продуктов составляют 2 процента
соответствующего внутреннего потребления в базовый период и
увеличиваются к началу десятого года равными ежегодными долями до
4 процентов соответствующего внутреннего потребления в базовый
период. В дальнейшем уровень минимальных возможностей доступа на
рынок, вытекающий из этой формулы, достигнутый на десятом году,
сохраняется в Списке уступок данной развивающейся страны-члена;
(b) соответствующие возможности доступа к рынку, согласно
настоящему Соглашению, были предоставлены по другим продуктам.
8. Любые переговоры по вопросу о возможности продления
специального режима, изложенного в пункте 7, после конца десятого
года с начала периода реализации начинаются и завершаются в
течение десятого года с начала периода реализации. 9. Если в результате переговоров, указанных в пункте 8, будет
достигнуто согласие, что любой член может продолжать применять
специальный режим, такой член предоставляет дополнительные и
приемлемые уступки, определенные в ходе переговоров. 10. Если специальный режим, предусмотренный пунктом 7, не
продлевается после десятого года с начала периода реализации,
данные продукты облагаются обычными таможенными пошлинами, которые
устанавливаются на основе тарифных эквивалентов, рассчитываемых в
соответствии с руководством, содержащимся в дополнении к
настоящему Приложению, и связываются в Списке уступок
соответствующего члена. В других отношениях положения пункта 6
применяются с учетом изменений, обусловленных специальным и
дифференцированным режимом, предоставленным развивающимся
странам-членам на основании настоящего Соглашения.
Дополнение к Приложению 5
Руководство по расчету
тарифных эквивалентов для конкретных целей,
указанных в пунктах 6 и 10 настоящего Приложения
1. Расчет тарифных эквивалентов, выраженных в форме
адвалорных или специфических ставок, производится на
транспарентной основе с использованием фактической разницы между
внутренними и внешними ценами. При расчете используются данные за
1986-1988 годы. Тарифные эквиваленты: (a) в основном устанавливаются на уровне четырех знаков
Гармонизированной системы описания и кодирования товаров (ГС);
(b) устанавливаются при необходимости на уровне шести или
более знаков ГС;
(c) как правило, устанавливаются для переработанных и/или
готовых к употреблению продуктов путем умножения конкретного
тарифного эквивалента (эквивалентов) по сырьевому
сельскохозяйственному продукту (продуктам) на долю (в стоимостном
или физическом выражении) данного сырьевого сельскохозяйственного
продукта (продуктов) в переработанных и/или готовых к употреблению
продуктах и с учетом, при необходимости, любых дополнительных
элементов, обеспечивающих в настоящее время защиту отрасли
производства.
2. За внешние цены, как правило, принимаются действующие
средние цены СИФ единиц продукции для импортирующей страны. Когда
средняя цена СИФ единицы продукции неизвестна или является
несоответствующей, за внешние цены принимаются: (a) либо соответствующая средняя цена СИФ близкой страны; (b) либо оценка на основе средней цены ФОБ соответствующего
главного экспортера (экспортеров), скорректированная путем
добавления оценок расходов по страхованию, фрахту и других
соответствующих затрат по доставке в импортирующую страну.
3. Внешняя цена, как правило, конвертируется в национальные
валюты с использованием среднегодового рыночного обменного курса
за тот период, к которому относятся данные о цене. 4. За внутреннюю цену, как правило, принимается
репрезентативная оптовая цена, преобладающая на национальном
рынке, а в случае отсутствия адекватных данных - оценка этой цены. 5. Первоначальные тарифные эквиваленты могут быть
скорректированы при необходимости при помощи соответствующего
коэффициента с учетом различий в качестве или сорте. 6. Если тарифный эквивалент, полученный на основе данного
руководства, имеет отрицательное или более низкое значение по
сравнению с текущей связанной ставкой, то первоначальный тарифный
эквивалент может быть установлен на основе действующей связанной
ставки или на основе национальных предложений по уровню тарифов на
данный продукт. 7. В случае корректировки уровня тарифного эквивалента,
рассчитанного на основе данного руководства, соответствующий член
предоставляет по запросу все возможности для консультаций с целью
согласования соответствующих решений.



вгору