Угода про сільське господарство (укр/рос)
СОТ; Угода, Міжнародний документ від 15.04.1994
Документ 981_005, поточна редакція — Прийняття від 15.04.1994
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »  

                              Угода 
про сільське господарство
(укр/рос)

Члени, вирішивши створити основу для початку процесу реформування
торгівлі у галузі сільського господарства відповідно до завдань
переговорів, які зазначено у Декларації Пунта-дель-Есте; нагадуючи, що їхнім довгостроковим завданням, узгодженим при
Проміжному перегляді Уругвайського раунду, є "створення
справедливої і ринково-орієнтованої системи торгівлі
сільськогосподарською продукцією, і що процес реформування повинен
бути розпочатий через переговори щодо зобов'язань на підтримку і
захист та через створення посилених і більш дійових правил та
дисциплін ГАТТ"; нагадуючи також, що "вищезгаданим довгостроковим завданням є
забезпечення суттєвого поступового зменшення підтримки та захисту
сільського господарства, які застосовуватимуться протягом
узгодженого періоду часу і матимуть результатом виправлення та
уникнення обмежень і спотворень на світових ринках
сільськогосподарської продукції"; сповнені бажання досягти конкретних зобов'язань у кожній з
наступних галузей: доступ до ринку; внутрішня підтримка
вітчизняного виробника; експортна конкуренція; а також досягти
угоди з санітарних та фітосанітарних заходів; домовившись, що при виконанні своїх зобов'язань щодо доступу
до ринку розвинені країни-Члени повинні повністю враховувати
окремі потреби та умови країн-Членів, що розвиваються, шляхом
значного поліпшення можливостей і умов доступу для
сільськогосподарських товарів, які становлять окремий інтерес для
цих Членів, у тому числі найповнішої лібералізації торгівлі
тропічними сільськогосподарськими товарами, як це узгоджено при
Проміжному перегляді, та для товарів, що мають особливе значення
для диверсифікації виробництва з метою заміни вирощування
незаконних наркотичних культур; відзначаючи, що зобов'язання за програмою реформ повинні бути
справедливо розподілені між Членами СОТ, зважаючи на не пов'язані
з торгівлею міркування, включаючи продовольчу безпеку і
необхідність охорони навколишнього середовища, зважаючи на
домовленість про те, що спеціальний і диференційний режим для
країн, що розвиваються, є невід'ємною частиною переговорів, та беручи до уваги можливість негативних наслідків виконання
програми реформ для найменш розвинених країн і країн, що
розвиваються, які є нетто-імпортерами продовольства; цим домовляються про наступне:
Частина I
Стаття 1
Визначення термінів
У цій Угоді, якщо контекст не вимагає іншого: (a) "Сукупний вимір підтримки" та "СВП" означають річний
рівень підтримки у грошовому виразі, яка надається на
сільськогосподарський товар на користь виробників базового
сільськогосподарського товару, або підтримку, не пов'язану з
конкретним товаром, яка надається на користь виробників
сільськогосподарської продукції взагалі, за винятком підтримки,
наданої за програмами, які визначаються як такі, що звільнені від
зобов'язань щодо зменшення підтримки за Додатком 2 до цієї Угоди,
і застосовуються:
(i) відносно підтримки, що надається протягом базового
періоду, зазначеного у відповідних таблицях супровідного
матеріалу, який включено через посилання у Частині IV Розкладу
Члена;
(ii) відносно підтримки, яка надається протягом будь-якого
року періоду виконання зобов'язань та після нього, розрахованої
відповідно до положень Додатка 3 цієї Угоди з урахуванням даних та
методології, використовуваних у таблицях супровідного матеріалу,
включеного через посилання у Частині IV Розкладу Члена;
(b) "базовий сільськогосподарський товар" стосовно
зобов'язань з внутрішньої підтримки визначається як товар,
максимально наближений до стадії першого продажу, як це визначено
у Розкладі Члена СОТ та у відповідному супровідному матеріалі;
(c) "бюджетні витрати" або "витрати" включають доходи, від
отримання яких держава відмовилася;
(d) "еквівалентний вимір підтримки" означає річний рівень
підтримки у грошовому виразі, яка надається на користь виробників
базового сільськогосподарського товару шляхом застосування одного
або більше заходів, розрахунок яких відповідно до методології СВП
не є практично можливим, за винятком підтримки, наданої за
програмами, які визначаються як такі, що звільнені від зобов'язань
щодо зменшення підтримки за Додатком 2 до цієї Угоди, і
застосовуються:
(i) відносно підтримки, що надається протягом базового
періоду, зазначеного у відповідних таблицях супровідного
матеріалу, який включено через посилання у Частині IV Розкладу
Члена;
(ii) відносно підтримки, яка надається протягом
будь-якого року періоду виконання зобов'язань та після нього,
розрахованої відповідно до положень Додатка 4 цієї Угоди з
урахуванням даних та методології, використаних у таблицях
супровідного матеріалу, включеного через посилання у Частині IV
Розкладу Члена;
(e) "експортні субсидії" означають субсидії, надання яких
залежить від показників експорту, у тому числі експортні субсидії,
перелічені у Статті 9 цієї Угоди;
(f) "період виконання зобов'язань" означає шестирічний
період, який починається у 1995 році, окрім випадку, коли він для
цілей Статті 13 означає дев'ятирічний період, що починається у
1995 році;
(g) "поступки щодо доступу до ринку" включають всі
зобов'язання щодо доступу до ринку, які беруть на себе Члени
відповідно до цієї Угоди;
(h) "загальний сукупний вимір підтримки" та "загальний СВП"
означають суму всіх видів внутрішньої підтримки, наданої на
користь виробників сільськогосподарської продукції, яка
розраховується як сума всіх сукупних вимірів підтримки базових
сільськогосподарських товарів, усіх сукупних вимірів підтримки, не
пов'язаної з конкретним товаром, та всіх еквівалентних вимірів
підтримки сільськогосподарських товарів, і застосовуються:
(i) відносно підтримки, що надається протягом базового
періоду (тобто "загальний СВП базового періоду"), та максимальної
підтримки, надання якої дозволено протягом будь-якого року періоду
виконання зобов'язань або після нього (тобто "річні та остаточні
рівні зв'язаних зобов'язань"), як зазначено у Частині IV Розкладу
Члена;
(ii) відносно рівня підтримки, яка фактично надається
протягом будь-якого року періоду виконання зобов'язань та після
нього (тобто "загальний СВП поточного періоду"), розрахованої
відповідно до положень цієї Угоди з урахуванням даних та
методології, використаних у таблицях супровідного матеріалу, який
включено через посилання у Частині IV Розкладу Члена;
(i) "рік" у параграфі (f) вище та стосовно конкретних
зобов'язань Члена СОТ означає календарний, фінансовий або
виробничий рік, який зазначено у Розкладі, що стосується такого
Члена СОТ.
Стаття 2
Товари, охоплені Угодою
Ця Угода поширюється на товари, перелічені у Додатку 1 до
цієї Угоди, які надалі іменуються як сільськогосподарські товари.
Частина II
Стаття 3
Включення поступок та зобов'язань
1. Зобов'язання, що містяться у Частині IV Розкладу кожного
Члена СОТ і стосуються внутрішньої підтримки та експортних
субсидій, становлять зобов'язання, які обмежують надання субсидій
і цією Угодою включаються як невід'ємна частина ГАТТ 1994
( 981_003 ). 2. Відповідно до положень Статті 6 Член СОТ не надаватиме
підтримки на користь вітчизняних виробників у розмірі більшому, за
рівень зобов'язань, передбачений у Розділі I Частини IV Розкладу
такого Члена СОТ. 3. Відповідно до положень параграфів 2(b) та 4 Статті 9 Член
СОТ не надаватиме експортних субсидій, перелічених у параграфі 1
Статті 9, на сільськогосподарські товари або групи товарів,
зазначені у Розділі II Частини IV його Розкладу, у розмірі, що
перевищує бюджетні витрати та рівні кількісних зобов'язань, які
зазначено у Розкладі, а також не надаватиме таких субсидій на
будь-який сільськогосподарський товар, який не зазначено у
згаданому Розділі такого Розкладу.
Частина III
Стаття 4
Доступ до ринку
1. Поступки щодо доступу до ринку, які містяться у Розкладах,
стосуються зв'язування та зменшення тарифів, а також інших
зобов'язань щодо доступу до ринку, як зазначено у Розкладах. 2. Члени СОТ не будуть зберігати будь-яких заходів, які
вимагається перетворити на звичайні мита (1), або вдаватися до
таких заходів, окрім випадків, коли інше передбачено у Статті 5 та
Додатку 5. _______________
(1) Ці заходи включають кількісні обмеження імпорту,
змінювані імпортні збори, мінімальні імпортні ціни, вибіркове
ліцензування імпорту, нетарифні заходи, що вживаються через
підприємства державної торгівлі, добровільні обмеження експорту, а
також подібні митні заходи, за винятком звичайних мит, незалежно
від того, чи застосовуються ці заходи відповідно до спеціальних
винятків з положень ГАТТ 1947 ( 995_264 ) для певної країни, але
окрім заходів, що зберігаються відповідно до положень щодо
платіжного балансу чи інших загальних положень ГАТТ 1994
( 981_003 ) або Багатосторонніх торговельних угод у Додатку 1 A до
Угоди СОТ ( 995_342 ), які не стосуються конкретно сільського
господарства.
Стаття 5
Положення про спеціальні захисні заходи
1. Незалежно від положень параграфа 1(b) Статті II ГАТТ 1994
( 981_003 ) будь-який Член СОТ може вдатися до положень параграфів
4 та 5 нижче у зв'язку з імпортом сільськогосподарського товару,
відносно якого заходи, зазначені у параграфі 2 Статті 4 цієї
Угоди, було перетворено на звичайне мито, і який відмічено у його
Розкладі позначкою "СЗЗ" ("Спеціальний захисний захід") як такий,
що є предметом поступки, відносно якої можуть бути використані
положення цієї Статті, якщо: (a) обсяг імпорту товару, що ввозиться на митну територію
Члена СОТ, який надає поступку, у будь-який рік перевищує
критичний рівень, щодо існуючих можливостей доступу до ринку, як
це визначено у параграфі 4; або, але не одночасно
(b) ціна, за якою такий імпортований товар може ввозитися на
митну територію Члена СОТ, що надає поступку, і яка визначається
на основі імпортної ціни СІФ відповідного відвантаження, виражена
у національній валюті, є нижчою за критичну ціну, яка дорівнює
середньому значенню довідкових цін (2) 1986-1988 рр. для даного
товару.
_______________
(2) Довідкова ціна, яка використовується для застосування
положень цього підпараграфа, загалом повинна являти собою середню
вартість одиниці експорту даного товару на умовах СІФ або, у решті
випадків, - відповідну ціну з точки зору якості товару та стадії
його обробки. Після першого її застосування вона повинна бути
опублікована та бути доступна тою мірою, якою це необхідно для
того, щоб інші Члени змогли оцінити додаткові мита, які можуть
бути стягнені.
2. Обсяг імпорту, встановлений на основі зобов'язань з
поточного та мінімального доступу до ринку, які є частиною
поступки, зазначеної у параграфі 1 вище, повинен враховуватися при
визначенні обсягу імпорту, необхідного для застосування положень
підпараграфа 1(a) та параграфа 4, але імпорт за такими
зобов'язаннями не повинен обкладатися ніякими додатковими митами,
які накладаються відповідно до підпараграфа 1(a) та параграфа 4
або ж підпараграфа 1(b) та параграфа 5 нижче. 3. Будь-які партії певного товару, які знаходилися у дорозі,
на підставі контракту, укладеного до введення додаткового мита
відповідно до підпараграфа 1(a) та параграфа 4, звільняються від
будь-яких додаткових мит за умови, що вони можуть враховуватися в
обсязі імпорту такого товару протягом наступного року для цілей
приведення в дію положень підпараграфа 1(a). 4. Будь-яке додаткове мито, яке накладається відповідно до
підпараграфа 1(a), зберігається лише до кінця року, у який його
було накладено, і може стягуватися лише за рівнем, який не
перевищує одну третину від рівня звичайного мита, яке діє у тому ж
році, у якому вживається такий захід. Критичний рівень
встановлюється в наступному порядку, основаному на можливостях
доступу до ринку, які визначаються як частка обсягу імпорту від
загального внутрішнього споживання (3) протягом попередніх трьох
років, за які наявні дані: _______________
(3) У випадках, коли внутрішнє споживання не розраховується,
застосовується критичний рівень базового періоду за підпараграфом
4(a).
(a) у випадках, коли такі можливості доступу до ринку для
певного товару менше або дорівнюють 10 відсоткам, критичний рівень
базового періоду становитиме 125 відсотків;
(b) у випадках, коли такі можливості доступу до ринку для
певного товару більше 10 відсотків, але менше або дорівнюють 30
відсоткам, критичний рівень базового періоду становитиме 110
відсотків;
(c) у випадках, коли такі можливості доступу до ринку для
певного товару є більшими за 30 відсотків, критичний рівень
базового періоду становитиме 105 відсотків.
У всіх випадках додаткове мито може бути накладено у
будь-який рік, коли абсолютний обсяг імпорту певного товару, який
ввозиться на митну територію Члена СОТ, що надає поступку,
перевищує суму (x) критичного рівня базового періоду, який
зазначено вище, помноженого на середню кількість імпорту протягом
попередніх трьох років, за які наявні дані, та (y) абсолютної
зміни обсягу внутрішнього споживання такого товару за останній
рік, за який наявні дані, у порівнянні з попереднім роком за
умови, що критичний рівень у пункті (x) вище не менший, ніж 105
відсотків від середньої кількості імпорту. 5. Додаткове мито, яке накладається відповідно до
підпараграфа 1(b), встановлюється в наступному порядку: (a) якщо різниця між імпортною ціною відвантаження на умовах
СІФ, вираженою в національній валюті (яка надалі у цій Угоді
іменується як "імпортна ціна"), та критичною ціною, як її
визначено у згаданому підпараграфі, є меншою або дорівнює 10
відсоткам від критичної ціни, додаткове мито не накладається;
(b) якщо різниця між імпортною ціною та критичною ціною (яка
надалі у цій Угоді іменується як "різниця") є більшою за 10
відсотків, але меншою або дорівнює 40 відсоткам від критичної
ціни, додаткове мито повинне становити 30 відсотків від суми, на
яку різниця перевищує 10 відсотків;
(c) якщо різниця є більшою за 40 відсотків, але меншою або
дорівнює 60 відсоткам від критичної ціни, додаткове мито повинне
становити 50 відсотків від суми, на яку різниця перевищує 40
відсотків, плюс додаткове мито, яке дозволяється за підпараграфом
(b);
(d) якщо різниця є більшою за 60 відсотків, але меншою або
дорівнює 75 відсоткам, додаткове мито повинне становити 70
відсотків від суми, на яку різниця перевищує 60 відсотків від
критичної ціни, плюс додаткові мита, які дозволяються за
підпараграфами (b) та (c);
(e) якщо різниця є більшою за 75 відсотків від критичної
ціни, додаткове мито повинне становити 90 відсотків від суми, на
яку різниця перевищує 75 відсотків, плюс додаткові мита, які
дозволяються за підпараграфами (b), (c), (d).
6. У випадку швидкопсувних та сезонних товарів умови,
викладені вище, застосовуються таким чином, щоб врахувати
специфіку таких товарів. Зокрема, за підпараграфами 1(a) та 4
можуть використовуватися коротші періоди часу при посиланні на
відповідні періоди в рамках базового періоду, а за підпараграфом
1(b) для різних періодів можуть використовуватися різні довідкові
ціни. 7. Застосування спеціального захисного заходу проводиться у
транспарентній формі. Будь-який Член СОТ, який діє відповідно до
підпараграфа 1(a) вище, повинен надати письмове повідомлення,
включаючи відповідні дані, до Комітету з сільського господарства,
настільки завчасно, наскільки це можливо, але у будь-якому разі
протягом 10 днів після такої дії. У випадках, коли зміни обсягів
споживання повинні фіксуватися за відповідними тарифними
позиціями, коли вони підпадають під дію положень параграфа 4,
відповідні дані повинні включати інформацію та опис методів, що
використовувалися для розподілу цих змін. Член СОТ, що діє
відповідно до параграфа 4, повинен надавати будь-якому
зацікавленому Члену СОТ можливість проконсультуватися з ним у
зв'язку з умовами застосування таких дій. Будь-який Член СОТ, який
діє відповідно до підпараграфа 1(b) вище, повинен надати письмове
повідомлення, включаючи відповідні дані, до Комітету з сільського
господарства протягом 10 днів після першої такої дії або, у
випадку швидкопсувних та сезонних товарів, першої такої дії за
будь-який період. Члени зобов'язуються по можливості уникати
застосування положень підпараграфа 1(b) у тому випадку, коли обсяг
імпорту відповідних товарів зменшується. У будь-якому з випадків
Член СОТ, що застосовує такі дії, повинен надати будь-якому
зацікавленому Члену СОТ можливість проконсультуватися з ним у
зв'язку з умовами застосування таких дій. 8. У випадках, коли вживаються заходи відповідно до
параграфів 1-7 вище, Члени зобов'язуються не вдаватися у зв'язку
з такими заходами до положень параграфів 1(a) та 3 Статті XIX ГАТТ
1994 ( 981_003 ) або параграфа 2 Статті 8 Угоди про захисні заходи
( 981_016 ). 9. Положення цієї Статті залишатимуться чинними протягом
процесу реформ, як його визначено у Статті 20.
Частина IV
Стаття 6
Зобов'язання щодо внутрішньої підтримки
1. Зобов'язання кожного Члена СОТ щодо зменшення внутрішньої
підтримки, які містяться у Частині IV його Розкладу,
застосовуються до всіх заходів внутрішньої підтримки на користь
виробників сільськогосподарської продукції за винятком внутрішніх
заходів, які не підлягають зменшенню за критеріями, викладеними у
цій Статті та Додатку 2 до цієї Угоди. Ці зобов 'язання виражені
через загальний сукупний вимір підтримки і "Річні та остаточні
рівні зв'язаних зобов'язань". 2. Відповідно до Угоди про проміжний перегляд, у якій
зазначено, що урядові заходи з надання допомоги, у прямій чи
непрямій формі, які мають на меті стимулювати розвиток сільського
господарства та села і є невід'ємною частиною програм розвитку
країн, що розвиваються, інвестиційні субсидії, які здебільшого
надаються на сільське господарство у країнах-Членах, що
розвиваються, та субсидії на сільськогосподарську сировину, які
звичайно надаються виробникам з низьким рівнем доходів та бідною
сировинною базою в країнах-Членах, що розвиваються, звільняються
від зобов'язань щодо зменшення внутрішньої підтримки, які за інших
умов вдавалися б до таких заходів. Від таких зобов'язань
звільняється також внутрішня підтримка виробникам у
країнах-Членах, що розвиваються, яка надається на сприяння
диверсифікації виробництва з метою заміни вирощування незаконних
наркотичних культур. Від Члена СОТ не вимагатиметься, щоб він
включав внутрішню підтримку, яка відповідає критеріям, зазначеним
у цьому параграфі, до розрахунків його загального СВП поточного
періоду. 3. Вважається, що Член СОТ дотримується своїх зобов'язань
щодо зменшення внутрішньої підтримки у будь-який рік, у який його
внутрішня підтримка на користь виробників сільськогосподарської
продукції, виражена через загальний СВП поточного періоду, не
перевищує відповідного річного чи остаточного рівня зв'язаних
зобов'язань, зазначених у Частині IV Розкладу Члена СОТ. 4. (a) Від Члена СОТ не вимагається включати до розрахунку
його загального СВП поточного періоду і не вимагається зменшувати:
(i) внутрішню підтримку, пов'язану з конкретним товаром,
яку за інших умов необхідно було б включити до розрахунку СВП
поточного періоду цього Члена, якщо така підтримка не перевищує 5
відсотків від загальної вартості базового сільськогосподарського
товару, виробленого таким Членом протягом відповідного року;
(ii) внутрішню підтримку, не пов'язану з конкретним
товаром, яку б за інших умов необхідно було включити до розрахунку
СВП поточного періоду цього Члена, якщо така підтримка не
перевищує 5 відсотків від вартості загального
сільськогосподарського виробництва такого Члена. (b) Для країн-Членів, що розвиваються, зазначена частка de
minimis за цим параграфом становитиме 10 відсотків.
5. (a) Прямі виплати за програмами обмеження виробництва не
підпадатимуть під дію зобов'язань щодо зменшення внутрішньої
підтримки, якщо:
(i) такі виплати прив'язані до конкретних площ та
врожаїв; або
(ii) такі виплати здійснюються на 85 або менше відсотків
від базового рівня виробництва; або
(iii) виплати на худобу здійснюються на чітко визначену
кількість голів. (b) Звільнення від зобов'язань щодо зменшення підтримки при
прямих виплатах, яке відповідає вищезазначеним критеріям,
виражається у виключенні вартості таких прямих виплат з розрахунку
Членом СОТ його загального СВП поточного періоду.
Стаття 7
Загальні правила внутрішньої підтримки
1. Кожен Член СОТ повинен забезпечити, щоб будь-які заходи з
внутрішньої підтримки на користь виробників сільськогосподарської
продукції, які не підпадають під дію зобов'язань щодо зменшення
підтримки, оскільки відповідають критеріям, викладеним у Додатку 2
до цієї Угоди, і надалі відповідали цим критеріям. 2. (a) Будь-який захід з внутрішньої підтримки на користь
виробників сільськогосподарської продукції, включаючи будь-яку
зміну такого заходу, а також будь-який захід, встановлений згодом,
про який Член СОТ не може довести, що він відповідає критеріям
Додатка 2 до цієї Угоди або має бути звільнений від зобов'язань
щодо зменшення підтримки відповідно до будь-яких інших положень
цієї Угоди, повинен включатися Членом СОТ до розрахунку його
загального СВП поточного періоду. (b) У випадку, коли до Частини IV Розкладу Члена СОТ не
включено зобов'язань щодо загального СВП, цей Член не повинен
надавати підтримку виробникам сільськогосподарської продукції у
обсязі, більшому, ніж відповідний рівень de minimis, зазначений у
параграфі 4 Статті 6.
Частина V
Стаття 8
Зобов'язання щодо експортної конкуренції
Кожен Член СОТ зобов'язується не надавати експортних
субсидій, окрім випадків, коли вони відповідають цій Угоді та
зобов'язанням, які передбачені у Розкладі такого Члена СОТ.
Стаття 9
Зобов'язання щодо експортних субсидій
1. Зобов'язанням по зменшенню підтримки за цією Угодою
підлягають наступні експортні субсидії: (a) надання урядом або його органами прямих субсидій, у тому
числі виплат натурою, фірмі, галузі, виробникам
сільськогосподарського товару, кооперативові чи іншому об'єднанню
таких виробників або маркетинговому дому, які залежать від
показників експорту;
(b) продаж або передання на експорт урядами чи їхніми
органами некомерційних запасів сільськогосподарської продукції за
ціною нижчою, ніж порівнювана ціна, яка призначається на
аналогічний товар при продажу його покупцям на внутрішньому ринку;
(c) виплати при експорті певного сільськогосподарського
товару, які фінансуються за підтримки уряду, незалежно від того,
чи має місце витрата державних коштів чи ні, у тому числі виплати,
які фінансуються за рахунок надходжень від зборів, стягнутих із
такого ж сільськогосподарського товару або сільськогосподарського
товару, з якого виробляється експортний товар;
(d) надання субсидій на скорочення витрат, пов'язаних зі
збутом при експорті сільськогосподарської продукції (за винятком
широкодоступних послуг зі сприяння експорту та консультаційних
послуг), у тому числі витрати на навантажування і розвантаження
товару, підвищення якості та інші витрати на переробку, а також
витрати на міжнародні перевезення та фрахт;
(e) витрати на внутрішні перевезення та фрахт при експортних
поставках, які надаються або встановлюються урядом на умовах,
більш сприятливих, ніж для поставок на внутрішній ринок;
(f) субсидії на сільськогосподарську продукцію, які залежать
від її включення до виробництва товарів на експорт.
2. (a) Окрім випадків, передбачених у підпараграфі (b), рівні
зобов'язань з експортних субсидій на кожний рік періоду виконання
зобов'язань, який визначено у Розкладі Члена СОТ, відносно
експортних субсидій, перелічених у параграфі 1 цієї Статті,
становлять:
(i) у випадку зобов'язань щодо зменшення бюджетних витрат
- максимальний рівень видатків на такі субсидії, які можуть бути
передбачені або надані у цьому році на такий сільськогосподарський
товар або групу товарів;
(ii) у випадку зобов'язань щодо кількісного скорочення
експорту - максимальну кількість сільськогосподарського товару або
групи товарів, на які у цьому році можуть бути надані експортні
субсидії. (b) У будь-якому році з другого по п'ятий протягом періоду
виконання зобов'язань Член СОТ може надати експортні субсидії,
перелічені у параграфі 1 вище, у сумі, що перевищує відповідні
рівні річних зобов'язань щодо певних товарів або груп товарів,
перелічених у Частині IV Розкладу Члена СОТ, за умови, що:
(i) сукупний обсяг бюджетних витрат на такі субсидії з
початку періоду виконання зобов'язань по даний рік включно не
перевищує сукупний обсяг, який був би при повному виконанні
відповідних річних рівнів зобов'язань щодо зменшення витрат,
зазначених у Розкладі Члена СОТ, більш, ніж на 3 відсотки від
рівня таких витрат у базовому періоді;
(ii) сукупна кількість товару, експортованого завдяки
таким експортним субсидіям, з початку періоду виконання
зобов'язань по даний рік включно не перевищує сукупну кількість,
яка була б при повному виконанні відповідних річних рівнів
зобов'язань щодо кількості, зазначених у Розкладі Члена СОТ,
більш, ніж на 1,75 відсотка від такої кількості у базовому
періоді;
(iii) загальна сукупна сума бюджетних витрат на такі
експортні субсидії та кількість товару, що експортується завдяки
таким субсидіям, за весь період виконання зобов'язань не
перевищують таких загальних показників, які були б при повному
виконанні відповідних річних рівнів зобов'язань, зазначених у
Розкладі Члена СОТ;
(iv) бюджетні витрати Члена СОТ на експортні субсидії та
кількість товару, що експортується завдяки таким експортним
субсидіям, на закінчення періоду виконання зобов'язань становлять
не більше 64 відсотків та 79 відсотків від рівнів базових періодів
1986-1990 рр. відповідно. Для країн-Членів, що розвиваються, ці
показники становитимуть відповідно 76 і 86 відсотків.
3. Зобов'язання, що стосуються обмежень поширення сфери
надання експортних субсидії, є такими, як зазначено у Розкладах. 4. Протягом періоду виконання зобов'язань від країн-Членів,
що розвиваються, не вимагатиметься, щоб вони брали на себе
зобов'язання щодо експортних субсидій, перелічених у підпараграфах
(d) та (e) параграфа 1 вище, за умови, що вони не застосовуються з
метою уникнення зобов'язань щодо зменшення підтримки.
Стаття 10
Перешкодження уникненню зобов'язань
щодо експортних субсидій
1. Експортні субсидії, не перелічені у параграфі 1 Статті 9,
не повинні застосовуватися у такій формі, у якій вони призводять
або можуть призвести до уникнення виконання зобов'язань щодо
експортних субсидій; забороняється також використовувати
некомерційні операції для уникнення таких зобов'язань. 2. Члени СОТ зобов'язуються працювати над розробкою
узгоджених між країнами правил, що регулюватимуть надання
експортних кредитів, гарантій за експортними кредитами або
проведення програм страхування, а також після узгодження таких
правил надавати експортні кредити, гарантії за експортними
кредитами та проводити програми страхування лише відповідно до
таких правил. 3. Будь-який Член СОТ, який стверджує, що певна кількість
товару, експортованого понад рівень зобов'язання щодо зменшення
підтримки, не отримує субсидування, повинен довести, що відносно
даної кількості експортованого товару не надавалася жодна
експортна субсидія, незалежно від того, включено її у Статтю 9 чи
ні. 4. Члени, що є донорами міжнародної продовольчої допомоги,
повинні забезпечити: (a) щоб надання міжнародної продовольчої допомоги не
прив'язувалося прямо чи непрямо до комерційного експорту
сільськогосподарської продукції до країн-отримувачів допомоги;
(b) щоб операції з надання міжнародної продовольчої допомоги,
включаючи двосторонню продовольчу допомогу у грошовій формі,
здійснювалися відповідно до "Принципів передачі надлишків та
зобов'язань щодо консультацій", встановлених ФАО, включаючи, де це
необхідно, систему Звичайних вимог щодо збуту (ЗВЗ);
(c) щоб така допомога надавалася за можливістю повністю у
безкоштовній формі або на умовах, що передбачають поступки не
менші, ніж ті, що передбачено у Статті IV Конвенції з продовольчої
допомоги 1986 року.
Стаття 11
Сільськогосподарська продукція,
включена до виробництва інших товарів
Субсидія, що виплачується на одиницю первинного
сільськогосподарського товару, включеного до іншого виробництва, у
жодному разі не може перевищувати експортну субсидію, яка б
виплачувалася на одиницю експорту самого первинного товару як
такого.
Частина VI
Стаття 12
Правила введення заборон та обмежень на експорт
1. У випадках, коли Член СОТ встановлює будь-яку нову
заборону або обмеження на експорт продуктів харчування відповідно
до параграфа 2(a) Статті XI ГАТТ 1994 ( 981_003 ), такий Член
повинен дотримуватися наступних положень: (a) Член СОТ, що вводить заборону або обмеження на експорт,
повинен належним чином враховувати наслідки такої заборони або
обмеження для продовольчої безпеки імпортуючих Членів СОТ;
(b) перед введенням будь-якої заборони або обмеження на
експорт Член СОТ повинен якомога завчасно надати Комітетові з
сільського господарства письмове повідомлення, яке повинне
включати інформацію про характер та тривалість такого заходу, а
також на вимогу будь-якого іншого Члена СОТ що має суттєвий
інтерес як імпортер, провести консультації з ним з приводу
будь-якого питання, що стосується зазначеного заходу.
2. Положення цієї Статті не поширюються на будь-яку
країну-Члена СОТ, що розвивається, якщо тільки такий захід не
вживається тією країною-Членом, що розвивається, яка є
нетто-експортером конкретного продукту харчування.
Частина VII
Стаття 13
Належна стриманість
Протягом періоду виконання зобов'язань, незалежно від
положень ГАТТ 1994 ( 981_003 ) і Угоди про субсидії та
компенсаційні заходи ( 981_015 ) (яка у цій Статті іменується як
"Угода про субсидії"): (a) заходи з внутрішньої підтримки, що повністю відповідають
положенням Додатка 2 до цієї Угоди, повинні:
(i) бути субсидіями, що не дають право на вжиття заходів
з точки зору застосування компенсаційних мит; (4)
_______________
(4) "Компенсаційними митами", які згадуються у цій Статті, є
ті мита, що охоплюються Статтею VI ГАТТ 1994 ( 981_003 ) і
Частиною V Угоди про субсидії та компенсаційні заходи ( 981_015 ).
(ii) звільнятися від дій, основаних на Статті XVI ГАТТ
1994 ( 981_003 ) та Частині III Угоди про субсидії ( 981_015 );
(iii) звільнятися від дій, основаних на зведенні нанівець
або ушкодженні переваг від тарифних поступок, що належать іншому
Членові відповідно до Статті II ГАТТ 1994 ( 981_003 ) у розумінні
параграфа 1(b) Статті XXIII ГАТТ 1994;
(b) заходи з внутрішньої підтримки, які повністю відповідають
положенням Статті 6 цієї Угоди, включаючи прямі виплати, що
відповідають вимогам параграфа 5 Статті 6, як їх відображено у
Розкладі кожного Члена, а також внутрішня підтримка в рамках
рівнів de minimis та відповідно до параграфа 2 Статті 6, повинні:
(i) звільнятися від накладення компенсаційних мит, якщо
тільки не буде зроблено висновок про наявність або загрозу шкоди
відповідно до Статті VI ГАТТ 1994 ( 981_003 ) та Частини V Угоди
про субсидії ( 981_015 ), і при порушенні будь-якого розслідування
з компенсаційних мит повинна виявлятися необхідна стриманість;
(ii) звільнятися від дій, основаних на параграфі 1 Статті
XVI ГАТТ 1994 ( 981_003 ) або Статтях 5 та 6 Угоди про субсидії
( 981_015 ), за умови, що такі заходи не надають підтримки на
певний товар у обсязі, більшому, ніж було затверджено у 1992
виробничому році;
(iii) звільнятися від дій, основаних на зведенні нанівець
або ушкодженні переваг від тарифних поступок, які належать іншому
Членові відповідно до Статті II ГАТТ 1994 ( 981_003 ), у розумінні
параграфа 1(b) Статті XXIII ГАТТ 1994, за умови, що такі заходи не
надають підтримки на певний товар у обсязі, більшому, ніж було
затверджено у 1992 виробничому році;
(c) експортні субсидії, які повністю відповідають положенням
Частини V цієї Угоди, як їх відображено у Розкладі кожного Члена
СОТ, повинні:
(i) підпадати під дію компенсаційних мит лише після
висновку про наявність або загрозу шкоди, який грунтується на
обсягах експорту, впливі на ціни, а також подальших наслідках
відповідно до Статті VI ГАТТ 1994 ( 981_003 ) та Частини V Угоди
про субсидії ( 981_015 ), а необхідне обмеження має бути розкрите
при порушенні будь-якого розслідування з компенсаційних мит;
(ii) звільнятися від дій, основаних на Статті XVI ГАТТ
1994 ( 981_003 ) або Статтях 3, 5 та 6 Угоди про субсидії
( 981_015 ).
Частина VIII
Стаття 14
Санітарні та фітосанітарні заходи
Члени СОТ зобов'язуються надати чинності Угоді про
застосування санітарних та фітосанітарних заходів ( 981_006 ).
Частина IX
Стаття 15
Спеціальний та диференційний режими
1. Визнаючи, що диференційний та більш сприятливий режим для
країн-Членів, що розвиваються, є невід'ємною частиною переговорів,
спеціальний та диференційний режими відносно зобов'язань повинні
забезпечуватися відповідно до того, як це визначено у відповідних
положеннях цієї Угоди та закріплено у Розкладах поступок та
зобов'язань. 2. Країнам-Членам, що розвиваються, надається можливість
виконати зобов'язання щодо зменшення підтримки протягом 10 років.
Від найменш розвинених країн не вимагається, щоб вони брали на
себе зобов'язання щодо зменшення підтримки.
Частина X
Стаття 16
Найменш розвинені країни та країни, що розвиваються,
які є нетто-імпортерами продовольства
1. Розвинені країни-Члени СОТ повинні діяти так, як
передбачено в рамках Рішення про заходи щодо можливих негативних
наслідків програми реформ для найменш розвинених країн та країн,
що розвиваються, які є нетто-імпортерами продовольства. 2. Комітет із сільського господарства здійснює належний
нагляд за виконанням цього Рішення.
Частина XI
Стаття 17
Комітет із сільського господарства
Цією Угодою засновується Комітет із сільського господарства.
Стаття 18
Розгляд виконання зобов'язань
1. Хід виконання зобов'язань, узгоджених у рамках програми
реформ Уругвайського раунду, розглядатиметься Комітетом із
сільського господарства. 2. Розгляд здійснюється на основі повідомлень, які надаються
Членами СОТ стосовно тих питань та через такі інтервали часу, як
це буде визначено, а також на основі такої документації,
підготовку якої може бути доручено Секретаріату для полегшення
процесу розгляду. 3. Крім повідомлень, які надаються відповідно до параграфа 2,
повинні оперативно надаватися повідомлення про будь-який новий
захід з внутрішньої підтримки або зміну існуючого заходу, для
якого вимагається звільнення від зобов'язань щодо зменшення
підтримки. Таке повідомлення повинне містити відомості про новий
або змінений захід та про його відповідність узгодженим критеріям,
які передбачено в Статті 6 або Додатку 2. 4. У ході розгляду Члени СОТ повинні приділяти належну увагу
впливу надмірних темпів інфляції на здатність будь-якого Члена СОТ
дотримуватися своїх зобов'язань щодо зменшення внутрішньої
підтримки. 5. Члени СОТ домовляються щорічно проводити консультації у
Комітеті з сільського господарства з приводу їх участі у
нормальному зростанні світової торгівлі сільськогосподарськими
товарами в рамках зобов'язань з експортних субсидій за цією
Угодою. 6. У ході розгляду Членам повинна надаватися можливість
порушити будь-яке питання стосовно виконання зобов'язань за
програмою реформ, яку викладено у цій Угоді. 7. Будь-який Член СОТ може привернути увагу Комітету з
сільського господарства до будь-якого заходу, про який, як він
вважає, повинен був повідомити інший Член СОТ.
Стаття 19
Консультації і врегулювання суперечок
При консультаціях та врегулюванні суперечок за цією Угодою
застосовуються положення Статей XXII і XXIII ГАТТ 1994 ( 981_003 )
у тому вигляді, у якому вони розроблені і застосовуються за
Домовленістю про врегулювання суперечок ( 981_019 ).
Частина XII
Стаття 20
Продовження процесу реформ
Визнаючи, що виконання довгострокових завдань щодо суттєвого
поступового зменшення підтримки та захисту, результатом якого є
фундаментальна реформа - це постійний процес, Члени домовляються
розпочати переговори з продовження процесу реформ за один рік до
закінчення періоду виконання зобов'язань, врахувавши при цьому: (a) досвід виконання зобов'язань щодо зменшення підтримки,
отриманий на той момент;
(b) вплив зобов'язань щодо зменшення підтримки на світову
торгівлю сільськогосподарською продукцією;
(c) не пов'язані з торгівлею міркування, спеціальний та
диференційний режими для країн-Членів, що розвиваються, та
завдання для створення справедливої і ринково-орієнтованої системи
торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також інші завдання
та міркування, які зазначено у преамбулі до цієї Угоди;
(d) які наступні зобов'язання є необхідними для виконання
вищезазначених довгострокових завдань.
Частина XIII
Стаття 21
Заключні положення
1. Положення ГАТТ 1994 ( 981_003 ) та інших Багатосторонніх
торговельних угод, що містяться у Додатку 1 A до Угоди СОТ
( 995_342 ), застосовуються з урахуванням положень цієї Угоди. 2. Додатки до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.
Додаток 1
Товари, охоплені Угодою
1. Ця Угода охоплює наступні товари:
(i) Глави 1-24 ГС за винятком риби та рибопродуктів, а
також (*)
(ii) Код ГС 2905.43 (манніт)
Код ГС 2905.44 (сорбіт)
Розділ ГС 33.01 (масла ефірні)
Розділ ГС 35.01-35.05 (альбумінові (білкові)
речовини, модифіковані
крохмалі, клеї)
Код ГС 3809.10 (засоби оздоблювальні)
Код ГС 3823.60 (сорбіт, який не віднесено
до коду 2905.44)
Розділ ГС 41.01-41.03 (шкіри, шкіряна сировина)
Розділ ГС 43.01 (сировина хутрова)
Розділ ГС 50.01-50.03 (шовк-сирець та відходи
шовкові)
Розділ ГС 51.01-51.03 (вовна та шерсть тварин)
Розділ ГС 52.01-52.03 (волокно бавовняне
нечесане, відходи бавовни,
волокно бавовняне чесане
та гребнечесане)
Розділ ГС 53.01 (волокно льняне)
Розділ ГС 53.02 (волокно пенькове) _______________
(*) Описи товарів, наведені у дужках, не обов'язково є
вичерпними.
2. Попередній перелік не обмежує коло товарів, охоплених
Угодою про застосування санітарних та фітосанітарних заходів
( 981_006 ).
Додаток 2
Внутрішня підтримка: підстава для звільнення
від зобов'язань щодо зменшення підтримки
1. Заходи з внутрішньої підтримки, для яких вимагається
звільнення від зобов'язань щодо зменшення підтримки, повинні
задовольняти основну вимогу, згідно з якою вони не повинні
справляти спотворювального впливу на торгівлю чи на виробництво
або такий вплив повинен бути зведений до мінімуму. Відповідно, всі
заходи, для яких вимагається звільнення від зобов'язань, повинні
відповідати таким основним критеріям: (a) підтримка повинна надаватися через урядові програми, що
фінансуються за державний кошт (включаючи відмову уряду від
отримання доходів), але не за кошти споживачів;
(b) наслідком підтримки не повинне бути надання цінової
підтримки виробникам;
а також відповідати зазначеним нижче критеріям та умовам, які
визначаються особливостями окремих програм.
Урядові програми надання послуг
2. Загальні послуги
Заходи у цій категорії передбачають витрати (або відмову від
отримання доходів) відносно програм, за якими сільському
господарству або сільському населенню надаються послуги чи пільги. Вони не передбачають прямих виплат виробникам або переробним
підприємствам. Такі програми, наведені у наступному переліку, але
не обмежуються ним, повинні відповідати загальним критеріям,
зазначеним у параграфі 1 вище, та умовам, що визначаються
особливостями окремих програм і якщо вони зазначені нижче: (a) досліди, в тому числі досліди загального характеру,
досліди у зв'язку з програмами охорони навколишнього середовища, а
також дослідницькі програми, що стосуються окремих товарів;
(b) боротьба зі шкідниками та захворюваннями, в тому числі
заходи з боротьби зі шкідниками та захворюваннями загального і
конкретного характеру, зокрема системи раннього попередження,
карантин та винищення;
(c) послуги з навчання, в тому числі навчання загального
характеру та підготовка спеціалістів;
(d) послуги з розповсюдження інформації та консультативні
послуги, в тому числі надання засобів для полегшення передачі
інформації та результатів дослідів виробникам і споживачам;
(e) послуги з інспектування, в тому числі загальні послуги з
інспектування та інспектування окремих товарів для виявлення
відповідності нормам охорони здоров'я, безпеки, рівня якості та
стандартів;
(f) послуги з маркетингу і просування товару на ринок, в тому
числі надання інформації про ринок, консультацій та послуг з
просування, які стосуються окремих товарів, але не включають
витрат на невизначені цілі, які могли б використовуватися
продавцями для зменшення ціни продажу або надання безпосередньої
економічної вигоди покупцям;
(g) послуги щодо створення інфраструктури, в тому числі:
будівництво мереж забезпечення електроенергією, доріг та інших
транспортних споруд, ринкових та портових споруд, потужностей для
водозабезпечення, гребель та дренажних систем, а також роботи,
пов'язані з програмами охорони навколишнього середовища. У всіх
випадках кошти повинні надаватися лише на проведення капітальних
робіт і не повинні надаватися на субсидування будівництва споруд
на сільськогосподарських підприємствах, за винятком будівництва
об'єктів інфраструктури загального користування. Кошти не повинні
надаватися на субсидування придбання сировинних матеріалів та
поточні витрати або на фінансування пільгових розцінок для
користувачів вищезазначених послуг.
3. Створення державних резервів для забезпечення
продовольчої безпеки (5)
Витрати (або доходи, від отримання яких уряд відмовляється)
пов'язані із нагромадженням та зберіганням запасів товарів, що
становлять невід'ємну частину програми продовольчої безпеки, яку
визначено в національному законодавстві. Вони можуть включати
урядову допомогу при приватному зберіганні товарів як частину
такої програми. Обсяг та нагромадження таких запасів повинні відповідати
заздалегідь визначеним цілям, які стосуються винятково
продовольчої безпеки. Процес нагромадження запасів та їх
використання повинен бути транспарентним з точки зору
фінансування. Закупівля продовольства урядом повинна здійснюватися
за поточними ринковими цінами, а продаж товарів із запасів
продовольчої безпеки повинен здійснюватися за цінами, не меншими
за поточні ціни на внутрішньому ринку на такий товар даної якості. _______________
(5) Для цілей параграфа 3 цього Додатка ті урядові програми
створення резервів з метою забезпечення продовольчої безпеки у
країнах, що розвиваються, які здійснюються у транспарентній формі
і відповідно до офіційно опублікованих об'єктивних критеріїв або
інструкцій, вважатимуться такими, що відповідають положенням цього
параграфа, включаючи програми, за якими резерви продуктів
харчування закуповуються для забезпечення продовольчої безпеки за
регульованими цінами, за умови, що різницю між ціною купівлі та
зовнішньою довідковою ціною враховано при розрахунку СВП.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »