Угода про захисні заходи (укр/рос)
СОТ; Угода, Міжнародний документ від 15.01.1994
Документ 981_016, поточна редакція — Прийняття від 15.01.1994

                              Угода 
про захисні заходи
(укр/рос)

Члени, маючи на увазі загальну мету Членів СОТ удосконалити і
посилити міжнародну торговельну систему, основану на ГАТТ 1994
( 981_003 ); визнаючи необхідність зробити ясними і закріпити принципи
ГАТТ 1994 ( 981_003 ), і особливо принципи Статті XIX (Надзвичайні
заходи з імпорту окремих товарів), з тим, щоб відновити
багатосторонній контроль за захисними заходами і виключити заходи,
що не підпадають під такий контроль; визнаючи важливість структурних змін і необхідність
підвищити, а не обмежити конкуренцію на міжнародних ринках; визнаючи, що для цих цілей є необхідним всеосяжна угода, що
застосовуватиметься до всіх Членів і грунтуватиметься на основних
принципах ГАТТ 1994 ( 981_003 ); цим домовляються про наступне:
Стаття 1
Загальні положення
Ця Угода встановлює правила застосування захисних заходів,
під якими розуміються такі заходи, які передбачено у Статті XIX
ГАТТ 1994 ( 981_003 ).
Стаття 2
Умови
1. Член СОТ (1) може застосувати захисний захід до товару
лише у тому випадку, якщо цей Член СОТ визначив відповідно до
положень, наведених нижче, що такий товар імпортується на його
територію у такій збільшеній кількості, в абсолютному або
відносному виразі до вітчизняного виробництва, і на таких умовах,
що завдає або загрожує завданням серйозної шкоди галузі
вітчизняного виробництва аналогічних товарів або товарів, що
безпосередньо конкурують з імпортованими. 2. Захисні заходи можуть застосовуватися до імпортованих
товарів незалежно від їх походження. _______________
(1) Митний союз може застосовувати захисні заходи як єдиний
суб'єкт або від імені Держави-члена. При застосуванні митним
союзом захисного заходу як єдиним суб'єктом всі вимоги щодо
визначення серйозної шкоди або загрози серйозної шкоди відповідно
до цієї Угоди повинні грунтуватися на умовах, що існують в митному
союзі в цілому. При застосуванні митним союзом захисного заходу
від імені Держави-члена всі вимоги щодо визначення серйозної шкоди
або загрози серйозної шкоди повинні грунтуватися на умовах, що
існують у цій Державі-члені, а застосування захисного заходу
обмежуватиметься цією Державою. Жодне з положень цієї Угоди не
передбачає тлумачення зв'язку між Статтею XIX та параграфом 8
Статті XXIV ГАТТ 1994 ( 981_003 ).
Стаття 3
Розслідування
1. Член СОТ може застосувати захисні заходи лише після
проведення розслідування компетентними органами цього Члена згідно
з процедурами, що повинні бути завчасно встановлені та
обнародувані відповідно до Статті X ГАТТ 1994 ( 981_003 ). Таке
розслідування повинно включати повідомлення за можливістю всіх
зацікавлених сторін та публічні слухання або інші заходи, що
дозволяють імпортерам, експортерам та іншим зацікавленим сторонам
надавати докази та їхнє бачення питання, у тому числі відповідати
на надання таких доказів та бачень іншими сторонами і викладати
свої погляди, inter alia, щодо того, чи відповідає застосування
захисного заходу суспільним інтересам. Компетентні органи повинні
публікувати звіт, у якому наводяться виявлені ними факти та
обгрунтовані висновки з усіх фактичних та правових аспектів цього
питання. 2. Будь-яка інформація, що за своїм характером є
конфіденційною або надається на конфіденційній основі, при
доведенні доцільності цього повинна розглядатися компетентними
органами як конфіденційна. Така інформація не розголошується без
дозволу сторони, що її надала. Від сторони, що надає конфіденційну
інформацію, може вимагатися надання неконфіденційного
узагальнювального резюме такої інформації або, якщо така сторона
зазначить, що узагальнення такої інформації не є можливим, -
причину, за якою резюме не може бути надано. Проте, якщо
компетентні органи виявлять, що прохання про конфіденційність не є
виправданим, і якщо зацікавлена сторона не бажає надати гласності
цій інформації або дозволити її розголошення у формі
узагальнювального резюме, ці органи можуть ігнорувати таку
інформацію, якщо їм не буде надано підтвердження із відповідного
джерела про те, що ця інформація є достовірною.
Стаття 4
Визначення наявності або загрози серйозної шкоди
1. Для цілей цієї Угоди: (a) під "серйозною шкодою" розуміється значне загальне
погіршення положення у галузі вітчизняного виробництва;
(b) під "загрозою серйозної шкоди" розуміється серйозна
шкода, що є явно неминучою відповідно до положень параграфа 2.
Визначення наявності загрози серйозної шкоди повинно базуватися на
фактах, а не на голослівних твердженнях, здогадках або
маловірогідній можливості;
(c) при визначенні наявності шкоди або її загрози під
"галуззю вітчизняного виробництва" розуміється вся сукупність
виробників аналогічних або безпосередньо конкуруючих товарів, які
ведуть виробництво на території Члена СОТ, або ті виробники,
сукупний обсяг виробництва аналогічних чи безпосередньо
конкуруючих товарів якими становить основну частку загального
вітчизняного виробництва цих товарів.
2. (a) При розслідуванні, що має на меті визначення того, чи
збільшення імпорту завдало серйозної шкоди або загрожує її
завданням галузі вітчизняного виробництва відповідно до визначень
цієї Угоди, компетентні органи повинні оцінити всі відповідні
фактори об'єктивного та кількісного характеру, що здійснюють вплив
на ситуацію в такій галузі, зокрема темпи та обсяги зростання
імпорту даного товару в абсолютному і відносному виразі, частку
вітчизняного ринку, зайняту у результаті збільшення імпорту, зміни
в обсягах продажу, виробництво, продуктивність праці, використання
основних фондів, прибутки та збитки, а також зайнятість населення. (b) Рішення про визначення шкоди, зазначене у підпараграфі
(а), не приймається, якщо таке розслідування не покаже на підставі
об'єктивних доказів наявність причинно-наслідкового зв'язку між
збільшенням імпорту даного товару та наявністю або загрозою
серйозної шкоди. Коли окрім збільшення імпорту галузі вітчизняного
виробництва одночасно завдають шкоди інші фактори, збільшення
імпорту не визначатиметься як причина серйозної шкоди.
(c) Компетентні органи повинні оперативно публікувати
відповідно до положень Статті 3 детальний аналіз справи, що
розслідується, а також докази щодо причетності досліджених
факторів до справи.
Стаття 5
Застосування захисних заходів
1. Член СОТ повинен застосовувати захисні заходи лише тою
мірою, якою вони є необхідними для упередження або усунення
серйозної шкоди, а також для сприяння процесу перебудови галузі.
При використанні кількісного обмеження, такий захід не повинен
зменшувати кількість імпортованих товарів нижче рівня останнього
періоду, який визначається як середній показник імпорту за останні
три репрезентативні роки, за які наявна статистика, якщо тільки не
буде надано чіткого пояснення, чому потрібно обрати інший рівень
для упередження або усунення серйозної шкоди. Члени СОТ повинні
обирати заходи, що є найбільш придатними для досягнення цих цілей. 2. (a) У випадках, коли серед країн-постачальників
розподіляється квота, Член СОТ, що застосовує обмеження, може
домовитися щодо розподілу часток квоти з іншими Членами, що мають
значний інтерес у постачанні даного товару. У випадках, коли цей
метод не може бути практично застосований на розумній основі,
зацікавлений Член СОТ повинен надати Членам, що мають значний
інтерес у постачанні цього товару, такі частки, які основані на
пропорціях від загальної вартості або кількості імпорту товару
таких Членів протягом попереднього репрезентативного періоду,
причому належна увага повинна приділятися будь-яким особливим
факторам, що могли або можуть справити вплив на торгівлю цим
товаром. (b) Член СОТ може відступати від положень підпараграфа (а) за
умови, що під егідою Комітету із захисних заходів, зазначеного у
параграфі 1 Статті 13, проводяться консультації відповідно до
параграфа 3 Статті 12, а також Комітету надано явні докази щодо
того, що: (i) імпорт з боку деяких Членів збільшився у
непропорційному розмірі відносно загального обсягу імпорту даного
товару за репрезентативний період, (ii) причини для відступу від
підпараграфа (а) є виправданими і (iii) умови такого відступу є
однаковими для всіх постачальників даного товару. Термін дії
будь-якого з таких заходів не повинен перевищувати початковий
період згідно з параграфом 1 Статті 7. Зазначений вище відступ не
дозволяється у випадку наявності або загрози серйозної шкоди.
Стаття 6
Тимчасові захисні заходи
За критичних обставин, коли затримка завдала б збитків, які
важко відшкодувати, Член СОТ може вжити тимчасових захисних
заходів при наявності попереднього визначення прямих доказів того,
що збільшення імпорту завдало або загрожує завданням серйозної
шкоди. Термін дії цих тимчасових заходів не повинен перевищувати
200 днів, і протягом цього періоду повинні виконуватися відповідні
вимоги Статей 2-7 і 12. Такі заходи повинні застосовуватися у
формі збільшення тарифів з тим, що б їх можна було швидко
відшкодувати у тому разі, якщо подальше розслідування, зазначене у
параграфі 2 Статті 4, не покаже, що збільшення імпорту завдало або
загрожувало завданням серйозної шкоди певній галузі вітчизняного
виробництва. Термін дії будь-якого з таких тимчасових заходів
зараховується як частина терміну початкового застосування та
будь-якого його продовження, зазначеного у параграфах 1, 2 і 3
Статті 7.
Стаття 7
Термін дії та перегляд захисних заходів
1. Член СОТ повинен застосовувати захисні заходи лише
протягом такого періоду часу, який є необхідним для упередження
або усунення серйозної шкоди, а також для сприяння процесу
перебудови галузі. Цей період не може перевищувати чотирьох років,
якщо його не продовжено згідно з параграфом 2. 2. Період, зазначений у параграфі 1, може бути продовжено за
умови, що компетентні органи імпортуючого Члена СОТ визначать
відповідно до процедур, передбачених Статтями 2, 3, 4 і 5, що
продовжує існувати потреба у захисному заході для упередження або
усунення серйозної шкоди і що існують докази того, що у цій галузі
виробництва проходить процес перебудови, а також за умови, що
дотримуються відповідні положення Статей 8 і 12. 3. Загальний термін застосування захисного заходу, включаючи
термін застосування будь-якого тимчасового заходу, термін
початкового застосування та будь-яке його продовження не повинні
перевищувати вісім років. 4. Для сприяння процесу перебудови галузі у ситуації, коли
очікуваний термін дії захисного заходу, про який повідомлено
відповідно до положень параграфа 1 Статті 12, перевищує один рік,
Член СОТ, що застосовує такий захід, повинен поступово
лібералізувати його через регулярні інтервали протягом періоду
застосування. Якщо термін такого заходу перевищує три роки, Член
СОТ, що застосовує такий захід, повинен переглянути ситуацію не
пізніше ніж після закінчення половини терміну дії заходу і, якщо
це можливо, усунути його або прискорити темп лібералізації.
Захисний захід, період дії якого продовжується відповідно до
параграфа 2, не повинен бути більш обмежувальним, ніж він був
наприкінці початкового періоду, і повинен надалі лібералізуватися. 5. Жодних захисних заходів не може бути знову застосовано
щодо імпорту товару, який піддавався дії захисного заходу,
застосованого після дня набрання чинності Угодою СОТ ( 995_342 ),
протягом періоду часу, який дорівнює періоду, протягом якого такий
захід вже застосовувався раніше за умови, що період незастосування
становить принаймні два роки. 6. Незалежно від положень параграфа 5 захисний захід
тривалістю більше 180 днів або менше може знову застосовуватися до
імпорту певного товару, якщо: (a) після дати введення захисного заходу відносно імпорту
такого товару пройшов принаймні один рік;
(b) такий захисний захід не застосовувався до цього ж товару
більше ніж двічі протягом п'ятирічного періоду, що безпосередньо
передує даті введення такого захисного заходу.
Стаття 8
Рівень поступок та інші зобов'язання
1. Член СОТ, що пропонує застосування захисного заходу або
має намір продовжити застосування захисного заходу, повинен
докладати зусиль до підтримання рівня поступок та інших
зобов'язань, в основному рівноцінного тому рівню, що існує
відповідно до ГАТТ 1994 ( 981_003 ) між ним та тими експортуючими
Членами СОТ, на яких справить вплив запровадження такого заходу,
відповідно до положень параграфа 3 Статті 12. Для досягнення цієї
мети зацікавлені Члени можуть погодитися на адекватні засоби
торгової компенсації за несприятливі наслідки введення цього
заходу для їхньої торгівлі. 2. Якщо протягом 30 днів не буде досягнуто домовленості в
результаті консультацій згідно з параграфом 3 Статті 12, тоді ті
експортуючі Члени СОТ, які підпадають під вплив такого заходу,
можуть не пізніше ніж через 90 днів після застосування заходу,
припинити застосування в основному рівноцінних поступок або інших
зобов'язань за ГАТТ 1994 ( 981_003 ) відносно торгівлі Члена, що
застосовує захисний захід, після закінчення 30 днів з моменту
отримання письмового повідомлення про це Радою з торгівлі
товарами, якщо Рада не заперечує проти такого припинення. 3. Право на припинення, передбачене у параграфі 2, не повинно
застосовуватися протягом перших трьох років дії заходу за умови,
що цей захід було вжито в результаті абсолютного збільшення
імпорту і що він відповідає положенням цієї Угоди.
Стаття 9
Країни-Члени, що розвиваються
1. Захисні заходи не повинні застосовуватися проти товарів,
які походять із країни-Члена, що розвивається, до тих пір, поки
частка його імпорту даного товару в країні імпортуючого Члена СОТ
не перевищуватиме 3 відсотки і за умови, що країни-Члени, що
розвиваються, з часткою імпорту, меншою 3 відсотків кожна, разом
матимуть не більше 9 відсотків від загального імпорту даного
товару. (2) _______________
(2) Член СОТ повинен негайно повідомити Комітет із захисних
заходів про дії, які він застосовує відповідно до параграфа 1
Статті 9.
2. Країна-Член, що розвивається, має право продовжити термін
застосування захисного заходу на термін, що не більше ніж на два
роки перевищує максимальний термін, передбачений у параграфі 3
Статті 7. Незалежно від положень параграфа 5 Статті 7 країна-Член,
що розвивається, має право застосувати знову захисний захід до
імпорту товару, який піддавався такому заходу після набрання
чинності Угодою СОТ ( 995_342 ), після закінчення періоду часу,
який дорівнює половині періоду, протягом якого такий захід вже
застосовувався раніше за умови, що період незастосування становить
принаймні два роки.
Стаття 10
Заходи, що існували раніше
відповідно до Статті XIX ГАТТ 1947
Члени СОТ повинні припинити всі захисні заходи, що
застосовуються відповідно до Статті XIX ГАТТ 1947 ( 995_264 ), які
існували на день набрання чинності Угодою СОТ ( 995_342 ), не
пізніше ніж через вісім років після того, як їх було вперше
застосовано, або п'ять років після набрання чинності Угодою СОТ в
залежності від того, який з цих термінів закінчується пізніше.
Стаття 11
Заборона та відміна деяких заходів
1. (a) Член СОТ не повинен вживати або вимагати будь-яких
надзвичайних дій щодо імпорту окремих товарів, як це передбачено
Статтею XIX ГАТТ 1994 ( 981_003 ), якщо тільки такі дії не
відповідають положенням зазначеної Статті XIX, яка застосовується
відповідно до цієї Угоди. (b) Крім того, Член СОТ не повинен вимагати, вживати або
зберігати будь-яких добровільних обмежень експорту, домовленостей
щодо заходів по збуту товарів або інших таких заходів відносно
імпорту чи експорту. (3), (4) Вони включають як дії, що
застосовуються одним Членом, так і дії за угодами або
домовленостями, укладеними між двома чи більше Членами. Будь-який
такий захід, що застосовується на день набрання чинності Угодою
СОТ ( 995_342 ), повинен бути приведений у відповідність із цією
Угодою або відмінений відповідно до параграфа 2.
_______________
(3) Квота на імпорт, що застосовується як захисний захід
згідно з відповідними положеннями ГАТТ 1994 ( 981_003 ) та цієї
Угоди, може за взаємною домовленістю регулюватися експортуючим
Членом СОТ. (4) До прикладів таких заходів відносяться стримування
експорту, системи контролю експортних чи імпортних цін, нагляд за
експортом або імпортом, примусові імпортні картелі та системи
вибіркового ліцензування імпорту або експорту; кожен з цих заходів
має протекціоністський характер.
(c) Ця Угода не поширюється на заходи, яких вимагає, вживає
або зберігає Член СОТ відповідно до положень ГАТТ 1994
( 981_003 ), за винятком тих, про які йдеться в Статті XIX, та
Багатосторонніми торговельними угодами у Додатку A, за винятком
цієї Угоди, або відповідно до протоколів та угод або
домовленостей, укладених в рамках ГАТТ 1994.
2. Відміна заходів, зазначених у параграфі 1(b), повинна
здійснюватися відповідно до розкладів, які подаються до Комітету
із захисних заходів зацікавленими Членами СОТ не пізніше ніж через
180 днів після набрання чинності Угодою СОТ ( 995_342 ). Ці
розклади повинні передбачати відміну або приведення у
відповідність з цією Угодою всіх заходів, зазначених у параграфі
1, протягом терміну, не більшого ніж чотири роки після набрання
чинності Угодою СОТ. При цьому кожен Член може зберегти не більше
одного конкретного заходу, (5) термін дії якого повинен
закінчитися не пізніше 31 грудня 1999 року. Будь-який такий
виняток повинен взаємно узгоджуватися між прямо зацікавленими
Членами СОТ і подаватися до Комітету із захисних заходів на
розгляд і прийняття протягом 90 днів після набрання чинності
Угодою СОТ. Додаток до цієї Угоди зазначає захід, який було
узгоджено як такий, що підпадає під дію цього винятка. _______________
(5) Єдиний такий виняток, на який мають право Європейські
Співтовариства, наведено в Додатку до цієї Угоди.
3. Члени не повинні заохочувати або підтримувати прийняття чи
збереження державними або приватними підприємствами неурядових
заходів, рівноцінних тим, що передбачені у параграфі 1.
Стаття 12
Повідомлення і консультації
1. Член СОТ повинен негайно повідомляти Комітет із захисних
заходів про: (a) початок процесу розслідування, що стосується серйозної
шкоди або загрози серйозної шкоди, та про його причини;
(b) виявлення серйозної шкоди або загрози серйозної шкоди,
якої завдає збільшення імпорту;
(c) прийняття рішення щодо застосування або продовження
захисного заходу.
2. При здійсненні повідомлень, передбачених у параграфах 1(b)
та 1(c), Член СОТ, що пропонує застосування або продовження
захисного заходу, повинен надати Комітетові із захисних заходів
всю відповідну інформацію, яка включає докази серйозної шкоди або
загрози серйозної шкоди, якої завдає збільшення імпорту, точний
опис товару, про який йдеться, а також опис запропонованого
заходу, пропоновану дату введення, очікуваний термін дії та
розклад його поступової лібералізації. У разі продовження заходу
повинні також надаватися докази того, що у даній галузі
виробництва відбувається процес перебудови. Рада з торгівлі
товарами або Комітет із захисних заходів можуть вимагати від
Члена, що пропонує застосування або продовження захисного заходу,
такої додаткової інформації, яку вважатимуть за необхідну. 3. Член СОТ, що пропонує застосування або продовження
захисного заходу, повинен надати адекватну можливість для
проведення попередніх консультацій з тими Членами, що мають
суттєвий інтерес як експортери даного товару, з метою, inter alia,
розгляду інформації, наданої відповідно до параграфа 2, обміну
міркуваннями щодо цього заходу та вироблення розуміння щодо шляхів
досягнення мети, зазначеної у параграфі 1 Статті 8. 4. Член СОТ повинен повідомити Комітет із захисних заходів
перед введенням тимчасових захисних заходів, про які йдеться у
Статті 6. Після введення заходу повинні бути негайно проведені
консультації. 5. Про результати консультацій, передбачених у цій Статті, а
також результати переглядів після закінчення половини терміну дії
заходу, передбачених у параграфі 4 Статті 7, компенсацію у
будь-якій формі, передбачену у параграфі 1 Статті 8, а також
запропоновані припинення поступок або інші зобов'язання,
передбачені у параграфі 2 Статті 8, зацікавлені Члени СОТ повинні
негайно повідомляти Раду з торгівлі товарами. 6. Члени СОТ повинні оперативно повідомляти Комітет із
захисних заходів про свої закони, нормативні акти та
адміністративні процедури, що стосуються захисних заходів, а також
про будь-які їх зміни. 7. Члени СОТ, що зберігають заходи, зазначені у Статті 10 та
параграфі 1 Статті 11, які існують на день набрання чинності
Угодою СОТ ( 981_342 ), повинні повідомити Комітет із захисних
заходів про такі заходи не пізніше ніж через 60 днів після
набрання чинності Угодою СОТ. 8. Будь-який Член СОТ може повідомити Комітет із захисних
заходів про всі закони, нормативні акти, адміністративні процедури
та будь-які заходи або дії, про які йдеться у цій Угоді і про які
не було повідомлено іншими Членами, які відповідно до цієї Угоди
повинні були зробити такі повідомлення. 9. Будь-який Член СОТ може повідомити Комітет із захисних
заходів про будь-які неурядові заходи, зазначені у параграфі 3
Статті 11. 10. Усі повідомлення до Ради з торгівлі товарами, передбачені
цією Угодою, повинні, як правило, робитися через Комітет із
захисних заходів. 11. Положення цієї Угоди щодо повідомлень не вимагають від
будь-якого Члена СОТ розкриття конфіденційної інформації, яке б
перешкоджало втіленню законів або іншим чином суперечило державним
інтересам чи ушкоджувало законні комерційні інтереси окремих
підприємств, чи то державних чи приватних.
Стаття 13
Нагляд
1. Цією Угодою засновується Комітет із захисних заходів, який
підпорядковується Раді з торгівлі товарами і є відкритим для
участі будь-якого Члена СОТ, який виявить бажання працювати у
ньому. Комітет матиме такі функції: (a) наглядати за загальним виконанням цієї Угоди, щорічно
звітувати до Ради з торгівлі товарами про це та вносити
рекомендації щодо її удосконалення;
(b) виявляти на запит зацікавленого Члена, чи дотримувалися
процедурні вимоги цієї Угоди у зв'язку із застосуванням захисного
заходу, і звітувати про виявлені факти до Ради з торгівлі
товарами;
(c) надавати допомогу Членам СОТ на їхній запит у
консультаціях відповідно до положень цієї Угоди;
(d) вивчати заходи, зазначені у Статті 10 та параграфі 1
Статті 11, наглядати за відміною таких заходів і у міру
необхідності звітувати до Ради з торгівлі товарами;
(e) розглядати на вимогу Члена СОТ, що вводить захисні
заходи, чи є пропозиції щодо припинення поступок або інших
зобов'язань "в основному рівноцінними", і у міру необхідності
звітувати до Ради з торгівлі товарами;
(f) отримувати і розглядати всі повідомлення, передбачені у
цій Угоді, і у міру необхідності звітувати до Ради з торгівлі
товарами;
(g) виконувати будь-які інші функції, пов'язані з цією
Угодою, які визначатиме Рада з торгівлі товарами.
2. Для сприяння Комітетові у виконанні функцій нагляду
Секретаріат повинен щорічно готувати доповідь за фактами щодо
функціонування цієї Угоди, яка грунтуватиметься на повідомленнях
та іншій надійній інформації, яка йому доступна.
Стаття 14
Врегулювання суперечок
До консультацій і врегулювання суперечок, що виникають у
рамках дії цієї Угоди, застосовуються положення Статей XXII і
XXIII ГАТТ 1994 ( 981_003 ) у тому вигляді, у якому вони
розроблені й застосовуються за Домовленістю про врегулювання
суперечок ( 981_019 ).
Додаток
Виключення, передбачене у параграфі 2 Статті 11 ------------------------------------------------------------------ Зацікавлені Товар Припинення терміну
Члени дії ------------------------------------------------------------------ ЄС/Японія Пасажирські автомобілі, 31 грудня 1999 року
позадорожні засоби пересування,
легкі фургони, легкі вантажні
автомобілі (до 5 тон) і ті ж
автомобілі у повністю розібраному
стані (комплекти автозапчастин)
Соглашение
по защитным мерам
Члены, Имея в виду общую цель членов - улучшить и укрепить
международную торговую систему, основанную на ГАТТ 1994 года
( 981_003 ); Признавая необходимость внести ясность в правила ГАТТ 1994
года ( 981_003 ) и укрепить их, и в особенности правила статьи XIX
(Чрезвычайные меры при импорте некоторых товаров), восстановить
многосторонний контроль над защитными мерами и исключить меры,
которые ускользают от такого контроля; Признавая важность структурных изменений и необходимость
усиливать, а не ограничивать конкуренцию на мировых рынках; и Признавая также необходимость заключения для этих целей
всеобъемлющего соглашения, применяемого ко всем членам и
опирающегося на основные принципы ГАТТ 1994 года ( 981_003 ); Настоящим договариваются о следующем:
Статья 1
Общие положения
Настоящее Соглашение устанавливает правила применения
защитных мер, под которыми понимаются меры, предусмотренные в
статье XIX ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ).
Статья 2
Условия
1. Каждый член1 может применить защитную меру к какому-либо
товару, только в том случае, если этот член на основе положений,
приведенных ниже, установил, что такой товар импортируется на его
территорию в таких возросших количествах, в абсолютном или
относительном выражении к его национальному производству, и в
таких условиях, которые наносят или угрожают нанести серьезный
ущерб отрасли национального производства, производящей подобные
или прямо конкурирующие товары. ___________________
1 Таможенный союз может применять защитную меру как единое
объединение или от имени его государства-члена. Когда таможенный
союз применяет защитную меру как единое объединение, все
требования об определении серьезного ущерба или угрозы серьезного
ущерба на основе настоящего Соглашения основываются на условиях,
существующих в таможенном союзе в целом. Когда защитная мера
применяется от имени государства-члена, все требования об
определении серьезного ущерба или угрозы такого ущерба
основываются на условиях, существующих в этом государстве, и
применение меры ограничивается только этим государством. Ничто в
настоящем Соглашении не предопределяет толкования связи между
статьей XIX и пунктом 8 статьи XXIV ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ).
2. Защитные меры применяются к импортируемому товару
независимо от его источника.
Статья 3
Расследование
1. Каждый член может применить защитную меру только после
проведения расследования компетентными органами этого члена на
основе заранее установленных и преданных гласности процедур в
соответствии со статьей X ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ). Это
расследование включает публикацию мотивированного извещения с
целью информации всех заинтересованных сторон, а также публичные
слушания и другие соответствующие средства, которые позволяют
импортерам, экспортерам и другим заинтересованным сторонам
представлять доказательства и свои мнения, включая возможность
отвечать на заявления других сторон и излагать свои мнения, среди
прочего, по вопросу о том, послужит ли применение защитной меры
общественным интересам или нет. Компетентные органы публикуют
доклад с изложением полученных данных и мотивированных заключений,
сделанных ими по всем относящимся к делу фактическим и правовым
аспектам. 2. Любая информация, которая имеет конфиденциальный характер
или предоставлена на конфиденциальной основе, рассматривается
компетентными органами как конфиденциальная. Такая информация не
раскрывается без разрешения предоставившей ее стороны. Сторонам,
передавшим конфиденциальную информацию, может быть предложено
предоставить неконфиденциальное резюме, или, если эти стороны
заявляют, что данная информация не поддается обобщению, изложить
причины, по которым резюме не может быть предоставлено. Однако,
если компетентные органы сочтут, что требование о соблюдении
конфиденциальности не оправдано, и если данная сторона не желает
либо предавать гласности эту информацию, либо разрешить раскрыть
ее в общем виде или в виде резюме, то компетентные органы могут не
принимать во внимание такую информацию, если только они не получат
убедительного подтверждения из соответствующих источников, что
информация является достоверной.
Статья 4
Определение серьезного ущерба или угрозы серьезного ущерба
1. Для целей настоящего Соглашения: (a) под "серьезным ущербом" понимается существенное общее
ухудшение ситуации в отрасли отечественного производства;
(b) под "угрозой серьезного ущерба" понимается явная
неизбежность серьезного ущерба, в соответствии с положениями
пункта 2. Определение наличия или угрозы серьезного ущерба
основывается на фактах, а не на одних утверждениях, догадках или
маловероятных возможностях ; и
(c) для целей определения наличия или угрозы ущерба "отрасль
отечественного производства" понимается как совокупность
производителей подобных или прямо конкурирующих товаров,
действующих на территории члена, либо производителей, чье
коллективное производство подобных или прямо конкурирующих товаров
составляет большую часть общего национального производства данных
товаров.
2. (a) В ходе расследования для решения вопроса о том, нанес
ли или угрожает ли нанести серьезный ущерб отрасли отечественного
производства возросший импорт, согласно положениям настоящего
Соглашения, компетентные органы оценивают все соответствующие
факторы объективного характера и поддающиеся количественному
выражению, которые оказывают влияние на положение в этой отрасли,
в частности, темпы и объем роста импорта данного товара в
абсолютных и относительных величинах, долю возросшего импорта на
национальном рынке, изменения в уровнях продаж, производства,
производительности, загрузки мощностей, доходов и потерь, и
занятости. (b) Решение, упомянутое в подпункте (a), не принимается, если
только расследование не покажет на основе объективных данных
наличие причинной связи между возросшим импортом данного товара и
серьезным ущербом или угрозой серьезного ущерба. Когда другие
факторы, кроме возросшего импорта, наносят ущерб отрасли
национального производства в то же самое время, то такой ущерб не
должен быть приписан возросшему импорту.
(c) Компетентные органы в кратчайшие сроки публикуют, в
соответствии с положениями статьи 3, результаты детального анализа
расследуемого случая, а также доказательства того, что изученные
факторы имеют отношение к данному делу.
Статья 5
Применение защитных мер
1. Член применяет защитные меры только в таких масштабах,
которые необходимы для предотвращения или устранения серьезного
ущерба и для облегчения процесса экономического приспособления.
Если применяется количественное ограничение, то такая мера не
должна сокращать количество импорта ниже уровня предыдущего
периода, за который принимается средний импорт за последние три
представительных года, по которым имеются статистические данные,
если только не будет четкого обоснования необходимости
установления иного уровня для предотвращения или устранения
серьезного ущерба. Членам следует выбирать меры, которые больше
всего служат достижению этих целей. 2. (a) В случаях, когда квота распределяется между
странами-поставщиками, член, применяющий ограничения, может
договориться по вопросу распределения долей квоты со всеми другими
членами, имеющими значительную заинтересованность в поставках
данного товара. В случаях, когда такой метод не осуществим по
практическим соображениям, данный член распределяет между членами,
имеющими значительный интерес к поставкам данного товара, квоту в
пропорции, сложившейся в поставках этих членов в предшествующий
представительный период, на основе общего количества или стоимости
импорта товара; при этом учитываются любые специальные факторы,
которые могли или могут воздействовать на торговлю данным товаром. (b) Член может отходить от положений подпункта (a) при
условии, что консультации на основе пункта 3 статьи 12 проводятся
под эгидой Комитета по защитным мерам, предусмотренного в пункте 1
статьи 13, и что Комитету предоставляются убедительные
доказательства того, что (i) процент импорта из некоторых членов
непропорционально увеличился по отношению к общему росту импорта
данного товара за представительный период, (ii) причины отхода от
положений подпункта (a) оправданы, и (iii) условия такого отхода
равны для всех поставщиков данного товара. Продолжительность
действия любой такой меры не должна превышать начальный период,
указанный в пункте 1 статьи 7. Использование вышеизложенных
положений не разрешается в случае угрозы серьезного ущерба.
Статья 6
Временные защитные меры
В критических обстоятельствах, когда отсрочка нанесла бы
трудновозместимый урон, любой член может принять временную
защитную меру согласно предварительной констатации, что имеются
очевидные свидетельства того, что возросший импорт нанес или
угрожает нанести серьезный ущерб. Срок действия временной меры не
должен превышать 200 дней, в течение которого соблюдаются
соответствующие требования статей 2-7 и 12. Такие меры следует
принимать в форме повышения тарифа, и они должны быть быстро
возмещены, если соответствующее расследование, указанное в пункте
2 статьи 4, не установит, что возросший импорт нанес или угрожает
нанести серьезный ущерб отрасли отечественного производства.
Продолжительность действия любой такой временной меры
засчитывается как часть начального периода и любого продления,
упомянутого в пунктах 1, 2 и 3 статьи 7.
Статья 7
Сроки действия и пересмотр защитных мер
1. Любой член применяет защитные меры только в течение такого
периода времени, который может быть необходим, чтобы предотвратить
или устранить серьезный ущерб и облегчить процесс экономического
приспособления. Этот период не должен превышать четырех лет, если
только он не продлен согласно пункту 2. 2. Период, упомянутый в пункте 1, может быть продлен при
условии, что компетентные органы импортирующего члена установили,
что в соответствии с процедурами, предусмотренными в статьях 2, 3,
4 и 5, данная защитная мера продолжает быть необходимой для
предотвращения или устранения серьезного ущерба, и что имеется
свидетельство того, что данная отрасль производства находится в
процессе экономического приспособления, и при условии, что
соблюдены соответствующие положения статей 8 и 12. 3. Общий период применения защитной меры, включая период
применения любой временной меры, период начального применения и
любого ее продления, не должен превышать восьми лет. 4. Для облегчения процесса экономического приспособления в
обстановке, когда ожидаемый срок действия защитной меры, как об
этом уведомлено в соответствии с положениями пункта 1 статьи 12,
превышает один год, член, применяющий эту меру, постепенно
либерализует ее через равные интервалы в течение периода
применения. Если срок действия меры превышает три года, то член,
применяющий такую меру, рассматривает ситуацию не позднее, чем по
прошествии половины срока применения меры и, если это возможно,
отменяет ее или ускоряет темпы либерализации. Мера, продленная на
основе пункта 2, не должна быть более ограничительной, чем она
была в конце первоначального периода, и ее следует продолжать
либерализовывать. 5. Никакая защитная мера повторно не применяется к импорту
товара, который уже подвергался такой мере, принятой после даты
вступления в силу Соглашения по ВТО ( 995_342 ), в период равный
периоду, в течение которого такая мера применялась ранее, при
условии, что период неприменения составляет по меньшей мере два
года. 6. Несмотря на положения пункта 5, защитная мера со сроком
действия в 180 или менее дней может быть снова применена к импорту
товара, если: (a) прошло не менее одного года с даты введения защитной меры
на импорт данного товара; и
(b) такая защитная мера не применялась к данному товару более
чем дважды за пятилетний период, непосредственно предшествующий
дате введения этой меры.
Статья 8
Уровень уступок и другие обязательства
1. Член, намеревающийся применить защитную меру или продлить
действие защитной меры, должен сохранить в значительной мере
эквивалентный уровень уступок и других обязательств, существующих
по ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ) между ним и экспортирующими членами,
которые затронуты такой мерой в соответствии с положениями пункта
3 статьи 12. Для достижения этой цели такие члены могут
согласиться на любые адекватные виды торговой компенсации за
неблагоприятное воздействие меры на их торговлю. 2. Если в ходе консультаций, предусмотренных пункте 3 статьи
12, соглашение не будет достигнуто течение 30 дней, то упомянутые
экспортирующие члены не позднее, чем через 90 дней после введения
этой меры, могут приостановить, по истечении 30 дней со дня
получения Советом по торговле товарами письменного извещения о
таком приостановлении, применение в значительной мере
эквивалентных уступок или других обязательств по ГАТТ 1994 г.
( 981_003 ), к торговле члена, прибегающего к защитным мерам, если
Совет по торговле товарами не возражает против такого
приостановления. 3. Право на приостановление, упомянутое в пункте 2, не должно
использоваться в первые три года применения защитной меры, при
условии, что данная защитная мера принята в результате абсолютного
роста импорта и соответствует положениям настоящего Соглашения.
Статья 9
Развивающиеся страны-члены
1. Защитные меры не применяются против товара, происходящего
из развивающейся страны-члена до тех пор, пока его доля в импорте
данного товара каким-либо членом-импортером не превышает трех
процентов, при условии, что суммарная доля развивающихся
стран-членов, имеющих менее чем трехпроцентную долю, не превышает
девяти процентов от общего объема импорта данного товара2. ___________________
2 Член немедленно направит Комитету по защитным мерам
уведомление о действиях, предпринятых согласно пункту 1 статьи 9.
2. Развивающаяся страна-член имеет право продлить период
применения защитной меры до двух лет сверх максимального периода,
предусмотренного в пункте 3 статьи 7. Несмотря на положения пункта
5 статьи 7, развивающаяся страна-член имеет право повторно
применять защитную меру в отношении импорта товара, к которому уже
применялась такая мера после даты вступления в силу Соглашения по
ВТО ( 995_342 ), по истечении периода, равного половине срока, в
течение которого такая мера ранее применялась, при условии, что
этот период неприменения составляет не менее двух лет.
Статья 10
Ранее существовавшие меры по статье XIX ГАТТ 1947 года
Члены прекращают применение всех защитные мер, принятых
согласно статье XIX ГАТТ 1947 г. ( 995_264 ), которые сохраняются
на дату вступления в силу Соглашения по ВТО ( 995_342 ), не
позднее, чем через восемь лет после даты, когда они были применены
впервые, либо через пять лет после даты вступления в силу
Соглашения по ВТО, в зависимости от того, какой из сроков наступит
позднее.
Статья 11
Запрещение и устранение некоторых мер
1. (a) Член не предпринимает и не добивается принятия никаких
чрезвычайных мер в отношении импорта конкретных товаров, как это
изложено в Статье XIX ГАТТ 1994 ( 981_003 ), если только такие
действия не соответствуют положениям этой статьи, применяемой
согласно положениям настоящего Соглашения. (b) Кроме того, член не добивается, не принимает и не
сохраняет никаких добровольных ограничений экспорта, соглашений о
регулировании рынков или любых других подобных мер, применяемых к
экспорту или импорту3,4. Это относится как и к действиям,
предпринимаемым одним членом, так и к действиям по соглашениям и
договоренностям, в которых участвуют два или несколько членов.
Любая такая мера, действующая на дату вступления в силу Соглашения
по ВТО ( 995_342 ), приводится в соответствие с настоящим
Соглашением или отменяется, в соответствии с пунктом 2.
___________________
3 Использование импортной квоты, применяемой в качестве
защитной меры в соответствии с положениями ГАТТ 1994 г.
( 981_003 ) и настоящим Соглашением, по обоюдному согласию, может
регулироваться экспортирующим членом ВТО. 4 Примеры подобных мер включают сдерживание экспорта, системы
мониторинга в отношении экспортных или импортных цен, наблюдение
за экспортом или импортом, принудительные импортные картели и
системы выборочного экспортного или импортного лицензирования,
каждая из которых (мер) обеспечивает защиту.
(c) Настоящее Соглашение не применяется к мерам, которые член
прибегает, применяет или сохраняет согласно положениям ГАТТ 1994
г. ( 981_003 ), отличных от положений статьи XIX, и положений
Многосторонних торговых соглашений, содержащихся в Приложении 1А,
отличных от настоящего Соглашения, или согласно протоколам и
соглашениям или договоренностям, заключенным в рамках ГАТТ 1994 г.
2. Отмена мер, упомянутых в пункте 1 (b) осуществляется в
соответствии с графиками, которые представляются в Комитет по
защитным мерам соответствующими членами не позднее, чем в течении
180 дней после даты вступления в силу Соглашения по ВТО
( 995_342 ). Эти графики охватывают все меры, упомянутые в пункте
1, которые должны быть отменены или приведены в соответствие с
настоящим Соглашением в период, не превышающий четырех лет после
даты вступления в силу Соглашения по ВТО. При этом каждый
импортирующий член5 может сохранить не более одной конкретной
меры, срок действия которой истекает не позднее 31 декабря 1999
года. Любое такое исключение должно быть взаимно согласовано
непосредственно заинтересованными членами, и уведомление о нем
направлено в Комитет по защитным мерам на рассмотрение и одобрение
в течение 90 дней после вступления в силу Соглашения по ВТО. В
Приложении к настоящему Соглашению приводится мера, которая была
согласована как подпадающая под это исключение. ___________________
5 Единственное такое исключение в пользу Европейских
Сообществ приведено в Приложении к настоящему Соглашению.
3. Члены не поощряют и не поддерживают применение или
сохранение государственными и частными предприятиями
неправительственных мер, эквивалентных упомянутым в пункте 1.
Статья 12
Уведомление и консультации
1. Член немедленно уведомляет Комитет по защитным мерам о: (a) возбуждении процесса расследования в связи с серьезным
ущербом или угрозой такого ущерба и причинах такого расследования;
(b) установлении серьезного ущерба или угрозы такого ущерба в
связи с возросшим импортом; и
(c) принятии решения о применении или продлении защитной
меры.
2. Направляя уведомления, упомянутые в пунктах 1(b) и 1(c),
член, предлагающий применить или продлить защитную меру,
предоставляет Комитету по защитным мерам всю относящуюся к делу
информацию, включая доказательства серьезного ущерба или угрозы
такого ущерба в связи с возросшим импортом, точное описание
данного товара, предполагаемую меру, намечаемую дату ее введения,
ориентировочный срок действия и график поэтапной либерализации. В
случае продления меры необходимо также представить доказательства
того, что затронутая отрасль производства находится в процессе
экономического приспособления. Совет по торговле товарами или
Комитет по защитным мерам могут запросить у члена, предлагающего
ввести или продлить меру, такую дополнительную информацию, которую
они могут счесть необходимой. 3. Член, предлагающий применить или продлить защитную меру,
предоставляет адекватную возможность для проведения перед этим
консультаций с членами, имеющими значительные интересы как
экспортеры данного товара, с целью, среди прочего, рассмотрения
информации, предоставленной согласно пункту 2, обмена мнениями о
мере и достижения договоренности о путях реализации цели,
изложенной в пункте 1 статьи 8. 4. Член направляет Совету по защитным мерам уведомление до
принятия временной защитной меры, упомянутой в статье 6.
Консультации начинаются немедленно после принятия меры. 5. Члены, имеющие к этому отношение, немедленно уведомляют
Совет по торговле товарами о результатах консультаций, упомянутых
в этой статье, а также о результатах рассмотрения в середине срока
действия меры, согласно пункту 4 статьи 7, о любой форме
компенсации, упомянутой в пункте 1 статьи 8, и намечаемом
приостановлении уступок и других обязательств, упомянутых в пункте
2 статьи 8. 6. Члены незамедлительно уведомляют Комитет по защитным мерам
о своих законах, нормативных актах и административных процедурах,
относящихся к защитным мерам, а также о любых изменениях в них. 7. Члены, сохраняющие меры, описанные в статье 10 и пункте 1
статьи 11, которые действуют на дату вступления в силу Соглашения
по ВТО ( 995_342 ), уведомляют о таких мерах Комитет по защитным
мерам не позднее, чем через 60 дней после даты вступления в силу
Соглашения по ВТО. 8. Любой член может уведомить Комитет по защитным мерам о
всех законах, нормативных актах и административных процедурах и
любых мерах или действиях, указанных в настоящем Соглашении, о
которых не проинформировали другие члены, которые, в соответствии
с настоящим Соглашением, должны были направить такие уведомления. 9. Любой член может уведомить Комитет по защитным мерам о
любых неправительственных мерах, упомянутых в пункте 3 статьи 11. 10. Все уведомления Совету по торговле товарами, упомянутые в
настоящем Соглашении, как правило, направляются через Комитет по
защитным мерам. 11. Положения настоящего Соглашения об уведомлении не требуют
от какого-либо члена раскрывать конфиденциальную информацию, если
это препятствует применению законов или иным образом противоречит
общественным интересам или наносит ущерб законным коммерческим
интересам конкретных государственных или частных предприятий.
Статья 13
Наблюдение
1. Учреждается Комитет по защитным мерам под руководством
Совета по торговле товарами; он открыт для участия любого члена,
изъявившего желание работать в нем. На Комитет возлагается
осуществление следующих функций: (a) наблюдение за общим выполнением настоящего Соглашения и
ежегодная отчетность о ходе его выполнения перед Советом по
торговле товарами и подготовка рекомендаций по совершенствованию;
(b) проверка, по запросу затронутого члена, выполняются или
нет правила процедуры настоящего Соглашения в отношении защитной
меры, и представление доклада о своих заключениях Совету по
торговле товарами;
(c) содействие членам, по их просьбе, в проведении
консультаций в соответствии с положениями настоящего Соглашения;
(d) изучение мер, указанных в статье 10 и пункте 1 статьи 11;
наблюдение за отменой таких мер и в установленном порядке
представление доклада об этом Совету по торговле товарами;
(e) рассмотрение, по запросу члена, вводящего защитную меру,
вопроса о том, являются ли предложения о приостановке уступок или
других обязательств в значительной мере эквивалентными, и в
установленном порядке представление доклада об этом Совету по
торговле товарами;
(f) получение и рассмотрение всех уведомлений,
предусмотренных настоящим Соглашением, и в установленном порядке
представление доклада Совету по торговле товарами; и
(g) выполнение любых других функций, связанных с настоящим
Соглашением, которые может определить Совет по торговле товарами.
2. Для содействия Комитету в выполнении его функции
наблюдения, Секретариат ежегодно готовит основанный на фактах
доклад о функционировании настоящего Соглашения на базе
уведомлений и другой надежной информации, имеющейся в его
распоряжении.
Статья 14
Урегулирование споров
Положения статей XXII и XXIII ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ), как
они разработаны и применяются Договоренностью о разрешении споров
( 981_019 ), применяются к консультациям и урегулированию споров,
возникающих по настоящему Соглашению.
Приложение
Исключение, упомянутое в пункте 2 статьи 11 __________________________________________________________________
Заинтересованные Товары Окончание срока
Члены действия __________________________________________________________________
ЕС/Япония Легковые автомобили, 31 декабря 1999 г.
вездеходы, легкие фургоны,
легкие грузовики (до 5
тонн) и те же автомобили в
полностью разобранном виде
(комплекты "CKD")



вгору