Регламент (ЄС) N 1334/2008 Європейського Парламенту та Ради "Про ароматизатори та деякі харчові [...]
ЄС; Регламент, Перелік, Умови [...] від 16.12.20081334/2008
Документ 994_a20, чинний, поточна редакція — Прийняття від 16.12.2008
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                    Регламент (ЄС) N 1334/2008 
Європейського Парламенту та Ради
"Про ароматизатори та деякі харчові інгредієнти
із ароматизованими властивостями, що застосовується
в та на продуктах харчування, та що вносить
зміни до Регламенту Ради (ЄЕС) N 1601/91,
Регламентів (ЄС) N 2232/96 і (ЄС) N 110/2008
та Директиви 2000/13/ЄС"
від 16 грудня 2008 року
(Текст має значення для ЄЕП)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Договір про заснування Європейського Співтовариства
( 994_017 ), зокрема стаття 95,
Беручи до уваги пропозицію Комісії,
Беручи до уваги висновок Європейського Економічно-соціального
комітету(1)
---------------- (1) OB C 168, 20.7.2007, C. 34.
Діючи згідно з процедурою, що встановлена в статті 251
Договору(2) ( 994_017 ),
---------------- (2) Висновок Європейського Парламенту від 10 липня 2007 року
(OB C 175E, 10.7.2008, C. 176), Спільна Позиція Ради від 10
березня 2008 року (OB C 111E, 6.5.2008, C. 46). Позиція
Європейського Парламенту від 8 липня 2008 року (ще не
опублікована) і Рішення Ради від 18 листопада 2008 року.
Оскільки:
(1) Директива Ради 88/388/ЄЕС від 22 червня 1988 року про
наближення законів держав-членів щодо ароматизаторів та їх
використання у продуктах харчування та джерела виготовлення цієї
продукції(3) потребує оновлення, з огляду на технічні і наукові
дослідження. Для чіткості та ефективності Директива 88/388/ЄЕС
замінюється цим Регламентом.
---------------- (3) OB L 184, 15.7.1988, C. 61.
(2) Рішення Ради 88/389 ЄЕС від 22 червня 1988 року про
запровадження Комісією інвентаризації вихідних матеріалів та
речовин, які використовуються для приготування ароматизаторів(4),
передбачає встановлення такої інвентаризації через 24 місяці після
її прийняття. Це Рішення є застарілим і воно має бути скасованим.
---------------- (4) OB L 184, 15.7.1988, C. 67.
(3) Директива Комісії 91/71/ЄЕС від 16 січня 1991 року, що
доповнює Директиву Ради 88/388 ЄЕС про наближення законодавств
держав-членів щодо використання ароматизаторів у продуктах
харчування та вихідних матеріалів для цієї продукції(5),
встановлює маркування ароматизаторів. Ці правила замінюються цим
Регламентом, а отже ця Директива має бути скасованою.
---------------- (5) OB L 42, 15.2.1991, C. 25.
(4) Вільний рух безпечної та здорової їжі є важливим аспектом
внутрішнього ринку, що є значним внеском у здоров'я та добробут
громадян та їхні економічно-соціальні інтереси.
(5) З метою охорони здоров'я людей, цей Регламент охоплює
ароматизатори, їх вихідний матеріал та безпосередньо продукти
харчування, які їх містять. Він також охоплює певні компоненти
продуктів харчування із ароматичними властивостями, які додають до
останніх, з метою надання аромату, і які значним чином впливають
на наявність в продуктах харчування певних небажаних речовин, які
з'являються природним шляхом (надалі зазначені як компоненти
продуктів харчування із ароматичними властивостями), які містяться
у вихідному матеріалі чи продуктах харчування.
(6) Харчова сировина, яка не проходить жодної обробки і не
присутня у складі продуктів харчування, таких як: спеції, трави,
чаї та настої (фруктові чи трав'яні чаї), а також суміші спецій
або трав, суміші чаїв та настоїв, які не вживаються або не
додаються в їжу не входить до сфери застосування цього Регламенту.
(7) Ароматизатори використовуються для того, щоб покращити чи
змінити смак та/або запах їжі задля користі споживача.
Ароматизатори та харчові інгредієнти із ароматичними властивостями
можуть застосовуватися, за умови, якщо вони відповідають
критеріям, які викладені у цьому Регламенті. Вони повинні бути
безпечні при використанні, та певні ароматизатори повинні пройти
оцінку ризику, перш ніж застосовуватимуться в їжі. По мірі
можливості, увага приділяється негативним впливам на уразливі
групи населення. Використання ароматичних добавок не повинно
вводити в оману споживача і їхню присутність у складі слід належно
маркувати. Зокрема, інформація про вживання ароматизаторів в
складі продуктів харчування повинна являти собою чіткі
повідомлення про походження, свіжість, якість використаних
інгредієнтів, натуральність продукції чи процес виробництва або
споживчої якості. При затверджені ароматичних добавок слід
зауважити відповідні фактори, включаючи соціальний, економічний,
традиційний, етичний та екологічний, а також принцип обережності
та можливість контролю.
(8) З 1999 року Науковий Комітет з питань продуктів
харчування, а пізніше Європейський орган з безпеки продуктів
харчування (далі - Орган ), заснований Регламентом (ЄС) N 178/2002
Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2002 року, що
встановлює загальні принципи і вимоги щодо закону про продукти
харчування, засновуючи Європейський орган з безпеки продуктів
харчування, та, встановлюючи процедури, пов'язані із безпекою
продуктів харчування(1) висловив думку про ряд речовин, які
присутні у вихідному матеріалі для ароматизаторів та харчових
інгредієнтів із ароматичними властивостями, які згідно з Комітетом
Експертів Ради Європи з питань ароматичних речовин підвищують
токсикологічне значення. Речовини, для яких токсикологічне
значення було підтверджене Науковим Комітетом з питань продуктів
харчування, будуть розглядатися як небажані речовини, які не
повинні додаватись до продуктів харчування.
---------------- (1) OB L 31, 1.2.2002, C. 1.
(9) Через широке природне розповсюдження в рослинах, небажані
речовини можуть бути присутні у ароматичних препаратах та харчових
інгредієнтах із ароматичними властивостями. Рослини традиційно
використовуються як продукти харчування або харчові інгредієнти.
Належні максимальні рівні повинні бути встановлені для присутності
цих небажаних речовин в продуктах харчування, які сприяють
найбільшому споживанню цих речовин, з урахуванням як необхідності
захисту здоров'я, так і неминучої присутності речовин у
традиційній їжі.
(10) Максимальні рівні для певних небажаних речовин, що
виникають природним чином, зосереджуються в продуктах харчування,
які входять в раціон харчування. Якщо ж додаткові природні
небажані речовини становлять ризик для споживачів, встановлюється
максимальний рівень цих речовин згідно з висновком Органу.
Держави-члени здійснюють контроль за ризиком відповідно до
Регламенту (ЄС) N 882/2004 від 29 квітня 2004 року про офіційний
контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері безпеки кормів
та продуктів харчування, безпеки та добробуту тварин(2). Виробники
продуктів харчування зобов'язуються взяти до уваги наявність цих
речовин під час використання харчових інгредієнтів з ароматичними
властивостями та/або ароматизаторів для приготування всіх типів
продуктів харчування для того, щоб попередити потрапляння
небезпечної їжі на ринок.
---------------- (2) OB L 165, 30.4.2004, C. 1. Виправлена версія в OB L 191,
28.5.2004, C. 1.
(11) Положення, повинні бути встановленні на рівні
Співтовариства, для того, щоб заборонити чи обмежити використання
певних рослинних, тваринних, мікробіологічних чи мінеральних
матеріалів, які допомагають запобігти присутності у складі
продуктів харчування ароматизаторів та харчових інгредієнтів із
ароматичними властивостями, що є шкідливими для людського
здоров'я.
(12) Оцінка ризиків повинна здійснюватися Органом.
(13) Для забезпечення гармонізації процесу, оцінка ризику та
схвалення ароматизаторів та вихідного матеріалу повинна проходити
відповідно до процедури Регламенту (ЄС) N 1331/2008 Європейського
Парламенту та Ради від 16 грудня 2008 року, що засновує єдину
процедуру авторизації для харчових добавок, ферментів та харчових
ароматизаторів(3).
---------------- (3) Див. C 1 цього вісника.
(14) Ароматичні речовини визначаються як хімічні речовини,
які включають смакові речовини, отримані внаслідок хімічного
синтезу чи автономно, а також за допомогою природних ароматичних
речовин. Програма оцінювання проходить згідно з Регламентом (ЄС)
N 2232/96 Європейського Парламенту та Ради від
28 жовтня 1996 року, що встановлює процедуру Співтовариства для
ароматичних речовин, які вживаються чи будуть призначені для
вживання в продуктах харчування в межах Співтовариства.(4) Згідно
з цим Регламентом протягом 5 років ухвалюється перелік допустимих
ароматизаторів. Встановляється новий кінцевий термін для ухвалення
цього переліку. У частині 1 статті 2 Регламенту (ЄС) N 1331/2008
зазначені винятки щодо цього переліку.
---------------- (4) OB L 299, 23.11.1996, C. 1.
(15) Ароматичні препарати є ароматизаторами, які мають інше
походження, ніж ті речовини, що отримані з матеріалів рослинного,
тваринного чи мікробіологічного походження, що відповідно є
фізичними, ферментними чи мікробіологічним процесами, як в сирому
стані, так і після обробки для споживання людьми. Ароматичні
препарати, виготовлені з продуктів харчування, проходять процедури
оцінки якості та схвалення, лише у разі виникнення підозри на їхню
непридатність. Однак, безпечність ароматичних препаратів, що
виготовлені із непродовольчого товару, підлягає оцінюванню та
схваленню.
(16) Регламент (ЄС) N 178/2002 визначає їжу як будь-яку
речовину чи продукт, оброблений, частково оброблений чи
необроблений, який призначений для споживання або є таким, який
потрапить до організму людини. Матеріали рослинного, тваринного чи
мікробіологічного походження, як це продемонстровано, до цього
часу використовувалися для виготовлення ароматизаторів, вважаються
для цих цілей продовольчим товаром, хоча деякі із цих вихідних
матеріалів, такі як стебло троянди чи листя полуниці не
використовувалися у харчових цілях. Отож, не має потреби робити
оцінювання.
(17) Аналогічним чином, ароматизатори, які пройшли процес
термальної обробки, що виготовлені з продукту харчування за
спеціальних умов, не повинні проходити процедуру оцінювання чи
схвалення для використання в та на продуктах харчування якщо
тільки не існує сумнівів стосовно їх безпечності. Проте,
безпечність процесу термальної обробки ароматизаторів, які
виготовлені з непродовольчого товару або не відповідають певним
умовам, повинні бути оцінені і схвалені.
(18) Регламент (ЄС) N 2065/2003 Європейського Парламенту та
Ради від 10 листопада 2003 року про ароматизатори із запахом диму,
що використовуються чи будуть використовуватись у продуктах
харчування(1), встановлює процедуру безпечності оцінювання і
схвалення ароматизаторів із запахом диму. Метою Регламенту є
встановлення переліку первинних конденсатів диму та первинних
смоляних фракцій, вживання яких потрібно виключити.
---------------- (1) OB L 309, 26.11.2003, C. 1.
(19) Ароматичні прекурсори, такі як: вуглеводи, олігопептиди
і амінокислоти надають продукту харчування аромату через хімічні
реакції, які відбуваються під час обробки продуктів харчування.
Ароматичні прекурсори, що виготовлені з продуктів харчування, не
потребують процедури оцінювання чи схвалення для використання в та
на продуктах харчування, якщо тільки не існує сумнівів стосовно їх
безпечності. Однак, безпечність ароматичних прекурсорів,
виготовлених з непродовольчих товарів, повинна бути оцінена та
схвалена.
(20) Інші ароматизатори, які не підпадають під категорію
вищезгаданих ароматизаторів, можуть застосовуватися в та на
продукції продуктах харчування лише після проходження процедури
оцінювання та схвалення. Наприклад, це ароматизатори, які одержані
шляхом розігрівання олії чи жиру до надзвичайно високої
температури за короткий час. В результаті ми отримуємо речовину зі
смаком грилю.
(21) Матеріали рослинного, тваринного, мікробіологічного чи
мінерального походження, отримані не з продукту харчування, можуть
дозволятися для виготовлення ароматизаторів після того, як їх
безпечність буде оцінена з наукової точки зору. Також необхідно
дозволити використання деяких частини матеріалу або встановити
вимоги використання.
(22) Ароматизатори можуть містити харчові добавки, які
дозволені Регламентом (ЄС) N 1333/2008 Європейського Парламенту та
Ради від 16 грудня 2008 року про харчові добавки(2) і/або інші
харчові інгредієнти, які застосовуються з технологічною метою,
такою як зберігання, стандартизація, розрідження, розведення та
стабілізація.
---------------- (2) Див. С 16 цього Офіційного вісника.
(23) Ароматизатор чи вихідний матеріал, який підпадає під
сферу застосування Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту та
Ради від 22 вересня 2003 року про генетично модифіковану їжу та
корм(3), повинен бути дозволений відповідно як до вищезгаданого,
так і до цього Регламенту.
---------------- (3) OB L 268, 18.10.2003, C. 1.
(24) На ароматизатори поширюються обов'язки щодо загального
маркування, як передбачено в Директиві 2000/13/ЄС Європейського
Парламенту та Ради від 20 березня 2000 року про наближення законів
держав-членів про маркування, представлення і рекламу продуктів
харчування(4), і, залежно від окремого випадку, в Регламенті (ЄС)
N 1829/2003 і в Регламенті (ЄС) N 1830/2003 Європейського
Парламенту та Ради від 22 вересня 2003 року стосовно
відслідковування та маркування генетично модифікованих організмів
і відслідковування продуктів харчування та корму, які
виготовляються з генетично модифікованих організмів(5). Крім того,
певні положення про маркування ароматизаторів, які продаються
виробникам чи безпосередньому кінцевому споживачу, повинні
міститись в цьому Регламенті.
---------------- (4) OB L 109, 6.5.2000, C. 29.
(5) OB L 268, 18.10.2003, C. 24.
(25) Ароматичні речовини чи ароматичні препарати повинні
маркуватися як "натуральні", тільки у випадку, якщо вони
відповідають певним критеріям і не вводять в оману споживача.
(26) Споживач повинен володіти повною інформацією, яка
стосується вихідного матеріалу, що використовується для
виготовлення природних ароматизаторів. Зокрема, якщо
використовується термін "натуральний" задля опису ароматизатора,
то складники ароматизаторів мають бути виключно натуральними. Крім
цього, вихідний, матеріал ароматизаторів повинен мати маркування,
крім випадків, коли зазначений вихідний матеріал не
відчуватиметься ані в запаху, ані в їжі. Якщо вказується вихідний
матеріал, то принаймні 95% компонентів ароматизатора повинно
братися із зазначеного матеріалу. Для того, щоб ароматизатори не
вводили споживача в оману, мінімум, який становить 5%, може тільки
застосовуватися для стандартизації чи, наприклад, для надання
більш свіжого, пікантного, витриманого запаху чи ноти зелені
ароматизатору. Якщо ж застосовувалося менш ніж 95% компоненту
ароматизатора, отриманого із зазначеного вихідного матеріалу, а
запах все ж таки відчувається, то вихідна сировина має бути
вказана на етикетці разом із доданими натуральними
ароматизаторами. Наприклад, екстракт какао, до якого додано інші
натуральні ароматизатори, для того, щоб відчувався присмак банану.
(27) Споживачі повинні бути проінформовані, якщо наявність
смаку копченості продуктів харчування виникла у зв'язку з певними
ароматизаторами. Згідно з Директивою 2000/13/ЄС, маркування
повинно надавати інформацію про те, що продукт є або в звичайний
спосіб оброблений свіжим димом, або ж ароматизаторами. Директива
2000/13/ЄС потребує ухвалення визначень ароматизаторів,
ароматизаторів зі смаком диму і терміну "натуральний" для опису
ароматизаторів, що викладені у цьому Регламенті.
(28) Для оцінки безпечності ароматичних речовин для людського
здоров'я вагоме значення для населення має доступ інформації про
споживання та використання ароматичних речовин. Кількість
ароматичних речовин, доданих до їжі, повинна постійно
перевірятися.
(29) Необхідні заходи для виконання цього Регламенту повинні
ухвалюватися згідно з Рішенням Ради 1999/468/ЄС від
28 червня 1999 року, що встановлює процедури виконання
повноважень, покладених на Комісію(1).
---------------- (1) OB L 184, 17.7.1999, C. 23.
(30) Зокрема Комісія повинна бути уповноважена вносити
доповнення до Додатків Регламенту та ухвалювати відповідні
перехідні заходи з метою встановлення переліку Співтовариства.
Оскільки ці заходи носять загальний характер та створені для того,
щоб доповнювати незначні елементи Регламенту, inter alia, додаючи
їм нові другорядні елементи, вони ухвалюються відповідно до
регулятивної процедури, передбаченої статті 5а Рішення
1994/468/ЄС.
(31) Якщо ж на підставі терміновості, регулятивна процедура,
обмежена часовими рамками, не може бути виконана, Комісія повинна
мати змогу застосувати негайну процедуру, яка передбачена в
частині 6 статті 5а Рішення 1999/468/ЄС для ухвалення заходів,
описаних в частині 2 статті 8 і змін до Додатків II та V цього
Регламенту.
(32) Додатки II та V цього Регламенту повинні бути ухвалені
згідно з необхідністю до вимог наукового та технічного прогресу,
беручи до уваги інформацію, надану виробниками і споживачами
ароматизаторів, та/або отриману завдяки результатам моніторингів
та перевірок, проведених державами-членами.
(33) З метою розробки та оновлення законодавства
Співтовариства про ароматизатори пропорційним та ефективним
шляхом, необхідно збирати дані, ділитися інформацією і
координувати роботу серед держав-членів. З цією метою, корисно
проводити дослідження для вирішення конкретних питань, щоб
полегшити процес ухвалення рішень. Доцільно, що Співтовариство
фінансує такі дослідження як частину своїх бюджетних видатків.
Фінансування цих заходів охоплюється Регламентом (ЄС) N 882/2004.
(34) Очікуючи встановлення переліку для Співтовариства,
необхідно розробити положення для оцінювання та схвалення
ароматичних речовин, які не охоплюються програмою оцінювання,
передбаченою в Регламенті (ЄС) N 2232/96. Саме тому необхідно
встановити перехідний режим. У рамках цього режиму, ароматичні
речовини повинні бути оцінені та схваленні згідно з процедурою, що
встановлена в Регламенті (ЄС) N 1331/2008. Однак, часові рамки,
передбачені в цьому Регламенті, для ухвалення Органом цього
висновку та для подання на розгляд Комісією Постійному Комітету
Комісії з харчового ланцюга та здоров'я тварин проекту регламенту,
що оновлює перелік Співтовариства, не повинні застосовуватись,
тому що пріоритетність необхідно надати діючій програмі
оцінювання.
(35) Оскільки мета цього Регламенту, а саме встановлення норм
Співтовариства щодо використання ароматизаторів і деяких харчових
інгредієнтів з ароматичними властивостями в продуктах харчування,
не може бути цілком досягнута державами-членами, і може, таким
чином, в інтересах єдності ринку і високого рівня захисту
споживачів бути досягнута кращим чином на рівні Співтовариства,
останнє може ухвалити заходи відповідно до принципу
субсидіарності, як встановлено в статті 5 Договору ( 994_017 ).
Відповідно до принципу пропорційності, як встановлено в цій
статті, цей Регламент не перевищує необхідних заходів для
досягнення цієї мети.
(36) Регламент Ради (ЄС) N 1601/91 від 10 червня 1991 року,
що встановлює загальні правила щодо визначення, опису та
презентації ароматизованих вин, напоїв та коктейлів, основу яких
складає вино(2) та Регламент (ЄС) N 110/2008 Європейського
Парламенту та Ради від 15 січня 2008 року щодо визначення, опису,
презентації, маркування та захисту географічних індикаторів
спиртних напоїв(3), повинні адаптуватись до певних нових
визначень, встановлених у цьому Регламенті.
---------------- (2) OB L 149, 14.6.1991, C. 1.
(3) OB L 39, 13.2.2008, C. 16.
(37) Регламенти (ЄЕС) N 1601/91, (ЄС) N 2232/96 і (ЄС)
N 110/2008 і Директива 2000/13/ЄС повинні бути змінені відповідним
чином:
УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:
ГЛАВА 1
ПРЕДМЕТ, СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Стаття 1
Предмет
Цим Регламентом встановлюються правила щодо ароматизаторів,
харчових інгредієнтів з ароматичними властивостями для
використання в та на продуктах харчування з метою гарантування
ефективного функціонування внутрішнього ринку, тим самим
забезпечуючи високий рівень захисту здоров'я людей та прав
споживачів, та чесні практики в торгівлі продуктами харчування,
беручи до уваги, де це можливо, захист навколишнього природного
середовища.
Для цих цілей, цим Регламентом передбачено:
(a) перелік ароматизаторів і вихідних матеріалів
Співтовариства, ухвалених для використання в та на продуктах
харчування, що встановлені в Додатку I (надалі йменується як -
"перелік Співтовариства").
(b) умови використання ароматизаторів та харчових
інгредієнтів з ароматичними властивостями в та на продуктах
харчування;
(c) правила маркування ароматизаторів.
Стаття 2
Сфера застосування
1. Цей Регламент застосовується до:
(a) ароматизаторів, які використовуються чи будуть
використовуватися в та на продуктах харчування без шкоди
специфічним положенням, які викладені в Регламенті (ЄС)
N 2065/2003;
(b) харчових інгредієнтів із ароматичними властивостями;
(c) продуктів харчування, які містять ароматизатори та/або
харчові інгредієнти з ароматичними властивостями.
(d) вихідного матеріалу для ароматизаторів та/або вихідного
матеріалу для харчових інгредієнтів з ароматичними властивостями.
2. Цей Регламент не поширюється на:
(a) речовини, які мають виключно солодкий, гіркий чи солоний
присмак.
(b) сирі продукти харчування.
(c) незмішані продукти харчування та суміші, такі як: свіжі,
сухі, заморожені спеції та/або трави, суміші чаїв та суміші для
настойок, як такі, що не використовувалися як харчові інгредієнти.
Стаття 3
Визначення
1. Для цілей цього Регламенту, визначення, що встановлені в
Регламенті (ЄС) N 178/2002 і (ЄС) N 1829/2003, застосовуються.
2. Для цілей цього Регламенту, застосовуються такі
визначення:
(a) "ароматизатори" означають продукти (i) що не призначені для споживання як такі, а додаються до
продуктів харчування, щоб покращити чи змінити аромат і/чи смак;
(ii) містять або складаються з наступних категорій:
ароматичні речовини, ароматичні препарати, ароматизатори, які
пройшли процес термальної обробки, ароматизатори із запахом диму,
ароматичні прекурсори чи інші ароматизатори або суміші загалом.
(b) "ароматична речовина" - це хімічна речовина із вираженими
ароматичними властивостями.
(c) "натуральна ароматична речовина" - це ароматична
речовина, яка отримана внаслідок відповідних фізичних, ферментних
чи мікробіологічних процесів із рослинного, тваринного чи
мікробіологічного матеріалу як у сирому вигляді, так і після
процесу обробки, для споживання людиною шляхом одного або
декількох традиційних процесів приготування їжі, які перераховані
в Додатку II. Натуральні ароматичні речовини відповідають
речовинам, що представлені в натуральному вигляді та були
ідентифіковані за своїм характером.
(d) "ароматичний препарат" - це продукт, що відрізняється від
ароматичної речовини, яка отримана з:
(i) продукту харчування, що пройшов процес фізичної,
ферментної або мікробіологічної обробки, як у сирому вигляді, так
і після процесу обробки для споживання людиною шляхом одного або
декількох традиційних процесів приготування їжі, які перераховані
в Додатку II;.
та/або (ii) матеріалу рослинного, тваринного чи мікробіологічного
походження, що не є продуктом харчування, який пройшов процес
фізичної, ферментної або мікробіологічної обробки, матеріал було
отримано як такий, або приготовлено шляхом одного або декількох
традиційних процесів приготування їжі, які перераховані в
Додатку II;.
(e) "ароматизатор, який пройшов процес термальної обробки"
означає продукт, отриманий шляхом термообробки із суміші
інгредієнтів, які не обов'язково містять ароматичні властивості, і
принаймні один з них містить азот, а інший є редукувальним цукром;
інгредієнтами для виготовлення ароматизаторів, які пройшли процес
термальної обробки можуть бути:
(i) продукти харчування; та/або (ii) вихідний матеріал, що не є продуктом харчування;
(f) "ароматизатор із запахом диму" означає продукт, який
отриманий внаслідок дроблення і очищення конденсованого диму, що
дає безпосередньо конденсати диму смоляні фракції та/або похідні
ароматизатори із запахом диму, як це визначено в пунктах (1), (2)
і (4) статті 3 Регламенту (ЄС) N 2065/2003;
(g) "смаковий прекурсор" означає продукт, який не завжди
містить смакові властивості, але який навмисно доданий до продукту
харчування, єдиною метою якого є виготовлення аромату шляхом
розпаду або вступу в реакцію з іншими компонентами впродовж
технології обробки продуктів харчування; його можна отримати з:
(i) продукту харчування; та/або (ii) вихідного матеріалу, іншого ніж продукт харчування;
(h) "інший ароматизатор" означає ароматизатор, який додано,
або який призначено для додавання до продуктів харчування, щоб
надати аромат та/або смак, які не підпадають під визначення від
(b) до (g);
(i) "харчові інгредієнти з ароматичними властивостями"
означає харчові інгредієнти, інші ніж ароматизатори, які можуть
додаватися до продуктів харчування з головною метою додати чи
змінити, і які значним чином сприяють наявності в продуктах
харчування певних небажаних речовин, які з'являються природним
шляхом;
(j) "вихідний матеріал" означає матеріал рослинного,
тваринного, мікробіологічного чи мінерального походження, з якого
виготовляють харчові інгредієнти із ароматичними властивостями; це
можуть бути:
(i) продукт харчування; чи (ii) вихідний матеріал, інший ніж продукт харчування;
(k) "відповідний фізичний процес" означає фізичний процес,
який ненароком змінює хімічну природу компонентів ароматизатора
без шкоди традиційним процесам приготування продуктів харчування,
що перераховані в Додатку II і, який не включає, inter alia,
використання синглетного кисню, озону, неорганічних каталізаторів,
металевих каталізаторів, металоорганічних реагентів та/або
ультрафіолетового випромінювання.
3. Для цілей визначень, які перераховані в пунктах 2 (d),
(e), (g) і (j), вихідні матеріали, для яких до сих пір існує
визначальний аспект використання ароматизаторів для виробництва,
будуть вважатись продуктами харчування, для цілей цього
Регламенту.
4. Ароматизатори можуть містити харчові добавки, як дозволено
Регламентом (ЄС) N 1333/2008, та/або інші харчові інгредієнти,
включені для технологічних цілей.
ГЛАВА II
УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ АРОМАТИЗАТОРІВ,
ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ З АРОМАТИЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
І ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ
Стаття 4
Загальні умови
для використання ароматизаторів
чи ароматичних властивостей
Тільки ароматизатори чи харчові інгредієнти з ароматичними
властивостями, які задовольняють такі вимоги, можуть
використовуватися в продуктах харчування:
(a) якщо вони, посилаючись на наукові наявні докази, не
становлять ризику для здоров'я споживача; і
(b) якщо їхнє використання не вводить в оману споживача.
Стаття 5
Заборона невідповідних ароматизаторів
та/або невідповідних продуктів харчування
Ніхто не може розміщувати на ринку ароматизатор чи будь-який
продукт харчування, який містять ароматизатор та/або харчові
інгредієнти з ароматичними властивостями, якщо їх використання не
відповідає цьому Регламенту.
Стаття 6
Наявність окремих речовин
1. Речовини, перераховані в Частині А Додатку III, не повинні
додаватись до продуктів харчування.
2. Без шкоди Регламенту (ЄС) N 110/2008, максимальні рівні
певних речовин, які натуральним шляхом містяться в ароматизаторах
та/або харчових інгредієнтах з ароматичними властивостями, в
змішаних продуктах харчування, перелічені в частині В Додатку III,
як результат, не повинні перевищувати використання ароматизаторів
та/або харчових інгредієнтів в та на продуктах харчування.
Максимальні рівні речовин, що встановлені у Додатку III,
застосовуються до продуктів харчування, які знаходяться на ринку,
якщо не вказано інше. Шляхом часткового відступу від цього
принципу, для зневоднених продуктів харчування та/або харчових
концентратів, які потрібно відновити, максимальні рівні
застосовується до продуктів харчування, як до таких, що є
розчиненими відповідно до інструкції на етикетці, беручи до уваги
мінімальний коефіцієнт дилюції.
3. Детальні правила імплементації пункту 2 можуть бути
ухвалені згідно з регуляторною процедурою, визначеною в частині 2
статті 21 відповідно до висновку Європейського органу з безпеки
продуктів харчування, (надалі йменується як "Орган") за
необхідності.
Стаття 7
Використання певних вихідних матеріалів
1. Вихідні матеріали, перелічені в Частині А Додатку IV, не
можуть використовуватися для виготовлення ароматизаторів та
харчових інгредієнтів з ароматичними властивостями.
2. Ароматизатори та/або харчові інгредієнти з ароматичними
властивостями, виготовлені з вихідних матеріалів, що перелічені в
Частині В Додатку IV, можуть використовуватися тільки за умов, що
вказані в цьому Додатку.
Стаття 8
Ароматизатори і харчові інгредієнти
з ароматичними властивостями, для яких не вимагається
оцінка якості та схвалення
1. Такі ароматизатори та харчові інгредієнти з ароматичними
властивостями можуть використовуватися у та на продуктах
харчування без перевірки якості та схвалення згідно з цим
Регламентом, за умови, якщо вони відповідають статті 4:
(a) ароматичні препарати, зазначені в підпункті (d)
пункту (i) частини 2 статті 3.
(b) ароматизатори, які пройшли процес термальної обробки
зазначені в підпункті (i) пункту (e) частини (2) статті 3, які
відповідають умовам виробництва ароматизаторів, що пройшли процес
термальної обробки і максимальні рівні для певних речовин, що
знаходяться в останніх, встановлені в Додатку V.
(c) ароматичні прекурсори, що зазначені в підпункті, (i)
пункту (g) частини (2) статті 3;
(d) харчові інгредієнти з ароматичними властивостями.
2. Всупереч пункту 1, якщо Комісія, держава-член чи орган
висловлюють сумніви стосовно безпечності ароматизаторів чи
харчових інгредієнтів з ароматичними властивостями, що зазначені в
статті 1, то Орган проводить оцінку ризику цих ароматизаторів або
харчових складників з ароматичними властивостями. В такому
випадку, статті 4, 5 і 6 Регламенту (ЄС) N 1331/2008
застосовуються mutatis mutandis. В разі необхідності, Комісія
ухвалює заходи відповідно до висновку Органу, що розроблені для
внесення змін до другорядних елементів Регламенту, inter alia,
шляхом внесення, відповідно до регуляторної процедури, беручи до
уваги уважне вивчення, яке зазначене в частині 3 статті 21. Такі
заходи повинні бути встановлені в Додатку III, IV та/або V, за
необхідності. У разі нагальної необхідності, Комісія може
використовувати негайну процедуру, вказану в частині 4 статті 21.
ГЛАВА 3
ПЕРЕЛІК АРОМАТИЗАТОРІВ
ТА ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ СПІВТОВАРИСТВА
ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ТА НА ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ
Стаття 9
Ароматизатори та вихідні матеріали,
для яких необхідне оцінювання і схвалення
Ця Глава застосовується до:
(a) ароматичних речовин;
(b) ароматичних препаратів, що зазначені в підпункті (ii)
пункту (g) частини 2 статті 3;
(c) ароматизаторів, які пройшли процес термальної обробки
шляхом нагрівання інгредієнтів, які частково або повністю
підпадають під дію підпункту (ii) пункту (е) частини (2) статті 3
та/або для яких умови виготовлення ароматизаторів, які пройшли
процес термальної обробки та/або максимальні рівні для певних
небажаних речовин, що встановлені в Додатку V, не виконуються;
(d) ароматичних прекурсорів, що зазначені в підпункті (ii)
пункту (g) частини (2) статті 3;
(e) інших ароматизаторів, що зазначені в пункті (h) частини 2
статті 3;
(f) вихідних матеріалів, інших ніж продукти харчування, що
зазначені в підпункті (ii) пункту (j) частини (2) статті 3.
Стаття 10
Перелік ароматизаторів
і вихідних матеріалів Співтовариства
Тільки ароматизатори та вихідні матеріали, що зазначені в
статті 9, та які включені в перелік Співтовариства, можуть за
необхідності бути розміщені на ринку як такі, що використовуються
в та на продуктах харчування, відповідно до умов використання, які
там визначені.
Стаття 11
Включення ароматизаторів
та вихідних матеріалів в перелік Співтовариства
1. Ароматизатор чи вихідний матеріал може бути включений в
перелік Співтовариства відповідно до процедури, що встановлена
Регламентом (ЄС) N 1131/2008, тільки, якщо вони відповідають
вимогам, які, встановлені в статті 4 цього Регламенту.
2. Занесення ароматизатору чи вихідного матеріалу в перелік
Співтовариства обумовлюється такими чинниками:
(a) ідентифікацією затвердженого ароматизатора чи вихідного
матеріалу;
(b) у разі необхідності, умовами відповідно до яких
використовуються ароматизатор.
3. До переліку Співтовариства, повинні бути внесені зміни
відповідно до процедури, яку зазначено в Регламенті (ЄС)
N 1331/2008.
Стаття 12
Ароматизатори та вихідні матеріали,
які підпадають під сферу застосування
Регламенту (ЄС) N 1829/2003
1. Ароматизатор чи вихідний матеріал, що підпадає під сферу
застосування Регламенту (ЄС) N 1829/2003, може бути включений
відповідно до Регламенту в перелік Співтовариства, що знаходиться
в Додатку I, тільки, якщо це дозволено Регламентом (ЄС)
N 1829/2003.
2. Якщо ж ароматизатор, який вже включений в перелік
Співтовариства, і який виготовлений з різних вихідних матеріалів,
підпадає під сферу застосування Регламенту (ЄС) N 1829/2003, то не
вимагається отримання нового дозволу відповідно до Регламенту (ЄС)
N 1829/2003 протягом того періоду часу, поки на новий вихідний
матеріал не пошириться дія дозволу відповідно до Регламенту (ЄС)
N 1829/2003 і ароматизатор не відповідатиме специфікаціям, що
встановлені відповідно до цього Регламенту.
Стаття 13
Тлумачення рішень
За необхідності, згідно з регулятивною процедурою, зазначеною
в частині 2 статті 21, може бути вирішено:
(a) чи вказана речовина або суміш речовин, матеріал або тип
продуктів харчування підпадає під категорії, перелік яких поданий
в частині 1 статті 2;
(b) до якої конкретної категорії, зазначеної в підпунктах від
(b) до (j) пункту (b) частини 2 статті 3, належить зазначена
речовина;
(c) чи належить певний продукт до харчової категорії чи він є
продуктом харчування, який зазначений в Додатку I чи в
Додатку III, Частини В.
ГЛАВА IV
МАРКУВАННЯ
Стаття 14
Маркування ароматизаторів, які не призначені
для продажу кінцевому споживачу
1. Ароматизатори, які не призначені для продажу кінцевому
споживачу, можуть бути розміщені на ринку з маркуванням, що
передбачене в статті 15 і 16, яке має бути чітким, розбірливим і
стійкими до стирань. Інформація, передбачена в статті 15, повинна
подаватися мовою, яку покупці розуміють з легкістю.
2. В межах власної території, держава-член, в якій продукти
знаходяться на ринку можуть згідно з Договором ( 994_017 )
обумовити той факт, що інформація, передбачена в статті 15,
повинна подаватись однією або декількома офіційними мовами
Співтовариства, що визначається державою-членом. Це не виключає
можливості того, що ця інформацію може бути подана декількома
мовами.
Стаття 15
Вимоги про загальне маркування
ароматизаторів, які не призначені для продажу
кінцевому споживачу
1. Якщо ж ароматизатори, що не призначені для продажу
кінцевому споживачу, були продані окремо чи в суміші один з одним
та/або з іншими харчовими інгредієнтами та/або з іншими
речовинами, які додаються до них згідно з частиною 4 статті 3, то
їх упаковка або ємність містить таку інформацію:
(a) опис товару під час продажу, який включає як слово
"ароматизатори", так і більш специфічну назву чи опис
ароматизатора;
(b) формулювання як "для харчових продуктів", або "обмежене
використання в продуктах харчування", так і більш конкретне
посилання на цільове використання продукту харчування;
(c) якщо необхідно, визначення спеціальних умов для
зберігання та/або використання;
(d) знак ідентифікації партії та серії;
(e) у порядку зменшення ваги перелік: (i) категорій присутніх ароматизаторів. (ii) назви інших речовин чи матеріалів, які знаходяться в
продуктах чи, за необхідності, номер Е.
(f) назва чи назва підприємства та адреса виробника,
пакувальника чи продавця;
(g) зазначення максимальної кількості кожного компоненту чи
групи компонентів, за умови дотримання кількісних обмежень в
продуктах харчування та/або необхідної інформації, що викладена
чіткими і зрозумілими термінами, яка дозволяє покупцеві
дотримуватися цього Регламенту або іншого відповідного
законодавства Співтовариства;
(h) кількість нетто;
(i) дата мінімального терміну придатності чи "вжити до";
(j) в відповідних випадках подати інформацію про
ароматизатори чи інші речовини, що зазначені в цій статті, і
перераховані в Додатку IIIa до Директиви 2000/13/ЄС, що стосується
інгредієнтів, присутніх в продуктах харчування.
2. Шляхом часткового відступу від частини 1, інформація, яка
вимагається в пунктах (е) і (g) цієї частини, може, в основному,
бути вказана в документах, що стосуються партії товарів, які мають
бути надані під час доставки із вказівкою "не для роздрібної
торгівлі" на видимій частині упаковки чи тари.
3. Шляхом часткового відступу від частини 1, якщо
ароматизатори поставляються в цистернах, то вся інформація може в
основному бути вказана в супроводжуючих документах, які стосуються
партії товарів і мають бути надані під час доставки.
Стаття 16
Спеціальні вимоги
для вживання терміну "натуральний"
1. Якщо термін "натуральний" вживається для опису
ароматизатора під час продажу, як зазначено в пункті (а) частини 1
статті 15, то застосовуються положення частин від 2 до 6 цієї
статті.
2. Термін "натуральний" для опису ароматизатора може
використовуватися за умови, якщо ароматичні компоненти містять
виключно ароматичні препарати та/або натуральні ароматичні
речовини.
3. Термін "натуральні ароматичні речовини" можуть виключно
використовуватися для ароматизаторів, в яких ароматичні компоненти
містять виключно натуральні ароматичні речовини.
4. Термін "натуральний" може використовуватися тільки разом з
посиланням на продукт харчування, харчову категорію або рослинне
чи тваринне джерело ароматизатора, якщо ароматичний компонент був
отриманий виключно або принаймні в 95 відсотків випадків вагового
співвідношення із зазначеного вихідного матеріалу.
В описі мова йде про "натуральні(ий) "продукт(и) харчування
або харчові категорії ароматизатори чи джерело(а)" ароматизатора".
5. Термін "натуральні(ий) "продукт(и) харчування чи харчові
категорії або джерело(а) ароматизатора з іншими натуральними
ароматизаторами" можуть використовуватися за умови, якщо
ароматичний компонент частково отриманий з зазначеного вихідного
матеріалу, смак якого легко розпізнати.
6. Термін "натуральний ароматизатор" може виключно
використовуватися за умови, якщо ароматичний компонент отримано з
різних вихідних матеріалів, і якщо посилання на вихідний матеріал
не впливає на їхній аромат чи смак.
Стаття 17
Маркування ароматизаторів, які призначені
для кінцевого споживача
1. Без шкоди Директиві 2000/13/EC, Директива Ради 89/396/ЄЕС
від 14 червня 1989 року про індикатори або знаки ідентифікації
партії, до якої належать продукти харчування(1), та Регламент (ЄС)
N 1829/2003, ароматизатори, які продаються окремо або у суміші
один з одним та/або з іншими харчовими інгредієнтами та/або до
яких додано інші речовини, і які призначені для продажу кінцевому
споживачу, можуть бути розміщені на ринку лише у випадку, якщо їх
упаковка містить або примітку, "для продуктів харчування", або
"обмежене використання в харчовій промисловості" чи більш
специфічне посилання на їх навмисне застосування в продуктах
харчування, які є легко видимі, чіткі і стійкі до стирання.
---------------- (1) OB L 186, 30.6.1989, C. 21.
2. Якщо термін "натуральний" використовується для опису
ароматизатора, в описі товару для продажу, як зазначено в
пункті (а) частині 1 статті 15, то застосовується стаття 16.
Стаття 18
Інші вимоги до маркування
Статті від 14 до 17 не суперечать більш детальним чи
розширеним тлумаченням законів, підзаконних актів або
адміністративних положень, які стосуються мір і ваги або
застосування для презентації, класифікації, пакування та
маркування небезпечних речовин і препаратів або стосовно
перевезення таких речовин і препаратів.
ГЛАВА V
ПРОЦЕДУРНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ
Стаття 19
Звітність власників підприємств
стосовно продуктів харчування
1. Виробник чи споживач ароматичних речовин, чи їхній
представник згідно з вимогами Комісії повідомляє про кількість
речовини, яка додається до продуктів харчування на території
Співтовариства протягом 12 місяців. Отримана інформація
розглядається як конфіденційна і не вимагається для контролю
безпечності використання.
Інформація про рівень використання речовини для специфічних
категорій продуктів харчування на території Співтовариства повинна
бути надана Комісією для держав-членів.
2. Де необхідно, для ароматизаторів, що вже схвалені згідно з
цим Регламентом, які отримані за допомогою методів виробництва чи
з вихідних матеріалів, що суттєво відрізняється від тих, які
включені в оцінку ризику Органом, виробник чи споживач надає
Комісії всі необхідні дані, перед розміщенням на ринку цього
ароматизатора, для того, щоб Орган мав змогу провести оцінку щодо
модифікованого методу виробництва чи характеристик.
3. Виробник чи споживач ароматизаторів чи/і вихідних
матеріалів відразу інформує Комісію про будь-які нові наукові чи
технічні зміни, які стали йому відомі чи доступні, що можуть
вплинути на оцінку безпеки ароматичної речовини.
4. Детальні норми імплементації пункту 1 ухвалюються згідно з
регуляторною процедурою, зазначеною в частині 2 статті 21.
Стаття 20
Моніторинг та звітність держав-членів
1. Держави-члени встановлюють системи моніторингу за
використанням та споживанням ароматизаторів, встановлених в
переліку Співтовариства, та за споживанням речовин, що
перераховані в переліку яких поданий в Додатку III, на підставі
оцінки ризику, та періодично звітують про отримані результати
Комісії та Органу.
2. Після того, як Орган буде проконтрольованим, спільна
методологія для збору інформації державами-членами щодо споживання
та використання ароматизаторів, визначених в переліку
Співтовариства, та речовин, які перераховані в Додатку III,
повинна бути ухвалена згідно з регуляторною процедурою, зазначеною
в частині 2 статті 21 від 20 січня 2011 року.
Стаття 21
Комітет
1. Комісії повинна бути надана допомога з боку Постійного
комітету з питань харчового ланцюга та здоров'я тварин.
2. Коли робиться посилання на цей пункт, застосовуються
статті 5 і 7 Рішення 1994/468/ЄС, зокрема з урахуванням положень
статті 8 цього Регламенту.
Період, визначений у частині 6 статті 5 Рішення 1999/468/ЄС,
повинні бути встановлені протягом трьох місяців.
3. Коли робиться посилання на цей пункт, застосовуються
частини 1 та 4 статті 5а і стаття 7 Рішення 1999/468/ЄС, зокрема з
урахуванням положень статті 8 цього Регламенту.
4. Коли робиться посилання на цей пункт, застосовуються
частини 1, 2, 4, 6 статті 5а і стаття 7 Рішення 1999/468/ЄС,
зокрема з урахуванням положень статті 8 цього Регламенту.
Стаття 22
Внесення змін до Додатків з II по IV

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »