Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України [...]
Конституційний Суд; Рішення від 07.04.20049-рп/2004
Документ v009p710-04, чинний, поточна редакція — Прийняття від 07.04.2004
 

                                                          
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням 56 народних
депутатів України щодо відповідності Конституції
України (конституційності) положень підпункту "а"
пункту 2 статті 5, статті 8, абзаців першого,
другого пункту 2 статті 23 Закону України
"Про організаційно-правові основи боротьби
з організованою злочинністю", указів Президента
України "Про Координаційний комітет по боротьбі
з корупцією і організованою злочинністю" та
"Про підвищення ефективності діяльності
Координаційного комітету по боротьбі з корупцією
і організованою злочинністю"
(справа про Координаційний комітет)

м. Київ Справа N 1-15/2004
7 квітня 2004 року
N 9-рп/2004

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий, Вознюка Володимира Денисовича - суддя-доповідач, Євграфова Павла Борисовича, Іващенка Володимира Івановича, Костицького Михайла Васильовича, Малинникової Людмили Федорівни, Німченка Василя Івановича, Пшеничного Валерія Григоровича, Розенка Віталія Івановича, Савенка Миколи Дмитровича, Скоморохи Віктора Єгоровича, Тихого Володимира Павловича, Ткачука Павла Миколайовича, Чубар Людмили Пантеліївни,
за участю уповноважених представників суб'єкта права на
конституційне подання Стретовича Володимира Миколайовича -
народного депутата України, Голови Комітету Верховної Ради України
з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією,
Катеринчука Миколи Дмитровича - народного депутата України,
заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань
правової політики, Сергієнка Сергія Івановича - адвоката;
залучених до участі у розгляді справи представників Верховної Ради
України Маркуш Марії Андріївни - народного депутата України,
Селіванова Анатолія Олександровича - Постійного представника
Верховної Ради України в Конституційному Суді України; Носова
Владислава Васильовича - Постійного представника Президента
України в Конституційному Суді України; представника Комітету
Верховної Ради України з питань боротьби з організованою
злочинністю і корупцією Стретовича Володимира Миколайовича -
народного депутата України, Голови Комітету Верховної Ради України
з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією;
представника Кабінету Міністрів України Ємельянової Інни
Іванівни - заступника Міністра юстиції України; представника
Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою
злочинністю при Президентові України Корнякової Тетяни
Всеволодівни - Голови Координаційного комітету,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
поданням 56 народних депутатів України щодо відповідності
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) положень
підпункту "а" пункту 2 статті 5, статті 8 Закону України
"Про організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю" від 30 червня 1993 року N 3341-XII ( 3341-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 358;
1999 р., N 16, ст. 98), абзаців першого, другого пункту 2
статті 23 цього Закону щодо заслуховування Верховною Радою України
доповідей Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю, Указу Президента України
"Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю" від 26 листопада 1993 року N 561
( 561/93 ) (Урядовий кур'єр, 1993 р., 2 грудня) (зі змінами,
внесеними згідно з указами Президента України від 1 листопада
1994 року N 654 ( 654/94 ), від 31 січня 1996 року N 102
( 102/96 ), від 13 травня 2003 року N 402 ( 402/2003 ) та Указу
Президента України "Про підвищення ефективності діяльності
Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою
злочинністю" від 13 травня 2003 року N 402 ( 402/2003 ) (Урядовий
кур'єр, 2003 р., 21 травня) (зі змінами, внесеними згідно з Указом
Президента України від 24 жовтня 2003 року N 1210 ( 1210/2003 ).
Приводом для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) стало
конституційне подання народних депутатів України.
Підставою для розгляду справи відповідно до статей 71, 75
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є
наявність спору щодо конституційності зазначених у конституційному
поданні норм Закону України "Про організаційно-правові основи
боротьби з організованою злочинністю" ( 3341-12 ), указів
Президента України "Про Координаційний комітет по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю" ( 561/93 ), "Про підвищення
ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю" ( 402/2003 ).
Заслухавши суддю-доповідача Вознюка В.Д., пояснення
Катеринчука М.Д., Стретовича В.М., Сергієнка С.І., Маркуш М.А.,
Селіванова А.О., Носова В.В., Ємельянової І.І., Корнякової Т.В. та
дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 56 народних
депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з
клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України
( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), положення підпункту "а"
пункту 2 статті 5, статті 8 Закону України
"Про організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю" ( 3341-12 ) (далі - Закон), положення абзаців
першого, другого пункту 2 статті 23 Закону щодо заслуховування
Верховною Радою України доповідей Координаційного комітету по
боротьбі з організованою злочинністю, Указу Президента України
"Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю" (далі - Указ від 26 листопада 1993 року
N 561 ( 561/93 ), Указу Президента України "Про підвищення
ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю" (далі - Указ від 13 травня
2003 року N 402 ( 402/2003 ).
Неконституційність вказаних норм Закону ( 3341-12 ) суб'єкт
права на конституційне подання обґрунтовує тим, що вони суперечать
статтям 85, 106, 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), а названі
укази Президента України, в тому числі Положення про
Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою
злочинністю, затверджене Указом від 13 травня 2003 року N 402
( 402/2003 ), не відповідають статтям 6, 19, 106, 116 Конституції
України.
2. У листі Президента України зазначено, що Верховна Рада
України не привела Закон ( 3341-12 ) у відповідність з
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), в тому числі й оспорювані
положення. Укази Президента України ( 561/93, 402/2003 ), про які
йдеться у конституційному поданні, повною мірою базуються на
оспорюваних нормах Закону ( 3341-12 ).
Голова Верховної Ради України у листі до Конституційного Суду
України звертає увагу на те, що оспорювані положення Закону
( 3341-12 ) підлягають перевірці Конституційним Судом України на
предмет їх конституційності, як і правовий статус Координаційного
комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при
Президентові України, оскільки він створений і діє на підставі
Закону.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з
організованою злочинністю і корупцією у листі до Конституційного
Суду України відмічає, що Комітет повністю підтримує обґрунтування
порушених у конституційному поданні питань.
Міністерство юстиції України у письмовому поясненні
стверджує, що Указ від 13 травня 2003 року N 402 ( 402/2003 )
виданий відповідно до пункту 28 частини першої статті 106
Конституції України ( 254к/96-ВР ), а затверджене цим Указом
Положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю визначає Координаційний комітет як
дорадчий орган при Президентові України, що утворений для
здійснення координації діяльності центральних і місцевих органів
виконавчої влади та інших органів, на які відповідно до Закону
( 3341-12 ) покладено обов'язки вести цю боротьбу.
Генеральна прокуратура України дотримується думки, що за
чинною Конституцією України ( 254к/96-ВР ) безпосередньо Президент
України не наділений повноваженнями координації діяльності
правоохоронних та інших органів виконавчої влади по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю. Ці питання віднесені до
компетенції Кабінету Міністрів України, Генерального прокурора
України та підпорядкованих йому прокурорів. Тому поставлені у
конституційному поданні питання щодо неконституційності актів
стосовно утворення, функцій і повноважень Координаційного комітету
по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю є слушними.
У листі Голови Координаційного комітету по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю при Президентові України
стверджується, що Закон ( 3341-12 ) та Указ від 26 листопада
1993 року N 561 ( 561/93 ) є чинними в тій частині, що не
суперечить Конституції України ( 254к/96-ВР ). Відповідно до Указу
від 13 травня 2003 року N 402 ( 402/2003 ) Координаційний комітет
є дорадчим органом при Президентові України (пункт 28 частини
першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) і владними
повноваженнями не наділений.
Позиція фахівців Інституту законодавства Верховної Ради
України, Академії правових наук України зводиться до того, що
оскільки Президент України відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ) є гарантом додержання прав і свобод людини і
громадянина (стаття 102), забезпечує національну безпеку України
(стаття 106), то до його повноважень належать питання боротьби з
корупцією і організованою злочинністю, які є загрозою національній
безпеці, правам і свободам людини і громадянина. Згідно з пунктом
28 частини першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР )
Президент України для здійснення своїх повноважень може створювати
консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
У висновку науковців Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича стверджується, що положення статті 3 Указу
від 13 травня 2003 року N 402 ( 402/2003 ) щодо утворення
регіональних координаційних комітетів по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю суперечить статтям 106, 119 Конституції
України ( 254к/96-ВР ), статтям 25, 28, 31, 32 Закону України
"Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ).
3. На пленарному засіданні Конституційного Суду України
представники суб'єкта права на конституційне подання, Верховної
Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України,
Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою
злочинністю і корупцією, Координаційного комітету по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю при Президентові України у
своїх виступах навели обґрунтування відповідних позицій стосовно
конституційного подання.
4. Вирішуючи питання щодо конституційності зазначених у
конституційному поданні норм Закону ( 3341-12 ), Конституційний
Суд України виходить з такого.
4.1. У Законі ( 3341-12 ) до системи державних органів, які
спеціально створені для боротьби з організованою злочинністю,
віднесено, зокрема, Координаційний комітет по боротьбі з корупцією
і організованою злочинністю при Президенті України (підпункт "а"
пункту 2 статті 5), що здійснює координацію діяльності всіх
державних органів, на які Законом покладено обов'язки здійснювати
цю боротьбу (пункт 1 статті 8). Положення про Координаційний
комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю згідно
з пунктом 1 статті 8 Закону ( 3341-12 ) затверджується Верховною
Радою України. Вказана стаття Закону ( 3341-12 ) визначає склад,
функції, компетенцію, обов'язковість рішень Координаційного
комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, а
також передбачає створення при Координаційному комітеті
міжвідомчого центру з проблем боротьби з організованою
злочинністю.
4.2. За Конституцією України ( 254к/96-ВР ) державна влада в
Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу,
виконавчу та судову, органи якої здійснюють свої повноваження у
встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів
України (стаття 6).
Всі органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України (стаття 19
Конституції України). Повноваження Верховної Ради України, як і
повноваження Президента України, визначаються Конституцією України
( 254к/96-ВР ) (статті 85, 106).
Президент України є главою держави і виступає від її імені, є
гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності
України, додержання Конституції України ( 254к/96-ВР ), прав і
свобод людини і громадянина (стаття 102 Конституції України),
забезпечує державну незалежність, національну безпеку і
правонаступництво держави (пункт 1 частини першої статті 106
Конституції України). Для здійснення своїх конституційних
повноважень Президент України може створювати консультативні,
дорадчі та інші допоміжні органи і служби (пункт 28 частини першої
статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ). Завданням таких
органів є сприяння Президентові України в реалізації його
конституційних повноважень.
Верховна Рада України згідно з Конституцією України
( 254к/96-ВР ) не наділена повноваженнями створювати при
Президентові України будь-які органи, це є виключною компетенцією
Президента України.
Аналіз зазначених норм Конституції України ( 254к/96-ВР ) дає
підстави для висновку, що положення підпункту "а" пункту 2
статті 5 Закону ( 3341-12 ), яким передбачено створення
Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою
злочинністю при Президентові України як державного органу із
спеціальним статусом, є неконституційним як таке, що суперечить
статтям 19, 85 Конституції України. Оскільки визнається
неконституційним створення такого державного органу при
Президентові України, то відповідно визнаються неконституційними
повністю положення статті 8 та положення про те, що Верховна Рада
України заслуховує "доповіді Координаційного комітету по боротьбі
з організованою злочинністю", яке міститься в абзацах першому,
другому пункту 2 статті 23 Закону ( 3341-12 ).
5. У період розгляду справи на пленарному засіданні
Конституційного Суду України Президент України видав Указ
"Про заходи щодо дальшого вдосконалення діяльності Координаційного
комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при
Президентові України" від 24 березня 2004 року N 362 ( 362/2004 ),
згідно з яким до Указу від 13 травня 2003 року N 402 ( 402/2003 )
внесено зміни і доповнення, а Положення про Координаційний комітет
по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при
Президентові України викладено в новій редакції. У зв'язку з цим
деякі положення Указу від 13 травня 2003 року N 402 ( 402/2003 ) у
попередній редакції, в тому числі й оспорювані народними
депутатами України, втратили чинність.
Укази Президента України, конституційність яких оспорюється в
конституційному поданні, взаємопов'язані з Указом Президента
України від 24 березня 2004 року N 362 ( 362/2004 ).
Оскільки наведені народними депутатами України обґрунтування
не відповідають правовій ситуації, що склалася після внесення змін
і доповнень до Указу від 13 травня 2003 року N 402 ( 402/2003 ),
Конституційний Суд України вважає, що конституційне провадження в
цій частині підлягає припиненню на підставі пунктів 2, 3 статті 45
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
Проте це не виключає можливості звернення до Конституційного Суду
України з іншим конституційним поданням щодо конституційності
зазначених указів Президента України.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150
Конституції України ( 254к/96-ВР ), пунктами 2, 3 статті 45,
статтями 51, 61, 63, 65, 73 Закону України "Про Конституційний Суд
України" ( 422/96-ВР ), параграфом 51 Регламенту Конституційного
Суду України ( v001z710-97 ), Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України
( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), положення підпункту "а"
пункту 2 статті 5, статті 8 Закону України
"Про організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю" від 30 червня 1993 року N 3341-XII ( 3341-12 ),
а також положення абзаців першого, другого пункту 2 статті 23
цього Закону щодо заслуховування Верховною Радою України доповідей
Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою
злочинністю.
2. Припинити провадження у справі щодо неконституційності
Указу Президента України "Про Координаційний комітет по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю" від 26 листопада 1993 року
N 561 ( 561/93 ) та Указу Президента України "Про підвищення
ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю" від 13 травня 2003 року
N 402 ( 402/2003 ).
3. Положення Закону України "Про організаційно-правові основи
боротьби з організованою злочинністю" ( 3341-12 ), визнані
неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення
Конституційним Судом України цього Рішення.
4. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...