Рішення Конституційного Суду Україну у справі за конституційним поданням Президента України про офіційне [...]
Конституційний Суд; Рішення від 19.05.200411-рп/2004
Документ v011p710-04, чинний, поточна редакція — Прийняття від 19.05.2004
 

                                                          
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду Україну
у справі за конституційним поданням Президента
України про офіційне тлумачення положень частини
другої статті 90, пункту 8 частини першої
статті 106 Конституції України
(справа про умови дострокового припинення
повноважень Верховної Ради України)

м. Київ Справа N 1-21/2004
19 травня 2004 року
N 11-рп/2004

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий, Євграфова Павла Борисовича, Іващенка Володимира Івановича, Костицького Михайла Васильовича - суддя-доповідач, Малинникової Людмили Федорівни, Пшеничного Валерія Григоровича, Розенка Віталія Івановича, Савенка Миколи Дмитровича, Скоморохи Віктора Єгоровича, Тихого Володимира Павловича, Ткачука Павла Миколайовича, Чубар Людмили Пантеліївни, Шаповала Володимира Миколайовича,
за участю представника суб'єкта права на конституційне
подання Носова Владислава Васильовича - Постійного представника
Президента України в Конституційному Суді України, залучених до
участі у розгляді справи Селіванова Анатолія Олександровича -
Постійного представника Верховної Ради України в Конституційному
Суді України, Георгіци Аурела Зіновійовича - завідувача кафедри
міжнародного і порівняльного правознавства Чернівецького
національного університету імені Юрія Федьковича, Лисенкова Сергія
Леонідовича - першого проректора Академії адвокатури України,
завідувача кафедри теорії та історії держави і права,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
поданням Президента України про офіційне тлумачення положень
частини другої статті 90, пункту 8 частини першої статті 106
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 41
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР )
стало конституційне подання Президента України.
Підставою для розгляду справи згідно з частиною першою статті
93 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є
практична необхідність в офіційній інтерпретації положень
зазначених статей Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Заслухавши суддю-доповідача Костицького М.В., пояснення
Носова В.В., Селіванова А.О., Георгіци А.З., Лисенкова С.Л. та
дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Президент України звернувся до Конституційного Суду
України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини
другої статті 90, пункту 8 частини першої статті 106 Конституції
України ( 254к/96-ВР ).
Частиною другою статті 90 Конституції України ( 254к/96-ВР )
встановлено, що Президент України може достроково припинити
повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів
однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Таке ж положення встановлене пунктом 8 частини першої статті 106
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
На думку суб'єкта права на конституційне подання, зазначені
положення Конституції України ( 254к/96-ВР ) необхідно розуміти
так, що повноваження Президента України щодо дострокового
припинення повноважень Верховної Ради України може реалізуватися,
"якщо протягом будь-яких тридцяти календарних днів підряд поточної
чергової сесії (тобто розпочатої відповідно до частини першої
статті 83 Конституції України ( 254к/96-ВР ) першого вівторка
лютого і першого вівторка вересня кожного року) пленарні засідання
не можуть розпочатися, а отже, не здійснюються повноваження,
передбачені Конституцією України для Верховної Ради України як
колегіального органу, єдиного органу законодавчої влади в
Україні". При цьому Президент України просить відповісти на такі
запитання:
1. Як слід розуміти наведене у зазначених статтях
словосполучення "протягом тридцяти днів": йдеться про тридцять
календарних днів підряд чи має застосовуватися інший спосіб
обчислення цього строку?
2. Скільки пленарних засідань мають не розпочатися, щоб
застосовувалися відповідні положення Конституції України?
3. Що слід розуміти під словосполученням "пленарні засідання
не можуть розпочатися":
не приймаються рішення з питань, віднесених Конституцією
України до компетенції Верховної Ради України, що відповідно до
частини другої статті 84 Конституції України ( 254к/96-ВР ) має
здійснюватися виключно на пленарних засіданнях;
немає відповідного кворуму або певні народні депутати України
(фракції, групи) не беруть участі в голосуванні, що унеможливлює
прийняття законів, постанов, інших актів більшістю від
конституційного складу Верховної Ради України, як це передбачено
статтею 91 Конституції України ( 254к/96-ВР );
відкриття пленарного засідання неможливе у зв'язку з
відсутністю за даними реєстрації необхідної кількості народних
депутатів України (стаття 3.1.6 Регламенту Верховної Ради України
( 129а/94-ВР );
частина народних депутатів України умисно вчиняє дії
(захоплення трибуни, блокування президії, виведення з ладу засобів
зв'язку, системи голосування), що перешкоджають розпочати пленарне
засідання;
чи інші обставини?
2. У поясненні голови Комітету Верховної Ради України з
питань регламенту, депутатської етики та організації роботи
Верховної Ради України з приводу конституційного подання
зазначається, що словосполучення "тридцять днів однієї чергової
сесії", вжите в частині другій статті 90, пункті 8 частини першої
статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ), не може означати
тридцять календарних днів підряд, оскільки протягом місяця у
пленарному режимі Верховна Рада України згідно з її Регламентом
( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ) працює лише перший та третій тижні.
Також підкреслюється, що Конституція України ( 254к/96-ВР ) не
встановлює необхідної кількості народних депутатів України,
присутність яких є обов'язковою для того, щоб розпочати засідання
Верховної Ради України і щоб таке засідання було повноважним.
Питання про повноважність засідання Верховної Ради України з
юридичної точки зору збігається за змістом з питанням про
повноважність Верховної Ради України щодо прийняття нею того чи
іншого рішення на пленарному засіданні.
Пояснення щодо питань, порушених у конституційному поданні,
надали фахівці з конституційного права Інституту законодавства
Верховної Ради України, Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, Національного університету
"Києво-Могилянська академія", Національної юридичної академії
імені Ярослава Мудрого, Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича, Академії адвокатури України, Університету
економіки і права "Крок". Одні з них вважають, що словосполучення
"протягом тридцяти днів однієї чергової сесії" означає проміжок
часу в тридцять календарних днів підряд однієї чергової сесії,
інші розуміють під цим словосполученням проміжок часу в тридцять
робочих днів однієї чергової сесії, під час яких згідно з
Регламентом Верховної Ради України ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР )
повинні відбуватися пленарні засідання (перший та третій тижні
місяця).
Кількість пленарних засідань, що не можуть розпочатися, для
застосування Президентом України права, передбаченого зазначеними
статтями Конституції України ( 254к/96-ВР ), як випливає з
більшості пояснень, значення не має, оскільки Основний Закон
України встановлює як умову для припинення повноважень Верховної
Ради України лише термін, протягом якого пленарні засідання не
можуть розпочатися, і не пов'язує таку дію з кількістю засідань.
Стосовно положення "пленарні засідання не можуть розпочатися"
фахівці з конституційного права також висловлюють різні погляди.
Так, одні пов'язують його лише з відсутністю (за даними реєстрації
народних депутатів України перед початком пленарного засідання
Верховної Ради України) необхідної для прийняття рішень Верховної
Ради України кількості народних депутатів України, а другі
вважають, що кількість народних депутатів України не має жодного
відношення до початку пленарних засідань. На думку третіх, це
положення означає, що немає належних умов для розгляду на
пленарних засіданнях питань, віднесених до компетенції Верховної
Ради України, а саме: захоплення народними депутатами України
трибуни, блокування роботи президії на пленарному засіданні,
виведення з ладу системи голосування, засобів зв'язку і т. ін.
Деякі фахівці навіть відсутність належних умов не вважають
перешкодою для проведення пленарних засідань, оскільки вони можуть
відбуватися в іншому приміщенні.
3. У процесі розгляду справи у відкритому пленарному
засіданні Конституційного Суду України Носов В.В. пояснив, що
Президент України розглядає дострокове припинення повноважень
Верховної Ради України як виключний захід, який може бути
викликаний конституційно значущою обставиною - тривалим
нездійсненням Верховною Радою України своїх конституційних
повноважень. Носов В.В. вважає, що в положенні "якщо протягом
тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть
розпочатися" зазначених статей Конституції України ( 254к/96-ВР )
йдеться, по-перше, про тридцять календарних днів, а по-друге, про
результативні пленарні засідання Верховної Ради України, тобто
такі, в ході яких вирішуються найважливіші питання життєдіяльності
держави.
На думку Селіванова А.О., словосполучення "протягом тридцяти
днів" означає тридцять робочих днів, а підставами для застосування
Президентом України права на дострокове припинення повноважень
Верховної Ради України є тільки причини, передбачені Конституцією
( 254к/96-ВР ) і законами України.
Георгіца А.З. підкреслив, що під словосполученням "протягом
тридцяти днів" розуміється тридцять календарних днів, а на решту
питань, які порушує Президент України в конституційному поданні,
відповідь, на його думку, має міститися в законі про регламент
Верховної Ради України.
Лисенков С.Л. у виступі зазначив, що словосполучення
"протягом тридцяти днів" треба розуміти як тридцять днів, протягом
яких у встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) і
Регламентом Верховної Ради України ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР )
межах відбуваються чи мають відбутися пленарні засідання, а
тридцять днів підряд пленарних засідань об'єктивно бути не може.
Словосполучення "пленарні засідання не можуть розпочатися" в
контексті відповідних положень Конституції України ( 254к/96-ВР )
означає, на його думку, що Верховна Рада України не може перейти
до обговорення запланованих питань чи прийняття з цих питань
рішень через неправомірні дії тієї чи іншої частини народних
депутатів України.
4. Вирішуючи питання про тлумачення словосполучення "протягом
тридцяти днів", вжитого у частині другій статті 90, пункті 8
частини першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
Конституційний Суд України виходить з того, що Конституція України
використовує поняття строку, який визначається у днях, в частині
другій статті 77, частині третій статті 82, частині третій статті
83, частинах другій, п'ятій статті 94, частині п'ятій статті 103,
частинах першій, четвертій статті 104, частині п'ятій статті 115
Конституції України ( 254к/96-ВР ) тощо.
Поняття строку, визначеного у днях, міститься також у розділі
XV "Перехідні положення" Конституції України ( 254к/96-ВР ). Так,
згідно з пунктом 4 цього розділу Президент України протягом трьох
років після набуття чинності Конституцією України ( 254к/96-ВР )
мав право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і
скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних
питань. При цьому встановлювалося, що такий указ Президента
України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з
дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду)
Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий
законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до
набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих
питань.
Розглядаючи питання перебігу строку у справі за
конституційним поданням Президента України щодо офіційного
тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і
четвертої статті 94 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (Рішення
Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року N 11-рп/98
( v011p710-98 ), Конституційний Суд України виходив з того, що в
Конституції України закріплено загальний порядок обчислення
строків, єдиний для всіх органів влади, - в календарних днях
(частина друга статті 77, частина третя статті 82, пункт 31
частини першої статті 85, частина друга статті 90 та ін.).
При цьому Конституційний Суд України взяв до уваги і
загальноприйнятий у законодавстві України порядок обчислення
строків на вчинення відповідних дій органами влади, зокрема в
Регламенті Верховної Ради України ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ),
Цивільному процесуальному кодексі України
( 1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06, 1505-06 ). Термін "дні",
якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень,
означає лише календарні дні.
За загальним правилом у строк, що визначається у днях,
зараховуються всі дні його перебігу. Але якщо останній день строку
припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається
перший наступний за ним робочий день. Зокрема, закінчення строку
визначено частиною п'ятою статті 254 Цивільного кодексу України
( 435-15 ): якщо останній день строку припадає на вихідний,
святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до
закону в місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є
перший за ним робочий день.
Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що
положення частини другої статті 90, пункту 8 частини першої статті
106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо встановлення
тридцятиденного строку, протягом якого пленарні засідання не
можуть розпочатися, треба розуміти так, що цей строк обчислюється
в календарних днях. Його обчислення починається з дня, коли
заплановані пленарні засідання однієї чергової сесії не можуть
розпочатися, а якщо останній день строку припадає на вихідний,
святковий або інший неробочий день, то днем його закінчення є
наступний робочий день.
5. Положення частини другої статті 90, пункту 8 частини
першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) пов'язують
виникнення у Президента України права на дострокове припинення
повноважень Верховної Ради України з кількістю днів (тридцять),
протягом яких пленарні засідання не можуть розпочатися, а не з
кількістю пленарних засідань.
Тому для реалізації повноваження Президента України щодо
дострокового припинення повноважень Верховної Ради України,
встановленого відповідними положеннями Конституції України
( 254к/96-ВР ), кількість пленарних засідань Верховної Ради
України, що не можуть розпочатися, значення не має. Необхідно
лише, щоб протягом тридцяти календарних днів не розпочалося жодне
з пленарних засідань Верховної Ради України.
6. Розглядаючи питання, що слід розуміти під словосполученням
"пленарні засідання не можуть розпочатися", яке міститься в
частині другій статті 90, пункті 8 частини першої статті 106
Конституції України ( 254к/96-ВР ), Конституційний Суд України
виходить з того, що Конституція України не визначає підстав, за
якими пленарні засідання Верховної Ради України не можуть
розпочатися.
Слово "розпочатися" у загальноприйнятому розумінні означає:
починати здійснюватися, відбуватися; чимсь починатися.
Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в
Україні і здійснює повноваження, визначені Конституцією України
( 254к/96-ВР ), а пленарні засідання - це основна форма діяльності
Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади під
час її сесії. Вони є регулярними зібраннями народних депутатів
України у визначений час і у визначеному місці, що проводяться за
встановленою процедурою. На пленарних засіданнях розглядаються
питання, віднесені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) до
повноважень Верховної Ради України, і шляхом голосування народних
депутатів України приймаються рішення з цих питань (Рішення
Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року
N 17-рп/2002 ( v017p710-02 ).
Конституційний Суд України вважає, що виходячи з буквального
змісту положень частини другої статті 90, пункту 8 частини першої
статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) словосполучення
"пленарні засідання не можуть розпочатися" означає: пленарні
засідання Верховної Ради України не можуть бути відкриті і
Верховна Рада України не може приступити до розгляду запланованих
питань через недодержання порядку роботи Верховної Ради України,
встановленого Конституцією України та Регламентом Верховної Ради
України ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ), що унеможливлює здійснення
парламентом конституційних повноважень єдиного органу законодавчої
влади в Україні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 147, 150
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 63, 95 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Словосполучення "протягом тридцяти днів", що міститься в
частині другій статті 90, пункті 8 частини першої статті 106
Конституції України ( 254к/96-ВР ), треба розуміти як перебіг
тридцятиденного строку підряд, тобто в календарних днях.
Обчислення строку починається з дня, коли заплановані пленарні
засідання однієї чергової сесії не змогли розпочатися, а якщо
останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший
неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день.
Виникнення у Президента України права на дострокове
припинення повноважень Верховної Ради України пов'язане не з
кількістю пленарних засідань, а з кількістю днів, протягом яких
пленарні засідання не можуть розпочатися.
2. Словосполучення "пленарні засідання не можуть
розпочатися", що вживається в частині другій статті 90, пункті 8
частини першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
треба розуміти так, що пленарні засідання Верховної Ради України
не можуть розпочатися через недодержання порядку роботи Верховної
Ради України, встановленого Конституцією України і Регламентом
Верховної Ради України ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ), що унеможливлює
здійснення парламентом конституційних повноважень єдиного органу
законодавчої влади в Україні.
3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...