Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, [...]
Міненерговугілля України; Наказ, Правила, Форма [...] від 02.12.2013892
Документ z2127-13, чинний, поточна редакція — Прийняття від 02.12.2013
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7  8  9
наступна сторінка »  

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

02.12.2013  № 892


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 грудня 2013 р.
за № 2127/24659

Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, «Правила техники безопасности при эксплуатации теплоиспользующих установок и тепловых сетей», затверджені Державною інспекцією з енергетичного нагляду Міністерства енергетики та електрифікації СРСР 15 червня 1972 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

Е. Ставицький

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Голови Державної служби
гірничого нагляду та промислової безпеки України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
репрезентативних всеукраїнських
об’єднань профспілок

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

Голова Державної інспекції
ядерного регулювання України

Виконуючий обов’язки Голови
Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва




С.В. Дунас




Г.В. Осовий



Д. Олійник




В. Акопян


О.А. Миколайчук


С. Данилюк



М.Ю. Бродський




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
енергетики та вугільної
промисловості України
02.12.2013  № 892


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 грудня 2013 р.
за № 2127/24659

ПРАВИЛА
охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок

І. Сфера застосування

1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють монтаж, налагодження, ремонт, реконструкцію та експлуатацію теплосилового, механічного, паливного і водопідготовчого обладнання, неелектричних пристроїв теплової автоматики і теплотехнічних вимірювань паливно-транспортних, котлотурбінних і хімічних цехів електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів, тепловикористовувальних установок та опалювальних котелень.

1.2. Під час виконання зазначених робіт необхідно керуватись іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами та інструкціями заводів - виробників обладнання.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців і працівників під час експлуатації обладнання електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів, тепловикористовувальних установок та опалювальних котелень.

ІІ. Визначення термінів та скорочень

У цих Правилах терміни та скорочення вживаються у таких значеннях:

Безпечна відстань - найменша допустима відстань між працівником і джерелом небезпеки, що необхідна для безпечного виконання робіт.

Бригада - двоє і більше працівників, включно з виконавцем робіт або працівником, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядачем).

Виробничі працівники - працівники, робота яких безпосередньо пов'язана з виробничими процесами (експлуатація, ремонт, монтаж, налагоджування обладнання, транспортних засобів, споруд, будівель тощо) та їх забезпеченням.

Виробничі приміщення - замкнений простір у спеціально призначених будівлях і спорудах, де систематично (за змінами) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність працівників, пов'язана з участю в різних видах виробництва.

ГДК - граничнодопустима концентрація.

ГТУ - газотурбінна установка.

«Дозволяється», «Допускається», «Може» - означають, що ця вимога Правил застосовується винятково як вимушена.

Допуск - комплекс організаційно-технічних заходів, що здійснюються допускачем, після виконання яких бригада має право стати до роботи на робочому місці, куди вона допускається за нарядом-допуском або розпорядженням.

Допускач - працівник, який допускає до роботи за нарядом-допуском.

Допуск первинний - допуск до роботи за нарядом-допуском або розпорядженням, що здійснюється вперше.

Допуск повторний - допуск на робоче місце, де раніше вже проводилась робота цією самою бригадою за цим нарядом.

КВП - контрольно-вимірювальні прилади.

Керівники, спеціалісти - керівники підприємств, установ і організацій (далі - підприємства), їх заступники, начальники цехів, відділів, служб, районів, дільниць, лабораторій та їх заступники, майстри, інженери, інші посадові особи, які організовують роботу на тепломеханічному обладнанні електростанцій і теплових мереж та тепловикористовувальних установок.

Клапан вибуховий запобіжний - пристрій, що запобігає руйнуванню елементів котла, системи пилоприготування від тиску вище допустимого значення під час вибуху.

Механізми обертові - насоси, вентилятори, димососи, млини, живильники, дробарки тощо з електричним або іншим приводом.

Місця газонебезпечні - приміщення (споруди, дільниці тощо), у повітрі робочої зони яких можливе виділення шкідливих речовин понад граничнодопустиму концентрацію або утворення вибухонебезпечних сумішей, а також підземні споруди, що розташовані ближче 15 м від підземних газопроводів.

Наряд-допуск - складене на спеціальному бланку завдання на безпечне проведення роботи, що визначає її зміст, місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і осіб, що відповідають за безпечне виконання робіт.

Небезпечна зона - простір, у якому є можливість впливу на працівника небезпечних та (або) шкідливих виробничих факторів.

Небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок їх властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин, і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

НЗС - начальник зміни станції.

Оперативні (чергові) працівники - працівники, які перебувають на чергуванні в зміні і допущені до оперативного управління та (або) оперативних перемикань.

Оперативно-виробничі працівники - працівники, спеціально навчені і підготовлені для оперативного обслуговування в затвердженому обсязі закріпленого за ними обладнання.

Підготовка робочого місця - виконання технічних заходів щодо створення безпечних умов проведення робіт на робочому місці.

Підземні споруди - теплові камери, прохідні та напівпрохідні канали, колектори, тунелі і колодязі.

Постійне робоче місце - місце, на якому працівник перебуває більшу частину робочого часу (більше 50 % або більше двох годин безперервно). Якщо при цьому робота проводиться в різних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся робоча зона.

ППР - проект проведення робіт.

Робоча зона - простір висотою до 2 м над рівнем підлоги або площадки, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працівників.

Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності, який виконує роботу на тепломеханічному обладнанні електростанцій і теплових мереж та тепловикористовувальних установок.

Розпорядження - письмове або усне завдання на безпечне виконання роботи, що визначає її зміст, місце і час, заходи безпеки (якщо вони потрібні), а також перелік працівників, яким доручено її виконувати.

ТАВ - теплова автоматика та вимірювання.

Теплова мережа - трубопроводи, призначені для транспортування пари або гарячої води до споживачів тепла і повернення конденсату пари та відпрацьованої гарячої води в системи теплопостачання.

Теплова установка - узагальнене поняття обладнання (пристроїв), призначеного для виробництва, перетворення та споживання теплової енергії.

Тепловий вузол - комплекс пристроїв, призначених для приєднання систем теплоспоживання до теплової мережі з метою керування ними та забезпечення відповідного режиму теплоспоживання.

Тепловий пункт - спеціально обладнане приміщення, з якого здійснюється керування місцевими системами теплоспоживання (опаленням, гарячим водопостачанням, вентиляцією, технологічним навантаженням). У ньому відбувається трансформація параметрів теплоносія за видами споживання тепла, облік тепла тощо.

Тепловикористовувальна установка - комплекс обладнання (пристроїв), яке використовує теплову енергію гарячої (мережної) води чи пари для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних чи комунально-побутових потреб.

Тепломеханічне обладнання (ТМО) - теплосилове механічне та водопідготовче обладнання, а також пристрої теплової автоматики і теплотехнічних вимірювань, що встановлені на цьому обладнанні.

ТЕЦ - теплоелектроцентраль.

ІІІ. Загальні вимоги охорони праці

1. Роботодавець зобов’язаний створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці в робочих зонах, де існує потенційна можливість виникнення вибухонебезпечного середовища під час виконання робіт, відповідно до Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 червня 2013 року № 317, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 червня 2013 року за № 1071/23603 (НПАОП 0.00-7.12-13).

3. Посадові особи та працівники повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

4. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва зобов’язаний розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05).

5. Роботодавець зобов’язаний за власні кошти організувати проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

6. Роботодавець зобов’язаний розробити та затвердити перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554.

7. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

8. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

9. Роботодавець зобов’язаний організувати опрацювання і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

10. Роботодавець зобов’язаний організувати розроблення і перегляд інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

11. Роботодавець зобов’язаний забезпечити організацію проведення навчання і перевірки знань пожежної безпеки відповідно до чинного законодавства.

12. Роботодавець зобов’язаний організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

13. Роботодавець зобов’язаний організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

14. Роботодавець зобов’язаний забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог чинного законодавства.

15. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечну експлуатацію електроустаткування відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

16. Системи опалення, вентиляції і кондиціювання повітря виробничих приміщень повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

17. Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників здійснюється відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

18. Для запобігання захопленню рухомими (обертовими) частинами механізмів працівники повинні працювати в спецодязі, застебнутому на всі ґудзики. Засукувати рукава спецодягу і закачувати халяви чобіт заборонено.

Під час проведення робіт з отруйними і агресивними речовинами, під час очищення від золових наносів, розшлакування поверхонь нагрівання котлів, спускання золи з бункерів, а також під час проведення електрогазозварювальних, обмуровувальних, ізоляційних робіт, під час розвантажування і навантажування сипких і курних матеріалів брюки надягати поверх чобіт (навипуск).

Перебуваючи у приміщеннях з діючим енергетичним обладнанням, у колодязях, камерах, каналах, тунелях, на будівельному майданчику і в ремонтній зоні, усі працівники повинні надягати захисні каски. Волосся необхідно підбирати під каску.

19. Під час експлуатації газового господарства, котельних установок, інших теплових установок, що працюють на природному газі або іншому газі, який використовується як паливо, крім вимог цих Правил, необхідно дотримуватись вимог відповідних розділів Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), та (або) інших чинних нормативно-правових актів, що застосовуються у відповідній галузі.

20. Під час виконання робіт на висоті, у тому числі верхолазних робіт, необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

21. Роботодавець зобов’язаний призначити відповідальним за безпечну експлуатацію та справний стан устаткування теплових установок і мереж підприємства технічного керівника (технічного директора, головного інженера, головного енергетика, технолога, механіка) або особу зі складу інженерно-технічних працівників (теплотехнічного, теплоенергетичного профілю), яка пройшла перевірку знань цих Правил та затверджена відповідним наказом (розпорядженням) по підприємству.

ІV. Загальні вимоги безпеки під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок

1. Територія, приміщення та робочі місця

1.1. На кожному підприємстві необхідно розробити і довести до відома всіх працівників плани ліквідації аварій і пожеж та евакуації працівників на випадок пожежі або аварійної ситуації. Плани ліквідації аварій і пожеж повинні враховувати небезпечні особливості палива (вугілля, газу, мазуту, замінників), що використовується на електростанціях і в теплових мережах.

1.2. Перебувати без супроводжувальних працівників на території або у виробничих приміщеннях електростанції, теплової мережі, теплових пунктах, паливних складах, золовідвалах працівникам, які не беруть участі в обслуговуванні обладнання, заборонено.

1.3. На території підприємства необхідно розробити й установити на видних місцях схеми руху транспорту для організації безпечних умов руху транспортних засобів.

Не дозволяється рухатись на особистому транспорті всередині виробничих приміщень.

На транспортних шляхах підприємства необхідно установлювати дорожні знаки і наносити розмітку. Межі проїзної частини транспортних шляхів у виробничих приміщеннях установлюються з урахуванням габаритів транспортних засобів з вантажами, що підлягають переміщуванню. Відстань від межі проїзної частини до елементів конструкцій будівель та обладнання повинна бути більше 0,5 м, а на ділянках під час руху людей - більше 0,8 м.

На підприємстві необхідно встановити терміни контролю за станом транспортних шляхів, порядок його проведення і обов'язки працівників, які його проводять.

1.4. Усі проходи і проїзди, входи і виходи як усередині виробничих приміщень і споруд, так і зовні на прилеглій до них території мають бути освітлені, вільні і безпечні для руху пішоходів і транспорту.

Захаращувати проходи і проїзди або використовувати їх для складування вантажів заборонено.

Проходи, проїзди, переходи, а також сходи, площадки і поручні до них необхідно завжди тримати справними і чистими, а розміщені просто неба - очищати від снігу й льоду і посипати піском. Територію мазутного господарства всередині обвалування, а також зливні пристрої необхідно очищати після кожного снігопаду.

Настили площадок і переходів, а також поручні до них необхідно надійно закріпити. На період проведення ремонтних робіт замість знятих поручнів необхідно установлювати тимчасові справні огородження.

1.5. Біля всіх воріт та дверей будівель у зоні руху залізничного і автомобільного транспорту необхідно установлювати обгороджувальні стовпчики і поручні, а також дорожні знаки або світлові табло, що вказують максимально допустимий за умовами безпеки вертикальний габарит транспортного засобу. На воротах необхідно установлювати фіксатори, щоб перешкодити самочинному закриванню та відкриванню воріт під натиском вітру. Для автомобілів та інших транспортних засобів необхідно установлювати допустимі швидкості руху на території підприємства, а також усередині будівель. Зони обмеженої швидкості руху, місця стоянки транспортних засобів і місця їх розворотів повинні відмічатись відповідними дорожніми знаками, які має бути добре видно вдень і вночі. У місцях проїзду автомобільного транспорту під комунікаціями і спорудами необхідно установити знаки, що обмежують габаритну висоту і ширину. Біля ворітниці з боковими стояками і на відстані відкривання воріт для захисту їх від наїздів та ударів необхідно установлювати обмежувальні стовпчики або надовби.

1.6. Територія підприємства повинна мати огорожу, освітлення і утримуватись в чистоті і порядку.

1.7. Територію підприємства необхідно обладнати водовідводами і водостоками. Люки водостоків та інших підземних комунікацій потрібно тримати закритими. Під час проведення ремонтних, земляних та інших робіт на території підприємства відкриті люки, траншеї та ями потрібно обгородити. Вночі огорожі необхідно освітлювати. У місцях переходу через траншеї необхідно установлювати перехідні містки завширшки понад 1 м з поручнями заввишки не менше 0,9 м.

1.8. Стулчасті ворота виробничих приміщень повинні відчинятись назовні, а ворота на території підприємства - всередину.

1.9. Під час руху поїздів, маневрових складів, локомотивів, якщо відчіплюють вагони, треба заздалегідь відходити у безпечне місце - на узбіччя або між коліями на відстань понад 2 м від крайньої рейки.

1.10. Майстерні, санітарно-побутові та інші приміщення не повинні розміщуватись під газоходами та естакадами паливоподавання.

1.11. Міжповерхові перекриття, підлога, канали та приямки повинні бути у справному стані. Усі отвори у підлозі необхідно обгородити. Кришки і кромки люків колодязів, камер та приямків, а також перекриття каналів повинні бути врівень з підлогою або землею і надійно закріплені.

1.12. У камерах і каналах необхідно підтримувати чистоту, регулярно відкачувати воду з приямків і не допускати захаращування проходів.

1.13. Переробляти будівельні конструкції і пробивати отвори в них без підтвердження розрахунком можливості виконання робіт - заборонено.

1.14. Не дозволяється влаштовувати в каналах глухі перегородки, що перешкоджають вільному проходу обслуговуючих працівників.

У виняткових випадках, коли поділ каналу на окремі відсіки необхідний за технологічними умовами, наприклад для улаштування залізобетонної щитової нерухомої опори, до і після розподільної перегородки необхідно зробити виходи на поверхню землі.

1.15. На кожному підприємстві (в цеху, на дільниці) повинен бути план з позначенням ремонтних площадок і допустимих на них навантажень. У цехах (на дільницях) необхідно чітко позначати межі площадок, а на табличках зазначати допустимі навантаження на них.

1.16. Рівень освітленості, шуму й вібрацій на робочих місцях повинен відповідати вимогам санітарних норм.

1.17. Для освітлення приміщень, до яких можливе проникнення горючого газу, пари вибухонебезпечних речовин, необхідно використовувати вибухозахищені електрообладнання та освітлювальну арматуру.

1.18. Системи вентиляції, кондиціювання повітря і повітряного опалення повинні забезпечувати санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

1.19. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати встановлених ГДК.

1.20. На підприємствах, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, необхідно проводити атестацію робочих місць згідно з вимогами Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

1.21. Легкозаймисті матеріали необхідно зберігати в спеціальних складських приміщеннях, розташованих поза виробничими приміщеннями. На дверях складських приміщень мають бути вивішені знаки безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (далі - ДСТУ ISO 6309:2007).

1.22. Луги і кислоти (крім плавикової) у невеликій кількості (від 2 до 3 л) необхідно зберігати в скляній тарі (бутлях) з притертими пробками в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією.

Плавикову кислоту необхідно зберігати в поліетиленових посудинах або парафінованих бутлях.

Бутлі необхідно розміщувати в корзинах або в дерев'яних латах. Простір між бутлем і корзиною (латами) необхідно заповнити дерев'яною стружкою або соломою.

Для зберігання бутлів із сірчаною та азотною кислотами дозволяється використовувати дерев'яні матеріали тільки після оброблення їх вогнезахисною сумішшю. Виймати бутлі з лат (корзин) необхідно тільки після їх випорожнення.

Корзини (лати) з бутлями, заповненими кислотою, необхідно установлювати на підлозі в один ряд. Кожен бутель повинен мати бирку з назвою кислоти.

Порожні бутлі з-під кислот необхідно зберігати в аналогічних умовах.

1.23. У виробничих цехах необхідно передбачити місця для установлення електрозварювального обладнання, а також централізоване розведення для проведення газоелектрозварювальних робіт.

1.24. Матеріали, вироби, обладнання та його деталі, що знаходяться на місці проведення ремонтних робіт поза приміщеннями, необхідно укладати на вирівняних утрамбованих площадках, які взимку повинні очищуватись від снігу та льоду.

Відстань від матеріалів і обладнання до бровок котлованів і траншей необхідно визначати розрахунком на стійкість схилів, але у будь-якому разі вона повинна бути більше 1 м.

1.25. Відкриті для виконання робіт камери і ділянки прокладеного під землею трубопроводу повинні мати огородження, на яких необхідно встановити застережні написи і знаки безпеки, а вночі - освітлення.

Сигнальні дорожні знаки і освітлення на щитах повинні забезпечувати достатню видимість відгородженого місця з усіх боків можливого проїзду автотранспорту і проходу пішоходів.

1.26. На підприємстві має бути перелік усіх газонебезпечних місць, а також приміщень (у тому числі і підземних споруд) зі шкідливими речовинами, затверджений керівництвом підприємства (структурного підрозділу).

Біля входу до таких приміщень необхідно вивісити знаки безпеки для попередження про наявність шкідливих речовин і про можливість пожежі та вибуху.

1.27. Двері приміщень без постійних обслуговувальних працівників необхідно замкнути на замок. Ключі потрібно видавати на період виконання робіт під підпис працівникам, які включені до списку, затвердженого керівником підприємства, і після закінчення робіт щодня повертати. Видавання і повернення ключів необхідно фіксувати в журналі довільної форми або в оперативному журналі.

1.28. На території підприємства і у виробничих приміщеннях необхідно підтримувати чистоту.

Рідини, що розлились або протекли, у разі потреби нейтралізувати і видалити, а місця, де вони були розлиті, - витерти.

Пил зі стін, підвіконників, перекриттів, сходів, поверхонь обладнання та інших місць його відкладення необхідно видаляти відсмоктувальними пристроями або вологим прибиранням за графіком, установленим керівництвом підприємства.

Для прибирання приміщень і обладнання не повинні використовуватись горючі речовини (бензин, гас, ацетон тощо).

1.29. У виробничих приміщеннях необхідно встановити металеві ящики, що закриваються, з відділами для чистого і брудного обтирального матеріалу. Брудний обтиральний матеріал з ящиків необхідно прибирати щодня.

1.30. У виробничих приміщеннях повинні бути аптечки, укомплектовані перев'язувальним матеріалом та медикаментами. У кожній аптечці мають бути список необхідних матеріалів та медикаментів, а також вказівки щодо їх використання.

Місцезнаходження аптечок визначає керівник цеху (району, дільниці) за узгодженням з медпунктом (пунктом охорони здоров'я).

Аптечки необхідно утримувати в чистоті й порядку, а запас матеріалів і медикаментів систематично поновлювати.

1.31. У виробничих приміщеннях необхідно вивішувати плакати, що наочно ілюструють безпечні методи роботи і правила надання домедичної допомоги.

1.32. У виробничих приміщеннях поблизу робочих місць повинні бути фонтанчики (або ємності) з питною водою.

1.33. Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення повинні бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 та чинною частиною ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (далі - ГОСТ 12.4.026-76).

2. Вимоги до обладнання

2.1. Усі гарячі частини обладнання, трубопроводи, баки та інші елементи, торкання до яких може викликати опіки, повинні мати теплову ізоляцію. Температура на поверхні ізоляції за температури навколишнього повітря +25°C не повинна перевищувати +43°C.

2.2. Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що розташовані в зоні можливого потрапляння на них легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин, необхідно покрити металевою обшивкою для захисту теплової ізоляції від просочування цих речовин.

2.3. Трубопроводи агресивних, легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин повинні бути герметичними. У місцях можливого витікання (крани, вентилі, фланцеві з'єднання, сальники тощо) необхідно установлювати захисні кожухи, а за необхідності - спеціальні пристрої, що дають змогу зливати з них продукти витікання у безпечне місце.

Елементи обладнання, арматуру та прилади, що потребують періодичного огляду, необхідно розміщувати у зручних місцях, забезпечуючи вільний прохід для їх обслуговування.

2.4. Елементи обладнання, арматуру, пристрої для вимірювання, керування і регулювання, а також прилади, розміщені на висоті понад 1,3 м над рівнем підлоги (робочої площадки), необхідно обслуговувати із стаціонарних площадок із застосуванням огороджень та драбин.

Для обслуговування технологічного обладнання (котлів, теплообмінників, турбоагрегатів, фільтрів тощо) необхідно установлювати постійні площадки і сходи з поручнями заввишки понад 1,0 м із суцільною обшивкою поручнів по низу понад 150 мм і одним проміжним горизонтальним елементом. Перехідні площадки і сходи повинні мати поручні з обох боків. Площадки завдовжки понад 5 м повинні мати не менше двох сходів, розміщених у протилежних кінцях.

Відстань від рівня площадки до верхнього перекриття повинна перевищувати 2 м.

Похилі (з кутом нахилу до горизонту понад 75°) і вертикальні сходи повинні мати дугові огородження, починаючи з висоти 2 м від їх нижнього кінця. Дуги цих огороджень повинні розміщуватись на відстані не більше 0,8 м одна від одної і з'єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми смугами. Відстань від сходів до дуги повинна бути від 0,7 до 0,8 м для огороджень завширшки від 0,7 до 0,8 м.

2.5. Засувки і вентилі, для відкривання яких потрібні великі зусилля, необхідно забезпечувати механічними або електричними приводами.

2.6. Усі пускові пристрої і арматуру необхідно пронумерувати і нанести написи відповідно до технологічної схеми.

На маховиках керування арматурою повинні бути стрілки, що показують напрямок обертання, і літери «В» - відкрито, «З» - закрито.

На пристроях керування арматурою з електричним (електромагнітним) або механічним (пневматичним) приводом повинні наноситись написи щодо їх призначення і слова, що показують напрямок ходу: «відкр.», «закр.».

Пристрої аварійного вимикання обладнання (кнопки, важелі) повинні бути червоного кольору, мати написи про їх призначення і бути легкодоступними для обслуговуючих працівників.

2.7. Рухомі частини обладнання повинні мати надійно і міцно закріплені захисні огородження для унеможливлення випадкового торкання до них і травмування працівників.

Захисні огородження повинні бути відкидними, розсувними або знімними, виготовленими з окремих секцій. Огородження, що відкриваються уверх, повинні мати фіксацію у відкритому положенні.

В огородженнях повинні передбачатись дверцята і кришки для зручності обслуговування захищених частин машин і механізмів.

Огородження, дверцята і кришки повинні бути забезпечені пристроями для надійного утримування їх у закритому (робочому) положенні, а у разі потреби їх необхідно зблокувати з приводом машин і механізмів для вимкнення цих пристроїв у разі знімання (відкривання) огороджень.

Виготовляти огородження з наварених на каркас машин і механізмів дротиків та смуг заборонено.

Кожухи напівмуфт повинні мати таку конструкцію, щоб незакрита частина обертового вала з кожного боку не перевищувала 10 мм.

3. Вимоги до розпізнавального кольору трубопроводів і написів на них

3.1. Розпізнавальний колір і цифрове позначення груп трубопроводів повинні відповідати даним таблиці, наведеній у додатку 1 до цих Правил.

3.2. Розпізнавальний колір має бути або суцільним по всій поверхні трубопроводів, або нанесеним окремими ділянками.

3.3. Розпізнавальне забарвлення трубопроводів, покритих ізоляцією з обштукатуреною поверхнею або ізоляцією з корозійностійкою металевою обшивкою, по всій довжині можна не виконувати. У цьому разі необхідно наносити ділянки розпізнавального забарвлення і (за потреби) застережні кольорові кільця.

3.4. Розпізнавальне забарвлення необхідно виконувати окремими ділянками на трубопроводах, розміщених всередині виробничих приміщень, решту поверхонь комунікацій рекомендується фарбувати в колір інтер'єру. Не допускається фарбувати трубопроводи між ділянками розпізнавального забарвлення кольорами, що використовуються для розпізнавання інших укрупнених груп речовин.

3.5. Ділянки розпізнавального кольору необхідно наносити в найбільш складних та небезпечних пунктах комунікацій (на відгалуженнях, біля місць з'єднань, фланців, біля місць відбирання проб і установлення КВП, біля місць проходження трубопроводів крізь стіни, перегородки, перекриття, на вводах і виводах з будівель тощо) не рідше ніж через 10 м усередині виробничих приміщень і на зовнішніх установках і через 30 - 60 м на зовнішніх магістральних трасах.

3.6. Ширину ділянок розпізнавального кольору необхідно розраховувати залежно від зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням ізоляції):

для труб діаметром до 300 мм - до чотирьох діаметрів;

для труб діаметром понад 300 мм - до двох діаметрів.

Дозволяється наносити ділянки розпізнавального кольору на трубопроводи діаметром понад 300 мм у вигляді смуг заввишки не менше 1/4 кола трубопроводу, ширина смуг повинна відповідати зазначеним вище розмірам.

3.7. Для позначення найбільш небезпечних за властивостями речовин, що транспортуються, на трубопроводи необхідно наносити застережні кольорові кільця. Колір, кількість кілець і відстань між ними наведено у додатку 2 до цих Правил.

3.8. У разі великої кількості паралельно розміщених комунікацій застережні кільця на всіх трубопроводах повинні бути однакової ширини і нанесеними з однаковим інтервалом.

3.9. Для позначення трубопроводів із вмістом, особливо небезпечним для здоров'я і життя людей або для експлуатації підприємства, додатково до кольорових застережних кілець необхідно використовувати застережні знаки безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 та чинною частиною ГОСТ 12.4.026-76.

3.10. Застережними знаками безпеки необхідно позначати такі речовини: отруйні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні, а також інші небезпечні речовини.

3.11. Протипожежні трубопроводи незалежно від їх вмісту (вода, піна, пара для гасіння пожежі тощо), спринклерні і дренчерні системи на ділянках запірно-регулювальної арматури і біля місць приєднання шлангів та інших пристроїв для гасіння пожежі необхідно фарбувати в червоний (сигнальний) колір згідно з вимогами ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки».

3.12. Відвідні і продувальні трубопроводи в атмосферу залежно від їх вмісту повинні мати колір розпізнавального забарвлення, прийнятий для умовного позначення укрупнених груп, з кільцями відповідного сигнального кольору, розміщеними під кутом 45° до осі трубопроводу.

3.13. Якщо від дії речовин, що протікають, може змінитись відтінок розпізнавального забарвлення, трубопроводи необхідно позначити за допомогою маркувальних щитків.

3.14. Колір маркувальних написів і стрілок, що вказують напрямок потоку і наносяться на трубопроводи й маркувальні щитки, повинен бути:

білий - у разі зеленого, червоного або коричневого кольору трубопроводів;

чорний - у разі синього, жовтого, оранжевого, фіолетового і сірого кольору трубопроводів.

3.15. Написи на трубопроводах і маркувальних щитках необхідно виконувати чітким шрифтом, вони не повинні містити термінів, що рідко використовуються, і незрозумілих скорочень.

Не дозволяється позначати вид речовини за допомогою хімічних формул.

4. Обслуговування обладнання

4.1. На кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі, посадові інструкції та інструкції з охорони праці.

4.2. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити підготовку робочого місця і допуск бригади до роботи відповідно до вимог глави 4 розділу V цих Правил, що стосуються майбутньої роботи. У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту працівники не мають права розпочинати роботу незалежно від того, хто дав їм вказівку на її виконання.

У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.

4.3. Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після отримання дозволу від оперативних працівників, які контролюють режим роботи цього обладнання.

4.4. Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівного скла, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і фланцевих з'єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється тільки у разі виробничої необхідності.

4.5. Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конструкціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спиратись і ставати на огородження площадок.

4.6. Під час пуску, обпресування та випробування обладнання і трубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.

Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено.

Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопроводів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого без простукування зварних швів.

Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування, обдування котла та продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних режимів повинні бути виведені у безпечне місце.

4.7. Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропроводах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живильних трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідомити про це начальника зміни цеху (блоку, району) і керівника (виконавця) робіт для вжиття необхідних заходів.

Небезпечну зону необхідно обгородити і вивісити застережний знак безпеки «Обережно! Небезпечна зона», а біля входу до неї - заборонний знак безпеки «Вхід (прохід) заборонено».

4.8. Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну роботу механізмів або пристроїв за відсутності огороджень або у разі їх несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів, які не мають запобіжних огороджень.

4.9. Під час чищення, прибирання і змащування обертових або рухомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження або просовувати крізь них руки; не дозволяється також намотувати на руку або пальці обтиральний матеріал під час обтирання зовнішньої поверхні працюючих механізмів.

4.10. Для обтиральних матеріалів використовуються бавовняні або лляні ганчірки.

4.11. Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль та інші матеріали під паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після повного зупинення обладнання.

У газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими приводами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.

4.12. Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і рухомі механізми заборонено.

4.13. Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанційного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електродвигунів напругою до 1000 В, якщо вони установлені в приміщеннях з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні килими, а у вогких приміщеннях - ізолювальні підставки.

4.14. Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з пошкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів, труб, тросів, мокрих мотузок тощо), що стикаються з цими проводами, а також наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.

4.15. Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блокування, захисту та сигналізації.

4.16. Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск двигуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне переміщування або рух.

Після закінчення очищення або ремонту обладнання необхідно переконатись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.

4.17. Капітальні й середні ремонти обладнання необхідно проводити за ППР або технологічною документацією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містить конкретні вимоги з охорони праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення.

У ППР повинні бути визначені такі вимоги:

забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання;

безпечне розміщування машин і механізмів;

наявність місць і засобів кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт на висоті;

забезпечення засобами контейнеризації і тарою для переміщування поштучних і сипких матеріалів;

забезпечення вантажозахоплювальними пристроями (вантажними стропами, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;

забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час проведення демонтажу конструкцій;

улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених робіт по одній вертикалі.

Крім того, у ППР повинні зазначатись:

номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колективного захисту працівників;

засоби підмощування, що призначені для виконання певного виду робіт або певної операції;

шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.

4.18. У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:

1) на постійних робочих місцях:

+28°C - у разі виконання легких робіт;

+27°C - у разі виконання робіт середньої важкості;

2) на тимчасових робочих місцях:

+30°C - у разі виконання легких робіт;

+29°C - у разі виконання робіт середньої важкості.

4.19. За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.18 цього розділу граничних температур працівники повинні бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як повітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціювання повітря, використання термозахисних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.

4.20. Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, виконується передбачена ППР або технологічною картою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.

4.21. Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань необхідно перевіряти за допомогою ломів або оправок.

4.22. Для відмивання і знежирювання деталей та обладнання необхідно використовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихлоретилену, дихлоретану тощо).

У виняткових випадках з дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу, що не б'ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.

4.23. Відігрівати замерзлі трубопроводи з горючими, вибухонебезпечними і шкідливими речовинами, а також їхню арматуру необхідно вологою парою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосуванням джерела тепла з відкритим вогнем.

4.24. Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, необхідно обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з чинним законодавством.

4.25. Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до 2,5 м, можуть виконувати працівники технологічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7  8  9
наступна сторінка »