Документ z2205-13, чинний, поточна редакція — Прийняття від 29.10.2013
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 04.02.2014. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

29.10.2013  № 931


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 грудня 2013 р.
за № 2205/24737

Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні

Відповідно до статей 32, 61 Основ законодавства України про охорону здоров’я, підпункту 6.30 підпункту 6 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, та з метою реалізації державної політики охорони здоров’я, спрямованої на зміцнення та збереження здоров’я населення, профілактику захворювань, пов’язаних з порушенням харчування, поліпшення демографічної ситуації в Україні та удосконалення організації лікувально-профілактичного харчування, підвищення ефективності його застосування у комплексному лікуванні хворих, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1) Порядок організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров’я, що додається;

2) Інструкцію з організації лікувального харчування у закладах охорони здоров’я, що додається.

2. Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України (Хобзей М.), Управлінню громадського здоров’я (Григоренко А.), державній установі «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» (Линник С.), державному підприємству «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України» (Швець О.) скласти середньодобові набори продуктів харчування, зразки тижневого меню та розробити технологічні картки відповідно до затвердженої системи лікувального харчування.

3. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити контроль за функціонуванням дієтологічної системи у закладах охорони здоров’я відповідно до цього наказу.

4. Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України (Хобзей М.) у встановленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Вважати таким, що не застосовується на території України, наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 23 квітня 1985 року № 540 «Об улучшении организации лечебного питания в лечебно-профилактических учреждениях».

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Толстанова О.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

Р. Богатирьова

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
всеукраїнських профспілок
та профспілкових об'єднань

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Заступник
Міністра соціальної політики України

Президент Національної академії
медичних наук України
академік НАМН України






Г.В. Осовий



О. Мірошниченко


Л. Дроздова



А.М. Сердюк




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров’я України
29.10.2013  № 931


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 грудня 2013 р.
за № 2205/24737

ПОРЯДОК
організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров’я

1.1. Цей Порядок визначає систему лікувального харчування, що складається з принципів та методології організації харчування хворих у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності.

В основу системи лікувального харчування покладено принципи достатнього та збалансованого харчування. Харчування хворих базується на основі фізіологічних потреб у харчових речовинах та енергії здорової людини.

До співвідношення окремих харчових речовин вносяться корективи, які відповідають особливостям патогенезу, клінічного перебігу, стадії хвороби, рівню та характеру метаболічних зрушень.

1.2. Принципи лікувального харчування хворих:

лікувальне харчування хворого є невід’ємною складовою лікувального процесу;

пероральне харчування хворого здійснюється доти, доки хворий може ковтати і доки не буде медичних протипоказань відносно вживання рідини та їжі перорально;

обов’язковою складовою догляду за хворим є забезпечення його адекватними рідинами та нутрієнтами перорально.

1.3. Методологія системи лікувального харчування хворих:

нутріціологічна підтримка враховує харчовий статус хворого, його індивідуальні потреби у нутрієнтах та клінічний стан;

потреба в енергії та макронутрієнтах (білках, жирах та вуглеводах) визначається на один кілограм оптимальної маси тіла (оптимальна маса для чоловіків - 70 кг, для жінок - 60 кг);

за харчовим статусом відповідно до індексу маси тіла усі хворі поділяються на три групи: хворі з гіпотрофією, нормотрофією та гіпертрофією;

інтегральна характеристика системи лікувального харчування наведена в додатку 1 до цього Порядку;

добова кількість основних продуктів харчування відповідно до харчового статусу визначена у Нормах харчування на одного хворого на день у закладах охорони здоров’я відповідно до профілю, які наведені в додатку 2 до цього Порядку;

необхідна кількість мікронутрієнтів визначається відповідно до фізіологічних потреб;

лікувальне харчування також включає дієтичний супровід при екстремальних клінічних станах (використовується повне або часткове парентеральне харчування, елементне та зондове харчування, нульові хірургічні та спеціальні дієти) та на етапі реконвалесценції;

стандартні раціони для дорослих осіб розробляються на основі потреб хворого в енергії та нутрієнтах залежно від вихідного нормо-, гіпо- або гіпертрофічного стану;

індивідуалізація калорійності та хімічного складу дієти залежно від трофологічного стану хворого, основного та супутнього діагнозів досягається за рахунок корекції стандартного раціону шляхом збільшення чи зменшення у ньому кількості буфетної продукції (хліб, цукор, масло), підбору гарнірів (зернові, овочеві) та використання нерегламентованого (домашнього) харчування відповідно до рекомендацій лікаря-дієтолога (лікаря);

за наявності показань та відповідно до рекомендацій лікаря-дієтолога або іншого лікаря на всіх етапах лікування хворих можуть бути призначені дієтичні добавки, функціональні харчові продукти та продукти для спеціального дієтичного споживання.

1.4. В закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності встановлюється чотириразовий режим лікувального харчування.

Кулінарна обробка їжі має враховувати особливості фізіології травної та інших систем організму хворих. Смакові речовини (сіль, перець, майонез, кетчуп, соуси тощо) призначаються лікарем індивідуально.

Ентеральне харчування призначається відповідно до фізіологічних потреб хворого в енергії та харчових речовинах і особливостях метаболічних змін, зумовлених основним захворюванням. Стандарти (протоколи) ведення таких захворювань повинні передбачати підходи та строки застосування ентерального харчування.

1.5. Контроль за ефективністю організації лікувального харчування, що проводиться в закладах охорони здоров’я, має здійснюватися шляхом перевірки відповідності одержуваних хворими дієт (за набором продуктів і страв, технологією приготування, хімічним складом та енергетичною цінністю) рекомендованим характеристикам стандартних дієт і шляхом перевірки фінансових витрат за кварталами року.

Загальне керівництво лікувальним харчуванням у закладі охорони здоров’я здійснює головний лікар, а за його відсутності - заступник головного лікаря з лікувальної роботи.

Медична рада закладу охорони здоров’я здійснює координацію організації лікувального харчування; удосконалення організації лікувального харчування у закладах охорони здоров’я; впровадження нових принципів і технологій лікувального харчування; затвердження дієт, різних категорій специфічних продуктів харчування (функціональних продуктів харчування, збагачених продуктів, дієтичних добавок тощо), що підлягають впровадженню у цьому закладі охорони здоров’я; контроль за організацією лікувального харчування та аналіз ефективності дієтотерапії при різних захворюваннях.

Лікар-дієтолог надає консультативну допомогу з питань харчування хворим із різноманітними захворюваннями у закладах охорони здоров’я, бере участь у науково-методичній організації забезпечення хворих харчуванням, адекватним за якістю, енергетичною та харчовою цінністю, надає медичне обґрунтування застосування лікувального, достатнього та збалансованого харчування у закладах охорони здоров’я, втілює сучасні наукові знання з дієтології, які відповідають принципам доказової медицини, практичні рекомендації щодо харчування з метою зниження рівня захворювань, спричинених нездоровим харчуванням, покращення якості та подовження тривалості життя.

Сестра медична з дієтичного харчування бере участь у забезпеченні медичних аспектів організації лікувального харчування хворих під керівництвом лікаря-дієтолога або іншого спеціаліста, відповідального за лікувальне харчування, у контролі за обігом харчових продуктів і дотриманні санітарно-гігієнічного режиму в закладі охорони здоров’я у межах своєї компетенції.

1.6. Для оптимізації лікувального харчування у закладах охорони здоров’я створюють групи нутріціологічної підтримки, до яких входять: лікар, який веде хворого відповідно до основного захворювання, лікар-дієтолог, інші лікарі-спеціалісти (за потреби).

Нутріціологічна підтримка хворих підвищує ефективність різних способів лікування, знижує ризик виникнення ускладнень та поліпшує прогноз.

У процесі реконвалесценції доза нутрієнтів збільшується поступово протягом 3-5 днів до повної рекомендованої добової дози.

Моніторинг ефективності нутріціологічної підтримки доцільно проводити шляхом:

щоденного зважування та визначення індексу маси тіла;

огляду пацієнта для виявлення ознак надлишку або дефіциту нутрієнтів; оцінки енергетичного балансу; оцінки стану білкового обміну; оцінки стану ліпідного обміну; оцінки стану вуглеводного обміну; оцінки стану вітамінного обміну; оцінки стану мінерального обміну; дослідження рівня цукру в крові з метою виявлення толерантності до вуглеводного навантаження та регуляції доз інсуліну; дослідження вмісту альбуміну в крові - один раз на тиждень; контролю за вмістом тригліцеридів, холестерину та ліпопротеінів у крові - один раз на тиждень.

Достатнє та збалансоване харчування повинно призводити до покращення психічного стану хворого, нормалізації основних фізіологічних функцій, скорочення строків реконвалесценції та перебування на стаціонарному лікуванні.

Директор Департаменту
реформ та розвитку
медичної допомоги



М. Хобзей




Додаток 1
до Порядку організації системи
лікувального харчування хворих
у закладах охорони здоров’я
(пункт 1.3)

СИСТЕМА
лікувального харчування*

№ з/п

Енергетична цінність раціону, нутрієнтний склад

Гіпотрофія (висококалорійна та високобілкова дієта)

Нормотрофія

Гіпертрофія (низькокалорійна дієта)

1

Потреба в енергії
на день, ккал/кг

35-40

30-35

25-30

2

Білки, у тому числі
тваринні, на день, г/кг

до 1,5
до 0,8

до 1,0
до 0,5

до 0,75
до 0,4

3

Жири, у тому числі
рослинні, на день, г/кг

до 1,5
до 0,8

до 1,0
до 0,5

до 0,75
до 0,4

4

Вуглеводи, у тому числі
прості, на день, г/кг

до 6,5
до 1,0

до 5,5
до 0,8

до 3,0
до 0,5**

5

Енергетична цінність, ккал

2400-2700

2200-2400

1900-2000

6

Білки, у тому числі тваринні, г

100 (55)

90 (45)

80 (40)

7

Жири, у тому числі рослинні, г

70 (40)

70 (40)

60 (30)

8

Вуглеводи, у тому числі прості, г

400 (150)***

350 (100)***

350 (50) ***

__________
* Не поширюється на лікувальне харчування дітей.
** Чоловіки мають збільшену на 10 % потребу в енергії та нутрієнтах.
*** При цукровому діабеті використовують підсолоджувачі.

Класифікація хворих здійснюється за допомогою визначення індексу маси тіла.

За індексом маси тіла усі пацієнти поділяються на:

1. гіпотрофіків - < 18,5 кг/м-2 (енергетична цінність дієти на рівні 2400 - 2700 ккал з вмістом білка на рівні 90-100 г, вуглеводів на рівні 400-450 г);

2. нормотрофіків - 18,5 - 25 кг/м-2 (енергетична цінність дієти 2200 - 2400 ккал з вмістом білка на рівні 80-90 г, вуглеводів на рівні 350 г);

3. гіпертрофіків - > 25 кг/м-2 (низькокалорійна дієта, калорійність якої знижена за рахунок вуглеводів. Енергетична цінність становить 1800-2000 ккал, при достатньому вмісті білків на рівні 80-90 г). При суворому постільному режимі енерговитрати пацієнтів не перевищують 2000 ккал.



Додаток 2
до Порядку організації системи
лікувального харчування хворих
у закладах охорони здоров’я
(пункт 1.3)

НОРМИ
харчування на одного хворого на день у загальних відділеннях
(терапевтичні, хірургічні відділення)

Таблиця 1

№ з/п

Назва продукту, г

Кількість, г/нетто, залежно від харчового статусу

Примітка

гіпотрофія

нормотрофія

гіпертрофія


1

Хліб житньо-пшеничний

170

130

100


2

Хліб пшеничний

150

120

30


3

Борошно пшеничне першого ґатунку

10

10

10


4

Крохмаль картопляний

5

5

5


5

Крупи (рисова, манна, вівсяна, гречана, пшоняна, перлова), бобові

80

80

50

Крупи використовують для перших страв, каш, гарнірів та запіканок

6

Макаронні вироби

100

60

-

Крупи в адекватній кількості замінюються на макаронні вироби

7

Картопля

200

150

100

Перша страва, гарнір до другої страви

8

Овочі, у тому числі капуста, морква, буряк, огірки, помідори, кабачки, гарбузи, цибуля, зелень

400

400

600

Овочі використовують для салатів, перших страв, овочевих гарнірів

9

Фрукти свіжі, або сухофрукти, або соки

200
20
200

200
20
200

200
20
200

Готують компоти та киселі.
Використовують у натуральному вигляді

10

Молоко

200

200

200

Молоко може бути замінено на м’який сир - 70 г

11

Кефір

200

150

200


12

М’який сир

55

50

45


13

Яловичина (або фарш) або ковбасні вироби першого ґатунку

50

50

50

Використовують тільки молочні сосиски або сардельки

14

Птиця

50

50

70


15

Риба (або фарш)

50

50

70

Яловичий фарш може бути замінений на адекватну кількість рибного фаршу

16

Яйце, шт.

1

1

1


17

Масло вершкове

10

10

5


18

Олія рослинна

25

25

20


19

Сметана

15

15

15


20

Цукор

55

50

25*

* При цукровому діабеті замінити на підсолоджувачі

21

Чай

2

2

2


22

Цикорна кава, какао

2

2

2


23

Желатин

0,5

0,5

0,5


24

Йодована сіль

6

6

6


25

Томатна паста, пюре

5

5

5


26

Білковий соєвий концентрат

5

3

5

10 % рецептури фаршевих виробів можуть бути замінені на соєвий концентрат


Енергетична цінність

2682

2431,2

1880,4



Білки

105,2

96,2

96,5



Жири

69

68

57,6



Вуглеводи

410,3

358,6

244


Норми харчування на одного хворого на день у дитячих лікарнях та відділеннях
(кількість продуктів, г/нетто )

Таблиця 2

№ з/п

Назва продуктів

Вікові групи (років)

1-3

3-6

7-10

11-14

15-18

1

Хліб пшеничний

65

100

150

180

200

2

Хліб житній

15

50

70

100

100

3

Борошно пшеничне

5

15

25

25

25

4

Крохмаль (або борошно картопляне)

1

1

2

2

3

5

Макаронні вироби, крупи, бобові

50

65

80

80

85

6

Картопля

150

200

250

270

300

7

Овочі, зелень

200

300

350

400

450

8

Фрукти свіжі

100

200

250

300

300

9

Фрукти сухі

10

10

15

20

20

10

Соки фруктові, овочеві

150

200

200

200

200

11

М’ясо (яловичина першої категорії, свинина, баранина), птиця

110

130

150

160

180

12

Риба, рибні продукти

30

40

50

60

70

13

Молоко

350

350

300

250

250

14

Кисломолочні продукти (кефір, йогурт, наріне)

150

150

200

250

250

15

Сир м’який

25

30

35

35

40

16

Сир твердий

5

5

5

10

10

17

Сметана

10

12

15

15

15

18

Яйця, шт.

0,5

1

1

1

1

19

Масло вершкове

20

30

35

40

40

20

Олія рослинна

5

10

10

15

15

21

Цукор

40

50

55

60

60

22

Чай

0,2

0,4

0,4

0,5

0,5

23

Кава, кавові напої, какао

2

2

2

3

4

24

Йодована сіль

4

5

6

6

6

25

Томатна паста, пюре

1

2

3

4

5

26

Дріжджі

-

0,5

0,5

0,5

0,5

27

Кондитерські вироби

10

10

15

15

20


Енергетична цінність

1651

2200,2

2806,6

3053,2

3274


Білки

65

77

84,5

90,6

109,5


Жири

60,5

82,2

91

101,6

107,5


Вуглеводи

211,6

288,1

412,4

444,1

467,1

Харчування дітей з ознаками гіпотрофії та/або встановленою непереносимістю певних продуктів харчування повинно бути призначене відповідно до клінічних протоколів лікування таких хворих.

Норми харчування на одну вагітну жінку в день для пологових відділень

Таблиця 3

№ з/п

Назва продукту, г

Кількість, г/нетто, залежно від харчового статусу

Примітка

гіпотрофія

нормотрофія

гіпертрофія

1

Хліб житній

150

150

100


2

Хліб пшеничний

150

150

50


3

Борошно пшеничне першого ґатунку

10

10

10


4

Крохмаль картопляний

5

5

5


5

Крупи (рисова, манна, вівсяна, гречана, пшоняна, перлова), бобові

100

60

50

Крупи використовують для перших страв, каш, гарнірів та запіканок

6

Макаронні вироби

100

60

-

Крупи в адекватній кількості замінюються на макаронні вироби

7

Картопля

200

200

100

Перша страва, гарнір до другої страви

8

Овочі, у тому числі капуста, морква, буряк, огірки, помідори, кабачки, гарбузи, цибуля, зелень

500

500

600

Овочі використовують для салатів, перших страв, овочевих гарнірів

9

Фрукти свіжі, або сухофрукти, або соки

350
20
200

250
20
200

150
20
200

Готують компоти та киселі. Використовують у натуральному вигляді

10

Молоко

300

250

200

Молоко може бути замінено на м’який сир - 70 г

11

Кефір

300

250

200


12

М’який сир

75

60

100


13

Твердий сир

10

10

-


14

Яловичина

100

100

100


15

Птиця

70

70

70


16

Риба, морепродукти

70

60

70


17

Яйце, шт.

1

1

1


18

Масло вершкове

30

25

15


19

Олія рослинна

25

15

30


20

Сметана

25

15

15


21

Цукор

60

50

10*

* При цукровому діабеті замінити на підсолоджувачі

22

Чай

2

2

2


23

Цикорна кава, какао

2

2

2


24

Желатин

0,5

0,5

0,5


25

Йодована сіль

6

6

6


26

Томатна паста, пюре

5

5

5



Енергетична цінність

3002

2556

2158



Білки

110

96

87



Жири

98

90

74



Вуглеводи

420

340

286


__________
Примітка.


Калорійність щоденного раціону жінок, які знаходяться у пологових відділеннях, зростає на 350-500 ккал, у тому числі білки - на 30-40 г, жири - 12-15 г, вуглеводи - 30-40 г; додатково до щоденного раціону харчування вагітні жінки мають отримувати 600 мкг фолієвої кислоти та 200 мкг йоду у вигляді дієтичних добавок.

Норми харчування на одну породіллю на день для пологових відділень

Таблиця 4

№ з/п

Назва продукту, г

Кількість, г/нетто, залежно від харчового статусу

Примітка

гіпотрофія

нормотрофія

гіпертрофія

1

Хліб житній

150

100

100


2

Хліб пшеничний

200

150

50


3

Борошно пшеничне першого ґатунку

30

20

10


4

Крохмаль картопляний

5

5

5


5

Крупи (рисова, манна, вівсяна, гречана, пшоняна, перлова), бобові

120

100

80

Крупи використовують для перших страв, каш, гарнірів та запіканок

6

Макаронні вироби

100

60

-

Крупи в адекватній кількості замінюються на макаронні вироби

7

Картопля

200

200

100

Перша страва, гарнір до другої страви

8

Овочі, у тому числі капуста, морква, буряк, огірки, помідори, кабачки, гарбузи, цибуля, зелень

400

500

500

Овочі використовують для салатів, перших страв, овочевих гарнірів

9

Фрукти свіжі, або сухофрукти, або соки

270
20
150

270
20
150

200
20
150

Готують компоти та киселі. Використовують у натуральному вигляді

10

Молоко

300

300

300

Молоко може бути замінено на м’який сир - 70 г

11

Кефір

300

300

300


12

М’який сир

75

60

100


13

Твердий сир

15

15

-


14

Яловичина

120

120

120


15

Птиця

50

50

50


16

Риба, морепродукти

70

70

70


17

Яйце, шт.

1

1

1


18

Масло вершкове

30

25

15


19

Олія рослинна

25

15

30


20

Сметана

15

15

15


21

Цукор

60

50

10*

* При цукровому діабеті замінити на підсолоджувачі

22

Чай

2

2

2


23

Цикорна кава, какао

2

2

2


24

Желатин

0,5

0,5

0,5


25

Йодована сіль

6

6

6


26

Томатна паста, пюре

5

5

5



Енергетична цінність

3060,2

2706

2255,9



Білки

112,3

104

99,4



Жири

109

90

88,7



Вуглеводи

407,5

370

265


__________
Примітка.


Матері, що годують дитину груддю та здійснюють догляд за дитиною в стаціонарі, забезпечуються харчуванням відповідно до норм продуктів на одну породіллю на день для пологових відділень.
Калорійність щоденного раціону жінок, які знаходяться у пологових відділеннях, зростає на 350-500 ккал, у тому числі білки - на 30-40 г, жири - 12-15 г, вуглеводи - 30-40 г; додатково до щоденного раціону харчування породіллі мають отримувати 600 мкг фолієвої кислоти та 200 мкг йоду у вигляді дієтичних добавок.

Норми харчування на одного хворого на день для онкологічної лікарні (відділення)

Таблиця 5

№ з/п

Назва продукту, г

Кількість, г/нетто, залежно від харчового статусу

Примітка

гіпотрофія

нормотрофія

гіпертрофія

1

Хліб житньо-пшеничний

150

150

100


2

Хліб пшеничний

150

100

50


3

Борошно пшеничне першого ґатунку

10

10

10


4

Крохмаль картопляний

5

5

5


5

Крупи (рисова, манна, вівсяна, гречана, пшоняна, перлова), бобові

100

90

70

Крупи використовують для перших страв, каш, гарнірів та запіканок

6

Макаронні вироби

70

50

-

Крупи в адекватній кількості замінюються на макаронні вироби

7

Картопля

200

150

100

Перша страва або гарнір

8

Овочі, у тому числі капуста, морква, буряк, огірки, помідори, кабачки, гарбузи, цибуля, зелень

400

400

600

Овочі використовують для салатів, перших страв, овочевих гарнірів

9

Фрукти свіжі, або сухофрукти, або соки

200
10
200

200
10
200

200
10
200

Готують компоти та киселі. Використовують у натуральному вигляді

10

Молоко

200

200

200

Молоко може бути замінено на м’який сир - 70 г

11

Кефір

200

150

200


12

М’який сир

55

50

45


13

Твердий сир

15

10

-


14

Яловичина (або фарш)

50

50

50

Яловичий фарш може бути замінений на адекватну кількість рибного фаршу

15

Птиця

50

50

50


16

Риба (або фарш)

60

60

60


17

Яйце, шт.

1

1

1


18

Масло вершкове

10

5

5


19

Олія рослинна

25

25

25


20

Сметана

15

15

15


21

Цукор

55

50

25*

* При цукровому діабеті замінити на підсолоджувачі

22

Чай

2

2

2


23

Цикорна кава, какао

2

2

2


24

Желатин

0,5

0,5

0,5


25

Йодована сіль

6

6

6


26

Томатна паста, пюре

5

5

5



Енергетична цінність

2709,4

2420,1

1944,9



Білки

106,4

95

88,4



Жири

68,2

70,1

61,7



Вуглеводи

417,5

352,3

259


Норми харчування на одного хворого на день для гастроентерологічного відділення

Таблиця 6

№ з/п

Назва продукту, г

Кількість, г/нетто, залежно від харчового статусу

Примітка

гіпотрофія

нормотрофія

гіпертрофія

1

Хліб пшеничний

250

200

150


2

Хліб житньо-пшеничний

50

50

-


3

Борошно пшеничне першого ґатунку

10

10

10


4

Крохмаль картопляний

5

5

5


5

Крупи (рисова, манна, вівсяна, гречана, пшоняна, перлова), бобові

90

70

50

Крупи використовують для перших страв, каш, гарнірів та запіканок

6

Макаронні вироби

65

50

-

Крупи в адекватній кількості замінюються на макаронні вироби

7

Картопля

200

200

100

Перша страва або гарнір

8

Овочі, у тому числі капуста, морква, буряк, огірки, помідори, кабачки, гарбузи, цибуля, зелень

400

400

600

Овочі використовують для салатів, перших страв, овочевих гарнірів

9

Фрукти свіжі, або сухофрукти, або соки

200
20
200

200
20
200

200
20
200

Готують компоти та киселі.
Використовують у натуральному вигляді

10

Молоко

200

200

200

Молоко може бути замінено на м’який сир - 70 г

11

Кефір

200

150

200


12

М’який сир

55

50

45


13

Яловичина (або фарш)

50

50

50

Яловичий фарш може бути замінений на рибний фарш

14

Сир

10

10

-


15

Птиця

50

50

50


16

Риба (або фарш)

60

60

60


17

Яйце, шт.

1

1

1


18

Масло вершкове

15

10

5


19

Олія рослинна

25

25

30


20

Сметана

15

15

15


21

Цукор

50

50

25*

* При цукровому діабеті замінити підсолоджувачами

22

Чай

2

2

2


23

Желатин

0,5

0,5

0,5


24

Йодована сіль

6

6

6


25

Томатна паста, пюре

5

5

5



Енергетична цінність

2661,8

2419,4

1953,3



Білки

104,8

94,4

90,2



Жири

69

68,2

60,9



Вуглеводи

405,5

357

261,1





вгору