Північноатлантичний договір (укр/рос)
НАТО; Договір, Пакт, Міжнародний документ від 04.04.1949
Документ 950_008, чинний, поточна редакція — Підписання від 04.04.1949
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 24.08.1949. Подивитися в історії? )

                   Північноатлантичний договір 
(укр/рос)
Вашингтон, округ Колумбія, 4 квітня 1949 року

Сторони цього Договору, підтверджуючи свою відданість цілям і
принципам Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ) та своє
прагнення жити у мирі з усіма народами і урядами, сповнені
рішучості захистити свободу, спільну спадщину своїх народів і їхню
цивілізацію, засновану на принципах демократії, свободи
особистості і верховенства права, прагнучи сприяти стабільності і
добробуту в Північноатлантичному регіоні, вирішивши об'єднати свої
зусилля для здійснення колективної оборони та підтримання миру і
безпеки, уклали між собою такий Північноатлантичний договір:
СТАТТЯ 1
Сторони зобов'язуються, як це визначено у Статуті Організації
Об'єднаних Націй ( 995_010 ), вирішувати всі міжнародні спори,
учасниками яких вони можуть стати, мирними засобами і таким чином,
щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку та
справедливість, а також утримуватись у своїх міжнародних
відносинах від погроз силою чи застосування сили у будь-який
спосіб, несумісний з цілями Організації Об'єднаних Націй.
СТАТТЯ 2
Сторони сприятимуть подальшому розвитку мирних і дружніх
міжнародних відносин, зміцнюючи свої незалежні інституції,
домагаючись кращого розуміння принципів, на яких ці інституції
засновані, та створюючи умови для забезпечення стабільності і
добробуту. Вони намагатимуться усувати конфлікти у своїй зовнішній
економічній політиці та сприятимуть економічному співробітництву
між окремими або між усіма учасниками Договору.
СТАТТЯ 3
Для забезпечення ефективнішої реалізації цілей цього Договору
Сторони, діючи окремо чи колективно, шляхом постійного і
ефективного вдосконалення власних можливостей та взаємодопомоги,
підтримуватимуть і розвиватимуть свою індивідуальну та колективну
здатність протистояти збройному нападу.
СТАТТЯ 4
Сторони консультуватимуться між собою щоразу, коли, на думку
якоїсь із них, виникне загроза територіальній цілісності,
політичній незалежності або безпеці будь-якої із сторін.
СТАТТЯ 5
Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох
із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на
них усіх: і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення
такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на
індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджене Статтею 51
Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ), надасть допомогу
тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить,
індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які
вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з
метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному
регіоні.
Про кожний такий збройний напад і про всі заходи, вжиті у
зв'язку з ним, буде негайно повідомлено Раду Безпеки ООН. Такі
заходи будуть припинені після того, як Рада Безпеки вживе заходів,
необхідних для відновлення і підтримання міжнародного миру та
безпеки.
СТАТТЯ 6 (1) _______________
(1) Визначення територій, які охоплює Стаття 5 було
переглянуто Статтею 2 Протоколу Північноатлантичного договору про
вступ Греції та Туреччини, підписаного 22 жовтня 1951 року.
При застосуванні Статті 5 збройним нападом на одну або більше
Сторін слід вважати збройний напад, здійснений:
- на територію будь-якої із Сторін у Європі чи у Північній
Америці, на алжирські департаменти Франції (2), на територію
Туреччини чи на острови під юрисдикцією будь-якої із Сторін,
розташовані в зоні Північної Атлантики на північ від Тропіка Рака; _______________
(2) 16 січня 1963 р. Північноатлантична рада констатувала, що
від 3 липня 1962 р. не застосовуються відповідні положення цього
Договору, які стосуються колишніх французьких департаментів в
Алжирі.
- на збройні сили, кораблі чи літальні апарати будь-якої із
Сторін, які перебувають в межах цих територій або в якомусь іншому
регіоні Європи, де на момент набуття цим Договором чинності були
розміщені окупаційні війська будь-якої із Сторін, а також у
Середземному морі чи в зоні Північної Атлантики на північ від
Тропіка Рака.
СТАТТЯ 7
Цей Договір не зачіпає і не повинен тлумачитися як такий, що
будь-яким чином зачіпає права і обов'язки Сторін, які випливають
для них як держав-членів із Статуту Організації Об'єднаних Націй
( 995_010 ), чи головну відповідальність Ради Безпеки ООН за
підтримку міжнародного миру й безпеки.
СТАТТЯ 8
Кожна сторона заявляє, що жодна з чинних міжнародних угод між
нею та будь-якою іншою із Сторін чи будь-якою третьою державою не
суперечить положенням цього Договору, і зобов'язується не укладати
жодних міжнародних угод, що суперечать цьому Договору.
СТАТТЯ 9
Цим Договором Сторони засновують Раду, в якій кожна з них
буде представлена для розгляду питань, пов'язаних з виконанням
цього Договору. Рада буде організована таким чином, щоб її можна
було скликати швидко і в будь-який час. Рада створить такі
допоміжні органи, в яких вона може мати потребу: зокрема, вона
негайно створить Комітет оборони, який рекомендуватиме засоби для
виконання Статей 3 і 5.
СТАТТЯ 10
Сторони можуть за одностайною згодою запросити приєднатися до
цього Договору будь-яку іншу європейську державу, здатну втілювати
у життя принципи цього Договору і сприяти безпеці у
Північноатлантичному регіоні. Будь-яка запрошена таким чином
держава може стати Стороною у цьому Договорі шляхом передачі свого
документа про приєднання на збереження урядові Сполучених Штатів
Америки. Уряд Сполучених Штатів Америки повідомить кожну із Сторін
про депонування у нього кожного такого документа про приєднання.
СТАТТЯ 11
Цей Договір повинен бути ратифікованим, а його умови
виконуватись усіма Сторонами згідно з їхніми відповідними
конституційними процедурами. Ратифікаційні грамоти у найкоротший
термін мають бути передані на депонування уряду Сполучених Штатів
Америки, який повідомить усі інші Сторони, що підписали цей
Договір, про кожне депонування. Договір набуде чинності для тих
держав, які його ратифікували, одразу після депонування
ратифікаційних грамот більшості із Сторін, які його підписали, у
тому числі ратифікаційних грамот Бельгії, Канади, Франції,
Люксембургу, Нідерландів, Великобританії та Сполучених Штатів
Америки, а для інших держав він набуде чинності з дати депонування
їхніх ратифікаційних грамот (3). _______________
(3) Договір набув чинності 24 серпня 1949 р. після
депонування ратифікаційних документів усіх Сторін, що його
підписали.
СТАТТЯ 12
Через десять років після набуття Договором чинності або в
будь-який час пізніше цього терміну Сторони, якщо того вимагатиме
будь-яка з них, проведуть спільні консультації з метою перегляду
цього Договору, враховуючи чинники, які на той момент впливатимуть
на стан безпеки та миру в Північноатлантичному регіоні, у тому
числі появу нових універсальних чи регіональних угод, укладених
згідно зі Статутом ООН ( 995_010 ) і спрямованих на підтримання
міжнародного миру й безпеки.
СТАТТЯ 13
Через двадцять років після набуття Договором чинності
будь-яка із Сторін має право припинити свою участь у ньому через
рік після передачі повідомлення про денонсацію урядові Сполучених
Штатів Америки, який поінформує уряди інших Сторін про депонування
кожного повідомлення про денонсацію.
СТАТТЯ 14
Цей Договір, тексти якого англійською і французькою мовами
мають однакову силу, зберігатиметься в архіві уряду Сполучених
Штатів Америки. Його належним чином завірені копії будуть передані
цим урядом урядам Договірних Сторін.
Североатлантический пакт
(Вашингтон, 4 апреля 1949 года)

Договаривающиеся Стороны,
подтверждая свою веру в цели и принципы Устава Организации
Объединенных Наций ( 995_010 ) и свое желание жить в мире со всеми
народами и всеми правительствами,
преисполненные решимости оградить свободу, общее наследие и
цивилизацию своих народов, основанные на принципах демократии,
свободы личности и господства права,
стремясь способствовать стабильности и благосостоянию в
Североатлантическом районе,
исполненные решимости объединить свои усилия для коллективной
обороны и для сохранения мира и безопасности,
заключили настоящий Североатлантический договор:
Статья 1
Договаривающиеся Стороны обязуются, как это обусловлено
Уставом Организации Объединенных Наций ( 995_010 ), разрешать все
международные споры, в которые они могут быть вовлечены, мирными
средствами таким образом, чтобы не подвергать угрозе международный
мир и безопасность и справедливость, и воздерживаться в своих
международных отношениях от угрозы силой или ее применения
каким-либо образом, несовместимым с целями Объединенных Наций.
Статья 2
Договаривающиеся Стороны будут содействовать дальнейшему
развитию мирных и дружественных международных отношений путем
укрепления своих свободных учреждений, путем достижения лучшего
понимания принципов, на которых основаны эти учреждения, и путем
развития условий, обеспечивающих стабильность и благосостояние.
Они будут стремиться устранять конфликты в своей экономической
международной политике и будут поощрять экономическое
сотрудничество между всеми ими или любыми из них.
Статья 3
Чтобы обеспечить наиболее эффективное осуществление целей
настоящего Договора, Договаривающиеся Стороны, порознь и
совместно, путем постоянного и эффективного развития собственных
средств и оказания взаимной помощи, будут поддерживать и развивать
свою индивидуальную и коллективную способность сопротивляться
вооруженному нападению.
Статья 4
Договаривающиеся Стороны будут консультироваться между собою
всякий раз, когда, по мнению любой из них, территориальная
целостность, политическая независимость или безопасность любой из
Договаривающихся Сторон окажутся под угрозой.
Статья 5
Договаривающиеся Стороны соглашаются, что вооруженное
нападение против одной или нескольких из них в Европе или Северной
Америке будет рассматриваться как нападение против всех
Договаривающихся Сторон, и вследствие этого они соглашаются, что,
если такое вооруженное нападение произойдет, каждая из них, в
порядке осуществления права на индивидуальную или коллективную
самооборону, признанного статьей 51 Устава Организации
Объединенных Наций ( 995_010 ), окажет Стороне или Сторонам,
подвергшимся такому нападению, помощь путем немедленного принятия,
индивидуально и по соглашению с другими Договаривающимися
Сторонами, такого действия, какое она сочтет необходимым, включая
применение вооруженной силы, чтобы восстановить и поддержать
безопасность Североатлантического района.
О всяком таком вооруженном нападении и всех мерах, принятых
вследствие него, будет немедленно сообщено Совету Безопасности.
Такие меры будут прекращены, когда Совет Безопасности примет меры,
необходимые для восстановления и поддержания международного мира и
безопасности.
Статья 6
При применении статьи 5 вооруженным нападением на одну или
несколько Договаривающихся Сторон считается вооруженное нападение
на территорию любой из них в Европе или Северной Америке, на
алжирские департаменты Франции, на оккупационные войска любой
Договаривающейся Стороны в Европе, на острова, находящиеся под
юрисдикцией любой Договаривающейся Стороны в Североатлантическом
районе к северу от тропика Рака, или на корабли или воздушные суда
любой из Договаривающихся Сторон в этом районе.
Статья 7
Настоящий Договор не затрагивает и не будет толковаться как
затрагивающий каким-либо образом права и обязательства,
возлагаемые Уставом Организации Объединенных Наций ( 995_010 ) на
Договаривающиеся Стороны, которые являются членами Организации
Объединенных Наций, или главную ответственность Совета
Безопасности за поддержание международного мира и безопасности.
Статья 8
Каждая Договаривающаяся Сторона заявляет, что ни одно из
международных соглашений, имеющих в настоящее время силу, между
нею и любой другой Договаривающейся Стороной или любым другим
государством не находится в противоречии с положениями настоящего
Договора, и обязуется не принимать никакого международного
обязательства, противоречащего настоящему Договору.
Статья 9
Настоящим Договаривающиеся Стороны учреждают Совет, в котором
будет представлена каждая из них, для рассмотрения вопросов,
касающихся применения Договора. Совет будет организован таким
образом, чтобы иметь возможность собираться быстро и в любое
время. Совет создаст такие вспомогательные органы, какие могут
оказаться необходимыми, в частности, он немедленно создаст Комитет
обороны, который будет рекомендовать меры, для применения статей 3
и 5.
Статья 10
Договаривающиеся Стороны могут, по единодушному соглашению,
пригласить присоединиться к Договору любое другое европейское
государство, которое в состоянии способствовать развитию принципов
Договора и содействовать безопасности Североатлантического района.
Любое приглашенное таким образом государство может стать Стороной
в Договоре путем передачи на хранение Правительству Соединенных
Штатов Америки своего документа о присоединении. Правительство
Соединенных Штатов Америки будет уведомлять каждую из
Договаривающихся Сторон о сдаче на хранение каждого такого
документа о присоединении.
Статья 11
Настоящий Договор будет ратифицирован, и его положения будут
применяться Договаривающимися Сторонами согласно их
соответственной конституционной процедуре. Ратификационные грамоты
будут по возможности скорее сданы на хранение Правительству
Соединенных Штатов Америки, которое будет извещать все другие
подписавшиеся государства о сдаче на хранение каждой
ратификационной грамоты. Договор вступит в силу между
государствами, ратифицировавшими его, как только ратификационные
грамоты большинства подписавшихся государств, включая
ратификационные грамоты Бельгии, Канады, Соединенных Штатов,
Франции, Люксембурга, Нидерландов и Соединенного Королевства,
будут сданы на хранение, и будет применяться в отношении других
подписавшихся государств со дня сдачи на хранение их
ратификационных грамот.
Статья 12
По истечении десятилетнего срока со дня вступления в силу
Договора или в любое последующее время Договаривающиеся Стороны
будут, по требования любой их них, совместно консультироваться
друг с другом с целью пересмотра Договора, принимая во внимание
факторы, влияющие в тот момент на мир и безопасность в
Североатлантическом районе, включая развитие как всеобщих, так и
региональных соглашений, заключенных в соответствии с Уставом
Организации Объединенных Наций ( 995_010 ) для поддержания
международного мира и безопасности.
Статья 13
По истечении двадцатилетнего срока со дня вступления в силу
Договора, любая Договаривающаяся Сторона может отказаться от
участия в Договоре через год после заявления о денонсации,
направленного Правительству Соединенных Штатов Америки, которое
сообщит правительствам других Договаривающихся Сторон о
депонировании каждого заявления о денонсации.
Статья 14
Настоящий Договор, французский и английский тексты которого в
равной степени аутентичны, будет сдан на хранение в архивы
Правительства Соединенных Штатов Америки. Должным образом
заверенные копии Договора будут переданы этим Правительством
правительствам других подписавшихся государств.
В удостоверение чего нижеуказанные уполномоченные подписали
настоящий Договор.
Составлено в г. Вашингтоне, апреля четвертого дня 1949 года.
(Подписи)



вгору