Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та [...]
Державна санепідем.служба; Правила, Норми від 14.08.200163
Документ v0063588-01, поточна редакція — Прийняття від 14.08.2001
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

           ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ 
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Головного державного
санітарного лікаря України
14.08.2001 N 63
ПОГОДЖЕНО:
Лист Міністерства освіти і науки
України
05.06.2001 N 1/12-1459

Державні санітарні правила і норми влаштування,
утримання загальноосвітніх навчальних закладів
та організації навчально-виховного процесу
ДСанПіН 5.5.2.008-01

1. Галузь застосування
ДСанПіН поширюються на загальноосвітні навчальні заклади I,
I-II, I-III ступенів, спеціалізовані школи I, II, III ступенів,
гімназії, ліцеї, колегіуми, що проектуються, будуються,
реконструюються та ті, що існують, незалежно від тилу, форми
власності і підпорядкування.
Передмова
СанПІН 5.5.2.008-01
1. Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН) влаштування,
утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації
навчально-виховного процесу розроблені:
Сапуга Ірина Євгеніївна Головне санітарно-епідеміологічне
Цибенко Тамара Олексіївна управління МОЗ України
Полька Надія Степанівна, (м. Київ, вул. Грушевського, 7)
Єременко Галина Миколаївна, Інститут гігієни та медичної
Вдовенко Алла Костянтинівна, екології АМН України
Гозак Світлана Вікторівна (м. Київ, вул. Попудренка, 50)
Івахно Олександра Петрівна, Національний медичний університет
Глущенко Алла Григорівна, ім. О.О.Богомольця
Баранова Майя Миколаївна (м. Київ, б-р. Шевченка, 17)
Кульчицька Валентина Павлівна Інститут харчування МОЗ України
Карповець Петро Макарович (м. Київ, вул. Чигоріна, 18)
Козярін Іван Петрович Київська медична академія
Сисоєнко Надія Василівна післядипломної освіти
ім. Л.П.Шупика
Рубашкевич Алла Лукінічна Український центр
держсанепіднагляду МОЗ України
(м. Київ, вул. Ярославська, 41)
У розробці також брали участь
Обласні СЕС Львівської (Савченко Галина Іванівна),
Тернопільської (Маціпура Надія Степанівна), Луганської (Маркова
Надія Олександрівна), Чернігівської (Тарасенко Алла Миколаївна),
Донецької (Шелех Галина Петрівна), Херсонської (Бульба Лариса
Павлівна) областей, Міністерство освіти і науки України
(Заїка Антоніна Михайлівна). Державні санітарні правила і норми підготовлені відповідно до
Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення" ( 4004-12 ), "Про загальну середню освіту"
( 651-14 ) з урахуванням сучасних наукових розробок і досліджень з
регламентації гігієнічних умов і режимів навчання при чинних
формах організації навчально-виховного процесу для всіх
загальноосвітніх навчальних закладів для дітей і підлітків від 6
до 18 років.
2. Введено в дію вперше.
Вважати такими, що втратили чинність: ДСанПіН 5.5.2.008-98
"Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх
навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного
процесу", СанПиН 42-125-42-16-86 "Санитарно-гигиенические правила
и нормы по организации обучения детей шестилетнего возраста".
3. При розробці ДСанПіНу використані матеріали ДСанПіН
5.5.2.008-98 "Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх
навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного
процесу", "Санитарные правила по устройству и содержанию
общеобразовательных школ" N 1186-а-74, ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та
споруди навчальних закладів". Ці санітарні правила і норми призначені для керівників,
учителів, вихователів і медичного персоналу загальноосвітніх
навчальних закладів, працівників органів управління освітою і
санітарно-епідеміологічної служби. Посадові особи і громадяни України, які допустили порушення
Державних санітарних правил та норм, можуть бути притягнені до
дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності
у відповідності з чинним законодавством. ДСанПіН 5.5.2.008-01 - обов'язковий для виконання документ,
що регламентує безпечні для здоров'я дітей і підлітків умови
навчання та виховання, які сприяють підвищенню їх працездатності
протягом навчального дня, тижня, року, поліпшують
психофізіологічний розвиток та зміцнюють здоров'я дитини (підстава
ст. 7, 11, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 26, 27, 28 Закону
України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення" ( 4004-12 ).
Нормативні посилання
1. Закон України "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. N 4004-XII
( 4004-12 ).
2. Закон України "Про загальну середню освіту" від
13.05.99 р. N 651-XIX ( 651-14 ).
3. Положення про загальноосвітній навчальний заклад,
затверджене постановою Кабінету Міністрів України від
14.06.2000 р. N 964 ( 964-2000-п ).
4. СНиП 11-4-79 "Естественное и искусственное освещение".
5. СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и
кондиционирование".
6. СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация
зданий".
7. СНиП 3.05.06-85 "Электротехнические устройства".
8. СанПіН N 42-121-4719-88 "Влаштування, обладнання і
утримання гуртожитків для робітників, студентів, учнів середніх
учбових закладів і ПТУ".
9. ДСанПіН 5.5.6.009-98 "Влаштування і обладнання кабінетів
комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на
персональних комп'ютерах" ( v0009588-98 ).
10. СП N 1567-76 "Санітарні правила влаштування і утримання
місць занять по фізичній культурі і спорту" від 30.12.76 р.
11. ВСН 59-88 "Электрооборудование жилых и общественных
зданий".
12. СН 3077-84 "Санитарные нормы допустимого шума в
помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой
застройки".
13. Методичні рекомендації МР від 26.04.99 р. N 5.5.6.26-99
"Про використання шкільних меблів".
14. Методичні вказівки з санітарно-мікробіологічного контролю
предметів вжитку та обладнання закладів для дітей та підлітків МВК
від 24.04.99 р. N 5.10.2.024-99.
15. Санітарно-гігієнічні вимоги від 22.02.85 р. N 3216-85
"Санітарно-гігієнічні вимоги до організації трудового навчання
учнів 1-7 класів".
16. Інструктивно-методичні вказівки від 07.07.80 р. N 11/57-6
"Проведення лікарської професійної орієнтації школярів".
17. Методичні рекомендації від 19.09.74 р. N 1179-А
"Використання технічних засобів навчання в учбовому процесі".
18. Методичні рекомендації від 27.04.82 р. N 08-14/4
"Комплексна оцінка стану здоров'я дітей і підлітків при масових
лікарських оглядах".
19. Методичні рекомендації від 04.06.83 р. N 2819-83
"Організація роботи спеціаліста по гігієні дітей і підлітків
сільських і міських СЕС (1 рівня)".
20. Методичні рекомендації від 27.12.84 р. N 11-14/30-7
"Лікарський контроль за навантаженням учнів на уроках фізичної
культури в загальноосвітніх школах".
21. Методичні рекомендації від 24.12.86 р. N 08-1412
"Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей
шкільного віку".
22. Методичні рекомендації від 30.04.85 р. N 11-14/13-6
"Визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу і
організація навчання і режиму продовженого дня в перших класах
загальноосвітньої школи".
23. ДСТУ Б В.2.2-6-97 "Будинки і споруди. Методи вимірювання
освітленості".
24. ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и
контроль за качеством".
25. ГОСТ 12.1.036-81 "Шум. Допустимые уровни в жилых и
общественных зданиях".
26. ГОСТ 11015-93 "Столы ученические".
27. ГОСТ 11016-93 "Стулья ученические".
28. ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".
29. ДБН 360-92 "Містобудування. Планування та забудова
міських та сільських поселень".
30. ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки та споруди".
31. ДСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води
централізованого господарсько-питного водопостачання" від
15.04.1997 р. N 136/1940.
32. Державні санітарні правила планування та забудови
населених пунктів від 19.06.1996 р. N 173 ( z0379-96 ).
1. Загальні положення
1.1. Державні санітарні правила та норми визначають
гігієнічний стандарт для всіх типів загальноосвітніх навчальних
закладів (шкіл I, I-II, I-III ступенів, спеціалізованих шкіл,
гімназій, ліцеїв тощо), далі за текстом - шкіл, незалежно від
типу, форм власності і підпорядкування.
1.2. Загальноосвітній навчальний заклад функціонує у
відповідності з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
14.06.2000 р. N 964 ( 964-2000-п ), створює необхідні умови для
здобуття загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів
і сприяє вихованню морально і фізично здорового покоління.
1.3. Влаштування, обладнання приміщень шкіл, що будуються,
реконструюються, а також діючих, здійснюється у відповідності до
вимог ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".
1.4. Відповідальність за виконання санітарних правил і норм
покладається на засновника (власника) та керівника
загальноосвітнього навчального закладу.
1.5. Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил
і норм здійснює керівник та медичний персонал загальноосвітнього
навчального закладу, а також відповідальна особа, призначена
наказом керівника загальноосвітнього закладу.
1.6. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за
виконанням чинних санітарних правил та норм здійснюють посадові
особи державної санітарно-епідеміологічної служби.
2. Земельна ділянка
2.1. Розміри земельних ділянок шкіл, що будуються,
встановлюються відповідно до ДБН 360-92* "Містобудування.
Планування та забудова міських і сільських поселень" (Додаток 1).
2.2. Відведення земельної ділянки здійснюється за наявності
технічних умов на електропостачання, водопостачання,
каналізування, опалення тощо, погоджених з територіальними
установами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ
України.
2.3. Ділянки під забудову шкіл повинні розташовуватися в
зонах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо
відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації,
електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх
розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та
інших об'єктів, що є джерелами забруднення довкілля небезпечними
факторами. Санітарно-захисні зони слід затверджувати згідно з
додатком до Державних санітарних правил планування та забудови
населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від
19.06.96 р. N 173 ( z0379-96 ). Ширина санітарно-захисної зони між межею шкільної ділянки та
гаражами повинна бути не меншою 50 м. Розміри санітарно-захисної
зони повинні погоджуватися з державною санітарно-епідеміологічною
службою. Відстань від станцій технічного обслуговування (СТО),
автозаправних станцій (АЗС) до шкільної ділянки визначається за
погодженням з органами Держсанепіднагляду, яка не може бути меншою
ніж 50 м (Зміни N 4-8 до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і
забудова міських і сільських поселень", пп. 7.54, 7.55) та
Державні санітарні правила планування та забудови населених
пунктів N 173 ( z0379-96 ), додаток N 10.
2.4. Будівля загальноосвітнього навчального закладу повинна
бути розміщена на відстані 100-170 м від проїжджої частини дороги. Через територію школи не повинні проходити повітряні лінії
електропередачі з напругою в 35 кВ і більше (п. 8.23 Зміни N 4-8
до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і
сільських поселень"). Радіус обслуговування від місця проживання до
загальноосвітнього навчального закладу повинен складати не більше
0,5 км пішохідної доступності. Дозволяється розміщення шкіл на відстані транспортної
доступності: для учнів шкіл I ступеня - 15 хв. (в один бік), для
учнів шкіл II і III ступенів - не більше 30 хв. (в один бік). У сільській місцевості розміщення шкіл передбачає для учнів I
ступеня радіус пішохідної доступності не більше 2 км і не більше
15 хв. в один бік - при транспортному забезпеченні учнів. Підвезення учнів до навчального закладу у сільській
місцевості повинно здійснюватись спеціальним транспортом. Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл II-III ступенів не
повинен бути більшим 15 км. Транспортним обслуговуванням забезпечуються учні, які
проживають на відстані від школи понад 3 км, з попередньо
визначеними зупинками відповідного транспорту. Відстань від місця проживання до місця збору на зупинці не
повинна бути більшою 500 м. Для учнів, які проживають на відстані більшій за максимально
допустимі границі транспортного обслуговування, а також при
транспортній недоступності в період негоди, повинен передбачатися
пришкільний інтернат із розрахунку 10 відсотків місць від
загальної місткості закладу.
2.5. Будівлі загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче ніж
за 25 м від червоної лінії. Відстань від межі ділянок шкіл до стін
житлових будинків із входами та вікнами встановлюються 10 м і
більше, від будинків шкіл до житлових і громадських будинків та
споруд - згідно з нормами інсоляції, природного освітлення та
шумозахисту.
2.6. По периметру земельної ділянки закладу слід передбачити
захисну зелену смугу (дерева, кущі, газон) завширшки не менше
1,5 м, а з боку вулиць не менше 3-х м.
2.7. Огорожа території закладу повинна бути заввишки не менше
1,2 м. При розміщенні шкіл всередині житлових кварталів
допускається застосування огорожі між ними з зелених насаджень
заввишки не менше 1 м.
2.8. Площа озеленення земельної ділянки повинна складати
45-50 відсотків загальної площі ділянки. Якщо ділянка прилягає
безпосередньо до зелених масивів (парків, садів, скверів), а також
при розміщенні шкіл у сільській місцевості або за умов їх
реконструкції, площі зелених насаджень допускається скорочувати,
але не більше ніж на 30 відсотків. Високорослі дерева належить висаджувати на відстані не меншій
ніж 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, а кущі - не
меншій ніж 5 м. Розташування та орієнтація основних функціональних приміщень
загальноосвітніх навчальних закладів повинні забезпечувати
безперервну тригодинну тривалість інсоляції на день. Нормативна тригодинна інсоляція повинна бути забезпечена на
території спортивної зони та зони відпочинку, у тому числі
спортивних та ігрових майданчиках. Забороняється біля школи висаджувати колючі дерева і кущі
(біла акація, глід, шипшина тощо) і рослини з отруйними ягодами
("вовче лико", "бріонія", "сумах отруйний", рицина та інші),
вирощувати гриби.
2.10. Земельна ділянка поділяється на такі функціональні
зони: - навчальна; - навчально-виробнича; - навчально-дослідна; - фізкультурно-спортивна; - відпочинку; - сільськогосподарська (для шкіл в сільській місцевості); - житлова. Розміри зон ділянок шкіл визначаються завданням на
проектування, але не менш ніж в додатку N 2 до ДБН В.2.2-3-97.
2.11. Фізкультурно-спортивну зону слід розміщувати поруч з
навчальною, але не з боку вікон приміщень для початкових класів. Майданчики для ігор з м'ячем та метання спортивних снарядів
розміщуються на відстані не меншій ніж 25 м, від вікон навчальних
та навчально-допоміжних приміщень будинків (при наявності огорожі
3 м заввишки і не менше 15 м завдовжки), майданчики для інших
видів фізкультурних занять - на відстані не меншій ніж 10 м. Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття. Спортивні майданчики доцільно розміщувати по довжині з
півночі на південь. Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля,
доріжка довжиною 100 м входить до складу бігової. Ями для стрибків у довжину і висоту заповнюються піском,
змішаним з тирсою. При будівництві бігових доріжок і спортивних майданчиків
(волейбольних, баскетбольних, гри у ручний м'яч) необхідно
використовувати дренаж. Комбінований майданчик можна асфальтувати (бетонувати),
футбольне поле повинно мати трав'яне покриття. З метою
попередження травм майданчики повинні мати рівну поверхню. Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках. Борти ям для стрибків, крім переднього, оббиваються гумою. Наливні льодові катки для катання, хокею та швидкісного бігу
на ковзанах повинні мати товщину льоду 5-6 см, гладку поверхню без
розколин і виямок. Штучне освітлення катка повинно бути рівномірним на всій
льодовій поверхні і повинно становити не менше 100 лк. Майданчики для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані
тіньовими навісами, ліанами, гірками для спуску, гойдалками,
бетонованою стіною для ігор з м'ячем і малювання, лавками,
доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та
велосипедах, плескальним басейном. Займатися на спортивних майданчиках дозволяється тільки у
спортивному одязі та взутті. Діти повинні бути ознайомлені з правилами користування
спортивним інвентарем і обладнанням. Фізкультурні майданчики необхідно відгороджувати один від
одного зеленими насадженнями. Ігрові майданчики, розміщені біля будівлі школи, засівають
невисокою травою.
2.12. Господарська зона повинна мати окремий в'їзд і
розташовуватися поблизу навчально-виробничої зони, приміщень
їдальні. У цій зоні розміщуються ремонтні майстерні, склади,
гаражі, підсобно-виробничі приміщення, навіси, сміттєзбірники.
Сміттєзбірники повинні щільно закриватися кришками і
встановлюватися на відстані не менш ніж 25 м від вікон і входу до
їдальні на бетонованому або асфальтованому майданчику під навісом. Проїжджа частина, пішохідний прохід до господарських
будівель, майданчики для сміття, а в сільських школах, які не
мають каналізації - до надвірних туалетів, повинні бути
асфальтованими або бетонованими. Підходи до будівель школи повинні мати тверде покриття на
відстані не менш ніж 100 м.
2.13. У житловій зоні земельної ділянки розміщуються
гуртожитки для учнів, допускається розміщення житлових будинків
для викладачів та обслуговуючого персоналу. Житлова зона повинна
мати окремий вхід з боку вулиць та проїздів, ізолюватись від
господарської зони на відстані не менше ніж 100 метрів. Санітарні розриви між спальними корпусами і межею ділянки
житлової зони повинні становити не менше 50 м. Відстань від
спальних корпусів до автомагістралей повинна бути не меншою 150 м,
до господарської зони - не меншою 100 м. На території земельної ділянки повинні бути передбачені
поливальні установки та питні фонтани. Для поливу земельна ділянка обладнується водопроводом і
оснащується спеціальними кранами. Територія ділянки повинна бути освітлена у вечірній час при
нормі освітленості на землю - 10 лк.
2.14. Майданчики для рухливих ігор та відпочинку повинні
розташовуватися біля виходів з приміщень (для максимального
використання їх під час перерв) і бути розділені для учнів кожної
вікової групи. Використання внутрішнього двору навчальних закладів для
господарських потреб (стоянка автотранспорту, меблів, обладнання,
макулатури, металобрухту, будівельних матеріалів тощо)
забороняється.
2.15. Навчально-дослідна зона повинна бути не більшою 25
відсотків площі земельної ділянки. У міських школах вона може бути
зменшена за рахунок будівництва на ділянці парників, теплиць і
оранжерей, органічно пов'язаних з комплексом кабінетів біології та
хімії.
2.16. Земельні ділянки сільських шкіл повинні бути розширені
за рахунок будівництва парників, теплиць, оранжерей, приміщень для
зберігання сільськогосподарської техніки, садово-городнього
інвентарю та ін.
3. Основні приміщення
3.1. Будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для
організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчування
учнів. Будівлю школи на території земельної ділянки слід
розташовувати так, щоб рівень освітлення та інсоляції навчальних
приміщень був оптимальним, а взаємозв'язок між ділянкою і будівлею
- раціональним. Блочно-секційна і павільйонна частина навчальних будівель
найбільш раціональні для використання. В одній секції слід
розміщувати максимум три паралелі класів для дітей одного віку або
дві паралелі класів двох суміжних вікових груп (1 і 2, 3 і 4
тощо). Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати не
більше трьох поверхів. При розміщенні загальноосвітніх навчальних закладів у
попередньо збудованих 4-, 5-поверхових будівлях, четвертий і
п'ятий поверхи відводять під кабінети, які мають найменше
навчальне навантаження. Кількість учнів загальноосвітнього навчального закладу не
повинна перевищувати його проектну місткість.
3.2. У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі
функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети,
лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та
профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні,
приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека,
адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації,
гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо. При розміщенні школи в пристосованій будівлі набір приміщень,
їх площа визначаються за погодженням з територіальною
санітарно-епідеміологічною станцією у кожному випадку окремо,
виходячи з типу загальноосвітнього навчального закладу, кількості
і віку учнів, кількості класів тощо.
3.3. Склад і площі приміщень загальноосвітнього навчального
закладу визначаються за розрахунком, виходячи з призначення
приміщень, наповнюваності груп при різних видах навчальних занять
та показників розрахункової площі на одного учня (Додаток 2). Допускається добудова додатково до школи блоку плавального
басейну за умови, що для цього є відповідна земельна ділянка. Кількість класів, навчальних приміщень, лабораторій,
навчально-спортивних залів слід розраховувати, виходячи із
кількості годин занять в одну зміну і їх зайнятості не менш як 75
відсотків навчального часу. Підлога приміщень загальноосвітніх навчальних закладів
повинна бути з деревини або лінолеуму на теплій основі, не мати
щілин, підлога туалетних та умивальних кімнат повинна вистилатися
керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою. Забороняється
використовувати цементні, мармурові або інші подібні матеріали для
настилу підлоги усіх приміщень. Стіни навчальних приміщень повинні бути гладкими та такими,
щоб їх прибирання було можливе вологим способом.
3.4. Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів I-IV
класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому
блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп. Якщо в школі існує кабінетна система навчання, то вона
потребує розміщення кабінетів у межах 1-2 поверхів так, щоб
перехід в кабінет займав не більше 2 хвилин. Кабінети з предметів,
які найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 5-9 класів на
першому поверсі, для 10-12 класів на третьому поверсі. Оптимальна
кількість кабінетів - 2-4 на один предмет (залежно від місткості
школи). Всі інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому
поверсі. Навчальні приміщення не повинні бути прохідними. Навчальні класи і кабінети мають бути ізольованими від
приміщень, які є джерелами шуму і запахів (майстерні, спортивні і
актові зали, харчоблок тощо).
3.5. Приміщення для трудового навчання повинні бути
ізольованими від інших основних приміщень (в окремих блоках,
відсіках будівлі або в окремих будівлях з гардеробом і туалетом в
них) і розміщеними на першому поверсі. Для трудового навчання і
професійної підготовки учнів 10-12 класів додатково передбачаються
навчально-виробничі майстерні, міжшкільні навчально-виробничні
комбінати, навчальні цехи промислових і сільськогосподарських
підприємств. Із майстерень з обробки дерева, комбінованих
майстерень з обробки металу, металу і дерева необхідно передбачити
додатковий вихід на вулицю через теплий тамбур або коридор, у який
немає виходу із класів, кабінетів і лабораторій.
3.6. Вентиляційні камери, насосні, машинні відділи
холодильних установок, теплові та інші приміщення з устаткуванням,
яке може бути джерелом шуму і вібрації, не слід розміщувати
суміжно, над і під актовими, читальними залами, звукоапаратними,
кімнатами лікаря, класами, кабінетами.
3.7. Спортивний зал розміщується на першому поверсі. Його
розміри передбачають виконання програм з фізичного виховання і
можливості організації позаурочних спортивних занять, актовий зал
розміщується на другому поверсі. Найбільша кількість людей, які одночасно перебувають на
поверсі в будівлі школи, визначається наповнюваністю навчальних
приміщень, приміщень для трудового навчання, спортивного, актового
залів, що розміщуються на цьому ж поверсі (для розрахунку шляхів
евакуації). Використовувати актовий зал як спортивний не рекомендується.
Вхід в спортивний зал слід передбачити через роздягальню
безпосередньо або через відокремлений коридор. Інвентарна для
спортивного інвентаря (обладнання) повинна з'єднуватись із
спортивним залом через двері або відкритий отвір розмірами
(2 х 2,2 кв. м). Довжина цього приміщення повинна бути не менша
5 м, а підлога на одному рівні з підлогою спортивного залу (без
порогу). Із інвентарної або спортивного залу слід передбачити
додатковий вихід на земельну ділянку. Висота спортивних залів
площею 162 кв. м повинна бути не меншою 6 м. У спортивному залі
площею до 288 кв. м допускається одночасне заняття не більше ніж з
одним класом.
3.8. Виробничі приміщення харчоблоку проектуються із
урахуванням розміщення в них технологічного устаткування. Кухонні
плити, які працюють на твердому паливі, можна передбачати тільки в
сільських школах з наповнюваністю не більше 80 учнів. Кухні в
школах повинні бути розраховані на розміщення в них устаткування
для приготування їжі із сировини, а також - з напівфабрикатів.
Площу обіднього залу (без кімнати для роздачі) слід приймати із
розрахунку на одного учня не менше як 0,75 кв. м в школах до 80
місць і 0,65 кв. м - більше 80 місць. Максимальна наповнюваність
обідніх залів становить - 350-490 місць, при цьому у
школах-інтернатах не допускається більше 2-х посадок учнів, у
загальноосвітніх школах - 3-х. Із виробничих приміщень харчоблоків
слід передбачити окремий вихід на територію подвір'я. Харчоблоки допускається розміщувати на цокольних поверхах,
заглиблених не нижче 0,5 м від запланованої відмітки тротуару, при
забезпеченні цих приміщень природним освітленням, ефективною
штучною вентиляцією і при відмітці підлоги не нижче 1 м найвищого
рівня грунтових вод. Обідні зали слід обладнувати столами на 4-6-10 місць і
стільцями або табуретами. Відстань (см): між столами і роздачею чи
вікном (дверима) для прийому брудного посуду повинна бути 150-200;
між рядами столів - 100-150; між столами і стіною - 40-60. Столи
повинні мати гігієнічне покриття, що легко миється, стійке до дії
гарячої води і дезинфікуючих засобів. Столи щодня миють гарячою
водою з кальцинованою содою та милом, а після кожного прийому їжі
протирають вологими і чистими ганчірками. Умивальники слід
передбачати із розрахунку один на 20 місць, електрорушники - один
на 40 місць. Для дітей початкових класів висота столів та стільців
повинна відповідати зросту дітей. Меблі для них встановлюються
окремо від столових меблів для середніх та старших класів. Столовий посуд може бути фаянсовий, фарфоровий або із
нержавіючої сталі та одноразовий. Не рекомендується
використовувати емальований, алюмінієвий посуд і забороняється
застосування пластмасового посуду багаторазового використання та
пощербленого посуду. Організація харчування дітей у загальноосвітньому навчальному
закладі здійснюється у відповідності з інструкціями Міністерства
охорони здоров'я України, затвердженими згідно з чинним
законодавством. Забороняється використання приміщень харчоблоку, їдалень,
роздаткових, буфетів не за призначенням. Вживання їжі слід проводити в один і той же час відповідно до
спеціально складеного графіку. Перед вживанням їжі діти
обов'язково миють руки з милом і сушать їх рушниками (паперові,
електро). Медичні працівники школи (при їх відсутності - особи, які
затверджено наказом керівника навчального закладу) здійснюють
щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні,
умовами їх зберігання, дотримання термінів реалізації і технології
виготовлення страв, санітарно-протиепідемічним режимом харчоблоку,
фактичним виконанням меню. У школах із кількістю учнів менше 100, за умови відсутності
харчоблоку, допускається організація харчування дітей в окремо
відведеному приміщенні за узгодженням із територіальною
санітарно-епідеміологічною станцією.
3.9. Приміщення для організації продовженого дня для учнів
загальноосвітніх навчальних закладів слід передбачити із
розрахунку 20 відсотків від загальної кількості учнів 1-4 класів і
10 відсотків - учнів 5-9 класів.
3.10. Площу приміщень закритого зберігання бібліотечних
фондів слід приймати не менше 0,25 кв. м на 1 тис. одиниць
збереження. Площа відкритого збереження бібліотечних фондів
повинна бути не меншою 4,5 кв. м на одну тис. одиниць збереження.
3.11. Ширина рекреаційних приміщень при однобічному
розміщенні навчальних приміщень повинна бути не меншою 2,8 м.
Площа рекреаційних приміщень розраховується для кожного поверху і
повинна бути не меншою 2,0 кв. м на одного учня. При будівництві
або реконструкції загальноосвітнього навчального закладу слід
надавати перевагу рекреаційним приміщенням зального типу.
3.12. Медичний блок слід розміщувати на першому поверсі.
Медичний блок складається із таких приміщень: кабінет лікаря
завдовжки 7 м (для визначення гостроти слуху та зору учнів),
площею не менше 16 кв. м; кабінет зубного лікаря площею не менше
16 кв. м, обладнаний витяжною шафою; процедурний кабінет площею
10 + 8 кв. м; кабінет психофізіологічного розвантаження площею не
менше 18 кв. м.
3.13. Гардероб розміщується на перших поверхах блоків
навчального закладу з обов'язковим обладнанням секцій для кожного
класу.
3.14. У вестибюлях слід проектувати подвійні тамбури з трьома
дверима для забезпечення теплоізоляції.
3.15. Для учнів 1-4, 5-7, 8-9 класів слід передбачати
самостійні входи в школу при блочній забудові, в інших випадках -
не менше 2-х виходів для постійної експлуатації. Висота шкільних
приміщень від підлоги до стелі (в чистоті) повинна бути не менше
3 м. Вхід до навчальних приміщень слід передбачати тільки збоку
передніх столів або парт.
3.16. Міжповерхові сходи слід проектувати з природним
освітленням. Висота приступця повинна бути 15 см,
ширина - 30-35 см, кут нахилу сходів не більше 30. Не допускається
горизонтальне розміщення елементів огорожі сходів. Висота огорожі
сходів повинна бути 1,5 м з поручнем заввишки 0,8 м. В огорожі
сходів вертикальні елементи повинні мати просвіт не більше ніж
0,1 м (горизонтальний поділ в огорожі, крім поручня, не
допускається). Ширина маршу сходів - 1,8 м.
3.17. Для будівництва шкіл слід використовувати цеглу або
матеріали, які дозволені Міністерством охорони здоров'я України.
3.18. У гуртожитку передбачені такі приміщення: спальні
кімнати, умивальня, санвузол і душова; кімната особистої гігієни,
кімната для прасування, чистки одягу та взуття (із розрахунку не
менше ніж 0,1 кв. м на 1 місце), кімната для відпочинку; санвузол
для персоналу і санітарна кімната (не менше 4 кв. м), а також
господарські майстерні, пральня, кімнати для збереження чистої та
брудної білизни, медична кімната (не менше 10 кв. м), приміщення
для зберігання одягу дітей (із розрахунку 0,2 кв. м на 1 місце),
вітальня для побачення з батьками, кімната старшого вихователя,
вихователів, чергового технічного персоналу, комори спортивного і
господарського інвентаря, вестибюль з гардеробом. Наповнюваність спальних кімнат у гуртожитках для учнів шкіл I
ступеню - 5-6 місць, для шкіл II-III ступенів - не більше 4 місць.
Площа спальних кімнат приймається з розрахунку 6 кв. м на 1 місце.
3.19. Здача в оренду території, будівель, приміщень,
обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним
та фізичним особам для використання, що не пов'язано з
навчально-виховним процесом, не дозволяється.
4. Природне та штучне освітлення. Організація
і вимоги до зорової роботи учнів
4.1. Природне освітлення. Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів
повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон
(збоку, зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на
робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення
забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень.
Забороняється облаштовувати навчальні приміщення так, щоб
світловий потік був спрямований праворуч, спереду від учнів, крім
майстерень з обробки металу, де повинен переважати правосторонній
або прямий світлорозподіл. При загальній площі класної кімнати
64 кв. м і більше обов'язково слід передбачити додаткове
освітлення через рекреаційні приміщення. Якщо глибина приміщення
становить більше 6,0-6,5 м, то необхідне двобічне освітлення.
Висота вікна при правосторонньому освітленні повинна бути не
меншою 2,2 м при наявності глухої перегородки висотою 0,8 м від
підлоги (при висоті приміщення 3,0 м). Допускається
використовувати матове скло для освітлення внутрішньої
світлонесучої стіни на висоті 0,8-1,0 м від глухої перегородки і
далі 1,2-1,4 м віконне скло до стелі (при загальній висоті
засклення 2,2 м). Можливе додаткове освітлення світлом через
прохідні коридори (нерекреаційні), умивальні, роздягальні при
спортивних залах. Штучне освітлення допускається тільки в актовому
залі, кіноаудиторії, санітарних вузлах, приміщеннях кладових,
охолоджуючих камер при кухні, допоміжних приміщеннях для
працівників кухні, радіовузлах, дикторських, інвентарних і душових
при спортивному залі. Орієнтація вікон навчальних приміщень
повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97. В умовах світлового
поясу України (53 град. північної широти) - найбільш високий
рівень природного освітлення, і тому максимальну кількість
приміщень школи необхідно орієнтувати на цей бік горизонту. Для
приміщень продовженого дня рекомендується східна орієнтація, для
занять у першу зміну - західна. Забороняється орієнтувати
навчальні приміщення на північ (за винятком кабінетів
образотворчого мистецтва та креслення, де необхідно рівномірне
освітлення). При стрічковому заскленні, а також орієнтації на
південь-схід, південь-захід, захід обов'язкове облаштування
сонцезахисними засобами (штори із тканини з достатніми
світлопропускними можливостями - поплін, штапель,
підйомно-поворотні жалюзі тощо). При відсутності прямого попадання
сонячного променя на робочі місця учнів штори повинні знаходитись
в міжвіконних простінках і не закривати вікна. Ламбрікени не
повинні сягати нижче верхньої частини віконної рами. Для
забезпечення оптимального природного освітлення навчальних
приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів протягом
навчального року. Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати
блиску. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) в навчальних
приміщеннях повинен дорівнювати 2,5% на робочих місцях 3-го ряду
парт (1 м від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні
мінімальне значення КПО визначається на другому ряді парт. Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення
мінімального рівня освітлення до максимального) повинна складати
не більше 0,3. Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за
світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до
площі підлоги). Найбільш раціональна форма вікон - прямокутна,
висотою 2-2,5 м, при збереженні висоти підвіконника 0,8 м шириною
1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м
від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більшою
0,5 м, висота підвіконня - 0,8 м, СК 1:4-1:5. Для забезпечення
оптимального природного освітлення слід передбачити: кут, під яким
видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна,
повинен бути не меншим 5 град.; коефіцієнт затінення менше 3.
Забороняється розміщення на підвіконні в навчальних приміщеннях
високі кімнатні квіти. Колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим,
зеленим або бежевим (матових пастельних тонів). Стелю, верхні
частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати у білий колір,
коефіцієнт відбиття якого 0,8; в кабінетах технічних засобів
навчання (ТЗН) стіна, яка є фоном до екрану (телевізор,
кінопроектор) повинна бути пофарбована в жовтий або бежевий колір
з коефіцієнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову
поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з
коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2. Всі полімерні матеріали, які використовуються при будівництві
та реконструкції загальноосвітніх навчальних закладів, а також
оздоблення приміщень, настил підлоги, повинні мати позитивний
висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи. Оптимальне відношення яскравості є для: "зошит-парта" - 4:1,
"класна дошка-зошит" - 1:5-1:6,5, "вікно-зошит" - 7:1, "класна
дошка-вікно" - 1:12. Допустимими рекомендуються такі
співвідношення яскравості для поверхні: "зошит-парта" - 2:1-3:1,
"класна дошка-зошит" - 1:3, 1:8-1:10, "вікно-зошит" - 15:1-17:1,
"класна дошка-вікно" - 1:5.
4.2. Штучне освітлення. В Україні із вересня до травня необхідно підвищувати рівень
освітлення навчальних приміщень за допомогою штучного освітлення.
Для освітлення третього ряду парт слід у навчальних приміщеннях
передбачати окреме включення другого від вікон ряду електроламп. Рівень штучного освітлення і електротехнічне устаткування
навчальних приміщень, освітлення території школи повинні
відповідати СНІП П-4-79, ДБН В.2.2-3-97 (Додаток 3). Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено
люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною
арматурою, яка повинна давати розсіяне світло, бути безпечною та
надійною. Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл при
використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах
люмінесцентних. В кабінетах креслення, майстернях рівень штучного
освітлення повинен бути відповідно 200-400 лк, 300-500 лк. У всіх
приміщеннях школи слід передбачати систему загального освітлення. Люмінісцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а
для ламп розжарювання - повністю відбите світлорозповсюдження. При штучному освітленні навчальних приміщень слід надавати
перевагу люмінесцентним лампам (ЛТБ та інші), що мають позитивний
висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи. Із люмінесцентних світильників для навчальних приміщень можна
використовувати серії ЛСО-02 (підвісний світильник розсіяного
світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для
освітлення класних дошок слід використовувати люмінесцентні
світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світла з
люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується
використовувати, зокрема, штучні випромінювачі з 3500 град. К
незалежно від принципу генерування видимої радіації. У класних
приміщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН
(люмінесцентні лампи натурального кольору), освітлення ЛБ (білого
кольору), ЛХБ (холодно білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого
кольору), МОД (2 х 40 Вт), ШПД (2 х 40 Вт). Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильники
переважно відбитого світлорозподілу. У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2
ряди паралельно до лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і
внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої
стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м. Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути
24-28 Вт/кв. м, при лампах розжарювання - 48 Вт/кв. м. При освітленні приміщення люмінесцентними лампами повинно
бути передбачено додаткове освітлення класної дошки спеціальними
лампами із світильниками несиметричного світлорозповсюдження; при
освітленні лампами розжарювання - додаткові лампи. У приміщеннях для трудового навчання встановлюються
пилевологозахисні світильники ПВЛ - 2 х 40, ЛСО - 8, ЛВВО - 1. При
збільшенні глибини навчальних приміщень необхідно використовувати
комбіноване освітлення (штучне і природне). Рівень комбінованого
освітлення на робочих місцях повинен складати 600 лк з перевагою
природного освітлення. Раціональне співвідношення між світловими
потоками від вікна і штучного освітлення повинно бути 2:1. У навчальних майстернях, крім загального освітлення, слід
передбачити місцеве біля верстатів та станків. У майстернях з
обробки дерева і металу з метою дотримання правил техніки безпеки,
профілактики травм слід передбачати подвійне включення
електрообладнання в електромережу. Оптимальний рівень штучного освітлення спортивного залу
складає 400 лк на рівні підлоги. Освітлювальна арматура, вікна та
опалювальні прилади у спортивному залі повинні бути закриті
металевими сітками. Світильники миються не рідше 1 разу на три місяці, вікна - 1
раз у півріччя.
5. Повітряно-тепловий режим
5.1. Чистота повітря в приміщеннях загальноосвітніх
навчальних закладів забезпечується: - відповідністю кількості дітей до нормованої наповнюваності; - регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням
дезинфікуючих та миючих засобів; - використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове,
однобічне).
5.2. Класні кімнати та кабінети провітрюють на перервах, а
рекреації - під час уроків. Співвідношення площі фрамуг і кватирок
до площі підлоги навчального приміщення повинна бути не менше
1/50. Фрамугами і кватирками слід користуватися протягом всього
року. До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати
наскрізне провітрювання навчальних приміщень. Тривалість
наскрізного провітрювання визначається погодними умовами згідно з
таблицею 1.
Таблиця 1. --------------------------------------------- | Температура повітря | Тривалість | | вулиці в градусах | провітрювання | | Цельсія | приміщень (хв.) | | | | | |---------------------| | |на малих |на великих | | |перервах |перервах та| | | |між змінами| |---------------------+---------+-----------| | від +10 до +6 | 4-10 | 25-35 | | | | | | від +5 до 0 | 3-7 | 20-30 | | | | | | від 0 до -5 | 2-5 | 15-25 | | | | | | від -5 до -10 | 1-3 | 10-15 | | | | | | нижче -10 | 1-1,5 | 5-10 | ---------------------------------------------
У теплі дні доцільно проводити заняття при відкритих фрамугах
та кватирках.
5.4. При проведенні гігієнічної оцінки повітряно-теплового
режиму у приміщеннях слід враховувати: площу приміщення на 1 учня,
об'єм, коефіцієнт аерації, тривалість провітрювання приміщень,
систему вентиляції, режим її роботи і технічне обслуговування,
режим прибирання приміщень, заходи щодо запобігання заносу пилу в
будівлі школи.
5.5. При лабораторних дослідженнях необхідно: проводити
вимірювання температури повітря у приміщеннях (з урахуванням
зовнішньої), відносної вологості, швидкості руху повітря,
радіаційної температури, концентрації CO2, CO, формальдегіду та
інших хімічних речовин (відповідно до будівельних матеріалів, які
використані). Також необхідно визначати вміст пилу і бактеріальне
забруднення. Лабораторні дослідження та інструментальні виміри
проводити у динаміці учбового дня, а саме - перед першим уроком і
в кінці останнього уроку. У приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути
40-60%; температура повітря в класах і кабінетах 17-20 град. C, в
майстернях по обробці металу і дерева 16-18 град. C, в спортивному
залі 15-17 C, в роздягальнях при спортивному залі 19-23 град. C, в
актовому залі 17-20 C, в бібліотеці 16-18 град. C, в медичних
кабінетах 21-23 град. C, в рекреаціях 16-18 град. C, в спальних
приміщеннях 18-20 град. C; в умивальних 20-23 град. C; у
вестибюлі, гардеробі 16-19 град. C; в туалетах 17-21 град. C; в
душових не нижче 25 град. C. Концентрація формальдегіду в приміщеннях шкіл не повинна
перевищувати 0,01 мг/куб. м. Концентрація радону в приміщеннях нових будинків шкіл не
повинна перевищувати 100 Бк/куб. м, для існуючих будинків -
200 Бк/куб. м.
5.6. При наявності люфт-клозету необхідно: - забезпечити достатню тягу через вигріб. Забороняється улаштування додаткової витяжної вентиляції
через вигріб, а також виливати у вигріб воду з умивальників і
після прибирання приміщень.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »