Про затвердження антикорупційної програми Генеральної прокуратури України на 2017 рік
Генеральна прокуратура України; Наказ, Програма, Заходи [...] від 31.03.201798
Документ v0098900-17, поточна редакція — Прийняття від 31.03.2017
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

НАКАЗ

31.03.2017  № 98

Про затвердження антикорупційної програми Генеральної прокуратури України на 2017 рік

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 6, частини першої статті 19 Закону України "Про запобігання корупції" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити антикорупційну програму Генеральної прокуратури України на 2017 рік, що додається.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника та заступників Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора, заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівників регіональних, місцевих та військових прокуратур.

Генеральний прокурор України

Ю. Луценко



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Генеральної
прокуратури України
31.03.2017 № 98

АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Генеральної прокуратури України на 2017 рік

I. Засади загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням, заходи з їх реалізації, а також з виконання Антикорупційної стратегії і Державної антикорупційної програми

Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 26.05.2015 № 287/2015, корупція визнана актуальною загрозою національній безпеці України. Вона негативно впливає на всі аспекти життєдіяльності в суспільстві, на розвиток соціальних, фінансово-економічних процесів, призводить до величезних економічних втрат, руйнує правові й етичні відносини між людьми, має вкрай негативні політичні наслідки, у тому числі на міжнародному рівні, гальмує розвиток держави та стає на заваді євроінтеграції. Саме тому запобігання і протидія корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням є одним із пріоритетних завдань держави.

На теперішній час відбувається комплексне реформування системи органів у сфері запобігання корупції відповідно до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав.

З 26 квітня 2015 року вступив у дію Закон України "Про запобігання корупції" (далі - Закон). Статтею 1 Закону органи прокуратури віднесено до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом України "Про прокуратуру", здійснює визначені статтею 131-1 Конституції України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Змінами до Конституції України, які набули чинності 30.09.2016, змінено функції органів прокуратури, проте дотепер не внесено відповідні зміни до Закону України "Про прокуратуру", процесуального та іншого законодавства, що призвело до невизначення повноважень прокурора при реалізації оновлених функцій органів прокуратури. Як наслідок, створено сприятливі умови для можливих зловживань з боку працівників органів прокуратури, у тому числі вчинення корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень, порушення прав громадян.

Незважаючи на те, що органи прокуратури не наділені правом законодавчої ініціативи, Генеральна прокуратура України вживає заходів щодо удосконалення законодавства. Упродовж 2016 року суб'єктам законодавчої ініціативи спрямовано 29 законопроектів та законодавчих пропозицій, необхідність підготовки яких зумовлена потребою впорядкування окремих положень законодавства, які б дозволили органам прокуратури ефективно здійснювати свої повноваження, стати запобіжниками вчинення правопорушень.

Зокрема, на теперішній час на розгляді Верховної Ради України перебуває проект Закону від 23.09.2016 № 5177 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (в частині забезпечення реалізації функцій прокуратури)".

Крім того, органи прокуратури залишаються єдиним спеціально уповноваженим органом у сфері протидії корупції, права якого при виконанні своїх повноважень поза межами кримінального провадження взагалі не регламентовані.

У статті 3 Закону визначено, що посадові та службові особи органів прокуратури є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

У силу того, що прокурор наділений законом низкою дискреційних повноважень, у тому числі у процесуальній діяльності, реалізація їх, безумовно, супроводжується наявністю корупційних ризиків.

Крім того, публічний характер діяльності працівників органів прокуратури та їх перебування під постійною увагою суспільства покладає особливу відповідальність на прокурора глибоко розуміти соціальну значимість своєї ролі, неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства, не давати підстав для сумніву в законності вчинених дій та прийнятих рішень.

Вжиття ефективних заходів запобігання і протидії корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням, перш за все в органах, які покликані протидіяти такому негативному явищу як корупція, є однією із найважливіших завдань.

Антикорупційна програма Генеральної прокуратури України на 2017 рік (далі - антикорупційна програма) розроблена на виконання вимог статті 19 Закону, засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки та Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 265, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо розробки антикорупційних програм органів влади, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) від 19.01.2017 № 31.

Головною метою антикорупційної програми є вжиття заходів, спрямованих на створення додаткових запобіжників вчиненню корупційних і пов'язаних із корупцією правопорушень працівниками органів прокуратури. Її положення є обов'язковими для виконання усіма працівниками органів прокуратури України.

Відомча політика Генеральної прокуратури України включає забезпечення виконання рекомендацій міжнародних антикорупційних моніторингових механізмів, зокрема у рамках моніторингового механізму Конвенції ООН проти корупції, Групи держав проти корупції (GRECO), Антикорупційної мережі Організації економічної співпраці та розвитку для Східної Європи і Центральної Азії.

Політика Генеральної прокуратури України щодо запобігання і протидії корупції ґрунтується на засадах, визначених статтею 3 Закону України "Про прокуратуру": верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; презумпції невинуватості; незалежності прокурорів; політичної нейтральності; недопустимості незаконного втручання в діяльність органів влади, прозорості діяльності, а також формування негативного ставлення до корупції, невідворотності покарання за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення.

Заходами з реалізації загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у діяльності органів прокуратури у 2017 році є:

аналіз стану запобігання та протидії корупційним і пов'язаним з корупцією правопорушенням, виконання вимог Закону працівниками органів прокуратури;

виявлення корупціогенних ризиків у діяльності органів прокуратури, встановлення причин і умов їх виникнення, реалізація заходів щодо їх усунення (мінімізації);

встановлення й заохочування нових ефективних запобіжників вчиненню корупційних і пов'язаних із корупцією правопорушень працівниками органів прокуратури, у тому числі тих, що стосуються дотримання порядку запобігання і врегулювання конфлікту інтересів, правил прокурорської етики, а також недопустимості порушень обмежень і заборон, встановлених Законом;

вжиття заходів щодо виявлення конфлікту інтересів при виконанні повноважень працівниками органів прокуратури та його усунення, здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів;

проведення службових розслідувань та створення умов невідворотності відповідальності осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;

удосконалення роботи з добору кадрів, підвищення кваліфікації та професійного рівня працівників органів прокуратури;

вжиття заходів щодо матеріально-побутового забезпечення та соціального захисту працівників органів прокуратури як важливих чинників стимулювання праці в органах прокуратури й запобігання корупційним проявам;

забезпечення захисту працівників, у тому числі тих, які повідомили про можливі факти корупційних і пов'язаних з корупцією правопорушень або про підбурення до їх вчинення;

вжиття додаткових профілактичних заходів щодо несприйняття корупції та інших протиправних проявів у прокурорському середовищі;

вжиття додаткових заходів навчального та методичного характеру щодо застосування і виконання положень антикорупційного законодавства працівниками органів прокуратури;

удосконалення організації роботи на основних напрямах діяльності органів прокуратури;

виключення можливості існування у відомчих організаційно-розпорядчих документах чинників для корупційних ризиків, з цією метою запровадити опрацювання проектів таких документів на предмет їх відповідності вимогам антикорупційного законодавства;

чітке врегулювання порядку вчинення працівниками органів прокуратури дій, пов'язаних із забезпеченням діяльності органів прокуратури;

взаємодія з міжнародними і національними органами, установами і організаціями в питаннях розроблення заходів, спрямованих на запобігання і протидію корупційним і пов'язаним із корупцією правопорушенням в діяльності органів прокуратури;

інформування громадськості про здійснювані Генеральною прокуратурою України заходи щодо запобігання та протидії корупційним і пов'язаним із корупцією правопорушенням в діяльності органів прокуратури, забезпечення доступу до публічної інформації;

інші заходи, визначені антикорупційним законодавством України.

Також у 2017 році Генеральна прокуратура України братиме участь як співвиконавець у виконанні завдань і заходів, передбачених засадами державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2014 - 2017 роки та Державною програмою щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 265, які на теперішній час залишаються невиконаними (додаток 1).

Крім того, завершення процесу реформування органів прокуратури має стати запорукою покращення іміджу відомства, у тому числі міжнародного, та підвищення його авторитету і рівня довіри в суспільстві.

II. Оцінка корупційних ризиків у діяльності Генеральної прокуратури України, заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, особи, відповідальні за їх виконання, строки та необхідні ресурси

Наказом Генерального прокурора України від 14.03.2017 № 81 утворено Комісію з оцінки корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури (далі - Комісія), затверджено Положення про її діяльність.

Комісією визначено 11 об'єктів для ідентифікації корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури, серед яких 5 функцій та 6 завдань для їх забезпечення.

Аналізом повноважень прокурора при здійсненні функцій, передбачених Конституцією України, визнано, що їх більшість є владними та одночасно дискреційними, що створює можливості виникнення корупційних ризиків. Разом з цим існує низка заходів щодо їх недопущення. У таких випадках скоєння корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень працівниками органів прокуратури обумовлено, у першу чергу, порушенням ними вимог закону. Керівництвом органів прокуратури вживаються заходи щодо недопущення таких порушень. Мінімізація їх вчинення досягається шляхом підвищення рівня свідомості працівника щодо несприйняття корупції, вжиттям додаткових заходів профілактичного, навчального, методичного та дисциплінарного характеру. Крім того, підвищення фахового рівня, належне матеріально-побутове забезпечення та соціальний захист працівників органу прокуратури також є дієвим чинником запобігання корупції.

Водночас Комісією ідентифіковано 27 корупційних ризиків, які потребують додаткових запобіжників. Із них 18 тих, які можуть виникнути при здійсненні функцій органів прокуратури, 4 - при виконанні організаційно-розпорядчих повноважень працівниками органів прокуратури, 5 - при виконанні адміністративно-господарських повноважень.

Комісією відповідно до Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженої рішенням НАЗК від 02.12.2016 № 126, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2016 за № 1718/29848, проведено оцінювання ідентифікованих корупційних ризиків. Визначено 6 з високим рівнем, 20 - середнім, 1 - низьким. Комісією прийнято рішення до звіту включити ідентифіковані ризики з високим і середнім рівнем.

За результатами проведеної оцінки корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури України затверджено звіт, який включає опис ідентифікованих корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури, чинники корупційних ризиків та можливі наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також пропозиції щодо заходів із усунення (зменшення) їх рівня (додаток 2). Визначено структурні підрозділи, відповідальні за їх виконання, строки та необхідні ресурси.

III. Навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування

Навчання працівників органів прокуратури переважно відбувається в Національній академії прокуратури України (далі - Академія) у межах основних завдань, які покладені Законом України "Про прокуратуру". Відповідно до статті 80 цього Закону в Академії здійснюється підвищення кваліфікації прокурорів. З 15 квітня 2017 року буде впроваджено спеціальну підготовку кандидатів на посаду прокурора.

Підвищення кваліфікації прокурорів здійснюється відповідно до розділу V Положення про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 12.10.2016 № 357.

Навчання відбувається за денною та дистанційною формами відповідно до календарних планів підвищення кваліфікації.

Згідно з навчальним планом підвищення кваліфікації прокурорів проводяться тренінги на тему: "Правові засоби протидії корупції".

Під час навчання працівників органів прокуратури пріоритетними визначено такі теми: правовий механізм протидії корупції в Україні; етичні основи антикорупційної поведінки працівників прокуратури; психологічні аспекти формування антикорупційної поведінки працівників прокуратури; загальна характеристика основних антикорупційних обмежень; обмеження щодо одержання подарунків працівниками прокуратури; запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності працівників прокуратури; антикорупційне несуміщення в діяльності працівників прокуратури; основні вимоги фінансового контролю в діяльності працівників прокуратури; адміністративна відповідальність за правопорушення, пов'язані з корупцією; організація участі прокурора у провадженнях про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією; кримінальна відповідальність за корупційні злочини; доказування у кримінальних провадженнях про корупційні злочини; організація прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням корупційних злочинів; підтримання прокурором публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини; усунення наслідків корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень.

Вивчення цих тем спрямоване на формування антикорупційної поведінки працівників прокуратури.

Упродовж січня - березня 2017 року в Академії підвищило кваліфікацію 595 прокурорів, до кінця року це мають зробити 3000 осіб.

Для навчально-методичного забезпечення викладання дисципліни "Правові засоби протидії корупції" в Академії у 2017 році планується видання відповідного підручника, а в 2018 році - інтерактивного посібника для використання на практичних заняттях та тренінгах.

Крім того, навчання працівників органів прокуратури з питань застосування антикорупційного законодавства організовується Генеральною прокуратурою України відповідно до Плану першочергових заходів Генеральної прокуратури України. У лютому - березні поточного року проведено 5 науково-практичних семінарів для працівників органів прокуратури із запрошенням суддів, адвокатів, науковців, експертів, працівників НАЗК, Національної поліції України, інших правників.

У квітні 2017 року у Генеральній прокуратурі України буде проведений семінар для працівників Генеральної прокуратури України та керівників регіональних прокуратур з питань застосування антикорупційного законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів із запрошенням суддів, науковців, працівників НАЗК, інших правників.

Генеральною прокуратурою України спільно з Академією розробляються методичні рекомендації щодо організації діяльності прокурора як спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції поза межами кримінального провадження та застосування антикорупційного законодавства і Пам'ятка про запобігання виникненню реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності працівників органів прокуратури та шляхи його врегулювання.

Проведення навчальних та методичних заходів в органах прокуратури по всіх напрямах діяльності планується щоквартально за пропозиціями структурних підрозділів. Питання дотримання вимог антикорупційного законодавства буде включено до програм проведення таких заходів для працівників органів прокуратури.

З метою формування позитивного іміджу органів прокуратури важливо також проводити заходи з поширення інформації щодо програми антикорупційного спрямування органів прокуратури, роз'яснення основних повноважень органів прокуратури, у тому числі проведення антикорупційного навчання у вищих навчальних закладах, загальноосвітніх навчальних закладах тощо (Відкритий офіс). Таких заходи потребують додаткового бюджетного фінансування.

IV. Процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду антикорупційної програми

Моніторинг та контроль за станом виконання заходів, передбачених антикорупційною програмою відомства, Генеральним прокурором покладений на Комісію, яка згідно із Положенням не рідше одного разу на рік проводить оцінку виконання заходів щодо усунення виявлених корупційних ризиків, під час якої здійснює оцінку ефективності антикорупційної програми. За необхідності ініціює перед Генеральним прокурором питання про внесення змін до антикорупційної програми.

Для здійснення відповідних заходів Комісія має право одержувати від структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих прокуратур інформацію та документи, необхідні для надання об'єктивної та неупередженої оцінки, залучати в установленому порядку представників інших органів, установ, організацій, у тому числі громадських, науковців, експертів та інших.

Антикорупційна програма переглядається Комісією у разі виявлення нових корупційних ризиків, внесення змін до законодавства, а також може переглядатися за результатами проведеної оцінки її виконання.

Рішення про внесення змін до антикорупційної програми, за результатами її перегляду, приймає Генеральний прокурор.

Заступник Генерального
прокурора України


А. Стрижевська



Додаток 1
до антикорупційної програми
Генеральної прокуратури України
на 2017 рік

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки (співвиконавцем яких є Генеральна прокуратура України)

№ з/п

Найменування завдання

Найменування заходу

Строк виконання

Відповідальний за виконання

Індикатор виконання (очікуваний результат)

Джерела фінансування

II. Запобігання корупції

Запобігання корупції у сфері державних закупівель

1

17. Усунення корупційних чинників у процедурах державних закупівель

8) проведення тренінгів для детективів Національного антикорупційного бюро, слідчих МВС, прокурорів, суддів щодо особливостей виявлення, розслідування та судового розгляду справ стосовно зловживань у сфері державних закупівель

Липень - грудень 2015 року, у подальшому - щороку відповідно до затверджених планів

НАЗК, Мінекономрозвитку, НАБУ (за згодою), Національна школа суддів (за згодою), ГПУ

Спеціальні тренінги проведено, підготовлено статистичні дані про кількість працівників системи органів кримінальної юстиції, що пройшли тренінги

В межах коштів Державного бюджету України та коштів міжнародної технічної допомоги

III. Покарання за корупцію

2.

1. Удосконалення законодавства щодо виявлення, розслідування корупційних злочинів та конфіскації злочинних активів

4) забезпечення ефективного виконання вимог законодавства щодо застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру: г) проведення тренінгів для працівників правоохоронних органів та суддів, а також представників бізнесу щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб

Грудень 2015 - вересень 2017 року

НАЗК, Мін'юст, НАБУ (за згодою), Національна школа суддів (за згодою), ГПУ

Тренінги (один - два тренінги на рік на область, для кожної категорії слухачів (правоохоронці, судді, представники бізнесу) проведено

В межах коштів державного бюджету та коштів міжнародної технічної допомоги



Додаток 2
до антикорупційної програми
Генеральної прокуратури України
на 2017 рік


ЗАТВЕРДЖУЮ
Генеральний прокурор України
_______________ Ю. Луценко
31.03.2017

ЗВІТ
за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури

Згідно з наказом Генерального прокурора України від 15.02.2017 № 48 утворено Комісію з підготовки антикорупційної програми Генеральної прокуратури України.

З метою залучення представників громадськості та експертів до процесу оцінки корупційних ризиків у діяльності Генеральної прокуратури України на офіційному сайті відомства 01.03.2017 опубліковано оголошення про прийняте Генеральним прокурором України рішення щодо ідентифікації та оцінки корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури. Запропоновано подати пропозиції стосовно включення до складу Комісії з оцінки корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури (далі - Комісія) упродовж 7 робочих днів, як цього вимагає пункт 2 розділу II Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2016 за № 1718/29848 (далі - Методологія).

Для включення до складу Комісії було подано кандидатури:

- Павличенка Петра Гавриловича - експерта з антикорупційної діяльності;

- Мельниченка Віктора Івановича - доцента Національної академії державного управління при Президентові України;

- Примаченко Олександри Михайлівни - головного редактора видання "Ракурс";

- Спектора Юрія Ісаєвича - учасника проекту USAID "Справедливе правосуддя";

- Яблонської Тетяни Семенівни - юриста міжнародної громадської організації "Дім свободи Україна";

- Загиней Зої Аполлінаріївни - начальника відділу науково-методичного забезпечення прокурорської діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Науково-дослідного інституту Національної академії прокуратури України;

- Горбатюка Сергія Вікторовича - начальника Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України;

- Авраменка Євгенія Володимировича - заступника начальника Департаменту інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення Генеральної прокуратури України;

- Міськіва Дмитра Михайловича - заступника начальника управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України;

- Мартем'янова Романа Миколайовича - начальника відділу роботи з кадрами територіальних прокуратур управління роботи з кадрами Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України;

- Залужної Зоряни Віталіївни - начальника відділу аналізу показників виконання бюджетних призначень, методологічних засад організації та координації діяльності розпорядників нижчого рівня управління планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, звітності, внутрішнього контролю та аудиту Генеральної прокуратури України;

- Гончаренка Кирила Олександровича - заступника начальника відділу внутрішнього контролю та аудиту управління планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, звітності, внутрішнього контролю та аудиту Генеральної прокуратури України;

- Кулікової Юлії Володимирівни - заступника начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури України;

- Писарчука Бориса Юрійовича - заступника начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Генерального прокурора України управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності керівництва Департаменту забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури України;

- Приміча Ігоря Геннадійовича - заступника начальника відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України;

- Кашарського Фелікса Володимировича - прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України;

- Пантєлєєва Сергія Васильовича - прокурора відділу виконання функцій прокуратури щодо неповнолітніх, які потрапили у конфлікт із законом управління ювенальної юстиції Генеральної прокуратури України;

- Савенка Дмитра Леонідовича - прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури України;

- Яковенчука Володимира Павловича - прокурора відділу організації роботи і контролю виконання управління організаційного забезпечення Генеральної прокуратури України;

- Вилкова Сергія Валентиновича - голови комітету Національної асоціації адвокатів України з питань безоплатної правової допомоги, керівника адвокатського бюро "Вилкова";

- Колесник Ганни Миколаївни - голови комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України, керівника адвокатського бюро Колесник Г. М. "Меч Феміди".

Наказом Генерального прокурора України від 14.03.2017 № 81 утворено Комісію у складі голови, заступника голови, секретаря та 12 членів, затверджено Положення про її діяльність. Наказ оприлюднено на офіційному сайті Генеральної прокуратури України.

Про проведення процесу ідентифікації корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури повідомлено громадськість, працівників органів прокуратури на офіційному сайті відомства 06.03.2017. Запропоновано надати відповідну інформацію на умовах анонімності на електронну адресу Комісії antikor-programa@gp.gov.ua. На вказану адресу надійшли пропозиції, які обговорені на засіданнях Комісії та частково враховані.

До роботи Комісії залучалися інші працівники Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, які надавали інформацію, необхідну для ідентифікації та проведення оцінки корупційних ризиків.

Відповідно до Методології Комісією визначено об'єкти для ідентифікації корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури, ідентифіковано ризики, здійснено їх формальне визначення та проведено оцінку.

Зокрема, Комісією визначено 11 об'єктів для ідентифікації корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури, серед яких 5 функцій та 6 завдань для забезпечення функцій органів прокуратури.

Аналізом повноважень прокурора при здійсненні функцій, передбачених Конституцією України, визнано, що їх більшість є владними та одночасно дискреційними, що створює можливості виникнення корупційних ризиків. Разом з цим існує низка заходів щодо їх недопущення. У таких випадках скоєння корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень працівниками органів прокуратури обумовлено, у першу чергу, порушенням ними вимог закону. Керівництвом органів прокуратури вживаються заходи щодо недопущення таких порушень. Мінімізація їх вчинення досягається шляхом підвищення рівня свідомості працівника щодо несприйняття корупції, вжиттям додаткових заходів профілактичного, навчального, методичного та дисциплінарного характеру. Крім того, підвищення фахового рівня, належне матеріально-побутове забезпечення та соціальний захист працівників органу прокуратури також є дієвим чинником запобігання корупції.

Разом з цим, Комісією ідентифіковано 27 корупційних ризиків, які потребують додаткових запобіжників. Із них 18 тих, які можуть виникнути при здійсненні функцій органів прокуратури, 4 - при виконанні організаційно-розпорядчих повноважень працівниками органів прокуратури, 5 - при виконанні адміністративно-господарських повноважень.

Комісією проведено оцінювання ідентифікованих корупційних ризиків. Визначено 6 з високим рівнем, 20 - середнім, 1 - низьким. Комісією прийнято рішення до звіту включити ідентифіковані ризики з високим і середнім рівнем.

За результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності Генеральної прокуратури України підготовлено опис ідентифікованих корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури, чинники корупційних ризиків та можливі наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією (додаток 1) та пропозиції щодо заходів їх усунення (зменшення) (додаток 2).

Ідентифіковані корупційні ризики у діяльності органів прокуратури, їх чинники та пропозиції щодо заходів усунення обговорені на засіданні Комісії з підготовки антикорупційної програми Генеральної прокуратури України 24.03.2017. Прийнято рішення передати звіт для затвердження Генеральному прокурору України, у разі його затвердження включити до антикорупційної програми Генеральної прокуратури України на 2017 рік.

Голова Комісії з оцінки
корупційних ризиків
у діяльності органів
прокуратури




Д. Міськів



Додаток 1
до Звіту за результатами оцінки
корупційних ризиків у діяльності
органів прокуратури

ОПИС
ідентифікованих корупційних ризиків у діяльності органів прокуратури, чинники корупційних ризиків та можливі наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією

№ з/п

Ідентифікований корупційний ризик

Опис ідентифікованого корупційного ризику

Чинники корупційного ризику

Можливі наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією

1

2

3

4

5

Корупційні ризики, можливі при здійсненні функцій органу прокуратури

1.

Можливість зловживання повноваженнями слідчими та прокурорами при прийнятті рішення про початок досудового розслідування.

Безпідставне невнесення, неповне внесення відомостей до ЄРДР або внесення їх без достатніх підстав за наявності особистої зацікавленості.

1. Недостатня врегульованість на законодавчому рівні питання, відсутність затвердженого алгоритму дій слідчого, прокурора.
2. Неоднакове застосування норм КПК України працівниками органів прокуратури.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення прав громадян.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

2.

Можливість зловживання прокурорами повноваженнями при дорученні здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення через недостатню врегульованість такої процедури.

Можливість зловживання керівниками органів прокуратури повноваженнями, передбаченими частиною п'ятою статті 36 КПК України, при дорученні здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення.

1. Нечітке визначення у КПК України критеріїв "неефективності досудового розслідування", що дозволяє без наявності достатніх підстав доручати здійснення досудового розслідування іншому слідчому підрозділу чи органу досудового розслідування.
2. Тривалий час на розгляді Верховної Ради України перебуває проект Закону від 23.09.2016 № 5177 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який визначає порядок реалізації органами прокуратури, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, функції організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення прав громадян.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

3.

Можливість зловживання повноваженнями відповідними керівниками при визначенні слідчого та прокурора (старшого групи) у кримінальному провадженні.

Можливість зловживання повноваженнями відповідними керівниками при визначенні слідчого та прокурора (старшого групи) у кримінальному провадженні як засіб впливу на підпорядкованого працівника шляхом штучного збільшення навантаження.

1. Організаційно-розпорядчі документи Генеральної прокуратури України не містять обґрунтовано визначених критеріїв навантаження на слідчих і прокурорів.
2. Тривалий час на розгляді Верховної Ради України перебуває проект Закону від 23.09.2016 № 5177 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який визначає порядок реалізації органами прокуратури, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, функції організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення прав громадян.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

4.

Можливість зловживання слідчими та прокурорами повноваженнями у зв'язку із недостатньою врегульованістю процедури обліку, зберігання, повернення майна і документів, вилучених під час досудового розслідування.

Можливість зловживання слідчими та прокурорами повноваженнями під час обліку, зберігання, повернення майна та документів, вилучених під час досудового розслідування, що може призвести як до безпідставного повернення майна, так і до необґрунтованої відмови у його поверненні.

1. Недостатня врегульованість процедури обліку, зберігання майна і документів, вилучених під час досудового розслідування, а також повернення такого майна й оригіналів документів, які не визнані речовими доказами, а також у закритому кримінальному провадженні, зняття арешту з майна та інших обмежувальних заходів.
2. Відсутність електронного обліку вилученого у кримінальному провадженні майна і документів.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення права власності громадян. Фінансові витрати на відшкодування завданої органом розслідування шкоди.
Незабезпечення відшкодування завданих злочином збитків.
Втрата авторитету органів прокуратури України та репутаційні втрати держави.

5.

Можливість зловживання повноваженнями слідчими та прокурорами під час здійснення досудового розслідування внаслідок невідповідності штатної чисельності працівників кількості кримінальних проваджень, в яких ними здійснюються відповідні повноваження.

Наявність у слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, значної кількості кримінальних проваджень, у яких він не може з об'єктивних причин, через навантаження проводити вчасно та якісно процесуальні дії, створює підґрунтя для активізації досудового розслідування або його тяганини в окремому кримінальному провадженні, у якому є особиста зацікавленість.

1. Невідповідність чисельності працівників прокуратури фактичному навантаженню на них.
2. Організаційно-розпорядчі документи Генеральної прокуратури України не містять обґрунтовано визначених критеріїв навантаження на слідчих і прокурорів.
3. Тривалий час на розгляді Верховної Ради України перебуває проект Закону "Про кримінальні проступки". Його прийняття значно б розвантажило слідчих і прокурорів.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Можливі фінансові втрати (незабезпечення заходів щодо відшкодування збитків, завданих злочином).
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

6.

Можливість зловживання повноваженнями прокурорами органів прокуратури вищого рівня та їх керівниками у кримінальному провадженні, процесуальне керівництво та підтримання обвинувачення у яких здійснюють прокурори органів прокуратури нижчого рівня.

Недостатня врегульованість порядку виконання повноважень прокурорами підрозділів нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні в регіональних прокуратурах та Генеральній прокуратурі України створює сприятливі умови для зловживання повноваженнями такими прокурорами, незаконного впливу на хід розслідування, а також розголошення відомостей, які є таємницею слідства.

1. Недостатня врегульованість в організаційно-розпорядчих документах Генеральної прокуратури України порядку виконання повноважень прокурорами підрозділів нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні в регіональних прокуратурах та Генеральній прокуратурі України.
2. Тривалий час на розгляді Верховної Ради України перебуває проект Закону від 23.09.2016 № 5177 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який визначає порядок реалізації органами прокуратури, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, функції організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Можливі фінансові витрати на відшкодування завданої шкоди.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

7.

Можливість зловживання повноваженнями прокурорами у кримінальному провадженні при укладенні угод про визнання винуватості через недостатнє врегулювання процедури їх укладання.

Через процесуальні обмеження оскарження вироків на підставі угод, можливі зловживання при укладенні угод про визнання винуватості з порушенням вимог закону.

Відсутність в організаційно-розпорядчих документах Генеральної прокуратури України чітко визначених умов, за наявності яких можливе укладення угоди про визнання винуватості, а також механізму здійснення контролю за прийняттям таких рішень.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Уникнення особою відповідальності.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

8.

Можливість зловживання повноваженнями працівниками органів прокуратури через недосконалість врегулювання процедур руху матеріальних носіїв інформації у кримінальному провадженні.

Можливість вчинення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень працівниками органів прокуратури під час отримання, використання та зберігання носіїв інформації у кримінальному провадженні, у тому числі розголошення інформації, яка є таємницею слідства, незаконне поширення такої інформації.

Недостатня врегульованість в організаційно-розпорядчих документах Генеральної прокуратури України процедур руху та зберігання матеріальних носіїв інформації у кримінальному провадженні, а також невизначення відповідальних за їх зберігання осіб.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення прав громадян.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

9.

Можливість зловживання повноваженнями прокурорами під час підтримання публічного обвинувачення, зокрема, під час відкликання апеляційних та касаційних скарг, заміні або відмові від обвинувачення, а також при оскарженні судових рішень.

Можливість із власної зацікавленості відкликання процесуальним прокурором апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження, що позбавить службових осіб органів прокуратури вищого рівня права на апеляційне, касаційне оскарження. Необґрунтована зміна обсягу обвинувачення в бік пом'якшення не дає можливості в подальшому виправити судову помилку.

Відсутність в організаційно-розпорядчому документі Генеральної прокуратури України положень, згідно з якими процесуальний прокурор, який відмовляється від апеляційної скарги, інформує керівника прокуратури вищого рівня з метою реалізації останнім повноважень, визначених в частині четвертій статті 36 КПК України.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення прав громадян.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

10.

Можлива упередженість при прийнятті керівником органу прокуратури процесуальних рішень через поєднання повноважень з керівництва слідчими та прокурорами у цих кримінальних провадженнях.

Можливість виникнення конфлікту інтересів у керівника органу прокуратури через поєднання повноважень з керівництва слідчими та прокурорами у кримінальних провадженнях, які розслідують такі слідчі, та можливість неправомірного процесуального впливу на хід розслідування.

Відсутність в кримінальному процесуальному законодавстві та організаційно-розпорядчих документах Генеральної прокуратури України прямої заборони на поєднання цих повноважень в однієї посадової особи в органі прокуратури.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення прав громадян.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

11.

Створення сприятливого середовища для вчинення слідчими органів прокуратури корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень через відсутність компенсаційних гарантій з боку держави при їх вивільненні у зв'язку із позбавленням органів прокуратури функції здійснення досудового розслідування, у тому числі через наявність дискримінаційних умов у Законі України "Про Державне бюро розслідувань" (далі - ДБР).

Можливість вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення слідчими органів прокуратури під час здійснення досудового розслідування через відсутність компенсаційних гарантій з боку держави при їх вивільненні у зв'язку із позбавленням органів прокуратури функції здійснення досудового розслідування.

1. Відсутність гарантій з боку держави щодо подальшого працевлаштування за фахом вивільнених працівників, які мають високий професійний рівень та морально-ділові якості для роботи в слідчих органах. Закон України "Про Державне бюро розслідувань" передбачає 30 % квоту на добір штату ДБР за рахунок діючих працівників органів прокуратури.
2. Відсутність гарантій продовження роботи в органах прокуратури на рівнозначних посадах за умови бездоганної та сумлінної роботи на нинішніх посадах через відсутність вакантних посад.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення прав громадян.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

12.

Можливість зловживання прокурорами на рівні регіональних прокуратур та Генеральної прокуратури України повноваженнями під час участі в суді при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироку.

Недостатня врегульованість питання розмежування повноважень різних структурних підрозділів регіональних прокуратур та Генеральної прокуратури України щодо участі прокурора при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироку, у тому числі умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміною невідбутої частини покарання більш м'яким, звільненням від покарання, а також при здійсненні організації цієї діяльності і контролю за нею з боку прокуратури вищого рівня створює передумови для вчинення працівниками прокуратури корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.

Недостатня врегульованість цього питання в організаційно-розпорядчих документах.

Вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення прав громадян.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави

13.

Неефективне вжиття прокурором заходів представницького характеру на усунення наслідків правопорушень.

Неможливість прогнозування витрат для сплати судового збору та, як наслідок, недостатність фінансової можливості для сплати таких зборів створює умови для невжиття прокурором заходів представницького характеру у зв'язку із власним інтересом у конкретній справі. Відсутність у прокурора повноважень щодо збору доказів на рівні з іншими суб'єктами процесу створює умови для можливого невжиття заходів на захист інтересів держави або громадян в суді через наявність власної зацікавленості прокурора у негативному результаті розгляду справи.

1. Відсутність змін до чинного законодавства, які б передбачали звільнення прокурора від сплати судового збору.
2. Відсутність повноважень у прокурора на отримання у підприємств, установ, організацій інформації та матеріалів, необхідних для застосування представницьких повноважень.
3. Тривалий час на розгляді Верховної Ради України перебуває проект Закону від 23.09.2016 № 5177 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який визначає порядок реалізації органами прокуратури, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, функції представництва інтересів держави в суді.

Вчинення корупційного чи пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення прав громадян та інтересів держави.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

14.

Можливе невжиття працівниками органів прокуратури заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при здійсненні повноважень, прийняття рішень в його умовах.

Відсутність чітких умов виникнення конфлікту інтересів у різних сферах прокурорсько-слідчої діяльності може призвести до вчинення корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень працівниками органів прокуратури.

1. Недостатнє законодавче врегулювання порядку запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який виникає у прокурорів, що беруть участь у суді (крім КПК України).
2. Нечітка регламентація порядку запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у статті 13 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.
3. Відсутність відомчих організаційно-розпорядчих та методичних документів з цього питання.

Вчинення корупційного чи пов'язаного з корупцією правопорушення.
Притягнення посадових осіб до відповідальності.
Визнання рішень та дій прокурора незаконними.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

15.

Можливе порушення вимог законодавства при управлінні інформацією з обмеженим доступом та іншою службовою інформацією, яка стала відома внаслідок виконання службових обов'язків.

Можливе розголошення інформації через порушення умов її зберігання, серед яких незахищеність техніки, неповнота забезпечення службових кабінетів сейфами, використання даних працівниками прокуратури, які мають доступ до державних реєстрів та баз даних, що містять інформацію з обмеженим доступом, зокрема база даних "Кадри" потребує додаткового захисту. Ключові носії інформації для доступу до ЄРДР не захищені від копіювання, що створює умови для можливого незаконного використання їх у власних інтересах.

1. Необхідність внесення змін до організаційно-розпорядчих документів.
2. Відсутній електронний документообіг в органах прокуратури.
3. Недосконалість захисту інформації в базі даних "Кадри".
4. Недосконалість захисту ключових носіїв інформації для доступу до ЄРДР.
5. Недостатнє матеріально-технічне забезпечення.

Вчинення корупційного чи пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порушення конституційних прав громадян та інтересів держави.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

16.

Обмеження розміру оплати праці, передбаченої статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", створює сприятливі умови для можливості вчинення працівниками органів прокуратури корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень.

Непокриття за рахунок оплати праці необхідних потреб прокурорів може призвести до корупційних проявів серед них, втрати незалежності від керівників органів та фізичних осіб.

Обмеження законодавчо встановлених гарантій щодо розміру оплати праці.

Вчинення корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень працівниками прокуратури.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

17.

Можливе вчинення корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень працівниками органів прокуратури, під час перебування у відрядженнях.

Створені сприятливі умови для вчинення корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень, оскільки існує суттєвий розрив у розмірах відшкодування добових витрат та граничних сум витрат на найм житлового приміщення за добу для підприємств госпрозрахункової сфери та підприємствами, установами й організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Зазначене може вплинути на об'єктивність і неупередженість працівників органів прокуратури при здійсненні повноважень під час відрядження.

Невідповідність реаліям сьогодення норм чинного законодавства, які регламентують це питання.

Вчинення корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень працівниками прокуратури.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

Корупційні ризики, можливі при виконанні організаційно-розпорядчих повноважень

18.

Можливе зловживання повноваженнями працівниками органів прокуратури через дублювання функцій різними структурними підрозділами у регіональних прокуратурах та Генеральній прокуратурі України.

У структурі Генеральної прокуратури України функціонують декілька самостійних структурних підрозділів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальних провадженнях. Розпорядчими документами, яким розмежовано їх компетенцію, передбачена можливість доручати слідчим підрозділів здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень поза межами цієї компетенції. Водночас з урахуванням вимог КПК України щодо можливості зміни підслідності, підстав для передачі кримінальних проваджень від одного слідчого підрозділу до іншого не вказано, що створює підґрунтя для зловживань при визначенні підрозділу, який здійснює досудове розслідування та заміні слідчих. Дублювання повноважень з вивчення законності рішень судів у кримінальних провадженнях між підрозділами нагляду у кримінальному провадженні та підтримання обвинувачення в суді.

Недостатня врегульованість цих питань в організаційно-розпорядчих документах.

Вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави

19.

Можливість прийняття керівником органу прокуратури незаконного рішення при вивільненні працівників під час реорганізації органу прокуратури чи скорочення штатної чисельності, внаслідок неврегульованості спеціальної процедури та чітких критеріїв оцінки ефективності виконання службових обов'язків працівниками.

Норми КЗпП України, Законів України "Про прокуратуру", "Про державну службу" і відомчих нормативно-правових актів чітко не врегульовують спеціальну процедуру вивільнення та не містять критеріїв оцінки рівня професійної кваліфікації та ефективності роботи прокурорів і державних службовців для визначення переважного права на залишення на роботі у разі реорганізації органу прокуратури чи скороченні штатної чисельності. Це створює сприятливі умови для зловживань з боку керівника органу прокуратури при працевлаштуванні вивільнених працівників, а також може слугувати владним інструментом для незаконного впливу на прокурорів для прийняття необхідних процесуальних рішень.

Відсутність визначення у чинному законодавстві та відомчих організаційно-розпорядчих документах критеріїв оцінки рівня професійної кваліфікації та ефективності роботи прокурорів і державних службовців, а також відсутність суттєвих прозорих процедурних запобіжників з метою забезпечення об'єктивного визначення керівником переважного права на залишення на роботі та запобігання прийняття незаконних рішень про вивільнення працівників у разі реорганізації органу прокуратури чи скороченні штатної чисельності. Передача до КДКП повноважень щодо внесення подання про звільнення прокурорів з цих підстав без нормативного врегулювання вказаних правовідносин не вирішує проблему з виникненням таких корупційних ризиків.

Можливість зловживань з боку керівника органу прокуратури при одноособовому прийнятті рішень про вивільнення працівників може призвести до порушення їх конституційного права на працю, а також слугувати владним інструментом для незаконного впливу на прокурорів для прийняття необхідних процесуальних рішень.

20.

Можливість зловживання повноваженнями при визначенні підстав для ініціювання процедури реорганізації в органі прокуратури внаслідок відсутності критеріїв для цього.

Норми статей 9, 14 і 71 та підпункту 6 пункту 5-1 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" чітко не врегульовують повноваження Генерального прокурора щодо визначення кількості працівників та затвердження структури органів прокуратури. Крім того, законом та відомчими організаційно-розпорядчими документами не визначено критеріїв, які можуть слугувати підставами для ініціювання розгляду питання про внесення змін до штатної чисельності працівників чи структури органу прокуратури.

Відсутність чіткого нормативного врегулювання владних повноважень Генерального прокурора та відсутність у чинному законодавстві та відомчих нормативних актах чітких критеріїв для ініціювання процедури реорганізації (зміни структури чи штатної кількості працівників) в органі прокуратури. Утворення та початок діяльності органів прокурорського самоврядування без нормативного врегулювання вказаних правовідносин не вирішує проблему з виникненням таких корупційних ризиків.

Можливість зловживань з боку керівників органів прокуратури шляхом безпідставного ініціювання процедури реорганізації в органі прокуратури сприяє штучному створенню передумов для подальших кадрових переміщень та вивільнення працівників з порушенням їх конституційного права на працю, а також може слугувати інструментом для незаконного впливу на прокурорів для прийняття необхідних процесуальних рішень. Крім того, відсутність критеріїв може сприяти безпідставному утворенню в органі структурних підрозділів з дублюванням однакових функцій.

21.

Неможливість проведення таємних перевірок доброчесності та службових розслідувань за фактами можливого вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури через відсутність повноважного на це підрозділу або повноваження на це окремих посадових осіб.

Відсутність повноважного підрозділу або повноважень окремих посадових осіб щодо проведення таємних перевірок доброчесності та службових розслідувань може призвести до зловживань службовим становищем та порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання корупції прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відсутність запобіжників щодо виявлення вчинених прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень

Вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Порушення вимог закону щодо обов'язковості щорічного проведення перевірки прокурора на доброчесність.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

Корупційні ризики, можливі при виконанні адміністративно-господарських повноважень

22.

Можливість зловживання повноваженнями з боку розпорядників бюджетних коштів при здійсненні допорогових закупівель.

Закупівля товарів, робіт, послуг за завищеними цінами. Навмисне завищення обсягів закупівель товарів, робіт, послуг для використання надлишку в особистих цілях з метою уникнення проведення процедур, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".

Відсутність прозорого механізму прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів через відсутність організаційно-розпорядчого документа Генеральної прокуратури України.

Недотримання процедур закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

23.

Можливість зловживання повноваженнями членами тендерних комітетів органів прокуратури при здійсненні закупівель товарів, робіт, послуг за державні кошти.

Витребовування від контрагентів документів, не передбачених Законом України "Про публічні закупівлі". Штучний поділ предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) на частини з метою уникнення проведення процедур, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".

Відсутність прозорого визначення тендерним комітетом умов для проведення тендера надають можливості перемоги конкретного учасника аукціону через недостатню врегульованість цих питань у організаційно-розпорядчих документах органів прокуратури.

Недотримання процедур закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

24.

Можливість зловживання повноваженнями з боку членів житлово-побутових комісій та керівництва органів прокуратури при вирішенні питання про надання службового житла через відсутність чіткого визначення поняття "інтерес забезпечення нормальної діяльності відповідного органу прокуратури", критеріїв для прийняття рішення та прозорості роботи цих комісій.

Втручання у діяльність житлово-побутової комісії третіх осіб з метою впливу на прийняття нею рішень. Не повідомлення членом житлово-побутової комісії про наявний конфлікт інтересів може призвести до вжиття ним заходів щодо переконання інших членів приймати (не приймати) те чи інше рішення.

1. Дискреційні повноваження конкурсної комісії.
2. Відсутність критеріїв для прийняття рішення про необхідність забезпечення працівника органу прокуратури службовим житлом.

Вчинення корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень працівниками прокуратури.
Зловживання правом.
Порушення прав інших працівників прокуратури на отримання житла. Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

25.

Можливість вчинення працівниками органів прокуратури корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень через неврегульованість процедур отримання та розпорядження подарунками органу прокуратури ("офіційними подарунками").

Неврегульованість процедур отримання та передачі "офіційних подарунків" створює сприятливі умови для порушення працівниками органів прокуратури обмежень щодо отримання подарунків, встановлених статтею 23 Закону України "Про запобігання корупції", а також заборон, передбачених статтею 54 цього Закону.

Відсутній організаційно-розпорядчий документ, в якому визначені умови та порядок отримання та розпорядження "офіційними подарунками", перелік уповноважених на це осіб.

Вчинення корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень працівниками прокуратури.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

26.

Можливість зловживання правом користування службовими транспортними засобами через невизначеність порядку їх використання.

Можливість порушення вимог статті 22 Закону України "Про запобігання корупції", зокрема використання службового транспортного засобу у власних цілях, що призводить до зайвих фінансових витрат з Державного бюджету України.

Відсутній організаційно-розпорядчий документ, в якому визначений порядок використання службового транспортного засобу.

Вчинення корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень працівниками прокуратури.
Зайві фінансові витрати.
Втрата авторитету органу прокуратури України та репутаційні втрати держави.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »