Документ 348_636, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 22.11.1995, підстава - 447/95-ВР
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 19.04.1996. Подивитися в історії? )


Договір
між Україною і Угорською Республікою про
режим українсько-угорського державного
кордону, співробітництво та взаємодопомогу
з прикордонних питань
( Договір ратифіковано Законом N 447/95-ВР ( 447/95-ВР )
від 22.11.95 )

Дата підписання: 19.05.1995 Дата ратифікації Україною: 21.11.1995 Дата набрання чинності для України: 19.04.1996
Україна і Угорська Республіка, які надалі іменуються
"Договірні Сторони", поважаючи територіальну цілісність одна одної і непорушність
існуючого між ними державного кордону, керуючись бажанням визначити правила підтримання режиму на
українсько-угорському державному кордоні та забезпечити
співробітництво і взаємну допомогу з прикордонних питань, домовились про таке:
Розділ I
Тлумачення термінів
Стаття 1
Терміни, що вживаються у Договорі, мають таке значення: 1. "Компетентні органи" - це делегації Договірних Сторін
Українсько-Угорської Прикордонної Комісії. 2. "Порушення режиму кордону" - будь-яке порушення, що
сталося на державному кордоні або поблизу нього на території
однієї з Договірних Сторін, внаслідок якого заподіюється шкода чи
ставляться під загрозу інтереси другої Договірної Сторони, людей,
які перебувають на її території, їх життя та здоров'я.
Розділ II
Проходження лінії державного кордону,
позначення і утримання кордону
Стаття 2
1. Лінія державного кордону між Україною і Угорською
Республікою встановлена пунктом 3 статті 1 Мирного договору між
Союзними Державами та Угорщиною ( 998_575 ), підписаного в Парижі
10 лютого 1947 року, проходить на місцевості таким чином, як вона
визначена: а) у документах редемаркації, підписаних 30 липня 1949 року в
Москві Змішаною Радянсько-Угорською Комісією з редемаркації
державного кордону між Союзом Радянських Соціалістичних Республік
і Угорською Республікою; b) у документах на стик державних кордонів Союзу Радянських
Соціалістичних Республік, Угорської Республіки і Чехословацької
Республіки (стиковий прикордонний знак "Тиса"), підписаних
18 липня 1949 року в Ужгороді Змішаною Радянсько-Угорською
Комісією з редемаркації державного кордону між Союзом Радянських
Соціалістичних Республік і Угорською Республікою та комісією
Чехословацької Республіки; c) у документах на стик державного кордону Союзу Радянських
Соціалістичних Республік, Угорської Республіки і Румунської
Народної Республіки (стиковий прикордонний знак "Тур"), підписаних
30 липня 1949 року в Москві Змішаною Радянсько-Угорською Комісією
з редемаркації державного кордону між Союзом Радянських
Соціалістичних Республік, Угорською Республікою і Румунською
Делегацією в Змішаній Радянсько-Румунській Комісії з демаркації
державного кордону між Союзом Радянських Соціалістичних Республік
і Румунською Народною Республікою; d) у додатках і доповненнях до документів редемаркації
радянсько-угорського кордону та доповненнях до цих документів, які
з'явилися протягом строку дії Договору між Урядом Союзу Радянських
Соціалістичних Республік і Урядом Угорської Народної Республіки
про режим радянсько-угорського державного кордону, співробітництво
та взаємну допомогу з прикордонних питань, підписаного у
м.Будапешті 3 жовтня 1961 р. 2. Документами редемаркації є: а) протокол-опис проходження лінії державного кордону між
Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Угорською
Республікою, редемарковано в 1948-1949 рр.; b) топографічні карти масштабу 1:25000 державного кордону між
Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Угорською
Республікою, редемаркованого в 1948-1949 рр.; с) протоколи прикордонних знаків державного кордону між
Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Угорською
Республікою, редемаркованого в 1948-1949 рр.; d) відповідні додатки та доповнення до документів,
перелічених вище. 3. Протягом року після набрання чинності цим Договором
Українсько-Угорська Прикордонна Комісія, створена на підставі
статті 11 цього Договору, розпочне спільну перевірку державного
кордону між Україною і Угорською Республікою, за підсумками якої
підготує такі нові документи редемаркації: а) протокол-опис проходження лінії державного кордону між
Україною і Угорською Республікою; b) топографічні карти масштабу 1:10000 державного кордону між
Україною і Угорською Республікою; c) протоколи прикордонних знаків державного кордону між
Україною і Угорською Республікою з топографічними схемами-крокі; d) список координат прикордонних знаків та вигинів, не
позначених прикордонними знаками, на державному кордоні між
Україною і Угорською Республікою; е) заключний протокол спільної перевірки державного кордону
між Україною і Угорською Республікою. 4. До нових редемаркаційних документів належать відповідні
додатки та доповнення, зазначені у п.3 цієї статті, що з'являться
протягом терміну дії цього Договору. 5. Спільна перевірка державного кордону, зазначена у п.3 цієї
статті, й підготовка нових редемаркаційних документів не означають
перегляду державного кордону між Україною і Угорською Республікою. 6. Нові редемаркаційні документи, зазначені у п.3 цієї
статті, підлягають ратифікації і набирають законної чинності через
тридцять днів після обміну ратифікаційними грамотами. Одночасно з
цим вважаються такими, що втратили чинність, документи, зазначені
в пунктах 1 і 2 цього Договору.
Стаття 3
1. Державний кордон незалежно від природних і штучних змін на
місцевості, не змінюється і проходить по прямій лінії від одного
прикордонного знака до іншого або від однієї точки вигину до
іншої, що не позначені прикордонними знаками відповідно до
документів редемаркації. 2. Державний кордон на прикордонних ріках, струмках, каналах
проходить, як це визначено в документах редемаркації державного
кордону на водних ділянках, і залишається незмінним. 3. Державний кордон на мостах та інших гідротехнічних
спорудах проходить по їх середині незалежно від проходження
державного кордону по воді. 4. Острови на прикордонних ріках територіально належать до
тієї або іншої Договірної Сторони залежно від їх положення
відносно державного кордону і нумеруються у документах
редемаркації Договірних Сторін порядковими номерами по кожній ріці
окремо.
Стаття 4
Договірні Сторони зобов'язуються утримувати прикордонні
знаки, встановлені для позначення державного кордону, в такому
стані, щоб розташування, вигляд, форма, розміри та забарвлення
прикордонних знаків відповідали всім вимогам, визначеним у
документах редемаркації.
Стаття 5
Догляд за прикордонними знаками, встановленими для позначення
державного кордону, розподіляється між Договірними Сторонами таким
чином: а) за прикордонними стовпами догляд забезпечує та Договірна
Сторона, на території якої вони розташовані; b) за додатковими прикордонними знаками і центровими
сповпчиками, встановленими безпосередньо на державному кордоні,
догляд беруть на себе: - за знаками з парною нумерацією - Українська Сторона; - за знаками з непарною нумерацією - Угорська Сторона.
Стаття 6
1. На сухопутних ділянках державного кордону шестиметрова
прикордонна просіка (по 3 метри у кожен бік) повинна бути очищена
від рослинності, яка обмежує видимість. Будь-яке будівництво в
прикордонній просіці забороняється, за винятком споруд,
призначених для охорони державного кордону та споруд, будівництво
яких визначається на підставі міжнародних договорів. 2. Очищення прикордонної просіки кожна Договірна Сторона
проводить на своїй території самостійно. Про початок робіт
компетентні органи Договірних Сторін повідомляють один одного не
пізніше як за 10 днів.
Стаття 7
1. Огляд стану і місця розташування прикордонних знаків та
стану прикордонних просік компетентні органи кожної з Договірних
Сторін проводять на власний розсуд. 2. Українсько-Угорська Прикордонна Комісія один раз на п'ять
років повинна провадити спільні контрольні огляди прикордонних
знаків і просік. Про початок спільного контрольного огляду
компетентні органи обох Договірних Сторін у кожному разі
домовляються за 30 днів. 3. У разі потреби в додатковому спільному огляді прикордонних
знаків або просік компетентні органи однієї Договірної Сторони
письмово повідомляють про це компетентні органи другої Договірної
Сторони. Додатковий спільний огляд починається не пізніше як через
10 днів з моменту отримання такого повідомлення.
Стаття 8
1. Якщо при спільному або додатковому спільному контрольному
огляді буде встановлено, що дані вимірів, які наведені в
документах редемаркації, не співпадають з даними, одержаними
шляхом спільних вимірів на місцевості, провадиться наступне: а) якщо буде встановлено, що положення прикордонних знаків з
моменту редемаркації не змінилось, вирішальними вважаються дані
вимірів на місцевості; b) якщо буде встановлено, що положення прикордонних знаків з
моменту редемаркації змінилося, вирішальними вважаються дані,
зазначені в документах редемаркації. 2. Необхідні, згідно з пунктом 1 цієї статті, виправлення або
доповнення документів редемаркації державного кордону проводяться
за рішенням Українсько-Угорської Прикордонної Комісії. 3. Про результати спільних контрольних оглядів, а також
виправлення або доповнення в редемаркаційних документах
Українсько-Угорською Прикордонною Комісією складається Протокол і
документи нових вимірів у двох примірниках, кожний українською і
угорською мовами, які повинні бути затверджені Договірними
Сторонами відповідно до їхнього внутрішнього законодавства, про що
вони інформують одна одну.
Стаття 9
1. У разі втрати, руйнування або пошкодження прикордонних
знаків відновлення їх провадиться згідно зі статтею 5 цього
Договору. Про початок робіт компетентні органи однієї Договірної
Сторони зобов'язані письмово повідомляти компетентним органам
другої Договірної Сторони не пізніше як за 10 днів до початку
робіт. 2. Відновлення втрачених, зруйнованих або пошкоджених
прикордонних знаків провадиться в присутності представника другої
Договірної Сторони. 3. При відновленні або лагодженні прикордонного знака місце
його розташування не змінюється. При цьому слід керуватися
документами редемаркації, дані, що в них містяться, повинні
перевірятися на місці контрольними вимірами. 4. У разі відновлення прикордонних знаків, пошкоджених або
знищених повінню, льодоходом або іншими стихійними явищами,
дозволяється змінювати попереднє місце їх розташування, залишаючи
при цьому незмінним проходження державного кордону, і знову
встановлювати прикордонні знаки в місцях, що гарантують їх
схоронність. Зміни місць розташування прикордонних знаків
провадяться за згодою компетентних органів обох Договірних Сторін. 5. Про проведені роботи щодо відновлення або спорудження
прикордонного знака на новому місці Українсько-Угорська
Прикордонна Комісія складає Протокол, який додається до документів
редемаркації. 6. Роботи щодо ремонту прикордонних знаків, закріплених за
тією або іншою Договірною Стороною, згідно зі статтею 5 цього
Договору провадяться компетентними органами кожної з Договірних
Сторін самостійно, без участі представника компетентних органів
другої Договірної Сторони.
Стаття 10
1. Договірні Сторони вживуть заходів для запобігання
псуванню, знищенню або переміщенню прикордонних знаків. 2. Пошкоджені, переміщені або знищені жителями однієї з
Договірних Сторін прикордонні знаки будуть відновлятися за рахунок
цієї Договірної Сторони.
Розділ III
Українсько-Угорська Прикордонна Комісія
Стаття 11
1. Для організації і виконання завдань перевірки проходження,
позначення державного кордону та утримання прикордонних знаків
створюється Українсько-Угорська Прикордонна Комісія, далі
іменована "Прикордонна Комісія", яка складається з української і
угорської делегацій. 2. Кожна делегація у складі Голови, його заступника та двох
членів створюється відповідно до внутрішнього законодавства
Договірних Сторін. Повідомлення про призначення Голів делегацій здійснюється по
дипломатичних каналах. Голови можуть здійснювати безпосередню співпрацю з питань
роботи Прикордонної Комісії. 3. При необхідності Голови делегацій мають право залучати для
роботи в Прикордонній Комісії необхідну кількість експертів та
інших фахівців. 4. Кожна Договірна Сторона покриває витрати своєї делегації і
залучених нею експертів та інших спеціалістів. Витрати, пов'язані з перевіркою проходження та позначення
державного кордону, Договірні Сторони покривають порівну.
Стаття 12
1. Завдання Прикордонної Комісії: а) проведе спільну перевірку проходження
українсько-угорського державного кордону, передбачену п.3 ст.2
цього Договору, і за її результатами підготує нові редемаркаційні
документи; b) один раз на 5 років, як це передбачено п.2 ст.7 цього
Договору, проводить спільні контрольні огляди прикордонних знаків
та просік; с) у разі необхідності готує пропозиції законодавчим органам
Договірних Сторін про взаємний обмін ділянками територій, що
прилягають до державного кордону. 2. Прикордонна комісія організує роботи, пов'язані з
утриманням прикордонних знаків і керує роботами щодо: а) відновлення пошкоджених, знищених або втрачених
прикордонних знаків або їх частин; b) встановлення додаткових прикордонних знаків; с) перенесення прикордонних знаків або їх частин на безпечні
для розташування місця, а також позначення кордону на річищах
осушених або тих, що перемістилися, прикордонних рік, струмків та
каналів; d) вимірювань на державному кордоні для узгодження та
доповнення даних у документи редемаркації, належним чином
оформлюючи додаткові дані для затвердження згідно з внутрішнім
законодавством кожної з Договірних Сторін; е) розроблення і здійснення додаткового до прикордонних
знаків позначення державного кордону в місцях перетинання його
прикордонними водами, залізницями, шосейними дорогами, а також
іншими спорудами; f) розроблення та узгодження написів позначення, пофарбування
прикордонних знаків, визначення матеріалів для їх виготовлення; g) та інших робіт, пов'язаних з утриманням прикордонних
знаків.
Стаття 13
1. Компетентні органи Договірних Сторін опрацьовують
Положення про Прикордонну Комісію, в якому визначають порядок її
роботи. 2. Офіційними мовами Прикордонної Комісії є українська й
угорська. 3. Делегації мають свої металеві й мастикові печатки,
виготовлені згідно з внутрішнім законодавством, на яких зображені
назва делегації та Прикордонної Комісії, а також герб своєї
держави в центрі.
Стаття 14
1. Прикордонна Комісія здійснює свою діяльність шляхом
проведення засідань, зустрічей та листування. 2. Засідання Прикордонної Комісії проводяться в міру потреби,
але не рідше одного разу на рік по черзі на територіях Договірних
Сторін. Веде засідання Голова делегації Договірної Сторони, на
території якої воно проводиться. 3. Засідання Прикордонної Комісії оформляються протоколами у
двох примірниках, кожний українською і угорською мовами. Протоколи
підписуються Головами обох делегацій і скріплюються мастиковими
печатками. 4. Якщо Прикордонна Комісія з окремих питань не зможе
виробити єдиного рішення, то передає їх на розгляд по
дипломатичних каналах.
Стаття 15
1. Члени Прикордонної Комісії та особи, які залучаються цією
Комісією до робіт, не можуть бути позбавлені особистої свободи;
їхні особисті речі, службові документи, технічні носії даних, а
також автомобілі недоторканні і звільняються від мита й інших
зборів. Кожна з Договірних Сторін забезпечить цим особам на своїй
території під час виконання ними обов'язків за Договором необхідну
допомогу транспортними засобами, житлом та засобами зв'язку. 2. Особи, зазначені в п.1 цієї статті, мають право брати з
собою на територію другої Договірної Сторони матеріали для
виконання робіт, інструменти й транспортні засоби в необхідній
кількості, за умови їх повернення назад, а також предмети
особистого користування, продукти харчування та табачні вироби в
кількості, яка не перевищує особистих потреб. Зазначені предмети
не обкладаються митом та іншими зборами.
Стаття 16
Членам Прикордонної Комісії та особам, які нею залучаються,
для перетинання державного кордону видаються прикордонні
посвідчення, зазначені у статті 33 цього Договору.
Стаття 17
Час, місце та перебування членів Прикордонної Комісії,
експертів й інших фахівців, які виконують роботи на державному
кордоні, визначає Прикордонна Комісія в кожному окремому випадку.
Розділ IV
Головні Прикордонні Уповноважені, Прикордонні Уповноважені,
їх призначення, завдання, права та обов'язки
Стаття 18
Для виконання завдань, передбачених цим Договором, Договірні
Сторони відповідно до внутрішнього законодавства призначають: - Головного Прикордонного Уповноваженого; - заступників Головного Прикордонного Уповноваженого; - Прикордонних Уповноважених; - заступників Прикордонних Уповноважених.
Стаття 19
1. Повідомлення про призначення Головних Прикордонних
Уповноважених та їх заступників передається по дипломатичних
каналах. Головні Прикордонні Уповноважені у письмовій формі
інформують один одного про призначення Прикордонних Уповноважених
та їх заступників. 2. Заступники Головного Прикордонного Уповноваженого та
Прикордонних Уповноважених при виконанні їх завдань користуються
такими ж правами й обов'язками, як і Головні Прикордонні
Уповноважені та Прикордонні Уповноважені, заступниками яких вони
є. 3. Особи, зазначені в статті 18 цього Договору, для виконання
завдань можуть залучати експертів і помічників у необхідній
кількості. 4. Головні Прикордонні Уповноважені, Прикордонні Уповноважені
та їх заступники з метою виконання завдань одержують повноваження
відповідно до внутрішнього законодавства кожної Договірної
Сторони. Договірні Сторони обмінюються зразками цих повноважень. 5. Документи на право перетинання державного кордону
Прикордонним Уповноваженим, їх заступникам та особам, що
залучаються до виконання службових завдань, видаються відповідно
до внутрішнього законодавства кожної Договірної Сторони. Час і місце перетинання кордону зазначеними особами для
виконання поставлених перед ними завдань заздалегідь узгоджуються
Прикордонними Уповноваженими Договірних Сторін.
Стаття 20
Головні Прикордонні Уповноважені здійснюють такі завдання: а) забезпечують належне виконання Угод з прикордонних питань,
укладених між Договірними Сторонами; b) керують виконанням завдань щодо співпраці та взаємної
допомоги у сфері охорони державного кордону, контролю за
перетинанням державного кордону особами, транспортними засобами та
вантажами й підтримання режиму кордону; с) оцінюють загальний стан охорони кордону, контролю за
перетинанням державного кордону особами, транспортними засобами та
вантажами й режиму кордону, співробітництва та подання взаємної
допомоги і вживають заходів до поглиблення співробітництва; d) керують діяльністю Прикордонних Уповноважених і
координують її; е) затверджують протоколи про заходи, вжиті Прикордонними
Уповноваженими, та про їх робочі наради; f) вирішують питання, щодо яких Прикордонні Уповноважені не
дійшли згоди, а також ті, що не входять до компетенції
Прикордонних Уповноважених; g) встановлюють зразки документів, які використовуються у
спільній діяльності Прикордонних Уповноважених; h) передають на вирішення по дипломатичних каналах,
повідомляючи свою думку, особливо складні справи, щодо яких вони
не дійшли взаємної згоди.
Стаття 21
1. Головні Прикордонні Уповноважені проводять засідання один
раз на рік по черзі на території Договірних Сторін. 2. Головні Прикордонні Уповноважені можуть проводити
позачергові засідання на прохання будь-кого з них. 3. Головні Прикордонні Уповноважені в період між засіданнями
вирішують поточні питання шляхом листування або використання інших
засобів зв'язку.
Стаття 22
1. Прикордонні Уповноважені здійснюють такі завдання: а) співпрацюють і подають один одному взаємну допомогу з
питань, пов'язаних з охороною державного кордону, контролем за
перетинанням державного кордону особами, транспортними засобами та
вантажами і підтримання режиму кордону; b) оцінюють на їхній ділянці стан охорони державного кордону,
контролю за перетинанням державного кордону особами, транспортними
засобами та вантажами, режиму кордону, а також співробітництва й
подання взаємної допомоги; с) вживають заходів до запобігання порушення режиму кордону; d) розслідують і вирішують справи щодо порушення режиму
кордону, а також щодо інших випадків, що потребують втручання
Прикордонних Уповноважених, вживають заходів для збирання доказів,
їх закріплення і зберігання; е) організують передачу і приймання осіб, а також свійських
тварин та предметів; f) визначають засоби зв'язку та порядок його підтримання; g) передають Головним Прикордонним Уповноваженим справи, не
вирішені ними в рамках своєї компетенції. 2. Прикордонні Уповноважені негайно інформують один одного: а) про порушення державного кордону, що готується, або
здійснене; b) про стихійні лиха, забруднення навколишнього середовища,
які поширилися або можуть поширитися на територію другої
Договірної Сторони, а також про вжиті щодо них заходи; с) про плавзасоби другої Договірної Сторони, що причалили до
берега без дозволу, а також про переліт та приземлення без дозволу
на те повітряних засобів; d) про проведення поблизу державного кордону робіт, які
можуть заподіяти шкоду на території другої Договірної Сторони; е) про інші дані та завдання, пов'язані з охороною державного
кордону, з контролем за перетинанням державного кордону особами,
транспортними засобами та вантажами і підтримання режиму кордону,
які потребують термінового вжиття спільних заходів.
Стаття 23
1. Прикордонні Уповноважені свої зустрічі проводять не рідше
як двічі на рік, по черзі на території Договірних Сторін. 2. За пропозицією одного з Прикордонних Уповноважених
Договірних Сторін проводяться позачергові робочі зустрічі. 3. Позачергові робочі зустрічі для спільного розслідування
порушення режиму кордону, а також в інших випадках, що потребують
втручання Прикордонних Уповноважених, як правило, мають
проводитися на місці події. 4. Питання, що не потребують особистої зустрічі, Прикордонні
Уповноважені можуть вирішувати шляхом листування або використання
інших засобів зв'язку.
Стаття 24
1. Прикордонні Уповноважені при розслідуванні обставин
порушень режиму кордону та інших випадків, що потребують їх
втручання, можуть заслуховувати свідків, експертів і проводити
інші заходи для збирання доказів стосовно здійсненого. 2. Дії Прикордонних Уповноважених, зазначені в п.1 цієї
статті, не зачіпають компетенції правоохоронних органів своєї
держави.
Стаття 25
1. Про засідання Головних Прикордонних Уповноважених, робочі
зустрічі Прикордонних Уповноважених, а також розслідування
порушень режиму кордону та інших випадків, що потребують втручання
Прикордонних Уповноважених, і прийняття щодо них рішення,
складаються протоколи у двох примірниках українською і угорською
мовами. 2. До протоколу про розслідування порушення режиму кордону
додаються матеріали цього розслідування. 3. Прикордонні Уповноважені протягом 14 днів передають на
розгляд Головним Прикордонним Уповноваженим ті справи, з яких вони
не дійшли взаємної згоди. 4. Прикордонні Уповноважені подають Протоколи робочих
зустрічей на затвердження Головним Прикордонним Уповноваженим.
Стаття 26
1. Під час передачі даних про особу, необхідних для виконання
Договору, Головні Прикордонні Уповноважені і Прикордонні
Уповноважені взаємно беруть до уваги положення про захист цих
відомостей, передбачені внутрішнім законодавством Договірних
Сторін. При цьому потрібно дотримуватися таких умов: а) дані, що передаються, можуть бути використані тільки в
цілях, визначених у Договорі; про їх використання сторони
інформують одна одну; b) передані дані можуть використовуватися тільки Головними
Прикордонними Уповноваженими і Прикордонними Уповноваженими; с) дані можуть бути передані іншим органам тільки з
попереднього письмового дозволу Головних Прикордонних
Уповноважених і Прикордонних Уповноважених. 2. Головні Прикордонні Уповноважені і Прикордонні
Уповноважені забезпечують захист документів і неособових даних,
переданих для виконання Договору, від некомпетентного
використання. 3. Кваліфікацію таємних документів та неособових даних
визначають правові норми Договірної Сторони, яка передає.
Стаття 27
1. Головні Прикордонні Уповноважені та їх заступники,
Прикордонні Уповноважені та їх заступники, а також експерти й
помічники, які залучаються ними під час виконання службових
завдань на території другої Договірної Сторони, не можуть бути
позбавлені особистої свободи; їх особисті речі, службові
документи, технічні носії даних, а також автомобілі недоторканні і
звільняються від мита та інших зборів. 2. Особам, зазначеним у пункті 1 цієї статті, в період
засідань та робочих зустрічей сторона, що приймає, подає допомогу
в забезпеченні житлом, транспортом та засобами зв'язку з власними
органами.
Стаття 28
1. Передача і приймання осіб, затриманих за протизаконне
перетинання державного кордону, відбуваються на підставі окремої
Угоди. 2. Особи, які перетнули державний кордон незаконно, але
ненавмисне, протягом 48 годин з моменту їх затримання передаються
Прикордонному Уповноваженому тієї Договірної Сторони, з території
якої вони прийшли, за умови, що на території Договірної
Сторони, яка передає, не скоїли злочину. Одночасно з передачею затриманих осіб передаються речі, що
були при них, і якщо доведено, що вони перенесені ними з території
Договірної Сторони. Про передачу і приймання складається Протокол у двох
примірниках. 3. Договірні Сторони погоджуються, що жодна з них не має
права відмовлятися від приймання осіб, зазначених у п.2 цієї
статті.
Стаття 29
1. Прикордонні Уповноважені інформують один одного про
свійських тварин, що здогадно перейшли державний кордон, і
вживають необхідних заходів для їх пошуку. 2. Передача свійських тварин здійснюється Прикордонними
Уповноваженими на підставі правил ветеринарних служб обох
Договірних Сторін поблизу місця переходу тваринами державного
кордону. 3. Прикордонні Уповноважені вживають заходів до пошуку й
повернення предметів, які потрапили з території однієї Договірної
Сторони на територію другої Договірної Сторони через природні
явища. 4. Передача свійських тварин, що перейшли державний кордон,
та предметів, що перемістилися через державний кордон,
оформляється протоколом, в якому слід зазначити вартість
утримання, ветеринарного обслуговування цих свійських тварин, а
також вартість та транспортування переміщених предметів, що
визначається відповідно до внутрішнього законодавства тієї
Сторони, яка передає. За незнайдені свійські тварини та предмети
збитки власникам не відшкодовуються.
Стаття 30
1. Особи, які перебувають на території, що прилягає до
державного кордону, у разі стихійного лиха і через інші причини,
що загрожують їхньому життю, можуть перетинати державний кордон у
будь-якому місці і в будь-який час. Ці особи повинні негайно
заявити про себе в найближчі органи влади Договірної Сторони, на
території якої вони перебувають. 2. У разі лиха на території однієї Договірної Сторони, за
погодженням з Прикордонним Уповноваженим, рятувальні команди
другої Договірної Сторони з метою подання допомоги можуть
перетинати державний кордон у будь-якому місці і в будь-який час і
перебувати на території цієї Договірної Сторони в районі лиха
протягом часу, необхідного для подання допомоги. 3. Матеріали, обладнання, інвентар, транспортні засоби,
необхідні для подання допомоги, а також предмети особистого
користування не обкладаються митом. Невикористані в ході подання
допомоги матеріали мають бути повернені назад. 4. Повернення осіб, зазначених у п.1 цієї статті, та
рятувальних команд здійснюється при посередництві Прикордонних
Уповноважених Договірних Сторін через найближчі пункти пропуску.
Стаття 31
Перехід (переїзд) державного кордону особами і перетинання
його транспортними засобами може здійснюватися тільки в пунктах
пропуску державного кордону, відкритих для міжнародного і
двостороннього руху.
Стаття 32
Особи, яким відмовлено у в'їзді прикордонними властями
Договірних Сторін, повинні негайно бути прийнятими тією стороною,
звідки вони прибули.
Стаття 33
1. Перетинання державного кордону особами, які обслуговують
залізницю, та шосейні дороги та інші споруди, що перетинають
державний кордон, і які виконують роботи на прикордонних водах,
регулюється окремими міжнародними договорами і здійснюється за
прикордонним посвідченням, установленим внутрішнім законодавством
кожної Договірної Сторони. Такі ж прикордонні посвідчення видаються членам Прикордонної
Комісії та особам, які залучаються цією Комісією для робіт. Договірні Сторони обмінюються зразками таких посвідчень. 2. Якщо особи, зазначені у п.1 цієї статті, для проведення
робіт повинні перетинати державний кордон поза пунктом пропуску,
вони повідомляють про це Прикордонних Уповноважених за 48 годин до
початку робіт. Про перехід кордону Прикордонні Уповноважені Договірних
Сторін інформують один одного.
Стаття 34
1. Прикордонні Уповноважені, розслідуючи порушення режиму
кордону, інші пов'язані з цим випадки, визначають заподіяні збитки
на території Договірної Сторони. Оцінка збитків та їх
відшкодування визначаються на основі законодавства тієї Договірної
Сторони, на території якої вони заподіяні. 2. Юридичні та фізичні особи, винні у заподіянні збитків,
відшкодовують їх добровільно або на підставі рішення суду. 3. Якщо неможливо встановити особу, винну в заподіянні
збитків, то збитки відшкодовує та Договірна Сторона, з території
якої вони нанесені, за винятком випадків, коли збитки заподіяно в
стані крайньої необхідності або в результаті стихійного лиха.
Розділ V
Порядок користування прикордонними водами, залізницями, шосейними дорогами, а також іншими спорудами, що
перетинають державний кордон
Стаття 35
1. Судна Договірних Сторін можуть плавати по всій ширині
головного фарватеру прикордонної ріки; човни Договірних Сторін -
до лінії державного кордону. 2. Кожна Договірна Сторона визначає порядок перебування та
використання плавзасобів на своїй частині прикордонної ріки
відповідно до свого внутрішнього законодавства.
Стаття 36
1. Плавальним засобам однієї Договірної Сторони надається
можливість причалювати до берега другої Договірної Сторони тільки
в разі лиха, якщо немає можливості пристати до свого берега. Відповідальний за транспортний засіб, що причалив, повинен
негайно повідомити про це прикордонні органи другої Договірної
Сторони. 2. Плавальні транспортні засоби прикордонної, міліцейської,
митної, екологічної та водогосподарської служб однієї Договірної
Сторони можуть пристати до берега другої Договірної Сторони з
службовою метою, попередньо одержавши на це дозвіл Прикордонних
Уповноважених Договірних Сторін.
Стаття 37
Всі плавальні засоби, що плавають у прикордонних водах
Договірних Сторін, повинні мати: судна - відповідні прапори своїх держав і присвоєні їм назви
або номери; човни - зображення символу державного прапора на носі або на
кормі та присвоєні їм номери. Назви і номери наносяться білою або чорною фарбою і повинні
бути ясно видимими з обох берегів.
Стаття 38
Обидві Договірні Сторони піклуються про утримання в належному
порядку прикордонних вод і вживуть всіляких заходів для
запобігання руйнування берегів.
Стаття 39
1. З метою забезпечення стабільності проходження державного
кордону, річища прикордонних рік, їх заплави не можуть бути
змінені в односторонньому порядку. 2. У разі зміни річища прикордонної ріки (струмка або каналу)
внаслідок природних явищ Договірні Сторони зобов'язуються спільно
привести річище в попередній стан, якщо про це між ними не буде
досягнуто іншої домовленості.
Стаття 40
Будівництво, переобладнання, використання, ліквідація мостів,
гребель, шлюзів, дамб та інших споруд на прикордонних ріках
повинно провадитися на підставі окремих міжнародних угод.
Стаття 41
Порядок сполучення і обслуговування на залізниці, шосейних
дорогах та водних шляхах, що перетинають державний кордон,
будівництво і використання споруд, що перетинають державний
кордон, установлюється окремими міжнародними угодами.
Розділ VI
Господарська діяльність та охорона навколишнього
середовища на державному кордоні
Стаття 42
Рибна ловля на прикордонних ріках дозволяється до лінії
державного кордону згідно з внутрішнім законодавством Договірних
Сторін.
Стаття 43
Полювання дозволяється до лінії державного кордону згідно з
внутрішнім законодавством Договірних Сторін. Стрільба і
переслідування звірини й птиці через державний кордон
забороняється.
Стаття 44
Якщо через природні явища або під час лісозаготівлі дерева
впадуть за лінію державного кордону, то Прикордонні Уповноважені
Договірних Сторін взаємно проінформують один одного про це і
вживуть заходів для того, щоб ці дерева були вивезені на територію
тієї Договірної Сторони, звідки вони впали. У цих випадках транспортування дерев через державний кордон
звільняється від мита та усяких зборів.
Стаття 45
1. При виникненні пожежі поблизу державного кордону Договірна
Сторона, на території якої виникла пожежа, повинна вжити всіх
залежних від неї заходів до недопущення поширення її через
державний кордон. 2. У разі поширення пожежі через державний кордон або
наявності такої загрози Прикордонні Уповноважені Договірних Сторін
негайно інформують про це один одного.
Стаття 46
1. Кожна Договірна Сторона зробить усе необхідне, щоб
господарська або інша діяльність на території, що прилягає до
державного кордону, не завдавала шкоди навколишньому середовищу
другої Договірної Сторони. 2. При виникненні небезпеки потраплення або при потрапленні
забруднюючих речовин через державний кордон до навколишнього
середовища суміжної держави Прикордонні Уповноважені Договірних
Сторін негайно інформують про це один одного.
Стаття 47
Роботи з розвідування та експлуатації надр можуть провадитися
не ближче як за 20 метрів від лінії державного кордону, якщо інше
не визначене окремими міжнародними угодами.
Розділ VII
Заключні положення
Стаття 48
1. Цей Договір підлягає ратифікації. 2. Обмін ратифікаційними грамотами відбудеться в м.Будапешті
у можливо короткий строк. 3. Цей Договір набуде чинності через тридцять днів після
обміну ратифікаційними грамотами.
Стаття 49
Цей Договір буде діяти протягом десяти років і автоматично
продовжуватися на кожні наступні п'ятирічні періоди до тих пір,
поки одна з Договірних Сторін за шість місяців до закінчення
строку його дії не заявить у письмовій формі дипломатичним шляхом
про його денонсацію.
Стаття 50
З дня набуття чинності цим Договором Договір між Урядом Союзу
Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Угорської Народної
Республіки про режим радянсько-угорського державного кордону,
співробітництво і взаємну допомогу з прикордонних питань,
підписаний в м.Будапешті 3 жовтня 1961 року, вважається таким, що
втратив чинність.
Стаття 51
Цей Договір складено у двох примірниках, кожний українською і
угорською мовами, причому обидва тексти є автентичні.
Підписано в м.Києві 19 травня 1995 року.
Від імені України Від імені Угорської Республіки
(підпис) (підпис)



вгору