Документ 851-2009-р, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.07.2009

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 22 липня 2009 р. N 851-р
Київ
Про схвалення Концепції Загальнодержавної
цільової соціальної програми збереження
і розвитку трудового потенціалу України
на період до 2017 року

1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної
програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на
період до 2017 року, що додається.
Визначити Мінекономіки державним замовником Програми.
2. Мінекономіки разом з іншими заінтересованими центральними
органами виконавчої влади та за участю сторін соціального діалогу
розробити у шестимісячний строк і подати на розгляд Кабінетові
Міністрів України проект Загальнодержавної цільової соціальної
програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на
період до 2017 року.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 26

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 22 липня 2009 р. N 851-р
КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної цільової соціальної програми
збереження і розвитку трудового потенціалу України
на період до 2017 року

Визначення проблеми,
на розв'язання якої спрямована Програма
Збереження і розвиток трудового потенціалу є необхідною
передумовою інноваційного розвитку та стратегічним завданням
сталого розвитку країни.
Тривалий час відбувалося звуження природної бази трудового
потенціалу, зокрема внаслідок значних обсягів трудової міграції
працездатного населення за межі України.
Чисельність зайнятого населення в 1990-2001 роках зменшилася
на 5,4 млн. осіб, або на 21,4 відсотка, порівняно з попереднім
десятиріччям. Збільшення обсягів зайнятості, яке почалося лише з
2002 року, відбувається низькими темпами, пропонування робочої
сили залишається практично фіксованим, що не відповідає сучасній
динаміці економічного розвитку. При цьому майже третину загального
обсягу зайнятості населення становить самостійна зайнятість,
зокрема 4,7 млн. осіб проводять нерегламентовану діяльність. Крім
того, розподіл зайнятого населення за видами економічної
діяльності не відповідає інноваційній моделі розвитку економіки. У
складі зайнятого населення професіонали та фахівці становлять лише
24 відсотки, тоді як малокваліфіковані працівники - 24,7 відсотка.
Посилюється тенденція до нестачі кваліфікованих робітничих кадрів.
На даний час особливо гострою є проблема невідповідності
наявного трудового потенціалу сучасним вимогам економічного і
соціального розвитку країни, що зумовлює необхідність вжиття
державою системних заходів для підтримання, відновлення і розвитку
трудового потенціалу в умовах фінансової кризи та на етапі
стабілізації економіки.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв'язання програмним методом
Основними причинами виникнення проблеми, пов'язаної із
підтриманням, відновленням і розвитком трудового потенціалу, що
особливо гостро виявляється в період фінансової кризи, є:
демографічна криза, зокрема високий рівень передчасної
смертності населення та критично низький рівень народжуваності;
невідповідність якості робочої сили потребам сучасного ринку
праці;
занижена ціна робочої сили, яка сформувала низький рівень
доходів населення;
диспропорції в розмірах заробітної плати, що обумовило
надмірну диференціацію доходів працюючого населення і знизило
мотивацію до високопродуктивної праці;
трудова міграція кваліфікованої робочої сили за кордон;
порушення трудових прав працівників, недоліки в системі
охорони праці;
наявність нерегламентованої зайнятості населення;
недостатній розвиток соціального діалогу.
Комплексне розв'язання проблеми можливе шляхом підготовки,
прийняття та виконання Загальнодержавної цільової соціальної
програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на
період до 2017 року (далі - Програма).
Мета Програми
Метою Програми є забезпечення підтримання, відновлення і
розвитку трудового потенціалу, відтворення кваліфікованої робочої
сили та підвищення її конкурентоспроможності відповідно до
сучасних потреб економічного і соціального розвитку.
Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми
Одним із варіантів розв'язання проблеми є реалізація Основних
напрямів розвитку трудового потенціалу в Україні на період до
2010 року, схвалених Указом Президента України від 3 серпня
1999 р. N 958 ( 958/99 ). Однак зазначеним актом не передбачені
заходи щодо подолання наслідків фінансової кризи, що не дає змоги
розв'язати проблему в повному обсязі.
Другий варіант передбачає ефективне використання
програмно-цільового методу, зокрема виконання державних цільових
програм соціального спрямування, які безпосередньо стосуються
розв'язання проблем підтримання, відновлення і розвитку трудового
потенціалу (Комплексна програма забезпечення загальноосвітніх,
професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними
технічними засобами навчання з природничо-математичних і
технологічних дисциплін, затверджена постановою Кабінету Міністрів
України від 13 липня 2004 р. N 905 ( 905-2004-п ) (Офіційний
вісник України, 2004 р., N 28, ст. 1886), Державна цільова
програма роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки,
затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня
2007 р. N 1016 ( 1016-2007-п ) (Офіційний вісник України,
2007 р., N 60, ст. 2378), Державна цільова науково-технічна та
соціальна програма "Наука в університетах" на 2008-2012 роки,
затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня
2007 р. N 1155 ( 1155-2007-п ) (Офіційний вісник України, 2007 р.,
N 72, ст. 2708), Державна програма "Репродуктивне здоров'я нації"
на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів
України від 27 грудня 2006 р. N 1849 ( 1849-2006-п ) (Офіційний
вісник України, 2007 р., N 1, ст. 35), Міжгалузева комплексна
програма "Здоров'я нації" на 2002-2011 роки, затверджена
постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. N 14
( 14-2002-п ) (Офіційний вісник України, 2002 р., N 9, ст. 403) та
інші).
Проте багатогранність і масштабність самої проблеми, її
відчутне загострення в умовах кризових явищ, а також поглиблення
міжнародних економічних зв'язків, зокрема вступ до СОТ, потребують
координації виконання раніше прийнятих державних програм.
Таким чином, оптимальний варіант ефективного розв'язання
проблеми полягає у концентрації зусиль центральних та місцевих
органів виконавчої влади, інших сторін соціального діалогу із
залученням коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел на
здійсненні заходів, пов'язаних з:
визначенням стратегічних пріоритетів розвитку трудового
потенціалу відповідно до напрямів державної політики щодо
реалізації інноваційної моделі розвитку економіки та суспільства;
створенням організаційно-правових та соціально-економічних
умов для комплексного повноцінного формування трудового
потенціалу;
поліпшенням якості трудового потенціалу та підвищенням
ефективності його використання.
Шляхи і способи розв'язання проблеми,
строк виконання Програми
Збереження і розвиток трудового потенціалу передбачається
забезпечити шляхом:
поліпшення демографічних характеристик трудового потенціалу,
зниження рівня смертності та збільшення тривалості життя
населення, зниження ризику нещасних випадків на виробництві;
нарощення освітньо-кваліфікаційного потенціалу, створення
умов для безперервної освіти, здобуття знань та підвищення
кваліфікації протягом трудової діяльності, підвищення якості
підготовки кадрів вищими та професійно-технічними навчальними
закладами;
зменшення впливу трудової міграції працездатного населення за
кордон на розвиток трудового потенціалу, сприяння поверненню в
Україну довгострокових працівників-мігрантів;
удосконалення системи оплати та нормування праці;
стабілізації зайнятості населення в умовах фінансової кризи;
підвищення економічної активності населення, посилення
мотивації населення до укладення трудових договорів, сприяння
продуктивній зайнятості населення з орієнтацією на інноваційну
модель розвитку виробництва;
підтримки підприємницької ініціативи громадян і розвитку
малого та середнього підприємництва, самостійної зайнятості
населення;
впровадження міжнародних стандартів щодо умов та охорони
праці на виробництві;
проведення моніторингу розвитку трудового потенціалу на
коротко-, середньо- і довгострокову перспективу;
удосконалення трудового законодавства;
підвищення ролі соціального діалогу у формуванні державної
політики та забезпечення реалізації принципів рівноправності його
учасників.
Програму передбачається виконати протягом 2010-2017 років.
Координацію заходів Програми та моніторинг їх виконання
забезпечуватиме Мінекономіки.
Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності
Виконання Програми сприятиме:
наближенню тривалості життя, особливо осіб працездатного
віку, до відповідних показників країн Європейського Союзу;
зменшенню кількості нещасних випадків на виробництві та
зниженню рівня професійної захворюваності;
зростанню рівня зайнятості населення та зниженню рівня
безробіття;
поширенню традицій здорового способу життя;
підвищенню професійної орієнтації населення, переорієнтації
ринку освітніх послуг на потреби ринку праці;
формуванню мотивації особи до постійного поглиблення своїх
знань, підвищенню рівня кваліфікації, удосконаленню практичних
навичок, розвитку здібностей;
активізації інноваційних процесів в освітній,
науково-технічній та інформаційно-комунікаційній галузях;
урегулюванню міграційних потоків працівників, подоланню
нелегальної трудової міграції українських громадян за кордон та
транзиту нелегальних працівників-мігрантів територією України;
підвищенню продуктивності праці;
забезпеченню відтворювальної та посиленню мотиваційної
функції заробітної плати, формуванню конкурентоспроможної робочої
сили;
впровадженню міжнародних стандартів щодо безпечних умов
праці, новітніх прогресивних технологій, спроможних забезпечити
зменшення шкідливого впливу факторів виробничого середовища;
створенню ефективної системи прогнозування розвитку трудового
потенціалу на середньо- і довгострокову перспективу з урахуванням
положень стратегічних програмних документів та макроекономічних
показників.
Виконання Програми забезпечить зменшення якісних та
кількісних диспропорцій на ринку праці, зокрема очікується, що
чисельність зайнятого населення збільшиться приблизно на
0,5-1 млн. осіб.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних,
трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок
коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел.
Для виконання Програми також залучатиметься міжнародна
фінансова допомога.



вгору