Документ z1235-15, чинний, поточна редакція — Прийняття від 24.09.2015
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 06.11.2015. Подивитися в історії? )

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

24.09.2015  № 2284


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 жовтня 2015 р.
за № 1235/27680

Про деякі питання здійснення страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування

Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України „Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою”, пункту 1 частини першої статті 28 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, та з метою вдосконалення державного регулювання діяльності з надання страхових послуг щодо страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПОСТАНОВИЛА:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Умови страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1);

2) Стандартні страхові тарифи для страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1);

3) форму Стандартного договору страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1);

4) форму Акта огляду посівів ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1);

5) Інструкцію щодо заповнення Акта огляду посівів ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1);

6) форму Акта визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, біологічним методом (страховий продукт 1);

7) Інструкцію щодо заповнення Акта визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, біологічним методом (страховий продукт 1);

8) форму Акта визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, методом контрольного обмолоту (страховий продукт 1);

9) Інструкцію щодо заповнення Акта визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, методом контрольного обмолоту (страховий продукт 1);

10) форму „Карта поля” до Акта огляду посівів ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1);

11) форму Страхового акта при страхуванні майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1).

2. Департаменту методології, стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами разом з департаментом юридичного забезпечення та ведення реєстру фінансових установ подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Сектору зв’язків з громадськістю та протоколу забезпечити оприлюднення цього розпорядження після його державної реєстрації.

4. Це розпорядження набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Залєтова О. М.

Голова Комісії

І. Пашко

ПОГОДЖЕНО:

Т.в.о. Голови
Державної Регуляторної служби України

В.о. Міністра екології
та природних ресурсів України




В.П. Загородній


С.І.Курикін



ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження Національної
комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків
фінансових послуг
24.09.2015  № 2284
Наказ Міністерства аграрної
політики та продовольства
України
24.09.2015  № 374


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 жовтня 2015 р.
за № 1235/27680

УМОВИ
страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1)

I. Загальні положення

1. Ці Умови розроблено відповідно до частини шостої статті 21 Закону України „Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою”.

2. У цих Умовах страхові ризики вживаються у таких значеннях:

видування – здування сильним (понад 10-15 м/с) і тривалим вітром верхніх шарів ґрунту разом з посіяним насінням, а іноді і зі сходами рослин. Спостерігається на безструктурних розпилених ґрунтах при сильному вітрі в суху погоду;

вимокання – весняна загибель рослин внаслідок недостачі кисню для дихання, що зумовлюється тривалим перебуванням їх в умовах застою талої води (протягом 10-15 днів і більше);

вторинні хвороби рослин – масовий розвиток захворювань рослин, викликаних напівпаразитичними збудниками, що є наслідком первинного механічного ушкодження рослин градом, бурею, зливою, низькою температурою, стоячою водою або іншими явищами;

град – опади, що випадають в теплий період року у вигляді часточок льоду різних розмірів. У більшості випадків розмір граду 1-2 см, максимальний діаметр до 6-8 сантиметрів. Іноді градини випадають у вигляді кусків льоду масою близько 500 грам. При тривалих та інтенсивних градобиттях відбувається значна втрата урожаю, а в багатьох випадках і повна загибель урожаю або рослин;

ґрунтова кірка – сильно ущільнений, зцементований поверхневий шар ґрунту. В одних випадках кірка відстає у вигляді плиток, в інших є монолітним міцним шаром, який поступово переходить в нижні пухкі шари. Кірка на поверхні ґрунту виникає після сильних дощів (більше 10 мм) при наступному підвищенні денних температур повітря до 15-25°С і температури поверхні ґрунту до 25-40°С. Поверхня кірки гладенька, щільна, світлішого кольору, ніж загальний колір поверхні ґрунту. Товщина кірки може бути від 1-2 мм до 50-80 мм. Ускладнює або заважає появі сходів, диханню рослин;

епіфітотія – масове захворювання рослин, спричинене активністю фітопатогену;

земельний або земельно-водний сель – потік ґрунту або муловий (земельно-водний) потік, що відбувається під час рясних опадів у горах і передгір’ях, викликає загибель рослин у результаті механічного впливу на надземні органи рослин шляхом їх виривання, вимивання чи замулення або унеможливлює своєчасне виконання технологічних операцій під час вирощування сільськогосподарських культур;

зневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню або заводненню, – зниження рівня води в системах зрошення внаслідок впливу на ці системи природних явищ (землетрусів, зсувів тощо) або протиправних дій третіх осіб, яке унеможливлює проведення зрошення, що призводить до пошкодження або загибелі рослин у результаті нестачі вологи;

осередок масового розмноження шкідливого організму – певна територія агроландшафту, на якій відбуваються масове розмноження шкідника, інтенсивний розвиток хвороби рослин, засмічення бур’яном;

пожежа – неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням посівів сільськогосподарських культур в результаті дії вогню (у тому числі викликаного ударом блискавки, аварією електромережі, вибухом, підпалом), що здатний самостійно поширюватися поза місцями, спеціально призначеними для його розведення і підтримування, а також ушкодження або знищення посівів продуктами горіння і засобами пожежогасіння, що застосовуються з метою усунення пожежі;

посуха (засуха) – тривалий дефіцит опадів при підвищеному температурному режимі у теплий період року, внаслідок чого вичерпуються запаси вологи ґрунту за рахунок випаровування і транспірації. Складаються несприятливі умови для вегетації рослин, урожай польових культур різко знижується або гине. Розрізняють атмосферну, або повітряну, засуху, коли опадів недостатньо, утримуються високі температури повітря на фоні низької відносної вологості повітря (менше 30 відсотків), та ґрунтову посуху, коли відбувається значне висушування ґрунту, що призводить до недостатнього забезпечення рослин водою і викликає передчасне пожовтіння та засихання рослин. Критерії посухи – зниження відносної вологості повітря вдень до 30 відсотків і менше протягом 10 днів і більше, зниження запасів продуктивної вологи орного шару ґрунту до 10 мм; зниження запасів і продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту до 30 відсотків і менше найменшої польової вологоємкості (НПВ) в інші періоди вегетації;

спалах масового розмноження шкідника рослин – значне багаторазове збільшення чисельності особин шкідника, що відбувається циклічно або без видимих закономірностей;

тривалі дощі – інтенсивні дощі, що випадають безперервно або з незначною перервою протягом доби, інколи протягом декількох діб (двох - трьох) з кількістю опадів 100 мм і більше. Спричиняють перезволоження ґрунту, „стікання” зерна, розповсюдження грибкових захворювань на посівах;

удар блискавки – спрямований в наземні об’єкти розряд атмосферної електрики, що викликає займання, ушкодження або повне знищення посівів сільськогосподарських культур.

Інші страхові ризики визначені нормативно-правовими актами України, а також такими нормативними документами:

ДСТУ 3513-97. Метеорологія. Терміни та визначення основних понять;

ДСТУ 3517-97. Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять;

ДСТУ 3891-99. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять;

ДСТУ 3994-2000. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації природні. Чинники фізичного походження. Терміни та визначення;

ДСТУ 4756:2007. Захист рослин. Терміни та визначення понять;

ДСТУ 4933:2008. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять.

3. У цих Умовах терміни вживаються у таких значеннях:

біологічна врожайність – це врожайність усієї продукції, створеної шляхом фотосинтезу за один вегетаційний сезон на одному гектарі площі посіву, що визначається в момент досягнення біологічного дозрівання „на пні”;

застрахована врожайність – показник застрахованої врожайності застрахованої культури, що визначається добутком показника середньої врожайності застрахованої культури за останні п’ять років на рівень страхового покриття за договором страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1) (далі – Договір);

застрахована сільськогосподарська культура (далі – застрахована культура) – яра зернова сільськогосподарська культура певного сорту або гібриду, яка висівається з метою виробництва зерна;

метод контрольного обмолоту (механізованого збирання) – збирання врожаю зернозбиральною технікою з площі в один гектар з наступним зважуванням та перерахунком на стандартні показники по засміченості і вологості для відповідної застрахованої культури;

страхова виплата (відшкодування) – грошова сума, яка виплачується страховиком страхувальнику в разі загибелі застрахованої культури на всій площі посіву в період дії Договору, що призвело до неотримання її врожаю, або компенсація втрат страхувальника, пов’язаних із загибеллю застрахованої культури на частині площі посіву чи пошкодженням застрахованої культури внаслідок дії ризиків, передбачених Договором, у випадках, коли фактична врожайність застрахованої культури знижується нижче показника застрахованої врожайності (недоотримання врожаю), згідно з умовами Договору;

страхове покриття – зазначений в Договорі відсоток від середньої врожайності застрахованої культури, в межах якого страховик здійснює відшкодування збитку;

фактична врожайність застрахованої культури – кількість врожаю застрахованої культури у центнерах на одиницю площі у рік збирання врожаю, застрахованого за Договором. Визначається шляхом ділення загальної кількості (маси) врожаю, встановленої на застрахованих полях (ділянках) методом визначення біологічної врожайності або методом контрольного обмолоту, на сумарну площу полів (ділянок) застрахованої культури, прийнятих на страхування;

ціна одиниці врожаю – мінімальна інтервенційна ціна одиниці сільськогосподарської продукції (без податку на додану вартість) на окремий об’єкт державного цінового регулювання на відповідний маркетинговий період, установлена для цілей страхування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику.

Інші терміни вживаються в цих Умовах відповідно до Законів України „Про страхування” та „Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою”.

II. Предмет Договору. Підстави його укладання

1. Предметом Договору є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить закону і пов’язаний із володінням, користуванням та розпоряджанням майбутнім врожаєм ярих зернових сільськогосподарських культур, що страхується з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків та збирається на земельних ділянках (площах), які належать страхувальнику на правах власності, оренди (суборенди).

2. Договір укладається на підставі вільного волевиявлення сторін відповідно до Законів України „Про страхування” та „Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою”, а також:

заяви на страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1);

форми Стандартного договору страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1), затвердженої розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 24 вересня 2015 року № 2284 та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24 вересня 2015 року № 374;

Стандартних страхових тарифів для страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1), затверджених розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 24 вересня 2015 року № 2284 та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24 вересня 2015 року № 374;

форм документів щодо укладення та супроводження договорів страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1) і врегулювання страхових випадків за ними, затверджених розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 24 вересня 2015 року № 2284 та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24 вересня 2015 року № 374;

технологічної карти страхувальника щодо вирощування ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків (страховий продукт 1);

переліку полів посівів ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1);

цих Умов.

3. Обов’язковою умовою підтвердження інформації, наданої страхувальником у заяві на страхування майбутнього врожаю ярих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1), є підписання сторонами Договору акта огляду посівів ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1) (далі – Акт огляду).

4. Вигодонабувачем за Договором є страхувальник або юридична особа, яка надає бюджетну позику виробникам зерна з метою формування державного інтервенційного фонду шляхом проведення державних форвардних закупівель зерна.

III. Страхові випадки, страхові ризики. Виключення із страхових випадків та обмеження страхування

1. Страховими ризиками за Договором є такі події або їх комбінації:

1) град, удар блискавки;

2) землетрус;

3) лавина, земельний зсув, земельний або земельно-водний сель;

4) сильний вітер, пилова буря, шквал, смерч, суховій, видування;

5) сильний дощ, тривалі дощі, повінь, паводок, вимокання;

6) посуха у весняно-літній період;

7) зневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню або заводненню, ґрунтова кірка, випадіння рослин;

8) пожежа;

9) епіфітотія;

10) осередок масового розмноження шкідливого організму;

11) спалах масового розмноження шкідника рослин;

12) вторинні хвороби рослин;

13) протиправні дії третіх осіб стосовно сільськогосподарської культури.

2. Страховим випадком за Договором є настання певної події за одним або кількома страховими ризиками, передбаченими Договором, внаслідок якої відбулося пошкодження або загибель застрахованої культури, що призвело до недоотримання або неотримання її врожаю на всій або частині площі посіву та завдало збитків страхувальнику.

3. Під пошкодженням застрахованої культури слід розуміти ушкодження рослин, врожаю на окремому полі або частині поля (ділянці), які попали під вплив несприятливої(их) події(й), зазначеної(их) у пункті 1 цього розділу, коли пошкоджені рослини можуть відновити вегетацію та сформувати певний врожай.

4. Під загибеллю застрахованої культури слід розуміти знищення рослин, врожаю на окремому полі або частині поля (ділянці), які попали під вплив несприятливої(их) події(й), зазначеної(их) у пункті 1 цього розділу, та не можуть відновити подальшу вегетацію та/або сформувати врожай. Цей факт має бути підтверджений Актом огляду, підписаним представником страхувальника та страховиком або уповноваженим представником страховика.

5. Факт настання події, що має ознаки страхового випадку за застрахованими ризиками, зазначеними в пункті 1 цього розділу, визначається страховиком або уповноваженим представником страховика згідно із заявою страхувальника про настання страхового випадку та шляхом огляду постраждалих полів (ділянок) застрахованої культури.

6. При пошкодженні або загибелі посівів (врожаю) застрахованої культури внаслідок епіфітотійного розвитку хвороб рослин та/або шкідників, протиправних дій третіх осіб, пожежі страхувальник зобов’язаний надати підтвердні документи про причини настання страхового випадку: стосовно епіфітотії – від спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту рослин, який визначено Законом України „Про захист рослин”, стосовно протиправних дій третіх осіб, пожежі – від відповідних органів державної влади, що можуть надати такі документи відповідно до законодавства України.

7. Якщо сторони Договору не можуть прийти згоди щодо причинно-наслідкового зв’язку між пошкодженням або загибеллю застрахованих культур та настанням страхового випадку, вони можуть залучати незалежних експертів або представників органів державної влади для проведення обстеження застрахованої культури чи отримувати документальне підтвердження від органів державної влади.

8. У разі виникнення суперечностей щодо настання страхового випадку (визначення причин та/або розміру збитків), які не вдалось вирішити у спосіб, визначений у пункті 7 цього розділу, факт настання страхового випадку (визначення причин настання страхового випадку та/або розміру збитків) встановлює аварійний комісар.

9. Не вважається страховим випадком пошкодження або загибель застрахованої культури, якщо вона настала у разі:

1) подій, не передбачених Договором:

захворювань рослин, якщо їх поширення не визнане епіфітотією;

впливу ядерної енергії та іонізуючого випромінювання в будь-якій формі;

техногенних аварій, будь-якого забруднення або зараження навколишнього природного середовища;

військових дій, маневрів або здійснення інших військових заходів;

громадянської війни, терористичного акту, народного хвилювання або страйку;

вилучення або знищення застрахованого майна за розпорядженням органів державної влади;

порушення страхувальником встановлених правил зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин і предметів;

2) навмисних дій або бездіяльності страхувальника;

3) грубих порушень страхувальником агротехнічних, санітарних вимог, що виявляється в невиконанні страхувальником умов Договору щодо строків (термінів) проведення належних заходів згідно з узгодженою при страхуванні технологічною картою, якою обумовлено дотримання визначених агротехнічних правил та вимог агротехніки стосовно застрахованої культури, санітарних вимог щодо здійснення сільськогосподарських робіт, передбачених Договором.

10. При настанні страхового випадку страховик зобов’язаний здійснити виплату страхувальнику страхового відшкодування в порядку, в термін або протягом строку, що передбачені Договором.

IV. Страхова сума

1. Страхова сума встановлюється у Договорі на підставі показника застрахованої врожайності, загальної площі культури посіву застрахованої культури та ціни одиниці врожаю.

2. Страхова сума розраховується за формулою

ССзаг = Вст · S · Ц,

де

ССзаг

загальна страхова сума (страхова вартість врожаю) за Договором (грн) (зазначається у пункті 10 Договору);


Вст

застрахована врожайність (ц/га) (зазначається у пункті 7 Договору);


S

загальна площа посіву застрахованої культури (га) (зазначається у пункті 3 Договору);


Ц

ціна одиниці врожаю (грн/ц) (зазначається у пункті 8 Договору).

3. Розрахунок страхової суми по кожному застрахованому полю (ділянці) посівів застрахованої культури, страховий тариф, страховий платіж, застрахована врожайність та ціна одиниці врожаю зазначаються в додатку 2 до Договору.

V. Страховий тариф. Страховий платіж та строки його сплати

1. Страховий тариф є однаковим для всіх ділянок із посівами застрахованої культури в межах окремої адміністративно-територіальної одиниці.

2. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) встановлюється у Договорі.

3. Строк сплати страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) зазначається у Договорі. Сплата страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) здійснюється одноразово.

4. Усі розрахунки за Договором, укладеним відповідно до цих Умов, здійснюються у грошовій одиниці України.

VI. Термін та місце дії Договору

1. Договір, укладений відповідно до цих Умов, набирає чинності з дня внесення страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) у розмірі, визначеному Договором, на поточний рахунок страховика, але не раніше дати, встановленої у пункті 41 Договору як дата початку строку його дії, і діє до завершення збирання врожаю застрахованої культури відповідно до агротехнічних вимог, однак не пізніше 10 серпня року укладання Договору, та до виконання страховиком зобов’язань за Договором у повному обсязі.

2. Договір діє виключно в межах території, на якій розташовані посіви застрахованої культури, згідно з пунктами 4 та 9 Договору.

3. За наявності у страхувальника посівів ярої зернової сільськогосподарської культури в декількох адміністративно-територіальних одиницях страховик та страхувальник укладають окремі договори страхування у кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.

VII. Права та обов’язки страховика і страхувальника до укладання Договору та під час його дії

1. Для укладення Договору страховик та страхувальник зобов’язані провести огляд посівів ярої зернової сільськогосподарської культури, що приймається на страхування, із складанням Акта огляду, в якому відображається стан посівів. Вказаний Акт огляду у разі укладення Договору долучається до нього як невід’ємний додаток.

2. При укладанні Договору страхувальник зобов’язаний надати страховику інформацію, необхідну для оцінки страхового ризику, та надалі інформувати його про стан застрахованої культури відповідно до умов Договору.

3. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страховик зобов’язаний:

1) ознайомити страхувальника з цими Умовами, з процедурами огляду посівів та врегулювання збитків;

2) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом;

3) протягом 2 робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування;

4) керуватись документами органів державної влади, до компетенції яких належить встановлення факту, причин та наслідків подій, вказаних у пункті 1 розділу ІІІ цих Умов;

5) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в термін або протягом строку, що передбачені Договором;

6) у випадку відмови у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити страхувальника про причини відмови в термін або протягом строку, що передбачені цими Умовами та Договором;

7) у разі отримання від страхувальника в період дії Договору повідомлення, передбаченого підпунктом 8 пункту 5 цього розділу, провести спільний із страхувальником огляд посівів застрахованої культури для фіксування її стану не пізніше 2 робочих днів після отримання такого повідомлення, про що скласти Акт огляду, зазначивши в коментарях виконавця огляду інформацію про вплив страхових ризиків та їх наслідки, які сприяли настанню страхового випадку, стан застрахованої культури;

8) у разі отримання від страхувальника в період дії Договору повідомлення, передбаченого підпунктом 9 пункту 5 цього розділу, провести спільний із страхувальником огляд посівів застрахованої культури та виконати процедури із врегулювання страхових випадків, а саме: визначення врожайності застрахованої культури біологічним методом або методом контрольного обмолоту не пізніше 7 робочих днів після отримання такого повідомлення, про що скласти відповідний акт визначення врожайності.

Страховик може мати інші обов’язки, про що зазначається у Договорі.

4. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страховик має право:

1) перевіряти надану страхувальником інформацію щодо застрахованої культури, а також отримувати інформацію та проводити огляд її стану під час дії Договору;

2) у разі необхідності залучати аварійного комісара та/або представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, для участі у проведенні оглядів посівів застрахованих культур під час виконання Договору, а також врегулювання збитків;

3) перевіряти виконання страхувальником вимог цих Умов та Договору;

4) проводити власну перевірку (розслідування) для з’ясування причин настання страхового випаду та розміру збитку;

5) направляти запити до органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування з питань (відповідно до їх компетенції), пов’язаних з перевіркою (розслідуванням) причин настання страхового випадку і визначенням розміру збитку;

6) отримувати від страхувальника інформацію, необхідну для встановлення факту настання страхового випадку та розміру страхового відшкодування;

7) у випадку розходження розрахунків про розміри збитків звернутися до аварійного комісара за погодженням із страхувальником;

8) відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених Договором та законом;

9) не приймати на страхування ярі зернові сільськогосподарські культури за наявності таких ознак:

ураження хворобами і шкідниками, пошкодження внаслідок несприятливих погодних умов, посіви засмічені карантинними об’єктами (організмами), зазначеними у Переліку регульованих шкідливих організмів, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 716, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2006 року за № 1300/13174 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики України від 04 серпня 2010 року № 467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2010 року за № 720/18015);

посіви ярих зернових сільськогосподарських культур мають огріхи (незасіяні або необроблені частини поля), загущені чи зріджені на окремих полях (ділянках);

на посівах ярих зернових сільськогосподарських культур спостерігається пригнічення рослин внаслідок нестачі або надлишку вологи чи поживних елементів (азоту, фосфору, калію);

10) розірвати Договір відповідно до законодавства України, у тому числі цих Умов, та Договору.

Страховик може мати інші права, про що зазначається у Договорі.

5. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страхувальник зобов’язаний:

1) своєчасно сплатити страховий платіж у розмірі та в термін, зазначені у Договорі;

2) в узгоджений із страховиком термін (протягом строку) згідно з Договором провести спільний огляд посівів, що приймаються на страхування, із складанням Акта огляду, в якому відображається стан посівів, а у випадку незгоди з результатами огляду посівів може зазначити в коментарях причини такої незгоди;

3) дотримуватись під час дії Договору агротехнічних, санітарних вимог щодо вирощування застрахованої культури;

4) оперативно усувати виявлені під час перевірок страховиком (представником страховика) недоліки та упущення в агротехніці вирощування застрахованої культури;

5) надавати можливість страховику, уповноваженій ним особі, аварійному комісару та/або представнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, проводити огляд стану посівів застрахованої культури в період дії Договору;

6) вживати заходів щодо зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхових випадків;

7) повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо застрахованої культури;

8) при настанні події, що має ознаки страхового випадку:

повідомити Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій або управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської державної адміністрації (відповідно до територіального розташування ділянки з посівами застрахованої культури) про їх настання не пізніше 72 годин з дня, коли стало відомо про настання випадку, що має ознаки страхового;

повідомити у письмовій формі страховика не пізніше 72 годин з дня, коли стало відомо про настання випадку, що має ознаки страхового;

повідомити відповідні органи державної влади про настання ризиків, зазначених у підпунктах 1 – 13 пункту 1 розділу ІІІ цих Умов, не пізніше 72 годин з дня, коли стало відомо про настання випадку, що має ознаки страхового, та отримати підтвердні документи про причини/обставини/характер пошкоджень та наслідки випадку;

надати страховику на його запит необхідну документально підтверджену інформацію про перелік фактично виконаних агротехнічних заходів на момент настання страхового випадку по застрахованій культурі у разі її пошкодження або загибелі;

не перешкоджати страховику, та/або аварійному комісарові, та/або представнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, в огляді місця події та проведенні власної перевірки (розслідуванні), а також надавати їм достовірну інформацію щодо події, яка відбулася;

надати страховику, та/або аварійному комісарові, та/або представнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, документи, необхідні для встановлення факту настання страхового випадку та визначення розміру страхового відшкодування;

вжити заходів щодо збереження до огляду страховиком, та/або аварійним комісаром, та/або представником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, пошкоджених посівів застрахованих культур в тому вигляді, якого вони набули після події (яка може бути визнана страховим випадком), якщо інші дії, спрямовані на мінімізацію збитку, не були узгоджені із страховиком;

у разі необхідності залучати до визначення розміру збитку та складання страхового акта представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

здійснювати інші дії, передбачені законодавством, у тому числі цими Умовами та Договором;

9) у разі настання у період дії Договору події, що має ознаки страхового випадку, та відповідної фіксації даного факту страхувальнику необхідно не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку збирання врожаю застрахованої культури повідомити про це страховика та надати йому можливість проведення інспекції посівів застрахованої культури і процедур із врегулювання збитків;

10) повідомити про дострокове припинення дії Договору Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій або управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської державної адміністрації (відповідно до територіального розташування ділянки з посівами застрахованої культури) протягом 5 робочих днів з моменту дострокового припинення його дії.

Страхувальник може мати інші обов’язки, про що зазначається у Договорі.

6. До укладення Договору страхувальник має право:

1) ознайомитися з цими Умовами та проектом Договору;

2) одержати інформацію про страховика відповідно до законодавства.

7. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страхувальник має право:

1) при настанні страхового випадку отримати страхове відшкодування в порядку та в термін (протягом строку), що передбачені Договором;

2) розірвати Договір відповідно до законодавства України, у тому числі цих Умов, та Договору;

3) у судовому порядку оскаржити відмову страховика у виплаті страхового відшкодування;

4) у разі незгоди з результатами експертизи, замовленої та оплаченої страховиком, замовити за власний рахунок проведення повторної експертизи.

Страхувальник може мати інші права, про що зазначається у Договорі.

8. Після повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, страховик за участю страхувальника проводить огляд пошкоджених або загиблих посівів застрахованих культур та складає Акт огляду.

VIII. Умови здійснення виплати страхового відшкодування та відмова у його виплаті

1. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний надати страховику такі документи:

1) заяву на виплату страхового відшкодування з посиланням на номер Договору та описом страхових випадків;

2) документи відповідних органів державної влади, які підтверджують факт, причину та наслідки настання подій, зазначених у пункті 1 розділу ІІІ цих Умов;

3) фінансові та бухгалтерські документи, необхідні для встановлення розміру страхового відшкодування, на обґрунтовану вимогу страховика.

Документи, необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування, надаються страховику у формі оригіналів або їх копій, нотаріально засвідчених чи засвідчених належним чином самим страхувальником за умови надання страховику можливості звірки цих копій з оригіналами документів.

2. Підставою для виплати страхового відшкодування є відповідний до умов Договору страховий акт або аварійний сертифікат.

3. Основним документом для складання страхового акта є:

1) у разі загибелі застрахованої культури на всій застрахованій площі посіву – Акт огляду, складений після настання страхового випадку;

2) у разі загибелі застрахованої культури на частині площі посіву чи пошкодження застрахованої культури – Акт визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, біологічним методом (страховий продукт 1) або Акт визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, методом контрольного обмолоту (страховий продукт 1) та при необхідності додатки до них.

4. Страховик складає страховий акт протягом 2 робочих днів з дня отримання письмової заяви страхувальника та документів, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 та пунктом 3 розділу VIII цих Умов.

5. Складання аварійного сертифіката здійснюється аварійним комісаром, що отримав кваліфікаційне свідоцтво про складання екзамену на відповідність знань кваліфікаційному мінімуму за певним напрямом діяльності – для аварійних комісарів, які здійснюють діяльність з визначення причин настання страхового випадку в сільському господарстві (за спеціалізацією рослинництво) та внесені до переліку осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам та можуть займатися визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

6. Виплата страхового відшкодування при загибелі застрахованої культури на частині площі посіву або пошкодженні застрахованої культури здійснюється за такими правилами:

1) метод визначення фактичної врожайності для цілей врегулювання збитків зазначається у пункті 13 Договору;

2) розмір прямого збитку, завданого страхувальнику, визначається в цілому по застрахованих площах як частина запланованого врожаю, втрачена в результаті впливу страхових ризиків, які зазначені у Договорі, і встановлена згідно з оцінкою збитку, зафіксованою у відповідному акті визначення врожайності, складеному страховиком чи уповноваженим представником страховика за результатами показників фактичної врожайності, отриманих методом визначення біологічної врожайності або методом контрольного обмолоту;

3) при визначенні фактичної врожайності методом контрольного обмолоту сторони Договору складають Акт визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, методом контрольного обмолоту (страховий продукт 1), а при визначенні фактичної врожайності біологічним методом – Акт визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, біологічним методом (страховий продукт 1);

4) якщо сторони Договору погодилися, що визначення фактичної врожайності буде проведене методом контрольного обмолоту, однак страхувальник не надав необхідну техніку та інші ресурси, необхідні для визначення врожайності в обумовлені терміни/строки, страховик чи уповноважений представник страховика проводить визначення фактичної врожайності застрахованої культури методом визначення біологічної врожайності із складанням Акта визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, біологічним методом (страховий продукт 1);

5) розмір страхового відшкодування (СВ) визначається в розмірі збитку відповідно до формули

СВ = (Вст – Вф) · S · Ц,

де

Вст

застрахована врожайність відповідно до пункту 7 Договору (ц/га);


Вф

фактична врожайність застрахованої культури згідно з Актом визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, методом контрольного обмолоту (страховий продукт 1) або Актом визначення врожайності ярих зернових сільськогосподарських культур, застрахованих з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування, біологічним методом (страховий продукт 1) (ц/га);


S

загальна площа посіву застрахованої культури відповідно до пункту 3 Договору (га);


Ц

ціна одиниці врожаю відповідно до пункту 8 Договору (грн/ц);

6) фактична врожайність поточного року для цілей обчислення суми страхового відшкодування отримується (за умови використання методу визначення біологічної врожайності) з урахуванням фактичної вологості зерна під час проведення визначення врожайності та із застосуванням коригувального коефіцієнта 0,95 для врахування втрат на доробку зерна та втрат при збиранні зернозбиральною технікою;

7) визначення біологічної врожайності проводиться шляхом зрізу всіх колосків культури на 1 м-2 в декількох типових місцях (пробах) на кожному з полів (ділянок) (не менше 3 проб для полів площею до 50 га та не менше 5 проб для полів площею від 50 до 100 га плюс одна проба на кожні додаткові 20 га для полів площею більше 100 гектарів). Вага зерна визначається множенням середньої ваги всіх колосків з 1 м-2 відповідно до кількості проб на відповідні коефіцієнти: 0,77 – для ярої пшениці, 0,756 – для ярого жита, 0,81 – для ярого ячменю;

8) для визначення врожайності для цілей врегулювання збитків визначається втрата врожаю від незастрахованих ризиків, тому біологічна врожайність для кожного поля (ділянки) збільшується на відсоток втрати врожаю від незастрахованих ризиків за результатами огляду посівів. Відсоток втрати врожаю внаслідок впливу незастрахованих ризиків зазначається представником страховика у відповідному акті визначення врожайності;

9) за домовленістю сторін Договору визначення фактичної врожайності може здійснюватися методом контрольного обмолоту (механізованого збирання). Страховик повинен ознайомити страхувальника з процедурою визначення врожайності методом контрольного обмолоту перед проведенням визначення врожайності. При визначенні фактичної врожайності методом контрольного обмолоту проводиться збір врожаю зернозбиральною технікою страхувальника смугами шириною, що дорівнює ширині жатки комбайна, та довжиною до 100 метрів (або іншою узгодженою сторонами Договору довжиною). Зібраний урожай зважується. Врожайність вираховується діленням обсягу зібраного врожаю на зібрану площу. Отриманий результат коригується з урахуванням вологості зерна та зниження врожайності через вплив незастрахованих ризиків.

7. Виплата страхового відшкодування при загибелі застрахованої культури на всій площі посіву здійснюється в розмірі загальної страхової суми (страхової вартості врожаю) за Договором.

8. Страхове відшкодування виплачується страховиком протягом 14 днів від дня підписання відповідного страхового акта.

9. Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, якщо страхувальник:

1) не надав необхідних документів відповідно до пункту 1 цього розділу або не допустив представника страховика для проведення огляду площ посівів застрахованої культури, в тому числі і при врегулюванні збитків, у зв’язку з чим не можна визначити причини та розмір збитку;

2) не виконав своїх обов’язків, зазначених у Договорі;

3) або особа, яка знаходиться з ним у трудових відносинах, вчинив(ла) навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку, або не вжив(ла) заходів щодо запобігання страховому випадку і зменшення розміру збитку;

4) надав завідомо недостовірні відомості про об’єкти, що страхуються, або про факт настання страхового випадку;

5) порушив агротехнічні норми вирощування застрахованої культури або умови страхування, передбачені Договором та/або цими Умовами, що спричинило виникнення збитків;

6) не повідомив або несвоєчасно повідомив страховика без поважних причин про настання страхового випадку, що призвело до неможливості встановлення обставин, характеру та розміру збитків;

7) у період дії Договору не розпочинав збирання вирощеного врожаю застрахованої культури у встановлені агротехнічні терміни/строки.

9. Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування оформлюється письмово з умотивованим обґрунтуванням причин відмови та протягом 14 днів з дня складання відповідного акта визначення врожайності або Акта огляду вручається або надсилається страхувальнику.

IX. Порядок зміни і припинення дії Договору

1. Зміна умов Договору не допускається.

2. Дія Договору припиняється:

1) після закінчення строку дії Договору;

2) при виконанні страховиком зобов’язань за Договором у повному обсязі;

3) у разі його розірвання за згодою сторін Договору;

4) в інших випадках, передбачених законом та Договором.

Директор департаменту
методології, стандартів
регулювання та нагляду
за фінансовими установами
Нацкомфінпослуг





В.Г. Логвіновський

Директор Департаменту
фінансово-кредитної політики
Мінагрополітики України



Б.Р. Ахіджанов



вгору