Документ v0464282-06, поточна редакція — Прийняття від 11.07.2006

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
11.07.2006 N 464

Про затвердження Методичних вказівок
"Проведення психофізіологічного професійного
відбору кандидатів на навчання до вищих
навчальних закладів Міністерства України
з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи"

З метою комплексної оцінки психофізіологічної професійної
придатності кандидатів на навчання у вищих навчальних закладах
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,
реалізації наказу Міністерства охорони здоров'я України
і Державного Комітету України по нагляду за охороною праці
від 23 вересня 1994 року N 263/121 ( z0018-95 ) "Про затвердження
Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі",
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року
за N 18/554 Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Методичні вказівки "Проведення
психофізіологічного професійного відбору кандидатів на навчання до
вищих навчальних закладів Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи" (далі - Методичні вказівки, додаються).
2. Директору Департаменту державного
санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренку А.М. довести
Методичні вказівки до відома керівників установ і закладів
державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових установ,
міністерств, центральних органів виконавчої влади в установленому
порядку для використання в роботі.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора
Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду
Пономаренка А.М.
Перший заступник Міністра,
головний державний
санітарний лікар України С.П.Бережнов

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
11.07.2006 N 464

3. Гігієна праці
3.8. Фізіологія праці та ергономіка

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Проведення психофізіологічного професійного відбору
кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи

1. Загальні положення
1.1. Методичні вказівки розроблені з урахуванням нових
наукових досліджень з питань гігієни, психофізіології та
психології праці, наказу МОЗ України і Держнаглядохоронпраці від
23.09.1994 N 263/121 ( z0018-95 ) "Про затвердження переліку
робіт, де є потреба у професійному доборі", зареєстрованого в
Мін'юсті України 25.01.1995 за N 18/554, а також наказу МНС
України "Про затвердження Умов прийому та порядку відбору на
навчання до вищих навчальних закладів МНС України" від 09.03.2006
N 126 ( z0342-06 ), зареєстрованого в Мінюсті України 29.03.2006
за N 342/12216 (далі - Умови).
1.2. Методичні вказівки регламентують проведення професійного
відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів МНС та
призначені для медичних комісій, медсанчастин МНС, лікарів,
фізіологів і психологів, що працюють у санітарно-гігієнічних і
лікувально-профілактичних закладах і установах МОЗ та МНС України,
науково-дослідних інститутах і здійснюють у встановленому порядку
психофізіологічний професійний відбір.
1.3. Психофізіологічна професійна придатність - це цілісний
комплекс фізіологічних, індивідуально-типологічних і психологічних
особливостей особистості, що є умовою ефективного та надійного
опанування учбового плану, оволодіння професією, засвоєння та
виконання професійних обов'язків. Вона виявляється шляхом
психофізіологічних обстежень при вступі у ВНЗ і дозволяє
визначити, наскільки індивід за своїми фізіологічними та
психічними властивостями тривкий до стресу, орієнтується у
складній ситуації, швидко і міцно засвоює нову інформацію,
особливо в напружених і екстремальних умовах праці.
1.4. Психофізіологічний професійний відбір (далі - ППВ)
кандидатів до вищих навчальних закладів МНС є першою ланкою у
науково обґрунтованій системі підготовки, раціонального розподілу
та ефективного використання людей на основі об'єктивної оцінки їх
професійно важливих психофізіологічних та особистісних якостей,
необхідних для ефективної і безпечної роботи в екстремальних
умовах праці, групової діяльності та підвищеної відповідальності.
1.5. Робота людини у надзвичайних ситуаціях пов'язана з
мобілізацією її функціональних резервів, певним рівнем розвитку
психофізіологічних властивостей і психоемоційної стійкості, що
дозволяють надійно та ефективно здійснювати професійну діяльність
в екстремальних і аварійних ситуаціях при забезпеченні особистої
та колективної безпеки. Переважно операторський і керівний
характер праці фахівців МНС з вищою спеціальною освітою,
специфічні умови роботи у вибухово- та пожежонебезпечному
середовищі пред'являють підвищені вимоги до психофізіологічних і
вищих психічних функцій, рухливості нервових процесів,
сенсорно-перцептивних якостей, уваги, пам'яті, оперативного
мислення, психоемоційної стійкості, високої розумової
працездатності.
1.7. Медичний та психофізіологічний професійний відбір
кандидатів на навчання до ВНЗ МНС є першим системоутворюючим
елементом в системі управління охорони здоров'я особового складу
підрозділів МНС.
1.8. Дані психофізіологічного обстеження можуть бути
використані в повсякденній учбово-виховальній роботі при вирішенні
питань подальшого працевлаштування на підприємствах і
організаціях, установ, у яких передбачається виконання діяльності
в складних або відповідальних умовах, коли потрібна підвищена
надійність та працездатність фахівців.
2. Організація психофізіологічного
професійного відбору
2.1. Проходження ППВ є обов'язковим елементом комплексу вимог
до кандидатів на навчання у вищі навчальні заклади МНС України
відповідно до Умов ( z0342-06 ).
2.2. Згідно п. 4.12. Умов ( z0342-06 ) обов'язкове
психофізіологічне дослідження здійснюється Державним підприємством
"Український НДІ медицини транспорту МОЗ України" та його філіями
(за згодою МОЗ України), за результатами якого визначається
придатність кандидатів до вступу у ВНЗ МНС України.
2.3. Дослідження психофізіологічних властивостей необхідно
проводити в приміщенні, що максимально ізольовано від будь-яких
подразників (зорових і слухових). Не повинно бути сторонніх осіб,
розмов і пересувань, що відволікають увагу досліджуваних.
2.4. Обстеження доцільно проводити в ранкові години або в
першій половині дня. Перед обстеженням досліджуваний повинен добре
відпочити. Не рекомендується проводити тестування після нічної
зміни (безсонні), вживання алкоголю, у гострому періоді
захворювань, під час прийому лікарських та інших препаратів, що
впливають на психічний стан людини.
3. Технологія психофізіологічного
професійного відбору
3.1. ППВ дозволяє за допомогою науково обгрунтованих методів
виявити як придатних кандидатів на навчання, так і кандидатів, які
за своїми індивідуально-типологічними і особистісними якостями
найменш придатні для навчання, набування професійних знань і
подальшої діяльності у складних і відповідальних керівних і
операторських професіях, що вимагають наявність підвищених якостей
в плані професійної придатності.
3.2. Технологія ППВ є гнучкою східчастою системою
застосування абсолютних (придатність для певного виду професійної
діяльності) і відносних (заходи щодо корекції психофізіологічних
якостей фахівців) критеріїв.
3.3. Загальними вимогами до кандидатів на навчання у ВНЗ МНС,
незалежно від професії та фаху, є: - адекватність психоповедінкових реакцій; - стресостійкість (тривкість до стресу); - збереження орієнтації в просторі при психофізичному
навантаженні; - можливість за встановлений термін навчання засвоїти учбові
плани, закріпити практичні навички ефективної та безпечної роботи
з пожежегасіння та рятування; - відсутність у кандидата ознак психічного захворювання, що
може загостритися під час навчання і подальшої професійної
діяльності та зробити його непридатним до такої праці або
становити небезпеку для інших осіб, що знаходяться поруч,
матеріальних об'єктів і навколишнього середовища.
3.4. Методична база і процедура проведення обстеження
кандидатів повинні забезпечити максимально об'єктивізовану
можливість виявлення наявності необхідних і відсутності негативних
характеристик (якостей) для аргументації висновку щодо придатності
кандидата до вступу у ВНЗ МНС.
3.5. Психофізіологічне обстеження проводиться комплексно і
поетапно, що відповідає принципу динамічності відбору -
спостереження за інформативними характеристиками протягом всього
часу навчання.
3.6. Психофізіологічне обстеження при проведенні ППВ
кандидатів може здійснюватись за індивідуальним або груповим
методом.
3.7. Дослідження складається з стандартних етапів: - вступна бесіда (психологічний анамнез і спостереження); - тестування за допомогою автоматизованої комп'ютерної
системи (далі - АКС) "СПАС-5"; - додаткові вербальні та проективні особистісні тести для
дослідження спеціальних здібностей, психоемоційної стійкості,
особливостей рис характеру і сумісності у групі (при необхідності,
за результатами основного тестування); - заключна бесіда; - інтерпретація результатів тестування і підготовка висновку,
щодо рівня професійної придатності.
3.8. На початку дослідження кандидату надається інструкція
щодо виконання завдань, час на ознайомлення з апаратурою і на
тренування. Інструкція повинна бути загальною для усіх
досліджуваних і формувати однакову настанову на експеримент.
3.9. Дослідження починається з виконання найбільш простих
методик, з їх поступовим прогресивним ускладненням. У разі явно
вираженого неадекватного виконання того або іншого тесту (погане
розуміння інструкції, високе психоемоційне напруження тощо)
можливе повторне (ретестове) дослідження з обов'язковою відміткою
у Протоколі, що автоматизовано фіксується програмою АСК з
позначенням прізвища, ім'я, по батькові, дати та часу обстеження.
3.10. Під час обстеження необхідно уважно спостерігати за
поведінкою досліджуваного: час, витрачений на ознайомлення з
інструкцією і апаратурою, запитання досліджуваного (помилки дій,
психоемоційний стан і поведінкові реакції).
4. Методи психофізіологічного дослідження
До стандартного набору психофізіологічних методів і тестів
входять такі, що дозволяють виявити показники стану всіх основних
фізіологічних і психологічних функцій кандидата, які передбачені
наказом МОЗ України і Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994
N 263/121 ( z0018-95 ) "Про затвердження переліку робіт, де є
потреба у професійному доборі", зареєстрованого Мін'юстом України
25.01.1995 р. N 18/554. На кожному етапі психофізіологічного
обстеження застосовуються притаманні йому конкретні методи
дослідження і спостереження, в результаті чого отримується
інформація, яка комплексно відбиває відповідні особисті
властивості і стан психофізіологічних функцій кандидата.
4.1. Вступна бесіда 4.1.1. Бесіда проводиться лікарем-психофізіологом з
обов'язковим дотриманням відповідних норм деонтології та
медико-психологічного консультування. 4.1.2. При вступній бесіді створюється довірча, помірковано
офіційна атмосфера спілкування. Присутність третьої особи при
вступній та заключній бесідах не дозволяється. У обстежуваного
формується настанова на те, що результати обстеження необхідні,
насамперед, власне йому. 4.1.3. Під час бесіди психофізіолог у довірчій бесіді
з'ясовує мотиви вибору професії, цінностні орієнтації на майбутнє,
родинне становище, стан здоров'я і самопочуття, тривалість і
якість відпочинку напередодні, а також занотовує результати своїх
власних спостережень. 4.1.4. У ході бесіди з кандидатом на навчання психофізіолог
одержує попередню інформацію про його настанову на процедуру
обстеження, емоційно-експресивні особливості та поведінкові
реакції, адекватність розуміння поставлених перед ним завдань. 4.1.5. При скаргах на стан здоров'я, гострому переживанні
якої-небудь події, що трапилася напередодні, при відхиленнях
психоемоційного стану від норми (за даними опитування, візуального
спостереження, тесту Люшера, треморометрії тощо) обстеження
переривається і переноситься на інший, погоджений з досліджуваним
день і час.
4.2. Психофізіологічне обстеження за допомогою
автоматизованої комп'ютерної системи АКС "СПАС-5" 4.2.1. Автоматизована комп'ютерна система психофізіологічного
професійного відбору АКС "СПАС-5" (система психофізіологічної
атестації пожежних-рятувальників) реалізована на базі ІВМ-сумісних
персональних комп'ютерів. Принцип комплексності полягає в
різноспрямованості методик обстеження, що дозволяють системно
інтегрувати виділені операціональні характеристики в категоріях
основних властивостей нервової системи (НС). Усі подразники,
сигнали й інструкції досліджуваному пред'являються з екрана
дисплея, а відповідні дії автоматично реєструються з клавіатури.
Весь процес обстеження від інструкції досліджуваному, пред'явлення
стимульної інформації, тестування і до розрахунку отриманих
результатів цілком автоматизований. 4.2.2. За допомогою АКС "СПАС-5" вивчаються процеси
запам'ятовування, зберігання і відтворення потрібних сигналів і
швидкого забування непотрібних, що перешкоджають розв'язанню
наступного завдання. 4.2.3. Програмне забезпечення у подальшому модифікується
розробниками із засобами зберігання тестової інформації у базі
даних, їх оперативного пошуку, статистичної обробки, порівняння із
попередніми даними тощо. 4.2.4. У зв'язку з тим, що темп пред'явлення тестів у АКС є
жорстко заданим, необхідно брати до уваги тривалість латентного
періоду перед виконанням проби (тренувального завдання),
утруднення під час розуміння завдань, необхідність у додатковій
стимуляції досліджуваного, його імпульсивність або ригідність,
порушення довільної уваги, підвищену виснажливість і
втомлюваність, що має самостійне діагностичне значення. У цьому
випадку при необхідності треба повторити окремі тестові завдання і
зараховувати найкращі результати. 4.2.5. Конкретні методики, що застосовані у автоматизованій
комп'ютерній системі "СПАС-5", наведені у Додатку 1.
4.3. Додаткові методи дослідження 4.3.1. У складних випадках, коли результати ППВ не повною
мірою характеризують професійну придатність кандидатів на
навчання, доцільно використовувати додаткові загальновизнані
методики, такі як: - швидкість темнової (світлової) адаптації (досліджується за
допомогою апарату "Ніктоскоп"); - бланкові тести на увагу - методики відшукування чисел за
таблицями Шульте (Ш), Шульте модифікованим (ШП) і Шульте-Горбова
(ШГ); - імажинітивні якості та стійкість уваги (оцінюються за
допомогою тестів "Переплутані лінії", "Стеження за ціллю",
коректурних проб з кільцями Ландольта, Анфімова, тощо); - рівень розвитку і структура професійно важливих вищих
психічних та інтелектуальних функцій (за тестами Бентона, Равена,
Векслера, тощо); - психологічне обстеження за допомогою вербальних тестів ММРІ
(та його вітчизняних аналогів - СМИЛ-566, ММИЛ-377, СМОЛ-71),
16-ФЛО Кеттела, а також проективних технік: Сонді, Люшера,
Розенцвейга, Hand-тест, "Дерево" Коха, "Неіснуюча тварина" та
інших загально прийнятих у психофізіології, експериментальній
психології та психіатрії методик. 4.3.2. Конкретні методики, що рекомендовані як додаткові при
проведенні психофізіологічного відбору кандидатів до вступу у ВНЗ
МНС, наведені у Додатку 2.
4.4. Заключна бесіда 4.4.1. Бесіда проводиться після закінчення обстеження. 4.4.2. Структура і зміст бесіди визначаються з урахуванням
результатів обстеження. 4.4.3. При необхідності досліджуваному роз'яснюється перелік
професійно важливих якостей, показники яких вимірювалися,
вказуються основні результати тестування.
4.5. Висновок за результатами психофізіологічного обстеження 4.5.1. Висновок психофізіологічного обстеження будується,
насамперед, на основі даних тестування і оцінці рівня
психоемоційної стійкості досліджуваного. Крім того, проводиться
ретельний аналіз структури професійно важливих якостей (далі -
ПВЯ) і оцінка результатів успішності виконання окремих проб і
завдань. 4.5.2. Результати психофізіологічного тестування
досліджуваного порівнюються з показниками релевантної нормативної
групи кандидатів на навчання. З цією метою використовується
стандартизований показник, що розбиває нормальний розподіл
на 10 балів або стенайнів ("staten" - від англ. sta[ndard] -
стандарт і nine - дев'ять) на одномірній шкалі ранжування від
найвищого (найкращого) значення, яке дорівнює 10 стенайнам
(що містить 4% розподілу репрезентативної вибірки), до найнижчих,
що становлять 1 стенайн (1% вибірки) і 2 стенайни (3%). Оцінки
3 і 9 стенайнів містять по 7% кожна; 4 і 8 стенайнів - по 12%;
5 і 7 стенайнів - по 17% і оцінка 6 стенайнів містить 20%
релевантної вибірки. Таким чином, за табличними даними (табл. 1)
показник результатів за кожною із методик переводиться в нормовані
бали та заноситься у Протокол досліджень.
Таблиця 1
Диференційно-діагностична шкала оцінки
результатів психофізіологічного обстеження
кандидатів на навчання, чоловіків (Ч)
і жінок (Ж) за допомогою АКС "СПАС-5"
----------------------------------------------------------------------------- | Методика, | Бали | | показник |------------------------------------------------------------| | | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | |--------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |Аналогії, | Ч | > 28| 26 | 25 | 22 | 20 | 16 | 11 | 8 | 4 | < 3 | |кількість | Ж | > 26| 24 | 22 | 19 | 17 | 13 | 9 | 7 | 4 | < 3 | |----------+---+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |Рухливість| Ч |< 2,7| 3,3 | 4,6 | 6,1 | 8,4 | 10,8| 16,4| 20,5| 32,0|> 32,1| |НС, % | Ж |< 4,3| 6,2 | 7,8 | 8,5 | 14,3| 16,0| 21,2| 27,9| 31,6|> 31,7| |----------+---+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |Оперативна| Ч |> 9,5| 8,5 | 8 | 7,5 | 7 | 6,5 | 5,5 | 5,0 | 4 |< 3,5 | |пам'ять | Ж | > 9 | 8 | 7,5 | 7 | 6,5 | 6,0 | 5,0 | 4,5 | 3,5 |< 3,0 | |----------+---+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------| |РРО, % | Ч | > 80| 70 | 60 | 50 | 37 | 33 | 27 | 23 | 17 7| < 11 | |точності | Ж | > 78| 67 | 53 | 43 | 27 | 20 | 17 | 10 | | < 6 | -----------------------------------------------------------------------------
4.5.3. Інтегральне якісне визначення рівня професійної
придатності кандидатів на навчання здійснюється за допомогою
діференційно-діагностичної таблиці з урахуванням наведеної нижче
градації середньоарифметичної оцінки за всіма методиками: 1 група профпридатності (придатний) - більше 4,0 балів; 2 група профпридатності (відносно придатний) - 3,9-2,0 бали; 3 група профпридатності (непридатний) - менш ніж 1,9 балів. 4.5.4. Дослідження оформлюється Висновком за результатами
психофізіо-логічного обстеження (Додаток 3). 4.5.5. На підставі комп'ютерного тестування кандидати, що
отримали середньоарифметичну оцінку 4,0 бали і більше одержують
Висновок і від подальшого психофізіологічного обстеження
звільнюються. 4.5.6. Кандидати, що отримали оцінку менш ніж 4,0 бали,
проходять подальше обстеження за додатковими методиками. Кількість
і склад необхідних додаткових методик, що наведені у Додатку 2,
встановлюються лікарем-психофізіологом у кожному випадку
індивідуально. 4.5.7. За результатами виконання додаткових тестів також
розраховуються середні бали і вносяться поправки до відповідних
пунктів Висновку. 4.5.8. Висновок за результатами ППВ, дату, час обстеження і
свій підпис ставить лікар-психофізіолог, що проводить обстеження,
а також голова підрозділу (комісії психофізіологічного відбору). 4.5.9. Якщо після додаткового обстеження кандидат за своїми
психофізіологічними показниками залишається у другий (умовно
придатний) і третій (не придатний) групах Висновок про професійну
психофізіологічну придатність на навчання у ВНЗ МНС України
приймається комісійно із залученням голови медичної комісії та з
урахуванням даних щодо фізичної підготовки кандидата. 4.5.10. Дані Висновку за результатами психофізіологічного
обстеження заносяться до Картки медичного огляду кандидата на
навчання до вищого навчального закладу МНС згідно додатку 4 до
п. 4.11 Умов ( z0342-06 ).

Додаток 1
до пункту 4.2.5.
Методичних вказівок,
затверджених наказом
МОЗ України
11.07.2006 N 464

МЕТОДИКИ
психофізіологічного обстеження
за допомогою автоматизованої комп'ютерної
системи АКС "СПАС-5"

1. Тест "Оперативна пам'ять" (ОП)
Відмінною рисою ОП є те, що в процесі безупинної діяльності
оператору необхідно "записувати" поточні події і зв'язувати їх у
загальний ланцюжок із подіями, які тільки що минули, і
підготовляти їхній зв'язок з подіями, що безпосередньо
наближаються. Цей час у реальних умовах змінюється від декількох
секунд до декількох хвилин. Обсяг оперативної інформації, що
зберігається, залежить від модальності (виду аналізатора), способу
пред'явлення і мало залежить від їхнього інформаційного насичення. У зв'язку з тим, що процес короткочасного механічного
запам'ятовування істотно змінюється в залежності від особливостей
смислової організації стимульного матеріалу, основне завдання
зводиться до розробки прийомів, які дозволяють оцінити
короткочасну пам'ять у можливо "чистому" вигляді, усунувши вплив
усяких додаткових чинників. Таким чином, дослідження мнемічних функцій у найбільше
простих формах потребує, щоб запам'ятовування перебігало по
можливості без допоміжних засобів, без організації стимулів у
складні смислові системи, тобто служило одиницею виміру процесів
механічної пам'яті. В АКС "СПАС-5" довжина послідовного ряду цифр регулюється
автоматично від серії до серії в межах від 4 до 12 цифр. Ряд
випадкових чисел починається з 4, тому що нормальна доросла людина
рідко не в змозі їх відтворити через 3-5 с' після пред'явлення і
так само рідко здатна відтворити більше 12 цифр.
Особливості тесту: після уважного сприйняття і запам'ятання
послідовного ряду пред'явлених цифр, досліджуваний повинен
відтворити їх у тому ж порядку, в якому вони демонструвалися на
екрані. Він запам'ятає і відтворює цифри доти, доки не зможе двічі
поспіль правильно відтворити задану кількість і послідовність
цифр. Час пошуку цифр на клавіатурі не лімітується. На початку
тестування у центрі екрана (у рамці розміром 9 x 2,6 см)
пред'являють 4 цифри, відібрані методом випадкових чисел. Через
3-5 секунд після експозиції досліджуваний відтворює рядок цифр,
користуючись цифровими клавішами комп'ютера. Максимальна кількість
двічі правильно відтворених цифр у рядку при збереженні їхньої
послідовності є мірою обсягу ОП. Програма автоматично збільшує
кожний наступний рядок на 1 цифру і час експозиції на 0,15 с, якщо
випробуваний безпомилково відтворює попередній рядок, тобто
використовується режим "зворотного зв'язку". У разі помилки наступний рядок скорочується на один символ,
час експозиції зменшується і завдання досліджуваного полегшується.
Пред'явлення стимулу повторюється доти, доки досліджуваний
правильно не набере найбільшу довжину ряду відтворених цифр
протягом 2 пред'явлень. Таким чином, використовується принцип "адаптивного
тестування", коли завдання близькі до межі можливостей кожного
досліджуваного, але не є нездійсненними. Для зняття явища "інтерференції" після кожного пред'явлення
на екрані рядка цифр у тестовій рамці висвічується транспарант
зеленого кольору.
Реєструються:
1. Максимальний рівень оперативної пам'яті (МОП) -
максимальна кількість безпомилково відтворених цифр;
2. Дворазово підтверджений рівень оперативної пам'яті (ДОП) -
кількість дворазово правильно відтворених цифр;
3. Загальна кількість спроб.
Об'єм ОП оцінюється за середнім розміром максимального й
дворазово підтвердженими рівнями пам'яті:
ОП = (МОП + ДОП) / 2 (1)
2. Тест "Реакція на об'єкт, який рухається" (РРО),
для визначення врівноваженості нервових процесів
Врівноваженість нервових процесів розглядається як вторинна
властивість, обумовлена співвідношенням первинних властивостей
основних нервових процесів - сили і рухливості, що належать до
збуджувального і гальмівного процесів. Дослідження проводиться за
допомогою методики реакції на об'єкт, який рухається. Відповідно
до прийнятої класифікації використовується компенсаторний тип
спостереження, тип сигналу - детермінований, що монотонно
змінюється. Таке спостереження по суті є стереотипною
послідовністю сенсомоторних актів, що складаються із двох основних
взаємозалежних компонентів:
1. Перцептивної оцінки розміру і знака неузгодженості;
2. Перцептивної оцінки рухових керуючих впливів, що
скоординовані та спрямовані на усунення поточної неузгодженості. Функція психічного або "оперативного образу" дозволяє
здійснювати дві найважливіші ланки регуляції дій, що виконуються: 1) прогнозування (антиципація, планування) процесу виконання
дій; 2) оцінку їх адекватності за допомогою різних типів зворотних
зв'язків.
Особливості тесту: у центрі екрана по периметру великого кола
рухається за годинною стрілкою маленька кулька-об'єкт.
За 1-2 секунди вона робить повний оберт. Досліджуваний повинний за
допомогою клавіші зупинити її на червоній мітці, що розташована з
правого боку екрана (на 3 "години" або на "заході"). Для зручності
він може використовувати будь-яку з клавіш - [Enter] або [Space].
При зупинці кулька-об'єкт зафарблюється в червоний колір. Зупинка
супроводжується звуковим сигналом. Затримка кульки-об'єкта після
зупинки здійснюється нерівномірно (випадково від 0,5 до 1,5 с), що
усуває вплив "настанови на час". Наступний оберт починається з
місця попередньої зупинки. За допомогою очищення буфера усувається
"залипання" клавіші, тобто програма не реагує на довгостроково
натиснуту клавішу частими зупинками кульки-об'єкта. Областю
зупинки кульки, що реєструється, є тільки 180 град. (половина кола
від 12-ї до 6-ї години). Затримка реагування, що перевищує
зазначений інтервал, або відсутність усякої реакції вважається
артефактом і не враховується, а кількість пред'явлень відповідно
збільшується. Після 5 тренувальних пред'явлень вимірюється
точність 30 наступних реакцій.
Реєструються: - відсоток випадків тенденції до випередження (кількість
недольотів) і тенденції до запізнювання (кількість перельотів); - час реакцій випередження і запізнення; достовірність
розбіжностей більш t >= 2; - середній час помилок (у мілісекундах); - коефіцієнти асиметрії та ексцесу кривої розподілу точності
реакції; - точність реакції на рухомий об'єкт (РРО, %).
На діаграмі (рис.) відтворюється гістограма розподілу
точності зупинок 30 реакцій від -250 до +250 мс. Візуальна
інформація про варіативність сенсомоторного реагування вказує на
прояв стохастичності психофізіологічної організації індивіда і її
ефективність. За критерій оцінки якості виконання тесту
приймається точність РРО (%).
3. Тест "Рухливість нервових процесів" (РНП)
Тест оцінює диференційовану сенсомоторну реакцію (ДСМР),
візуальну перцепцію, точність і швидкість реакції, здатність до
навчання і спроможність кандидатів працювати на великих
швидкостях, тобто складну аналітико-синтетичну діяльність.
Визначення РНП за методикою Е. Хільченко (у модифікації
М.В. Макаренка і співавт.) припускає дві стадії розв'язання
диференційованої сенсомоторної задачі: розпізнавання стимулу і
вибір реакції. У тесті РНП для дослідження 1-ї сигнальної системи
стимулом виступають 3 колірні альтернативи (червоний, зелений і
жовтий), а для відповіді - відповідно 2 кнопки (червона і зелена)
і пропуск відповіді (на жовтий колір). Функціональна РНП
визначалася в режимі "нав'язаного ритму", коли темп надходження
інформації з кожним із 10 циклів зростав на 4 сигнали у хвилину.
Диференційовані сигнали надходять один за одним з однаковою
ймовірністю і за однаковою для усіх програмою, складеною за
законом випадкового розподілу. Максимальна частота пред'явлення
подразників, за якою випробуваний допускає не більш як 5,3%
помилок за кожний 30-секундний цикл, є критерієм РНП, що
забезпечує швидкість і точність дій оператора в критичних
ситуаціях. Після кожного 30-секундного тестового циклу надається
5-секундний відпочинок, а вплив хроматичної адаптації знімається
шляхом адаптації до білого кольору. Оптимальний постекспозиційний
фон (75-85 лк) дозволяє забезпечувати тривале зберігання
позитивного образу, створює сприятливі умови для впізнавання
наступного сигналу-подразника, а отже і для більш швидкої реакції
на нього.
Особливості тесту: у центрі екрана у випадковому порядку
з'являються червоний, жовтий і зелений квадрати ("світлофор").
Досліджуваний повинен при появі в центрі екрана червоного сигналу
якнайшвидше натиснути на праву кнопку [Shift]. При появі на екрані
зеленого сигналу - швидко натиснути ліву кнопку [Shift]. Поява
жовтого сигналу супроводжується гальмівною реакцією, тобто не
потрібно натискати жодної з кнопок. У процесі тестування швидкість
пред'явлення подразників збільшується дискретно від 30
до 110 подразників/хв. Усього пред'являється десять 30-секундних
серій з рівномірно зростаючою швидкістю пред'явлення кольорів.
Враховується відсоток помилкових реакцій (РНП, %). Крім того, за
загальною кількістю натискань на праву (Пр) і ліву (Лів) клавішу
розраховується показник функціональної асиметрії мозку (ПАМ):
ПАМ% = (Пр/Лів) x 100 (2)
4. Тест "Прості аналогії"
Методика виявляє особливості понятійного вербального
мислення, тобто переваги статичних, більш стійких зв'язків
інтелектуальних дій або наявність здатності до швидкого утворення
нових понять і способів дій; здатності до встановлення логічних
абстракцій, уміння зберігати заданий спосіб міркувань при
розв'язанні кількох різноманітних завдань. При цьому досліджуються
аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, ступінь
концентрації збуджувального процесу в зоровому аналізаторі,
орієнтовані реакції очей, за рахунок яких відбувається порівняння
і вибір.
Особливості тесту: дослідженому зліва на екрані
пред'являється вихідна пара слів (зразки), що перебувають у певній
логічній залежності між собою (наприклад, "Школа" > "Навчання").
Справа - слово (наприклад, "Лікарня"), а також 5 інших слів
(наприклад: Лікар, Учень, Чоловік, Лікування, Хворий), із яких
підбирається нова пара, аналогічна за ознакою поданої в зразку.
З них тільки одне слово ("Лікування") перебуває в тому ж
відношенні, що і в парі вихідних слів. Інші 4 слова-дестрактора
мають бути виключені. Усього пред'являється 30 завдань протягом
6 хвилин 40 секунд (або 400 секунд). У пробній серії 3 завдання
досліджений виконує з експериментатором так, щоб першому стали
зрозумілі умова виконання завдання і принцип його розв'язання.
Враховується кількість вірних відповідей, час виконання субтесту і
кількість пред'явлених аналогій. Тест розроблений у 5 рівнозначних
формах, перевірених на можливість взаємозаміни.
5. Зразок протоколу
комп'ютерного психофізіологічного
обстеження АКС "СПАС-5"
Дата: 07.06. /Час: 13.15 ПІБ досліджуваного:
Тест РНП (Рухливість нервових процесів)
------------------------------------------------------------------ | Рівень | % помилок | Середній % помилок = 6,7 (5-й рівень РНП) | | | | Правою рукою = 118 Лівою рукою = 98 | | | | Асиметрія (ПАМ) = 119% | |--------+-----------+-------------------------------------------| | 1 | 0,0 | | |--------+-----------+-------------------------------------------| | 2 | 0,0 | | |--------+-----------+-------------------------------------------| | 3 | 1,9 | | |--------+-----------+-------------------------------------------| | 4 | 4,1 | | |--------+-----------+-------------------------------------------| | 5 | 5,2 | | |--------+-----------+-------------------------------------------| | 6 | 8,2 | | |--------+-----------+-------------------------------------------| | 7 | 11,5 | | |--------+-----------+-------------------------------------------| | 8 | 13,3 | | |--------+-----------+-------------------------------------------| | 9 | 18,4 | | |--------+-----------+-------------------------------------------| | 10 | 23,7 | | ------------------------------------------------------------------
Тест "Аналогії": Всього виконано завдань = 30
Кількість вірних відповідей = 20 (66,6%)
Термін виконання завдання = 5 хв 29 с
Тест оперативна пам'ять: Максимальний рівень = 9
Мінімальний рівень = 6
Оперативна пам'ять = 7,5
Тест РРО: Врівноваженість за кількістю = 38,5%
Загальна кількість помилок = 236 мс
Точність реакції = 56,67%
Асиметрія (As) = 0,32
Ексцес (Ex) = 0,71
Рис. 1. ГІСТОГРАМА РРО (мс)
Мс
-250 | | -200 | | -150 | | -100 | | -50 | * * * * * * | ****** 0 | * * * * * * * * * * * * * * * | *************** +50 | * * * * * * * | ******* +100 | * | * +150 | | +200 | | +250 | |

Додаток 2
до пункту 4.3.2.
Методичних вказівок,
затверджених наказом
МОЗ України
11.07.2006 N 464

ДОДАТКОВІ МЕТОДИКИ

1. Бланкові тести на увагу
Бланкові тести проводяться для вивчення об'єму, розподілу і
переключення вибіркової уваги, швидкості орієнтовно-пошукових
рухів погляду, рухливості основних нервових процесів
(збудження/гальмування) використовується методика відшукування
чисел за таблицями Шульте (Ш), Шульте модифікованим (ШП) і
Шульте-Горбова (ШГ).
1.1. За допомогою тестів Шульте схематично моделюється
безупинна і регламентована операторська діяльність, що включає в
себе дві розумові дії, по-різному спрямовані, але близькі за
змістом, пов'язані із побудовою чорного і червоного рядів.
Напруженості завдання сприяє необхідність зорового переключення з
одного подразника на інший під час пошуку цифри при жорсткому
ліміті часу. Для виключення можливості запам'ятовування використовуються
кілька рівнозначних тестових таблиць із приблизно однаковою
складністю розподілу стимульних цифр. На відміну від стандартної
методики Шульте-Горбова застосовується спрощена модифікація -
послідовний пошук зростаючих цифр від 1 до 25, з обов'язковим
переключенням лише за кольорами (не інакше як, чорний - червоний,
чорний - червоний, ...). Інструкція випробуваному: "Перед Вами 2 таблиці з 25
і 49 квадратами-клітинами. У першій таблиці натуральний ряд чорних
чисел від 1 до 25, що розміщені у випадковому порядку. У другій -
натуральні ряди чорних чисел від 1 до 25, і червоних - від 1
до 24. У першій таблиці Ваше завдання якнайшвидше знаходити,
називати і показувати числа у зростаючому порядку від 1 до 25. У
другій - необхідно відшукувати у зростаючому порядку по черзі
чорну і червону цифру. Наприклад, перша чорна і перша червона,
друга чорна і друга червона і так далі до 25-ї чорної цифри". У модифікованому тесті (Псядло Е.М., 1998) піддослідному
пред'являють таблицю Шульте з перевернутими на 180 град. ("догори
ногами") цифрами та надають завдання проводити лічбу у
протилежному порядку - від 25 до 1. При порушенні розподілу уваги
час виконання збільшується до 2-3 хвилин, відмічаються
короткочасні ступорозні стани, проминання та похибки цифр. Цей
тест є допоміжним для уточнення рівня зосередженості уваги,
визначення можливостей репродуктивних імажинітивних якостей,
деяких рис і акцентуацій характеру. За таблицею Шульте (що є настановною і тренувальною)
фіксується в Протоколі лише час виконання завдання у секундах. За
таблицею Шульте - модифікованим та Шульте-Горбова (заліковими)
фіксуються час виконання тесту в секундах та кількість допущених
помилок.
1.2. Тест "Переплутані лінії" - застосовується для вивчення
концентрації уваги та імажинітивних якостей (уяви) кандидатів на
навчання. Стимульний матеріал складається із 10 пронумерованих
клітин, з кожної із яких виходить переплутана лінія. Оцінка
результатів проводиться за допомогою табл. 2.
Таблиця 2
Диференційно-діагностична шкала оцінки результатів
психофізіологічного обстеження кандидатів на навчання,
чоловіків (Ч) і жінок (Ж) за бланковими методиками
-------------------------------------------------------------------- | Методика | Бали | |---------------+--------------------------------------------------| |Показник |Ст | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | |-----------+---+----+----+----+----+----+----+----+----+----+-----| |Шульте, с | Ч |< 23| 27 | 30 | 34 | 38 | 44 | 52 | 58 | 62 | > 63| | | Ж |< 25| 28 | 32 | 36 | 45 | 55 | 58 | 70 | 75 | > 76| |-----------+---+----+----+----+----+----+----+----+----+----+-----| |Шульте | Ч |< 30| 34 | 39 | 45 | 51 | 59 | 66 | 77 | 98 | > 99| |модифіков.,| Ж |< 30| 36 | 40 | 48 | 54 | 65 | 70 | 83 |109 |> 11 | |с | | | | | | | | | | | | |-----------+---+----+----+----+----+----+----+----+----+----+-----| |Шульте- | Ч |< 88| 102| 110| 128| 146| 175| 203| 238| 296|> 297| |Горбова, с | Ж |< 89| 103| 112| 135| 161| 182| 201| 278| 294|> 295| |-----------+---+----+----+----+----+----+----+----+----+----+-----| |Переплутані| Ч |< 59| 60 | 70 | 82 | 93 | 117| 144| 160| 182|> 224| |лінії, с | Ж |< 60| 62 | 71 | 82 | 95 | 121| 151| 167| 193|> 245| |-----------+---+----+----+----+----+----+----+----+----+----+-----| |Перепл. | Ч | 0 | 0 | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |лінії, | Ж | 0 | 0 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 4 | 5 | 7 | |помилки | | | | | | | | | | | | --------------------------------------------------------------------
Прогресивна ускладненість модифікованого тесту (Псядло Е.М.,
1998) полягає в тому, що кількість обертів переплутаних ліній з
кожним наступним завданням збільшується на один. Фіксується час
виконання завдання та кількість допущених помилок.
2. Тест Люшера
(проективна методика виборів кольорів - МКВ)
Експрес-діагностика психоемоційного стану кандидатів за
допомогою тесту Люшера дозволяє виявити несвідомий рівень
загального фону настрою, актуальний функціональний стан,
тривожність й емоційний стрес, низку стійких характерологічних рис
особистості. Тест Люшера проводиться за допомогою карток або на
екрані монітору персонального комп'ютера дворазово з інтервалом
у 1-2 хвилини засобом пред'явлення стимульного матеріалу
піддослідному. Стимульний матеріал, виконаний у вигляді
8 стандартних кольорових карток, поданий: 4 основними кольорами
(1 - синій, 2 - зелений, 3 - червоний, 4 - жовтий), 2 змішаними
(5 - фіолетовий, 6 - коричневий) і 2 ахроматичними (7 - чорний,
8 - сірий). Перемішані кольорові картки пред'являються на білому тлі,
досліджуваний має вибрати найбільш приємний, привабливий для себе
колір. Те ж саме він повинний зробити з усіма картками, що
залишились, вибираючи їх послідовно за ступенем переваги.
Результати вибору заносяться до Протоколу і надалі розраховуються
за допомогою довідкових таблиць або комп'ютерної програми. На
підставі отриманих результатів надається якісно-кількісна оцінка
сумарного відхилення від норми, рівня стресу і тривоги тощо, що
дозволяє оцінити рівень психоемоційної стійкості.
3. Метод експертної оцінки
психоемоційної стійкості кандидатів
Експертна оцінка визначення рівня психоемоційної стійкості,
психомоторних і поведінкових реакцій кандидатів на навчання
в екстремальній ситуації, якою є сама процедура тестування
і профвідбору, використовується як додаткова методика.
Використання візуальних ознак психоемоційної напруженості та
проявів вегетативних реакцій істотно доповнює об'єктивну
інструментальну інформацію і дозволяє більш чітко розподілити
досліджуваних за групами профпридатності. Експертами являються
члени комісії з психофізіологічного відбору (табл. 3). Кваліметрична оцінка робиться в процесі спостереження та
аналізу дій кандидатів в умовах проходження психофізіологічного
обстеження, а також у напружених і екстремальних ситуаціях
іспитів, проходження співбесід і комісій та ін.). Для
критеріальної оцінки (за 5-бальною шкалою) експерти використовують
стандартизований опис зовнішніх проявів психоемоційного
напруження, психомоторних і вегетативних реакцій та поведінки під
час реальних або штучно змодельованих стресових ситуацій.
Таблиця 3
Критерії оцінки зовнішніх проявів
рівня психоемоційної стійкості та успішності
дій в екстремальних ситуаціях
------------------------------------------------------------------ | Показники | Бали | |--------------------------------------------------------+-------| |Спокійний, зібраний, міміка впевненості, дихання рівне, | 10-9 | |звичайний колір обличчя. | | |Відмінно скоординовані, точні та легкі рухи | | |--------------------------------------------------------+-------| |Злегка схвильований, нахмурене чоло, губи дещо стулені, | 8-7 | |дихання трохи прискорене, але ритмічне, злегка | | |почервонів або сполотнів. | | |Рухи досить скоординовані, але з деякими зусиллями, | | |невеликий тремор пальців | | |--------------------------------------------------------+-------| |Помітно схвильований, щелепи напружені, дихання | 6-5 | |прискорене і неритмічне, виражене почервоніння | | |(блідість) обличчя, злегка спітнів. | | |Рухи помітно напружені, деяка "незграбність", | | |тремор пальців і рук | | |--------------------------------------------------------+-------| |Сильно схвильований, зуби стиснуті, жовно на щоках, | 4-3 | |помітна асиметрія міміки, різке почастішання дихання, | | |покрився плямами та помітно спітнів. | | |Виражена скутість, рухи нерозмірні зусиллям. | | |Помітний тремор рук, метушливість | | |--------------------------------------------------------+-------| |Дуже напружений, зуби міцно стиснуті, переривчасте | 2-1 | |хекання, різка асиметрія міміки, багряні (білі) плями на| | |обличчі, сильне потовиділення. | | |Явно розкоординовані, хаотичні й неадекватні рухи, | | |сильний тремор рук і ніг, яктація (безладне рухове | | |порушення) або ступор. | | ------------------------------------------------------------------
На підставі тесту Люшера та експертної оцінки здійснюється
діагностика рівня психоемоційної стійкості досліджуваного
(7-й пункт Висновку, див. додаток 2) за 5-бальною шкалою:
5 балів - "висока"; 4 бали - "добра"; 3 бали - "середня"; 2 бали -
"знижена" і 1 бал - "низька".
4. Методика багатоаспектного обстеження
особистості СМОЛ-71
(скорочений Мінесотський тест
на визначення особистості, СМТВО)
Оцінка індивідуально-психологічних особливостей особистості,
акцентуації характеру і преморбідних психічних розладів є важливою
компонентою відбору майбутніх фахівців підрозділів МНС. Тестування
абітурієнтів ні в якому разі на замінює медичного огляду, зокрема,
спеціального неврологічного і психіатричного обстеження. Втім,
комплексне психофізіологічне обстеження з урахуванням особистих
характеристик дозволяє отримати більш повну картину стану
психосоматичного здоров'я, професійної придатності кандидатів на
навчання у вузах МНС, а в ряді випадків також виявити латентні
форми тих чи інших функціональних розладів і захворювань. СМТВО (Міні-Мульт) - включає 71 питання і забезпечує
приблизну експрес-діагностику найбільш акцентуйованих шкал для
конкретного досліджуваного з набора в 11 шкал. Патологічні зміни,
відповідно синдромам шкал ММРІ, проявляються як у поведінці та
змінах особистості, так і у аномальних відхиленнях психічних
процесів. Для того щоб в деякій мірі усунути перелічені
розбіжності і посилити риси особистості, які за звичай не
декларуються, показники деяких шкал згруповують попарно. Шкали 1
і 7 (Hs, Pt) об'єднує головна характерна риса цих зрушень -
тривожність. Шкали 6 і 8 (Pa, Sc) однозначно свідчать про
порушення мислення, аутизм, шкали 3 і 4 (Hy, Pd) - проявляються
більш за все у спілкуванні, соціальній поведінці; полярні шкали
2 і 9 (D, Ma) вказують на стан енергетики досліджуваного
(В.А. Ганзен, 1984). Особливий інтерес представляє розрахунок
додаткових показників: 1) тривожно-депресивний фон;
2) невротріада; 3) невротетрада; 4) психотріада; 5) психотетрада і
співвідношення F - K ("добра"-"погана" неправда) і різниця K - L. Оцінкові шкали (L, F, K) застосовуються для виявлення
відношення досліджуваного до завдання, що виконується, симулятивні
або дизсимулятивні тенденції. Перша шкала неправди (L) вміщує
твердження, які присвячені дуже мілким і несуттєвим нормам
поведінки. Шкала вірогідності (валідності, F), навпаки, вміщує
твердження, які стосуються відкрито асоціальних норм поведінки,
психотичних симптомів, негативного відношення до найбільш близьким
людям. Високі бали типові для симулятивної поведінки, агравації
(навмисної або підсвідомої), можуть бути слідством психотичного
стану або недостатнього розуміння сенсу ствердження. Шкала
корекції (K) відтворює прагнення досліджуваного представити себе у
кращому світі, однак твердження даної шкали більш диференційовані
та складні, потребують уважного відношення в плані інтерпретації.
Високі бали за шкалою K відтворюють не тільки захисну реакцію, а й
почуття соціального статусу досліджуваного. Перевищення різниці
суми балів K над L свідчить також про рівень інтелектуального
розвитку кандидата.
5. Проективна методика дослідження
особистості К. Коха - тест "Дерево"
Для регістрації стану психики використовується показник
моторики досінантної руки, що малює, зафіксоване у вигляді
графічного сліду руху (малюнка). Згідно з позицією І.М. Сеченова,
всяке уявлення, що виникає у психіці, кожна тенденція, яка
пов'язана з ним, завершується рухом (моторним актом), що має
відокремлений напрям у просторі. Останній, в свою чергу,
пов'язаний з психоемоційним пофарбуванням переживання і
ідеально-розумовим планом роботи. Тому тест належить до категорії
проективних і орієнтовних, що доповнює і уточнює результати,
одержані за допомогою інших тестів.
Інструкція: "Намалюйте будь яке дерево як можна краще, тільки
не хвойне. Час не встановлюється, однак, спробуйте виконати
завдання як найшвидше. Це завдання не має метою виявити Ваші
здібності до малювання!" Малюнок виконується олівцем "ТМ" на
стандартному аркуші білого паперу А-4. Інтерпретація здійснюється з позицій психоаналізу на основі
символічного значення, яке приписується тим чи іншим деталям
зображення або малюнку в цілому. Крону розглядують як зону
контакту "Я" з довкіллям, ліва і права, а також нижня і верхня
частини малюнку відображають області без свідомого
(неосвідомлюваного) та реального. Виділяють ряд особливостей
малюнку (розміри і пропорція дерева, його розміщення на листі,
штриховка (хаотична, чітка), натиск, наявність дупла, обламаного
стовбуру та гілок тощо). Автори психодіагностичного проективного
тесту "Дерево" (Е. Хушер, К. Кох) розробили інтерпретацію малюнку
по відношенню до стандартної координатної сітки Юнга-Айзенка
(рис. 2). Ліва частина - асоціюється з минулим (інтроверсія).
Розміщення малюнка у верхній частині аркуша свідчить про тенденцію
вирішення проблем інтелектуальним шляхом, а зміщене до низу - до
емоційних, підсвідомих дій. Крона - область реальної поведінки
(зона контакту між "Я" і довкіллям), стовбур - область несвідомої
поведінки.
Мінор (духовність)
Меланхолік | Холерик
Печаль | Гнів
Подавлення | Бентежність
Інтроверсія <--------------- --------------> Екстраверсія
Егоцентризм | Альтруїзм
Захват | Наполегливість
Флегматик | Сангвінік
Мажор (матеріальність)
Рис. 2. Інтерпретація результатів виконання тесту "Дерево"
за Айзенком.

Додаток 3
до пункту 4.5.4.
Методичних вказівок,
затверджених наказом
МОЗ України
11.07.2006 N 464

Герб України
Міністерство охорони здоров'я України
Український науково-дослідний інститут
медицини транспорту

ВИСНОВОК
за результатами психофізіологічного обстеження

ПІБ _________________________________________________________
Рік народження ______ Стать _____ Група __________
Група профпридатності:
1 група (Придатний)
Кандидат за своїми психофізіологічними показниками
рекомендується до вступу у вищий учбовий заклад МНС за обраною
професією (спеціальністю) без обмежень.
2 група (Умовно придатний)
Кандидат за своїми професійно важливими психофізіологічними
властивостями не повністю відповідає вимогам обраної професії
(спеціальності).
3 група (Непридатний)
Кандидат за своїми професійно важливими психофізіологічними
властивостями не відповідає вимогам обраної професії
(спеціальності).
(Необхідне підкреслити)
Примітки: _________________________________________________ _________________________________________________
Голова комісії
Лікар-психофізіолог
"___" _________ 200 р.

Умовні скорочення
АКС - автоматизована комп'ютерна система
АН - тест "Аналогії"
ВНЗ - вищий навчальний заклад
ДОП - дворазово підтверджений рівень оперативної пам'яті
МКВ - методика колірних виборів Люшера
МОП - максимальний рівень оперативної пам'яті
ММРІ - Мінесотський багатопрофільний тест на визначення
особистості
НС - нервова система
ОП - оперативна пам'ять
ПАМ - показник асиметрії мозку
ПВЯ - професійно важливі якості
ППВ - професійний психофізіологічний профвідбір
РНП - рухливість нервових процесів
РРО - реакція на рухомий об'єкт
СМБТВО - скорочений Мінесотський багатопрофільний тест на
визначення особистості
СМР - сенсомоторна реакція
ЧСС - частота серцевих скорочень
Ш - тест Шульте
ШМ - тест Шульте модифікований
ШГ - тест Шульте-Горбова



вгору